За однойменною повістю Костянтина Кудієвського; про долю людини, яка ще дитиною в роки Великої Вітчизняної війни втратила батьків.
Хворого моряка капітан іноземного судна, від гріха подалі, висаджує на берег, де його знаходить рибачка Сільвана. Якось у непритомному стані він щось говорив російською мовою. Отже, він не німець, як вважалось, а росіянин. А якщо так, то в нього одна дорога після одужання – до рідних берегів.