Державне агентство України з питань кіно

Автор: usfa_admin

  • Держкіно отримало спеціальний статус та розширені повноваження у сфері кінематографії

    Держкіно отримало спеціальний статус та розширені повноваження у сфері кінематографії

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою оновив статус і повноваження Державного агентства України з питань кіно, привівши Положення про Держкіно у відповідність до оновленого законодавства.

    Документом закріплено за Держкіно правовий статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, на який покладено реалізацію державної політики у сфері кінематографії. Прийняті зміни забезпечать Держкіно належними юридичними інструментами для підвищення ефективності управління галуззю та представництва України на міжнародній арені.

    Основні зміни:

    • Розширено та деталізовано повноваження Держкіно щодо ведення державних реєстрів, зокрема Державного реєстру національних фільмів та Державного реєстру виробників, розповсюджувачів, демонстраторів фільмів і популяризаторів кінематографії.

     

    • Визначено процедури щодо статусу національного суб’єкта кінематографії — передбачено порушення клопотань не лише про його надання, а й про позбавлення такого статусу.

     

    • Уточнено повноваження щодо прокату та демонстрування фільмів — Держкіно розроблятиме пропозиції щодо умов прокату й демонстрування фільмів з обмеженнями глядацької аудиторії поза сферою регулювання суб’єктів медіа.

     

    • Унормовано міжнародне представництво української кіноіндустрії. На Держкіно покладено функції секретаріату національних представників при міжнародних організаціях і фондах у сфері кінематографії.

     

    • Закріплено координаційну роль Держкіно у взаємодії з Eurimages — Агентство координуватиме діяльність національного представника України та його заступника у Раді правління Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів («Eurimages»).

     

    • Удосконалено організацію роботи Ради з державної підтримки кінематографії та експертних комісій, зокрема експертних комісій при Раді та експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.

    Необхідність оновлення Положення про Держкіно пов’язана зі змінами до Закону України «Про кінематографію», які набрали чинності відповідно до Закону України від 18 грудня 2025 року № 4743-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні».

  • Тетяна Бережна: «Національний центр Олександра Довженка отримає фінансування на збереження кіноколекції»

    Тетяна Бережна: «Національний центр Олександра Довженка отримає фінансування на збереження кіноколекції»

    Під час міжнародного саміту Lumière у Франції Міжнародний альянс для захисту культурної спадщини в зонах конфліктів спільно з Національним центром кінематографії та анімаційного зображення Франції (CNC) оголосили про запуск нової міжнародної програми із захисту кінематографічної та аудіовізуальної спадщини, що перебуває під загрозою.

    Програма спрямована на збереження та відновлення кіноколекцій, покращення умов їхнього зберігання, розвиток професійної експертизи та забезпечення доступу до культурної спадщини. ALIPH вже оголосив про виділення перших 500 тисяч доларів США на фінансування невідкладних проєктів у межах програми.

    Окрему увагу в програмі приділено Україні та Сирії. Зокрема, йдеться про підтримку зусиль відповідних інституцій зі збереження їхніх кінематографічних колекцій.

    «Для України захист кінематографічної спадщини — це збереження нашої пам’яті, культурної ідентичності та свідчень про час, у якому ми живемо. Через російську агресію українські колекції перебувають під постійною загрозою, тому ця програма дає нам важливі практичні інструменти для їх збереження та відновлення. Вдячна партнерам, що Україна стала одним із перших учасників ініціативи», – наголосила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України             Тетяна Бережна.

    Ініціатива покликана реагувати на зростаючі загрози для кінематографічних колекцій у різних країнах світу, зокрема через збройні конфлікти, наслідки зміни клімату та фізичне старіння плівкових носіїв. Водночас спеціалізоване обладнання та професійні навички, необхідні для роботи з плівковими матеріалами, стають дедалі менш доступними.

    Кінематографічна та аудіовізуальна спадщина має особливе значення для збереження колективної пам’яті, оскільки містить свідчення про суспільства, мови, історичні події та культурну ідентичність.

    У межах програми передбачається фінансування оцінки стану та захисту колекцій, роботи з вразливими носіями, оцифрування матеріалів застарілих форматів, модернізації технічного обладнання, підготовки фахівців та ініціатив, спрямованих на розширення доступу громадськості до творів.

    Франція оголосила про намір спрямовувати на програму 1 мільйон доларів США щорічно протягом п’яти років. Загалом у 2027–2032 роках планується залучити 15 мільйонів доларів США для реалізації ініціативи.

    Запуск програми став продовженням майже десятирічного досвіду ALIPH у захисті культурної спадщини, що опинилася під загрозою через війни та кліматичні ризики. Організація вже підтримувала проєкти зі стабілізації архівів, документування та оцифрування вразливих колекцій, оснащення культурних установ і підготовки фахівців.

  • 132 роки від дня народження Олександра Довженка

    132 роки від дня народження Олександра Довженка

    10 вересня виповнюється 132 роки від дня народження Олександра Довженка — видатного українського кінорежисера, письменника, сценариста, художника, одного з фундаторів українського кінематографа та митця світового масштабу.

    Його творчість стала важливою частиною української культурної спадщини та увійшла до історії світового кіно, сформували унікальну кіномову, у якій поєдналися поетичність, національні образи, філософське осмислення людини, землі та історії.

    Особливе місце у творчості митця посідає «Земля» — фільм, який став одним із найвідоміших творів українського кінематографа у світі та вплинув на розвиток кіномистецтва далеко за межами України.

    Доля Олександра Довженка водночас нагадує про складну історію української культури ХХ століття — про талант, який розвивався в умовах радянської цензури, ідеологічного тиску та обмеження творчої свободи.

    Сьогодні, коли Україна знову захищає свою культуру, історію та право говорити світові власним голосом, спадщина Довженка набуває особливого звучання.

    Його творчість залишається частиною нашої культурної пам’яті, а ім’я Олександра Довженка — одним із символів українського кіно у світі.

  • 17-й Міжнародний кінофестиваль Wiz-Art оголосив програми національного та міжнародного конкурсів

    17-й Міжнародний кінофестиваль Wiz-Art оголосив програми національного та міжнародного конкурсів

    З 22 по 27 вересня у Львові відбудеться 17-й Львівський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів LIFF Wiz-Art. Події кіноогляду пройдуть на шести локаціях, зокрема у Львівському палаці мистецтв, кінотеатрі «Планета кіно» та в Парку культури. Окрім основних локацій у Львові, організатори запланували спеціальні покази в Києві. Фокусна тема Wiz-Art 2026 — «Тримай фокус».

    Загалом фестиваль об’єднає близько 150 короткометражних стрічок із 50 країн світу. На глядачів чекають конкурсні та позаконкурсні блоки, добірки European Short Film Audience Award, програми партнерських фестивалів із Вільнюса та Оттави, безкоштовні покази просто неба, а також кінозаходи для дітей та школярів. Відкриття відбудеться у форматі Sound & Vision з живою музикою до фільмів.

    Національний конкурс

    До української програми увійшло 18 короткометражних фільмів:

    • «Гігант» (реж. Вадим Мочалов, Україна)
    • «Кінофестиваль Війна» (реж. Олександра Горієнко, Україна)
    • «На щиті» (реж. Оксана Артеменко, Україна)
    • «Не бешкетуйте» (реж. Артем Кузнєцов, Україна)
    • «Нічна зміна» (реж. Меґумі Лім, Україна)
    • «Один день татарина» (реж. Артем Юрченко, Україна)
    • «Одпустило» (реж. Дара Соколова, Україна)
    • «Паром пливе» (реж. Жора Папоян, Україна)
    • «Пасхальний день» (реж. Микола Засєєв, Франція, Україна)
    • «Відкритий світ» (реж. Ярема Малащук, Роман Хімей, Україна)
    • «Повертайся» (реж. Антон Проза, Україна)
    • «Прощавай, моє дерево» (реж. Єлизавета Мишкаленко, Україна)
    • «Рибачок» (реж. Сашко Рощин, Україна)
    • «(Роз)блокована памʼять» (реж. Олександра Плетенецька, Україна)
    • «Розкажи мені казочку» (реж. Діана Анікєєва, Україна)
    • «Через 769 км Нью-Йорк» (реж. Софія Бугрій, Україна)
    • «Щоб ви всі повиздихали» (реж. Поліна Біляєва, Україна)
    • «Я не зникаю» (реж. Неллі Шилова, Ірландія, Україна)

    Міжнародний конкурс

    Міжнародна програма представить 18 короткометражних робіт із Європи, Азії, Північної та Латинської Америки. Серед них — учасники Каннського кінофестивалю, Берлінале (Forum Expanded), лауреати Клермон-Феррана, PÖFF Shorts, Annecy, а також претенденти на премії BAFTA та «Сезар».

    Оцінювати міжнародну програму буде журі у складі німецького режисера й продюсера Ганса Бройха та української режисерки й сценаристки Лізи Топтигіної (володарки призу глядацьких симпатій Wiz-Art 2025).

    До міжнародного конкурсу увійшли:

    • «Авґуст і війна» (реж. Леандро Нетцелл Серон, Саморі Товатт, Швеція)
    • «Астронавт» (реж. Джорджо Джампа, Франція, Гватемала, Італія, Мексика)
    • «А якщо сьогодні битимуть по нас?» (реж. Самір Сур’яні, Ліван)
    • «Бо сьогодні — субота» (реж. Аліса Еса Ґімарайш, Португалія)
    • «Коли море було спокійне» (реж. Мамука Ткешелашвілі, Грузія)
    • «Копер» (реж. Пол Де Плекер, Ваннес Ванспаувен, Бельгія)
    • «Коротка інструкція з розставання» (реж. Варвара Зарицька, Польща, Україна)
    • «Ні Бога, ні батька» (реж. Поль Кермарек, Франція)
    • «Ніл Армстронґ і ленголмці» (реж. Данкан Каулз, Велика Британія)
    • «Равликова лихоманка» (реж. Тієн Ан Нґуєн, Південна Корея, В’єтнам)
    • «Розвідка» (реж. Даніель Манн, Німеччина, Велика Британія)
    • «Стііна» (реж. Елісабет Кужовнік, Естонія)
    • «Такі, як інші» (реж. Луїза Нельке, Лео Джишяшвілі, Німеччина)
    • «Тіло Христове» (реж. Бея Лема, Іспанія)
    • «Фільм про плівку» (реж. Артурс Вобліковс, Латвія, Велика Британія)
    • «Хатка» (реж. Ніка Юрман, Словенія)
    • «Ціпʼяк Алексіс і оперна діва» (реж. Таїс Одерматт, Швейцарія)
    • «2000» (реж. Рената Лучич, Хорватія)

    Проєкт реалізується за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду.

  • Держкіно та DGCA: зустріч у Венеції та перспективи співпраці

    Держкіно та DGCA: зустріч у Венеції та перспективи співпраці

    У межах 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю відбулася зустріч першої заступниці Голови Державного агентства України з питань кіно Марини Текуцької з директором Direzione Generale Cinema e Audiovisivo (DGCA)  Giorgio Carlo Brugnoni.

    Зустріч стала першим прямим професійним діалогом між двома інституціями. Сторони обговорили ключові напрями роботи, підходи до державної підтримки кінематографії в Україні та Італії, а також можливості для подальшої співпраці.

    Марина Текуцька  розповіла про українську систему державної підтримки кінематографії, яка законодавчо передбачає 13 форм підтримки та охоплює різні напрями розвитку галузі. В умовах воєнного стану не всі передбачені механізми реалізуються повною мірою — наразі основна увага зосереджена на підтримці виробництва фільмів, зокрема міжнародної копродукції, популяризації українського кіно, розвитку кіноосвіти та збереженні кінематографічної спадщини.

    Окремо йшлося про президентську ініціативу «Тисячовесна», у межах якої відібрано 191 кінопроєкт — ігрові, документальні, анімаційні фільми та серіали. Серед них є українсько-італійські проєкти, що вже створює практичне підґрунтя для розвитку спільного кіновиробництва.

    Giorgio Carlo Brugnoni розповів про інструменти підтримки кінематографії в Італії — зокрема про селективну підтримку міжнародних проєктів з італійським міноритарним копродюсером та механізм Tax Credit. Він також поділився досвідом розвитку кінотеатральної мережі, у тому числі в невеликих містах, де кінотеатри відіграють важливу роль у культурному житті громад і формуванні аудиторії.

    Для України цей досвід є особливо цінним у контексті майбутньої відбудови. Водночас сьогодні українська кінотеатральна галузь працює в надзвичайно складних умовах повномасштабної війни, що визначає першочергові потреби та завдання.

    Марина Текуцька подякувала Італії за солідарність з українським кінематографом та підтримку, зокрема участь у European Solidarity Fund for Ukrainian Films (ESFUF).

    «Ми вже маємо конкретні українсько-італійські проєкти і бачимо значний потенціал для розвитку спільного виробництва. Важливо вибудувати системну взаємодію між Держкіно та DGCA, щоб наші інституції стали надійною основою для професійної співпраці кінематографістів двох країн, пошуку партнерів та появи нових спільних проєктів», — зазначила Марина Текуцька.

    Дякуємо Giorgio Carlo Brugnoni за відкритий і змістовний діалог та готовність до подальшого розвитку співпраці.

  • «Вихідні з ОКО»: кіно, культура та єдність у розмаїтті

    «Вихідні з ОКО»: кіно, культура та єдність у розмаїтті

    5–6 вересня у Києві відбулися «Вихідні з ОКО» — спеціальна подія Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО», яка об’єднала кінопокази, дискусії, музику та традиції багатонаціональної Бессарабії.

    Однією з центральних подій стала панельна дискусія «Ми всі різні, але дім у нас один», присвячена ролі культури у збереженні національної ідентичності, розвитку регіонів та зміцненні суспільної єдності.

    На сцені зустрілися представники різних регіонів і культурних середовищ України — Півдня, Сходу, Закарпаття, Криму, а також представники українського кінематографа. Учасники говорили про нерівномірний доступ до культурного життя в різних регіонах, брак культурного продукту у віддалених громадах і про те, чому культура — це значно більше, ніж дозвілля.

    Окремо обговорили культурні передумови втрати та окупації територій, зокрема Криму й частини Сходу, феномен ментальної окупації та роль культури у боротьбі за уми й серця людей. Серед практичних пропозицій прозвучала ідея географічних квот у державній підтримці культури, щоб культурні проєкти розвивалися не лише у великих центрах, а й там, де вони особливо потрібні.

    До учасників та гостей події звернулася засновниця та генеральна директорка МЕКФ «ОКО» Тетяна Станєва:

     «Ласкаво просимо додому! Або болгарською — “Добре дошли у дома”. Ми народилися у 2020 році, у рік пандемії, коли все переходило в онлайн. За ці сім років ми жодного разу не провели фестиваль у одному і тому самому форматі, і у тому форматі, в якому задумували його спочатку. Але ми щоразу знаходили спосіб рухатися далі. Я дуже хочу, щоб наступного року ми нарешті провели фестиваль у Болграді — там, де все почалося. Щоб ви відчули, що таке Бессарабія: через нашу кухню, атмосферні локації, музику, танці й людей. Якщо ви не можете до нас приїхати — ми приїжджаємо до вас. Дякую, що ви вдома. Дякую, що ви з нами».

    Голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов наголосив на особливій ролі українського кіно в умовах війни:

    «Українське кіно — це шлях побути вдома хоча б на декілька годин. Я часто перебуваю у закордонних відрядженнях і бачу українців, які втратили свій дім. Тому українське кіно набуло ще одного важливого сенсу. Це місточок між рідною землею і тією землею, яка прихистила українців, що втікали від повномасштабного вторгнення».

    Окремою темою розмови став розвиток культурних і кінематографічних ініціатив у регіонах. Андрій Осіпов розповів про можливості державної підтримки діяльності кінокомісій, спрямованої на розвиток і популяризацію територій та проведення заходів, пов’язаних із кіновиробництвом.

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наголосила на значенні фестивалю для збереження культурної самобутності та традицій:

    «Фестиваль живий, тому що його творять люди, сповнені любов’ю до свого дому, до України, до того місця, де вони народилися, де є пам’ять предків. Українці, якої б етнічної національності вони не були, нікуди не ховаються. Вони будуть танцювати хоро, дивитися цікавенні фільми, пізнавати традиції різних народів світу. Тому що тільки так можна оцінити велич власного народу».

    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні Златін Крастев підкреслив значення дружби та взаємної підтримки між Україною і Болгарією:

    «Дружба між Болгарією та Україною давня, і ми, як країна, будемо завжди підтримувати Україну — чим можемо і як можемо. Цей фестиваль — щось унікальне! Він показує, як різні народи можуть працювати разом заради спільного майбутнього. Болгарія підтримує Україну і дуже сподівається на мир. Але це має бути довготривалий і надійний мир».

    «Вихідні з ОКО» стали простором, де через кіно, культурні традиції та живий діалог говорили про ідентичність, пам’ять, різноманіття та те, що об’єднує українське суспільство.

    Ми всі різні, але дім у нас один. І цей дім — Україна.

  • Представлено офіційний трейлер медичного серіалу «Швидкарі»

    Представлено офіційний трейлер медичного серіалу «Швидкарі»

    Представлено офіційний трейлер нового серіалу «Швидкарі» режисера Олега Туранського.

    У центрі сюжету — конфлікт між фронтовим парамедиком Максом, який прагне реформувати систему, та досвідченим лікарем «старої школи» Анатолієм. Аби довести свою правоту, вони влаштовують змагання бригад, яке несподівано втягує медиків у небезпечну гру місцевих політиків та наркомафії.

    Прем’єра стрічки відбудеться 28 вересня о 20:00 в етері телеканалу ICTV2.

    Проєкт створила кінокомпанія UPHub спільно з телеканалом ICTV2 за підтримки Державного агентства України з питань кіно, а також за сприяння Міністерства охорони здоров’я України та Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

  • На ОМКФ представили фільм «Країна мрій? Країна дій!», створений за підтримки гранту Президента України

    На ОМКФ представили фільм «Країна мрій? Країна дій!», створений за підтримки гранту Президента України

    У межах 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю відбувся показ повнометражного неігрового фільму «Країна мрій? Країна дій!» режисера Володимира Мули.

    Стрічку створено ТОВ «ТЕЛЕПРОСТІР СТУДІО» за підтримки гранту Президента України для молодих діячів у галузі кінематографії.

    Фільм розповідає реальні історії українців, які вирішили повернутися в Україну, щоб жити, працювати та втілювати власні ініціативи на рідній землі. Це історії про особистий вибір, відповідальність і прагнення діяти навіть у складних обставинах сьогодення.

    «Цей фільм — унікальна можливість показати світові, що у нас є майбутнє. Фільм розкриває чотири реальні історії українців, які вирішили повернутися в Україну, аби творити зміни на рідній землі. Чотири ініціативи, п’ять героїв, безліч шляхів — і одна мета: розвивати себе, щоб розвивати Україну. Я неймовірно втішений, що мені вдалося зафільмувати цих людей. Людей, що кожного дня з великою теплотою творять надзвичайні речі», — зазначив режисер Володимир Мула.

     Підтримка молодих кінематографістів та їхніх творчих проєктів сприяє появі нових авторських голосів і фільмів, які осмислюють сучасну Україну та розповідають її історії глядачам.

  • У межах індустрійної секції ОМКФ відбулася презентація оновленого Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»

    У межах індустрійної секції ОМКФ відбулася презентація оновленого Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»

    У межах індустрійної секції 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю відбулася презентація оновленого Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Захід було організовано у партнерстві з Державним агентством України з питань кіно.

    Учасники говорили про те, як має змінитися система державної підтримки українського кіно, які нові інструменти пропонує закон та що необхідно для їхньої практичної реалізації. Окрему увагу приділили фінансуванню галузі, підтримці проєктів на різних етапах, девелопменту та новим фінансовим механізмам.

    Спікерами заходу стали народний депутат України, заступник голови Комітету, голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко; голова Держкіно України Андрій Осіпов; продюсер і СЕО Prime Story Pictures, член робочої групи з розробки законодавства про кінематографію Олександр Максимчук; СЕО UPHub, членкиня робочої групи з розробки законодавства про кінематографію Ольга Пантелеймонова.

    Модерувала презентацію Голова Ради з державної підтримки кінематографії Галина Вярвельська.

    Павло Сушко нагадав історію роботи над законом та наголосив, що попередня система державної підтримки стала базовим інструментом, який дав можливість українській кіноіндустрії розвиватися. Водночас практичний досвід показав, які механізми потребують удосконалення.

    «Ми створили Комітет, робочу групу, зібрали представників індустрії — зробили аналітику про те, чого нам не вистачає в кожній сфері, з якими проблемами ми стикаємося. Напрацювали базу, і в нас з’явилися нові варіанти підтримки. Але потім розпочалася повномасштабна війна. Коли індустрія знову запрацювала в умовах великої війни — стало зрозуміло, що потрібно завершити цей процес, бо такий закон необхідний», — зазначив Павло Сушко.

    Серед нових механізмів — кредитування проєктів, які мають потенціал повернути залучені кошти, а також системна підтримка девелопменту. За словами Павла Сушка, досвід конкурсів Українського культурного фонду продемонстрував великий запит індустрії на фінансування проєктів ще на стадії розробки.

    Голова Держкіно України Андрій Осіпов наголосив, що оновлене законодавство враховує найкращі європейські практики. Водночас для повноцінної роботи закону необхідно створити відповідну нормативно-правову базу — йдеться про 34 підзаконні нормативно-правові акти, які Держкіно має розробити до кінця року.

    Однією з центральних тем стало фінансування кінематографії. Закон передбачає орієнтир державної підтримки на рівні 0,2% видаткової частини державного бюджету за вирахуванням видатків на оборону. За словами Андрія Осіпова, у проєкті бюджету на наступний рік це становить близько 3,7 млрд грн. Для порівняння, цього року в межах конкурсу «Тисячовесна» фінансування галузі кіно сягнуло 2,6 млрд грн.

    Ольга Пантелеймонова та Олександр Максимчук говорили про закон із погляду практичних потреб індустрії. У центрі розмови були механізми, які мають зробити систему державної підтримки більш гнучкою, підтримувати проєкти на різних етапах та сприяти підвищенню конкурентності українського кіновиробництва.

    Презентація стала майданчиком для діалогу між законодавцями, Держкіно та представниками індустрії про те, якою має бути система державної підтримки українського кіно в найближчі роки — не лише за обсягами фінансування, а й за правилами та інструментами, що визначатимуть подальший розвиток галузі.

  • Подовжено дедлайни подачі заявок на навчальні програми EPI: Audiovisual Women та Series’ Women

    Подовжено дедлайни подачі заявок на навчальні програми EPI: Audiovisual Women та Series’ Women

    Erich Pommer Institut (EPI) оголошує про продовження термінів прийому заявок на дві лідерські програми для жінок у кіногалузі:

    • Audiovisual Women — новий дедлайн: 13 вересня. Навчальна програма спрямована на розвиток лідерських, цифрових та бізнес-навичок жінок-професіоналок у європейській аудіовізуальній сфері. Учасниці отримають персональне коучинг-менторство (1:1), практичні модулі та вихід на міжнародну мережу контактів. Детальніше за посиланням. 
    • Series’ Women — новий дедлайн: 20 вересня. Програма для жінок-продюсерок драматичних серіалів, покликана вдосконалити навички управління, пітчингу та ведення бізнесу. Включає індивідуальне менторство, доступ до галузевих ринків та розширення професійних зв’язків у Європі. Детальніше за посиланням.  

    Запрошуємо українських фахівчинь аудіовізуального сектору долучатися до програм та подавати свої заявки.