Вже 15 років ми піднімаємо кримськотатарський прапор як символ гідності, боротьби та єдності.
Цей прапор — не лише культурний символ. Це — голос нескореного народу, пам’ять про депортацію, про окупацію, і про нескінченну віру в свободу.
З єдністю в серці й прапорами в руках, ми зберігаємо нерозривний зв’язок з незламним Кримом — до перемоги й повернення справедливості.
Пам’ятаємо. Боремося. Переможемо.
У межах фестивалю Миколайчук OPEN, який проходив з 14 по 21 червня відбулась премʼєра фільму «Троє», режисера Івана Кравчишина. Стрічка стала фільмом-закриттям фестивалю.
Історична драма «Троє» розгортається під час війни за незалежність України 1917–1921 років.
Двоє махновських повстанців влаштовують засідку на червоноармійський конвой із грошима, але все йде не за планом — разом із здобиччю вони захоплюють і командира панцирника. Назад дороги немає. І троє чоловіків, які вчора були ворогами, стають побратимами у боротьбі проти червоного терору.
Фільм створено компанією Directory Films за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Дистриб’ютори: FILM.UA Distribution та Kinomania Film Distribution.
У широкий український прокат «Троє» вийде до Дня Незалежності — 21 серпня!
Миколайчук OPEN — міжнародний фестиваль глядацького кіно, присвячений українському актору, сценаристу та режисеру Івану Миколайчуку. Вперше відбувся в 2022 році всупереч війні, а цьогоріч — з 14 до 21 червня в Чернівцях під гаслом «Людина в центрі історії».
26 червня – День кримськотатарського прапора. Це неофіційне свято, що відзначається за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року, символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення.
Прапор кримських татар є національною символікою. Це полотно небесного (блакитного) кольору, у лівому верхньому куті із золотим знаком влади – тамгою. Колір позначає чисте небо, мир, а однотонне тло – єдність народу.
Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і Української держави загалом, оскільки сформувався на території, яка сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України, і не має державності поза її межами.
Тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв (Ґіреїв) і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу.
Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор) – національний прапор кримськотатарського народу. Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. А також є одним із символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства.
Кримське ханство з’явилося на карті Східної Європи у 1441 році, виокремившись із Золотої Орди і ставши її спадкоємцем. Згодом стало васалом Османської імперії, на початку ХVІ століття наростило силу та почало здійснювати масштабні воєнні кампанії. Воєнні підрозділи мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором. Показово, що таких прапорів блакитного кольору майже не зустрічається. Можливо тому, що цей колір вважався священним і не призначався для війни.
Кримські татари втратили державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Як і на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та самовизначення. Кримськотатарські суспільно-політичні сили та органи національного самоврядування почали використовувати блакитний прапор як національний. У грудні 1917 року перший Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом. Хоча в цей час у національній конституції– Кримськотатарських основних законах (ухвалені 26 грудня 1917 р.) – його статус формально визначено не було.
«У ханському палаці, в урочистій обстановці 9 грудня 1917 року відбулося відкриття національних установчих зборів, – зазначає дослідник Андрій Іванець у книзі «Перший Курултай», – Кримськотатарські солдати та учні медресе і мектебів утворили живий ланцюг, за яким стояв кількатисячний натовп, очікуючи прибуття делегатів. Над входом у палац майоріли блакитний і червоний прапори».
На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом визнавали зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка. Це перше документальне свідчення про статус національного герба і прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді.
Після встановлення комуністичного режиму в Криму національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах.
Другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі, 30 червня 1991 року ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою відновив блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті в якості національного прапора. Його пропорції у співвідношенні ширини до довжини складають 1:2.
Нині цей стяг є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України.
Інформаційна довідка надана Інститутом національної памʼяті.
З 28 червня по 3 липня у Торуні, Польща, проходитиме 23. MFF BellaTOFIFEST.
29 червня у межах секції «MUST SEE MUST BE» відбудеться показ стрічки «Ти-Космос», режисера Павла Острікова.
У центрі сюжету — український космічний далекобійник Андрій, який перевозить ядерні відходи з Землі на супутник Юпітера. Після несподіваного вибуху Землі, уламки якої знищують все навколо, Андрій залишається останньою людиною у Всесвіті. Та раптом на зв’язок виходить француженка Катрін, яка потребує допомоги.
Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно, компанією ForeFilms у співпраці з Бельгією.
Стрічка виходить в український прокат з 20 листопада 2025 року.
BellaTOFIFEST — міжнародний кінофестиваль у Торуні, Польща, відомий своєю «бунтівною» атмосферою та небажанням дотримуватись канонів кіноіндустрії.
Він щорічно презентує незалежне, провокаційне й авторське кіно з конкурсами для дебютантів, польських фільмів та документалістики подолання правил.
22 червня у столичному кінотеатрі «Оскар» відбулася церемонія закриття міжнародного кінофестивалю для дітей і підлітків Чілдрен Кінофест. Впродовж 10 днів фестиваль зібрав майже 40 тисяч глядачів на безкоштовних офлайн та онлайн показах.
Глядацьку нагороду отримала італійсько-французька стрічка «Востаннє, коли ми були дітьми» — зворушлива історія про дитинство на тлі війни.
У рамках фестивалю відбувся Дитячий кіноконкурс. Професійне журі обрало 19 фіналістів та визначило переможців:
(режисерки Варвара Васильєва, 9 років, Емма Іваночко, 9 років, Златослава Срібна, 10 років, місто Хотин, Чернівецька обл.)
(режисер Роман Голенко, 10 років, місто Дніпро)
(режисерка Зоряна Зеленська, 13 років, місто Київ)
(режисерка Олена Балацюк, 14 років, місто Фастів, Київська обл.)
Спілка кінокритиків України відзначила дипломом фільм «Кільцевий тролейбус» (режисерка Майя Захарова та учні курсу «Стоп-моушн» школи «Мистецький Мурашник», 9 років, місто Полтава) — «За глибоку повагу до спадщини минулого та створення виразного кіновисловлювання, що перетворює звичне коло на космічну орбіту мрії».
Найпопулярніша стрічка онлайн-кінотеатру — «Пеппі Довгапанчоха».
Почесна амбасадорка фестивалю — Світлана Тарабарова,співачка, музична продюсерка дитячого Євробачення.
Фестиваль відбувся за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Партнери фестивалю: Посольство Іспанії в Україні, Goethe-Institut в Україні, Посольство Словенії в Україні, Польський Інститут в Києві, Посольство Швеції в Україні, Італійський інститут в Україні, Посольство Норвегії в Україні, Французький інститут в Україні.
Документальний фільм “Діти у вогні”, режисера Євгена Афінієвського, здобув дві почесні відзнаки в межах 64 Festival de Television de Monte-Carlo. Церемонія нагородження відбулася у Grimaldi Forum Monaco за участі принца Альберта та принцеси Шарлен.
Стрічка здобула відзнаки у секціях:
“Діти у вогні” розповідає про українських дітей, які пережили жахіття війни, стали жертвами російських атак, були депортовані, поранені та ув’язнені.
Діти, що свідчать на камеру про усі жахіття війни, зберігають силу духу та віру в майбутнє. Стрічка показує, як діти, які мріяли про мирне життя, займаючись своїми хобі, стикнулися з російською агресією. Багато з них стали інвалідами через військові дії. Фільм показує їхні страждання та їхні прагнення до нормального життя в умовах війни. Цей документальний проєкт присвячений усім дітям світу, що стали жертвами війни, насильства і тероризму, нагадуючи про те, що за кожною статистикою стоїть реальна дитяча доля.
Festival de Télévision de Monte-Carlo — це міжнародний телевізійний фестиваль, який щорічно проходить у Монте-Карло, Монако, починаючи з 1961 року. Захід збирає телевізійних професіоналів з усього світу для представлення серіалів, обговорення індустріальних тенденцій і вручення премій “Золотий німф“.
19 червня Національний банк України презентував дві нові пам’ятні монети номіналом 5 гривень: «Розстріляне відродження. Микола Хвильовий» та «Розстріляне відродження. Юліан Шпол»
До участі в події була запрошена творча команда художнього фільму «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» — режисер Тарас Томенко, продюсери Олег Щербина та Пилип Іллєнко, а також актори фільму.
Нагадаємо, що стрічка створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно, компанією «Фреш Продакшн Груп», за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Солідарність».
Голова НБУ Андрій Пишний подякував творцям фільму за внесок у збереження історичної пам’яті та сказав:
«Символічно, що сьогодні — саме через мистецтво кіно та пам’ятні монети — ми разом говоримо про правду, про наших культурних героїв, про минуле нашої країни, про те, про що колись було заборонено навіть думати. Бо правда не забувається. Наші пам’ятні монети — це частина цієї правди, частина колективної пам’яті. Це документ, свідчення та опір забуттю».
Кінематографісти зазначили, що для них велика честь бути частиною цієї події.
На аверсі монет — будинок «Слово» в Харкові, осередок української інтелігенції та трагічний символ епохи. Прострелена літера «О» з краплею крові — це не просто графічний елемент. Це постріл, що мав знищити мрію, але не зміг убити її силу.
Це перші монети нового тематичного напряму, що вшановує покоління українських творців, знищених радянським режимом у 1920–30-х роках. Представники Розстріляного відродження — це голос епохи, який хотіли змусити мовчати.
Але слово має значення. Воно тримає памʼять, формує ідентичність і повертає голос тим, кого хотіли стерти з історії.
Комітет з Державної премії України імені Олександра Довженка повідомляє, що на здобуття Державної премії України імені Олександра Довженка 2025 року висунуто такі кандидатури: