Розпочалося засідання конкурсної комісії з відбору аудіовізуальних проєктів у категоріях (Фільми для дитячої аудиторії та анімація) в рамках мистецького конкурсу проєкту «Тисячовесна».
Під час засідання члени конкурсної комісії затвердять перелік допущених до другого етапу мистецького конкурсу та проведуть жеребкування та затвердження проектів серед експертів.
Долучитися до онлайн-трансляції засідання можна за посиланням.
Сьогодні в Національній опері України імені Т. Г. Шевченка говорили про перші результати «Тисячовесни» – ініціативи, яка вже стала набагато більшою, ніж просто конкурс.
Загалом було прийнято 2634 заявки – майже втричі більше, ніж очікувалося.
За цією цифрою – автори, режисери, музиканти, продюсери, художники, культурні менеджери, інституції, незалежні команди, молоді дебютанти та досвідчені професіонали. Усі ті, хто не чекає “кращого часу”, а вже сьогодні готові створювати український культурний продукт.
Захід відбувся за участі Президента України Володимира Зеленського, Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – Міністерки культури України Tетяни Бережної, команди ініціативи, експертів та учасників-заявників.
«Дуже дякуємо учасникам, експертам, державній команді, яка втілює цю програму в життя. Завдяки цій програмі сьогодні є всі можливості, аби створювати саме те, що дуже потрібно нашому суспільству зараз. Продукт, який буде успішно боротися за свідомість і серця мільйонів – наших дітей, молоді, старшого покоління. Перемагатиме ворожі наративи й відчай та об’єднуватиме українців. Це вкрай важливо, особливо у час війни, коли культура є зброєю для захисту нашої української ідентичності, нашого майбутнього. Я вірю: сьогодні ми починаємо дещо дійсно знакове, велике, важливе. І вірю – нам все вдасться», – наголосив Володимир Зеленський.
Президент наголосив, що «Тисячовесна» має стати довгостроковою програмою підтримки української культури – з перспективою щорічної реалізації та розширення напрямів.
В межах презентації перших результатів відбулася і панельна дискусія за участі представників команди ініціативи Голови Держмистецтв Ольги Россошанської, Голови Держкіно Андрія Осіпова, операційної директорки ініціативи «Тисячовесна» Ілони Шнейдер та директорки Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганни Красноступ, які детальніше розповіли про підсумки по кожному напряму.
Зокрема, Голова Держмистецтв Ольга Россошанська поділилася інформацією про результати за напрямами «Сучасна музика», «Візуальне мистецтво», «Перформативне мистецтво», за які відповідає Держмистецтв.
«Станом на сьогодні за трьома напрямами Держмистецтв подано 870 заявок, із яких 688 проєктів уже пройшли технічний відбір. Особливо тішить, що 16,4% заявок становлять дебютні проєкти, а 18,3% — проєкти для дитячої аудиторії. Важливо й те, що, попри всі виклики, активну участь у конкурсі взяли представники майже всіх регіонів України», – розповіла пані Ольга.
Завершуючи виступ, вона звернулась з побажаннями до учасників, експертів і всіх присутніх: «Учасникам хочу побажати не втрачати віри у свої ідеї, очікуючи фінальних результатів. Експертам — міцної кави, бо вибирати між хорошим і хорошим завжди найважче. А всім нам — щоб за рік ми говорили вже про попередні результати. І не лише про кількість заявок, а про те, що з цього народилося — які вистави поставлені на сцені, які альбоми зазвучали, які виставки відкрилися. Саме тоді «Тисячовесна» стане традицією».
«Тисячовесна» продовжує формувати простір для нових ідей, партнерств та проєктів, покликаних зміцнювати українську культуру та розповідати світові історії України.
Сьогодні презентовано перші підсумки «Тисячовесни». Фідбек, що ми отримали за цей час, певною мірою історичний. Понад 2600 заявок на конкурс. Сотні проєктів кіно, документалістики, музики, візуального й перформативного мистецтва та понад 150 експертів – відомих і авторитетних в індустрії людей, які будуть це оцінювати. Я дякую кожному й кожній із вас – учасникам, експертам, державній команді, яка втілює програму в життя.
Завдяки цій програмі сьогодні є всі можливості, аби створювати саме те, що дуже потрібно нашому суспільству зараз. А саме – більше свого. Продукт, який буде успішно боротися за свідомість і серця мільйонів – наших дітей, молоді, старшого покоління. Боротись і перемагати ворожі наративи, відчай і біль, давати українцям енергію та об’єднувати людей довкола українського майбутнього.
Це вкрай важливо, особливо в часи війни, коли культура також є зброєю, для захисту української свідомості, нашої ідентичності та майбутнього. Я вірю: сьогодні ми починаємо дещо дійсно знакове та велике. І вірю: все вдасться.
——
Today, the initial results of Tysiachovesna have been presented. The feedback we have received so far is, to some extent, historic. More than 2,600 applications for the competition. Hundreds of projects in film, documentary, music, visual, and performing arts. And more than 150 experts – prominent and respected people in the industry – who will evaluate them. I thank each and every one of you: the participants, the experts, and the state team bringing the program to life.
Thanks to this program, we now have every opportunity to create exactly what our society needs most right now. Namely, more of our own. A product that will successfully fight for the minds and hearts of millions – our children, young people, and older generations – fight and defeat hostile narratives, despair, and pain, give Ukrainians energy, and unite people around the Ukrainian future.
This is extremely important, especially in wartime, when culture is also a weapon, for protecting Ukrainian consciousness, our identity, and our future. I believe that today we are embarking on something truly significant and grand, and I believe that we will succeed.
Цього червня унікальний фестиваль Soundtrack: Ukraine, що досліджує історію та вплив музики на кінематограф, приїжджає до Львова. Символічно, що саме Львів став центральною темою цьогорічної програми, яка об’єднує українську ретроспективу та спеціальну польську секцію.
Soundtrack: Ukraine — це перший в Україні кінофестиваль, присвячений саундтрекам. Організатори пропонують глядачам подивитися на відомі стрічки через призму звуку: зрозуміти, як мелодія змінює контекст сюжету, та відкрити імена композиторів, які створювали музичний ландшафт нашої країни від епохи німого кіно до сьогодні.
Чому Львів — головний герой?
Програма 2026 року максимально розкриває кінематографічну душу міста Лева. Фестиваль представить кілька тематичних блоків:
• «Львів у головній ролі»: місто як повноцінний персонаж культових стрічок.
• «Львів виконує ролі інших міст»: майстерність міських локацій у перевтіленні на екрані.
• «Композитори, народжені у Львові»: дослідження творчості митців, чий талант визнав світ.
Завдяки фокусу на львівській школі, на фестивалі з’явилася польська програма. Зокрема, глядачі побачать стрічки, музику до яких написав видатний композитор Войцех Кіляр, який народився у Львові в 1932 році.
Програма та формат:
• кінопокази: перегляд рідкісних та знакових фільмів на великому екрані.
• дискусійну панель: обговорення музичної спадщини за участі кінознавців та музикознавців.
• живий звук: виконання саундтреків, що дозволяє музиці вийти за межі екрана та стати самостійною подією.
Цьогоріч “Soundtrack: Ukraine” не просто присвячений Львову — він повертається до джерела натхнення багатьох поколінь кінематографістів та композиторів. Програма у Львові — це спроба почути ритм міста, зафіксований на плівці, та відчути тяглість нашої культури.
29 жовтня 2026 року в український прокат виходить повнометражна кримінальна комедія «Добре, що мама не знає» режисера Саші Литвиненка. Стрічка, яку творці називають історією для всіх, хто має свої секрети, поєднає кримінальні пригоди, сімейні таємниці та іронічний гумор у стилі сучасного неонуару.
«Добре, що мама не знає» — українська кримінальна іронічна комедія у стилі сучасного неонуару. У центрі історії — музичний продюсер, театральна акторка та айтішник. Усі вони — члени однієї родини, але в кожного свої скелети у шафі, про які не здогадуються близькі. Фільм складається з чотирьох новел. Перші три розповідають окремі історії членів родини, а четверта об’єднує їх і приводить до логічного фіналу.
МАКС Харизматичний авантюрист, продюсер і фанат красивого життя. Звик ризикувати й вірити, що якось викрутиться. Але зараз життя дає Максу яскравий урок: він увесь у боргах, торгує в клубі наркотиками, шукає гроші та зниклого друга, а його самого шукають ті, кому він винен.
СЛАВА Театральна акторка, яка любить спокій і тишу, а ще — свого колегу, який про це не знає. Але дечого не знає і Слава. Наприклад, що в гримерці можна зустріти не лише колегу, а й озброєного пораненого бандита. Звичайний вечір після репетиції раптом стає найнебезпечнішою роллю в її житті.
БОРЯ Скромний айтішник, романтик і найменш очевидний кандидат на кримінальну авантюру. Після загибелі коханої Боря не може змиритися з тим, що винний залишився безкарним, і складає свій перший кримінальний план. Щоправда, одразу все йде зовсім не за планом.
Одна сім’я. Троє членів родини. І жоден не знає, що відбувається в житті інших поза сім’єю. КОЖЕН ВЧИНОК МАЄ НАСЛІДКИ.
Робота над проєктом розпочалася ще у 2020 році.
Стрічку створено Lytvynenko Films та ТОВ «Кіномедіа» за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Відкрито прийом заявок на Porto Industry Days, які проходитимуть 23–26 листопада в межах 13-го міжнародного фестивалю кіно та медіа Porto/Post/Doc (м. Порту, Португалія).
Заявки приймаються за такими напрямами:
Industry Screenings (23–24 листопада 2026 року)
Co-Production Meetings (24–25 листопада 2026 року)
Arché Porto (20–25 листопада 2026 року)
Дедлайн: 15 липня
Крім зазначених програм, Porto Industry Days 2026 включатиме низку професійних заходів, зокрема презентації проєктів, індивідуальні зустрічі, майстер-класи та нетворкінгові події.
Дедлайн: 15 липня
8 червня у межах фестивалю документального кіно Docudays UA відбувся показ фільму «Омега» режисерки Юлії Орленко.
Для «Ухман і Компанія» ця стрічка є важливим кроком у розвитку документального кіно в Україні.
Фільмом «Омега» ми відкриваємо нову сторінку української документалістики — про сучасних героїв та реальні події, які має почути весь світ.
«Омега» — це стрічка про бійців Центру спеціального призначення «Омега», їхню бойову роботу, побратимство та силу залишатися собою навіть у найважчі часи.
Після показу глядачі мали нагоду поспілкуватися з творчою командою та героями фільму, поставити запитання й дізнатися більше про створення стрічки з перших вуст.
Дякуємо Архіву війни / Ukraine War Archive та Docudays UA за можливість представити цю важливу стрічку глядачам.
Творча команда фільму:
Режисерка — Юлія Орленко
Продюсери — Михайло Ухман, Олена Яковенко
Креативний продюсер — Богдан Жданов
Оператори — Сергій Стеценко, Руслан Гірін
Монтаж — Роман Синчук, Юлія Орленко.
Звук — Сергій Прокопенко.
Виробник фільму — «Ухман і Компанія».
Фільм створено за підтримки Державного агентства україни з питань кіно.
Цьогорічний key visual обʼєднує два міста — Одесу та Київ. У його центрі — світло, яке народжується над морем і стає символом надії, відродження та руху вперед.
На тлі сонця постають силуети знакових символів двох міст: памʼятник Дюку де Рішельє, монумент Незалежності, обриси київських храмів та сучасного міського горизонту.
Вода, що віддзеркалює ці образи, нагадує про Чорне море — місце народження фестивалю. Вона поєднує Одесу й Київ, минуле й майбутнє, традицію та сучасність. Саме так сьогодні існує ОМКФ: зберігаючи свої витоки та продовжуючи рухатися вперед разом із країною.
Особливого значення цьогорічна візуальна концепція набуває у рік 35-річчя Незалежності України. Жовто-блакитна палітра постера водночас відсилає до українського прапора, сонця, неба, моря та світла — символів свободи, стійкості та життя.
«Свобода в нашій ДНК» — слоган XVII ОМКФ і цінність, яка знаходить своє відображення в українській культурі, мистецтві та кіно.
17-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 27 серпня по 4 вересня 2026 в Києві за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду.
На 66-му Краківському Міжнародному Кінофестивалі українські кінематографісти отримали дві престижні відзнаки.
Нагородами відзначено короткометражний фільм «Пасхальний день» режисера Миколи Засєєва та документальну стрічку «Тиха повінь» режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Фільм «Пасхальний день» здобув нагороду за найкращий європейський короткометражний фільм. Вручаючи відзнаку, журі фестивалю відзначило виняткову чуйність і тонкість авторського підходу до складної теми війни, а також здатність поєднати трагічний досвід із гумором та людяністю.
Стрічка розповідає історію, що розгортається у Великодню неділю в Києві. Двоє працівників територіального центру комплектування патрулюють місто в пошуках чоловіків призовного віку, а їхній маршрут несподівано перетинається з юнаком, який вийшов з дому лише для того, щоб придбати корм для кота.
Ще одну нагороду — «Срібний ріг» за режисуру фільму високої художньої цінності — отримав Дмитро Сухолиткий-Собчук за документальну стрічку «Тиха повінь».
«Нас глибоко зворушило те, як фільм з непохитною художньою суворістю та вірою в людство передає красу простих жестів, навіть у найпохмуріші години війни. Випікання хліба стає метафорою самого акту кіновиробництва: вправи на терпіння, наполегливість та солідарність, що розгортається з часом, живлячи надію на кращий світ», — заявили журі.
«Тиха повінь» розповідає про пацифістську релігійну громаду на берегах Дністра, яка живе на території, що в минулому була лінією фронту двох світових воєн. Їхнє мирне повсякдення, сповнене дитячого сміху та праці, регулярно порушують стихійні повені та виклики нової війни.
Краківський Міжнародний Кінофестиваль — один із найстаріших фестивалів документального, короткометражного та анімаційного кіно в Європі.
Цьогорічне визнання українських стрічок стало черговим свідченням високого рівня українського кінематографа на міжнародній арені.
Вітаємо українських кінематографістів із черговим міжнародним визнанням та бажаємо нових творчих здобутків!
«Блаженні» на фестивалі документального кіно Docudays UA 2026
5 червня у Києві стартував 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який триватиме до 12 червня.
Українська Срічка «Блаженні», режисера Андрія Лисецького, увійшла до міжнародного конкурсу DOCU/Світ, у межах фестивалю документального кіно Docudays UA.
Документальний фільм розповідає про групу митців, яка раптово опинилась у вирії повномасштабного вторгнення. Вони змушені постати перед колись неуявним питанням: що можуть зробити художники, коли світ палає?
«Знімання почалися у березні 2022 року. Я хочу подякувати Даріушу Яблонському, і, зокрема, Іспанській спілці кінематографістів, а також Андрію Римаруку, Миколі Мединському. У перші дні вторгнення Даріуш сконтактував із питанням — чим європейська кіноспільнота може допомогти українським колегам. Тоді першим питанням були броніки. І вже за тиждень на кордоні я відібрав першу партію, здається 60 штук, та привіз їх до Києва. Коли розвозив “подарунки” по колегах, заїхав до майстерні свого доброго знайомого. Так і почався фільм», – згадує старт роботи над стрічкою режисер Андрій Лисецький.
Камера спостерігає за тим, як герої фільму долають власну трансформацію та зміну сприйняття людей навколо. Засоби масової інформації неспроможні зобразити всі відтінки воєнного досвіду та всі мутації, яких зазнає людина, тому саме на них, митців, покладається місія створити нюансовану картину цієї катастрофи на користь теперішніх і майбутніх поколінь.
У інтерв’ю для DOCUDAYS UA режисер на питання, чи вважає він, що мистецтво може бути формою спротиву під час війни, відповідає: «Будь-яка форма діяльності під час війни, крім колаборації із зовнішнім або внутрішнім ворогом, є спротивом».
Показ фільму «Блаженні» відбудеться у «KINO42» 9 червня о 17:30.
Фільм є копродукцією України, Німеччини та Латвії.
Стрічка вироблена компанією МАГІКА-ФІЛЬМ (Україна) у копродукції із VFS FILMS (Латвія), CORSOFIM (Німеччина) та MDR/ARTE (Німеччина). Продюсерами фільму є Геннадій Кофман та Ольга Брегман.
Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Латвійського кіноцентру, MDR/ARTE (Німеччина), Film- und Medienstiftung NRW (Німеччина) та Українського інституту.