Державне агентство України з питань кіно

Автор: usfa_admin

  • Ініціатива Асоціації «Дивись українське!» відкрила 11-й кінопростір у київському госпіталі

    Ініціатива Асоціації «Дивись українське!» відкрила 11-й кінопростір у київському госпіталі

    Відкрито 11-й кінопростір у київському госпіталі, де лікуються і відновлюються поранені: терапія через кіномистецтво як відповідь на виклики війни

    Ініціатива Асоціації «Дивись українське!» зі створення кінопросторів у медичних закладах і реабілітаційних центрах виникла як відповідь на наслідки повномасштабної війни. Його концепцію сформував голова правління Асоціації, кінопродюсер Андрій Різоль: морально-психологічна підтримка, емоційне відновлення та соціалізація поранених і звільнених з полону військових.

    Кіномистецтво тут – це:

    • безпечний спосіб проживання складних емоцій
    • інструмент роботи з травматичним досвідом
    • можливість соціалізації та підтримки

     

    Андрій Різоль: «Ми почали національний тур «Кіно заради Перемоги!» ще влітку 2022 року – і відтоді невпинно працюємо й вже перетнули межу у 3200 кінопоказів: у військових частинах, містах і громадах. Це понад 120 українських фільмів і підтримка більше, ніж 100 кіномитців, які приїжджають до військових і ветеранів, щоб особисто поспілкуватись та подякувати їм». Він також додав, що це вже 11-й кінопростір, створений Асоціацією разом із партнерами: «Ця ініціатива не має державного фінансування – вона розвивається завдяки добрій волі шляхетних людей, меценатів і соціально відповідального бізнесу. І все це – для відновлення наших воїнів, їх нових знань, міркувань, емоцій».

    Як це працює:

    Повноцінно технічно обладнані сучасні кінопростори, створені «під ключ» передаються у користування лікарням безоплатно. Кожен кінопростір включає: професійний проєктор і екран; якісний звуковий комплект; пульт, ноутбук, мікрофони. Меценати купують обладнання, а фахівці Асоціації здійснюють інсталяцію, технічне налаштування та навчають персонал медичних закладів працювати з обладнанням.

    Новий кінопростір став уже 4-м у системі медзакладів МВС України.

    Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ: «Це важливий елемент, який допомагає формувати загальну позитивну картину нашого спільного майбутнього. Бажаю кожному, хто проходить лікування і реабілітацію, якнайшвидшого відновлення і повернення до повноцінного життя. Сподіваюся,психологічна підтримка через кіно цьому сприятиме».

     

    Андрій Осіпов, голова Держкіно: «Ще місяць тому в Одесі ми відкривали 10-й кінопростір – і вже сьогодні маємо 11-й. Це справді вражає і свідчить про величезну роботу. Ця ініціатива залишається однією з пріоритетних».

    Репертуар формується в межах туру «Кіно заради Перемоги!» – це українські повнометражні, короткометражні та документальні стрічки. Простори також використовуються для інших терапевтичних і культурних заходів.

    Світлана Мигаль, БФ «МХП – Громаді»: «Це справді дієвий інструмент психологічної підтримки наших військових. Мені хочеться, щоби цей кінопростір був осередком, де відбуватимуться теплі зустрічі і панують позитивні, приємні, людські емоції».

    Відкриття 11-го кінопростору стало можливим завдяки меценатській підтримці мережі кінотеатрів Multiplex та компанії Deloitte Ukraine.

    Сергій Кулик, Deloitte Ukraine: «Уже дев’ять років Deloitte Ukraine є партнером асоціації «Дивись українське!», допомагаючи розвивати та популяризувати українське кіно й культуру. Ми віримо, що такі місця, як цей новий кінопростір, мають особливу силу: вони підтримують, надихають, допомагають прожити емоції. Це наша подяка військовим та внесок у розвиток української культури, який сьогодні має особливе значення»

     

    Ігор Савкін, Multiplex: «Мультиплекс» – це компанія, яка прагне, щоби люди дивилися якісне українське кіно. Наш салоган – «Дивись ширше!» Тож, сподіваюсь, долучення до цього проєкту дасть змогу розповсюджувати кіно ще й на тих, хто зараз не може піти в кінотеатр, але завдяки кінопросторам зможе дивитись фільми там, де лікуються і відновлюються».

    За час реалізації відкрито кінопростори у 7 областях України:

    Іван Яворський, начальник Головного медичного клінічного центру МВС України: «Це важлива подія для ментального здоров’я військових. Перегляд кіно – одна з ознак повернення до мирного життя. Дякую всім, хто долучився».

    Відкриття нового, 11-го кінопростору розпочалось переглядом фільму «Ти – Космос», який представив продюсер Володимир Яценко, кожен фільм якого стає кінохітом: «Я дуже гордий тому, що цей новий і сучасний кінопростір дозволяє вам дивитися кіно. Щасливий, що ви його побачите вперше. У нього є ще один неочевидний, але великий плюс. Знаєте, є такий анекдот, коли батько з сином дивляться «Зоряні війни» і син запитує, «Тато, а де ж москалі?». А батько йому відповідає: «Тут нема москалів – це ж майбутнє, синку». Ось у нас теж нема москалів, але є історія про велике майбутнє».

    Далі – більше:
    Протягом 2026 року команда Асоціації «Дивись українське!» планує розширення мережі кінопросторів у регіонах, де проходять лікування та реабілітацію військовослужбовці і запрошує до партнерства соціально-відповідальний бізнес.

    Проєкт реалізується Асоціацією «Дивись українське!» спільно з Фондом «МХП-Громаді»

    Національний тур «Кіно заради Перемоги!» – ініціатива Офісу Президента України, ДержКіно України, Асоціації «Дивись українське!», за підтримки БФ «МХП-Громаді», у взаємодії з Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine, за сприяння Міністерства оборони України, ОВА, Національної гвардії України та Національної поліції України.

  • «Гра на перехоплення» уже доступно ексклюзивно на MEGOGO

    «Гра на перехоплення» уже доступно ексклюзивно на MEGOGO

    Фільм «Гра на перехоплення» уже доступний ексклюзивно на платформі MEGOGO.

    Усі, хто не зміг подивитися стрічку у кіно – радо запрошую до перегляду у зручному форматі.

    Фільм досліджує несподіваний зв’язок воєнного часу між українськими військовими та футболістами через реальну історію братів Михайленків – Сергія, командира мобільної вогневої групи ППО, та Миколи, гравця Олімпійської збірної України з футболу.

    Поки один ризикує своїм життям на передовій, інший представляє Україну на світовій спортивній арені Паризької Олімпіади 2024 року. Це правдива історія братерства та стійкості, що розкриває глибокий зв’язок між двома братами, їхні переживання один за одного, їхню боротьбу за свою країну у різних, але взаємопов’язаних світах.

    Стрічка створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно

    Стратегічний партнер – Colonnade Ukraine.

    Партнери проекту: Українська Асоціація Футболу / Ukrainian Association of Football та НОК України та олімпійська команда/NOC of Ukraine and the Olympic Team.

    Дистриб’ютор – UPHub.

  • Пітчинг українських короткометражних фільмів ЛҐБТКІА+ тематики 

    Пітчинг українських короткометражних фільмів ЛҐБТКІА+ тематики 

    Кінофестиваль SUNNY BUNNY вже втретє проводить пітчинг українських коротких метрів ЛҐБТКІА+ тематики.

    Цьогоріч для участі у пітчингу було відібрано 10 історій на ЛҐБТКІА+ тематику:

    • «Вибух», режисер та автор сценарію Вадим Мочалов;
    • «Ікар у тіні», режисер та автор сценарію Новруз Хікмет;
    • «Магдалеве дерево», режисерка та авторка ідеї Катя Рибка;
    • «Квітка розуму», режисер Владислав Грибан;
    • «Серпень», режисерка та авторка сценарію Ганна Мєшкова;
    • «Стіл з одним порожнім місцем», режисерка та авторка Світлана Рудюк;
    • «Цей день настав», режисер Євген Тунік;
    • «GPS (Глобальна система позиціонування)», режисерка Катерина Пайда;
    • «Performing Body», режисерка та авторка сценарію Євгенія Цаценко;
    • «Петля», режисер Сергій Мисак.

    Подія відбудеться за підтримки спонсорів Jägermeister та Українсько-данського молодіжного дому.

    Пітчинг відбудеться 23 квітня, о 16:00.

    Локація: Українсько-данський молодіжний дім

    Доступ вільний за умови попередньої реєстрації за посиланням.

  • На Одеській кіностудії відбудеться пам’ятний захід до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

    На Одеській кіностудії відбудеться пам’ятний захід до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

    На Одеській кіностудії відбудеться пам’ятний захід до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

    В межах заходу відбудеться перегляд художнього фільму «Розпад» (1990 р., реж. М. Бєліков).

    Стрічка є першою художньою спробою осмислення трагедії, її наслідків та людських історій, пов’язаних із катастрофою.

    Запрошуємо всіх охочих долучитися до вшанування пам’яті жертв Чорнобиля та разом переосмислити події, що назавжди змінили історію.

    • 27 квітня 2026 року
    • 14:00
    • кінозала Одеської кіностудії
  • 40 років Чорнобильської трагедії: пам’ять, що звучить крізь час

    40 років Чорнобильської трагедії: пам’ять, що звучить крізь час

    До 40-х роковин аварії на ЧАЕС у Будинку кіно відбудеться серія подій, присвячених осмисленню трагедії, її наслідків та пам’яті про неї.

    23 квітня | Синя зала
    Прем’єра фільму «БАСТІОН ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ» режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко.

    Фільм — погляд на ситуацію з боку екології: як людина і природа боролися з трагедією, як природа допомогла зупинити розповсюдження, а тепер люди допомагають природі відновити водний баланс, захиститися від пожеж, ворога та повернути біорізноманіття.

    24 квітня | Синя зала
    Рада ветеранів НСКУ та ініціативна група «ЧОРНОБИЛЬ-АРТЕМІЗІЯ» представляють програму:

    «ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ: 40 РОКІВ ВІДЛУННЯ»
    (за окремою програмою)

    Ці події — не лише про минуле.
    Вони про відповідальність сьогодні та про майбутнє, яке ми формуємо, пам’ятаючи.

    Покази організовує Національна спілка кінематографістів України.
    Більше детальніше за посиланням

  • 40 років Чорнобильської катастрофи: Пам’ять, відповідальність та нові виклики

    40 років Чорнобильської катастрофи: Пам’ять, відповідальність та нові виклики

    26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

    З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого — спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.

    Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року? Експеримент почався о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю, і о 01:25 прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Пожежники прибували «з голими руками», без засобів захисту, але саме вони зупинили водневий вибух. Сумарна активність викидів була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйона людей.

    Коли почалася евакуація? Перше повідомлення з’явилося лише через 36 годин — опівдні 27 квітня. Мешканцям Прип’яті оголосили про «тимчасову евакуацію» і заборонили брати тварин через радіоактивну шерсть. Лише 2 травня радянське керівництво ухвалило рішення про виселення людей із 30-кілометрової зони.

    Що приховував КГБ? Архівні документи свідчать: перші аварії та витоки на ЧАЕС сталися ще у 1978–1984 роках. Від самого початку будівництва фіксувалися крадіжки та порушення технологій. Після катастрофи 26 квітня КГБ негайно ввів контроль пошти та зв’язку, аби недопустити витоку інформації. Влада навіть примушувала лікарів фальшувати діагнози, замінюючи «променеву хворобу» на «вегетосудинну дистонію».

    Москва чи Київ: чия відповідальність? ЧАЕС підпорядковувалася Москві, яка фактично усунула республіканське керівництво від прийняття стратегічних рішень. Разом із тим, влада УРСР беззаперечно виконувала некомпетентні вказівки Кремля. У 1992 році прокуратура України визнала винними у приховуванні масштабів катастрофи Щербицького, Ляшка, Шевченко та Романенка.

    Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

    • 1977 — запуск першого енергоблоку ЧАЕС
    • 1986 — аварія на 4-му енергоблоці
    • 2 роки — термін роботи 4-го реактора
    • 2 дні — замовчування катастрофи
    • 500 тис. — загиблі (за оцінками незалежних експертів)
    • 600+ тис. — ліквідатори
    • 11 тонн — викид ядерного палива
    • 15 грудня 2000 року — остаточне закриття ЧАЕС
    • 29 листопада 2016 року — встановлення захисної арки
    • 14 лютого 2025 року — пошкодження укриття внаслідок атаки дрона

    Ключові аспекти та наслідки:

    • Планетарний масштаб: аварія призвела до глобальних проблем із громадським здоров’ям та демографією. Радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
    • Фальшивість гасел: надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила лицемірство радянської «гласності». Керівництво СРСР обрало курс на замовчування, а вся інформація опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
    • Ігнорування цінності життя: аби продемонструвати відсутність небезпеки, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, зокрема школярів. Поради щодо безпеки від МОЗ з’явилися лише 9 травня.
    • Роль діаспори: українці за кордоном організовували демонстрації та звернення до урядів Заходу. У вересні 1986 року зусиллями закордонного проводу УГВР питання Чорнобиля було винесено на розгляд ООН.
    • Каталізатор розпаду імперії: спроби Москви приховати правду похитнули віру в «гуманність» комунізму. Навколо ядерної трагедії сформувалися перші громадські організації («Зелений світ», Союз «Чорнобиль»), які згодом стали потужною політичною силою.

    Чорнобиль у 2022 році та сучасні виклики

    Через 36 років після аварії Росія знову перетворила ЧАЕС на зону небезпеки. 24 лютого 2022 року окупанти захопили станцію, тримали персонал у заручниках та окопувалися у «Рудому лісі», отримавши значні дози опромінення. Лише 31 березня війська РФ залишили територію, пограбувавши приміщення та викравши нацгвардійців.

    У рік 40-ї річниці, Чорнобиль залишається символом не лише минулої трагедії, а й постійної боротьби за ядерну безпеку світу.

    За матеріалими Інституту національної  пам’яті

  • У Довженко-Центрі відбудеться лекція «Образ Чорнобиля в українському мистецтві: від документального до уявного»

    У Довженко-Центрі відбудеться лекція «Образ Чорнобиля в українському мистецтві: від документального до уявного»

    21 квітня у “Довженко-Центрі”, о 18:30 відбудеться зустріч в рамках Культурфільму «Чорнобиль-40».

    Другу лекцію, «Образ Чорнобиля в українському мистецтві: від документального до уявного», проведе Оксана Семенік – історикиня мистецтва, дослідниця українського мистецтва ХХ століття та Чорнобильської катастрофи, авторка подкасту «Українське мистецтво в іменах» на Радіо Культура, книги «Марія Примаченко без міфів» (Віхола). Співкураторка виставки «Чорнобиль. Обʼєкт укриття» в Українському домі (квітень-травень 2026).

    Лекція супроводиться показом короткометражного документального фільму про наслідки катастрофи.

     

  • 25 років квірності: у Києві відкрився 4-й фестиваль Sunny Bunny

    25 років квірності: у Києві відкрився 4-й фестиваль Sunny Bunny

    Вечір розпочався із подяки Силам оборони України. Із промовою виступив ветеран, захисник Маріуполя, голова об’єднання ЛҐБТ-військові і амбасадор фестивалю Олександр Деменко. Він оголосив хвилину мовчання за полеглими захисниками та цивільними жертвами російської агресії.

    «Коли я повернувся з полону, був щасливим що в Україні проводяться фестивалі, люди святкують дні народження, проводяться класні заходи. І те, що проведення подібних подій зараз не на часі, це не правда. Але не можна забувати й людей, завдяки яким ми можемо проводити подібні події», — зазначив Олександр Деменко.

    Цього року SUNNY BUNNY святкує свій 25-річний ювілей.

    У 2001 році на КМКФ «Молодість» з’явилась програма «Кохаючи інакше». У 2007 році вона перетворилась на конкурс ЛҐБТКІА+-фільмів «Сонячний зайчик». І вже у 2023 році SUNNY BUNNY переріс у повноцінний кінофестиваль.

    «Мені здається, що це дуже символічно що фестиваль виокремився з окремої секції фестивалю «Молодість», під час повномасштабного вторгнення. Тобто в той час, коли ми виборюємо своє право бути собою, на свою ідентичність, говорити світу про те, ким ми є, ким ми були, відділяти себе від агресора. Для мене хороше кіно, це кіно яке говорить чесно на непрості теми. Мені здається що SUNNY BUNNY створює такий простір, де можна досліджувати певні теми, які раніше замовчувались, приховувались», – зазначила Наталія Мовшович, заступниця Міністра культури з питань європейської інтеграції.

    Із вітальною промовою промовою виступив також голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов.

    Як починався SUNNY BUNNY розповів директор КМКФ «Молодість» Андрій Халпахчі.

    «Ви побачите ретроспективу фільмів 90-х років. Саме тоді тема стала не просто актуальною, а справжнім кіномистецтвом. Фестиваль «Молодість» завжди демонстрував фільми цієї тематики. А потім у Берліні виникла ідея створити окремий фестиваль. Berlinale був першим серед великих фестивалів, який зробив офіційну програму «Teddy Bear» і вони цьогоріч святкували 40-річчя Teddy Award. І саме тоді, в 90-ті роки, виникло бажання і ідея, зробити таку програму в Україні. Для мене було дуже важливо відокремити секцію кінофестивалю “Молодість” в окремий фестиваль», — зазначив директор КМКФ «Молодість» Андрій Халпахчі.

    Відкрився фестиваль фільмом учасника «Молодості» попередніх років Фараза Шаріата «Під захистом держави». Стрічка отримала Audience Award у секції Panorama на Berlinale, а також була номінована цього року на Teddy Award. Фільм надано KyivMusicFilm, показ підтримано Goethe-Institut в Україні.

    «Це історія про те, щоб дивитись в очі страху, не боятися, діяти всупереч та не замикатися в собі та називати речі своїми іменами», — зазначив зі сцени директор фестивалю квір-кіно SUNNY BUNNY Богдан Жук.

    Фестиваль проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Міжнародної організації Outright International.

  • Як податись до реєстру

    Державне агентство України з питань кіно приймає рішення стосовно:

    • виробників фільмів;
    • розповсюджувачів фільмів, які отримали право на розповсюдження фільмів на всій території України.

    Необхідні документи:

    • заява за зразком (для фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб);
    • завірена в установленому порядку копія статуту, – для юридичної особи;
    • відомості з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо видів економічної діяльності (59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; 59.13 Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм).

    На період дії воєнного стану в Україні документи надсилаються в електронному вигляді з накладанням електронного підпису (згідно Постанови КМУ №55 від 17.01.2018 р.) на офіційну пошту Держкіно [email protected]


    Термін розгляду заяви:

    Протягом 30 днів з дня надходження заяви.

    Способи отримання довідки про внесення суб’єкта кінематографії до Реєстру:

    • особисто заявником (з документом, що посвідчує особу);
    • через представника за довіреністю (з документом, що посвідчує особу).

    Контактний телефон: (044) 33-00-177.

  • На фронті загинув кінорежисер Ігор Малахов

    На фронті загинув кінорежисер Ігор Малахов

    На фронті загинув кінорежисер Ігор Малахов, він з 2023 року вважався зниклим безвісти.

    Ігор загинув 29 грудня 2023 року в боях під Авдіївкою біля села Степове Донецької області.

    Випускник Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та Всеросійського державного інституту кінематографії.

    У 1997-2000 роках обіймав посаду заступника директора кіностудії імені Олександра Довженка з питань молодого кіно.

    26 квітня Малахову мало б виповнитися 60 років.

    Прощання з Малаховим відбудеться у вівторок, 21 квітня, о 10:00 на Майдані Незалежності в Києві.

    Відспівування пройде в Храмі святих апостолів Петра й Павла на Берковецькому цвинтарі. Поховають Малахова на Алеї слави.

    Він був не лише талановитим кінорежисером, а й справжнім Героєм, який без вагань став на захист України.

    Щирі співчуття рідним і близьким. Пам’ятаємо