Державне агентство України з питань кіно

Категорія: Uncategorized

  • Організаторам Каннського кінофестивалю

    Організаторам Каннського кінофестивалю

    Вчора й сьогодні на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes у Каннах Україна представила перший блок важливих презентацій та подій. Ми сказали про те, що готові – навіть під час війни – працювати над створенням кіно, що готові підтвердити потенціал української кіноіндустрії та надзвичайно вдячні світу за підтримку.

    Але ми не готові до того, що нас не чують у нашій вимозі не ставити на один щабель біль України та “не винну російську культуру”.

    Шановні П’єре Лескюр та Тьєрі Фремо. Ви залишили фільм російського режисера у конкурсі Канн. Ви дали йому аудиторію і увагу. І він використав надані йому можливості.

    На пресконференції в Каннах Сєрєбрєнніков не лише закликав міжнародне співтовариство зняти санкції з близького до путіна олігарха Романа Абрамовича, оскільки він фінансує хороше російське кіно, але й сказав, що дуже важливо допомогти не тільки біженцям з України, а й сім’ям тих росіян, кого відправили воювати, і митці мають допомогти цим людям.

    Після того, як світ побачив жахи, вчинені російською армією, платформу Каннського кінофестивалю використано, щоб попросити допомоги сім’ям російських солдатів, які катують та вбивають українців, ґвалтують українських дітей, мародерствують, спалюють українські міста і просто зараз здійснюють геноцид проти українців як нації.

    З майданчика Каннського фестивалю звучить, що Владислав Сурков – простий держслужбовець, що “російська культура не винна і що вона завжди пропагувала цінність людського життя”. І все це є підтриманою Вами, шановні організатори Каннського фестивалю, спробою Сєрєбрєннікова виправдати і себе, і владу, яка дає йому гроші і дозволяє спокійно жити і працювати. А нас – українців – вбивати.

    Ми щиро вдячні Вам за реакцію на наш заклик та заборону присутності офіційної російської делегації на цьогорічному ювілейному 75-му Каннському кінофестивалю. Також висловлюємо свою вдячність за можливість українській делегації бути у Каннах.

    Запрошуємо Вас відвідати Україну. Зараз, у розпал боротьби російської культури за цінність життя.

    —————————————————————————————————————

    Président du Festival de Cannes Mr Pierre Lescure
    Délégué général du Festival de Cannes Mr Thierry Frémaux

    Cher Monsieur Lescure, Cher Monsieur Frémaux,

    En mai 2014, la Russie a lancé une agression armée dans l’est de l’Ukraine, suivie d’une occupation temporaire de certains territoires dans le Donbass. Deux mois plus tôt, la Russie avait temporairement occupé la République autonome de Crimée et la ville de Sébastopol de l’Ukraine. Pendant huit ans, la société ukrainienne a tenté de saisir cette nouvelle réalité, mais en février 2022 la Russie a lancé une guerre à grande échelle contre l’Ukraine.

    Après les évènements du février dernier l’Agence d’État ukrainienne pour le cinéma a immédiatement lancé appel à tous les festivals internationaux à ne pas autoriser la participation de films russes ou films coproduits avec la Russie.

    Pourtant malgré les appels au boycott du cinéma russe, y compris à la direction du Festival de Cannes, le film “La Femme de Tchaïkovski” du réalisateur russe Kirill Serebrennikov, qui se considère comme un dissident et politiquement réprimé, a été retenu dans la liste des films en compétition du Festival.

    Ainsi, lors d’une conférence de presse à Cannes, Kirill Serebrennikov a non seulement appelé la communauté internationale à lever les sanctions contre l’oligarque russe Roman Abramovitch, proche de Vladimir Poutine, parce que celui-ci finance le cinéma russe de qualité, mais il a également déclaré qu’il était important d’aider non seulement des personnes déplacées d’Ukraine, mais aussi les familles des russes qui ont été envoyés au combat, et que les créateurs devaient aider ces personnes.

    En d’autres termes, même après que les horreurs commises par l’armée russe ont été portées à la connaissance du monde entier, ce soi-disant dissident russe utilise une plateforme telle que le Festival de Cannes pour demander de l’aide pour les familles des soldats russes qui torturent et tuent des ukrainiens, violent des enfants ukrainiens, pillent, brûlent des villes ukrainiennes et commettent un génocide contre les ukrainiens en tant que nation en ce moment même.

    Nous ne pouvons pas ne pas mentionner les conversations des proches des soldats russes que nous entendons quotidiennement dans les interceptions effectuées par le Service de sécurité de l’Ukraine. Les conversations dans lesquelles ces proches appellent ouvertement au meurtre et au viol des femmes et des enfants ukrainiens, alors que les militaires russes racontent les meurtres qu’ils ont commis. Et il n’y a aucun regret dans ces mots. Pourtant Kirill Serebrennikov appelle le monde à les aider.

    En outre, Kirill Serebrennikov est ami avec Vladislav Sourkov, ancien bras droit de Vladimir Poutine. Monsieur Sourkov est l’un des plus importants représentants de la guerre hybride menée par la Russie contre l’Ukraine. Tout de même, monsieur Serebrennikov estime que “monsieur Sourkov n’est pas un oligarque, que c’est un fonctionnaire, et il n’y a rien de toxique dans le fait que jusqu’à un certain temps l’État [russe] était la seule source de financement de la culture”. L’argent ne sent pas, n’est-ce pas?

    Des extraits de la conférence de presse de Kirill Serebrennikov montrent très précisément et clairement l’objectif de sa remise en liberté et de son arrivée à Cannes.

    Ce que Serebrennikov a dit devant les journalistes est un manque de sincérité et une tentative de se justifier et de justifier les autorités qui lui paient de l’argent et lui permettent de vivre et de travailler tranquillement. Nous savons tous comment les films de propagande sur la guerre ont été réalisés et popularisés pendant des années en Russie. Certes, ils n’ont pas été créés par Serebrennikov, mais ils font partie de la “culture russe innocente” dont il parle.

    Comment la Russie, le pays qui a envahi l’Ukraine et a tué des civils à Boutcha, Irpine, Marioupil et continue de le faire dans de nombreuses autres villes ukrainiennes, qui a occupé les territoires des régions de Kherson, Zaporizhzhia, Donetsk et Luhansk, faisant des citoyens ukrainiens vivant dans ces régions ses otages et ceux de son armée, c’est-à-dire de l’armée russe, qui a commis y compris des atrocités à l’aciérie Azovstal, ne permettant pas aux personnes se trouvant dans l’usine de recevoir des soins médicaux de base, aurait-elle pu être présenté au Festival de Cannes ? Un festival de cinéma qui, comme le dit le communiqué de ses organisateurs, condamne “la violence, la répression et l’injustice afin de défendre la paix et la liberté”.

    Les militaires russes, recevant l’ordre de violer les civils ukrainiens, n’ont reculé devant rien, violant non seulement des femmes, des filles de tous âges devant leurs familles, des enfants, ils ont même violé des nourrissons devant leurs mères et leurs familles. À ce jour, 659 enfants ont déjà souffert des actions de la Russie en Ukraine.

    L’impunité du pays agresseur, qui est la Russie, depuis 2014, a conduit au déclenchement de la grande à grande échelle sur le territoire d’Ukraine en février dernier. Et c’est précisément le cinématographe qui est l’outil de propagande via lequel la Russie dépeint l’infériorité des autres pays, imposant un message de sa grandeur et de la grandeur de son armée à la fois parmi ses propres citoyens et dans le monde entier.

    L’affirmation selon laquelle “la culture russe a toujours promu la valeur de la vie humaine” est incroyablement cynique.

    Tout ce qui se passe n’est pas seulement le combat de l’Ukraine. Car si l’armée ukrainienne perd, c’est tout le monde démocratique qui perdra. Et si le cinéma ukrainien perd, cela affectera également le cinéma européen et mondial. Notre marché créatif, notre industrie cinématographique a prouvé à plusieurs reprises que nous faisons bien partie de l’Europe. Nous produisons des films de qualité avec des significations profondes, et je pense que personne ne veut perdre cela. Le monde doit comprendre ce qui se passe actuellement: nous ne défendons pas l’Ukraine, mais la démocratie, les principes humanistes de la paix, et cela peut s’incarner dans des choses très concrètes, par exemple la coopération.

    Nous vous remercions sincèrement d’avoir répondu à notre appel visant à interdire la présence de la délégation officielle russe à la 75 e édition du Festival de Cannes. Nous exprimons également notre gratitude pour l’occasion donnée à la délégation ukrainienne de participer à la 75 e édition du Festival de Cannes.

    Dans le même temps, nous vous invitons à vous rendre en Ukraine afin que vous puissiez voir par vous-même et ressentir les conséquences de l’invasion à grande échelle de l’Ukraine par la Russie.

    Sincèrement,
    Cheffe de l’Agence d’État ukrainienne pour le cinéma Marina Kuderchuk

    ———————————————————-

    To the President of Cannes Film Festival Pierre Lescure

    To the General Delegate Thierry Frémaux

    In May 2014, the annexation of Eastern Ukraine began. Two months earlier, Russia occupied the Crimean Peninsula. For eight years Ukrainian society tried to grasp a new reality – the reality of war, but in February 2022, Russia launched a full-scale war against Ukraine.

    The Ukrainian State Film Agency immediately appealed to all international festivals not to allow Russian films or films co-produced with Russia to take part in the competition or non-competition programs.

    But despite our calls, the main competition program of the Cannes Film Festival includes Tchaikovsky’s wife created by a Russian director Kirill Serebrennikov who considers himself a dissident and politically repressed.

    In addition, despite our calls for the inadmissibility of Russian audiovisual content in the Festival during Russia’s war against Ukraine, it was decided not just to include Tchaikovsky’s wife in the main competition program, but to invite Kirill Serebrennikov to Cannes and give him the floor.
    At the press conference in Cannes, he not only called on the international community to lift sanctions on Roman Abramovich, an oligarch of the inner Putin’s circle, but also said it is important to help not only Ukrainian refugees but also Russian families of those who were sent to fight against Ukraine. Moreover, creators must help these people.

    It means that even after the horrors of the Russian army became known to the world, the so-called Russian dissident uses Cannes Film Festival to ask for help for the families of Russian soldiers who right now are torturing and killing Ukrainians, raping Ukrainian children, looting, burning Ukrainian cities and committing genocide against Ukrainians as a nation.

    We must also mention the conversations between Russian soldiers and their relatives, which we can hear listening to phone conversations, intercepted by Ukrainian Security Service. In these conversations ‘ordinary’ Russians openly call for the killing and rape of Ukrainian women and children, and Russian soldiers tell about the murders they committed. And there is no regret in these words, but Kirill Serebrennikov calls on the world to help them.

    In addition, Kirill Serebrennikov is friends with Vladislav Surkov, who used to be Putin’s right-hand man. Surkov is one of the brightest representatives of Russia’s hybrid war against Ukraine. Вut Serebrennikov believes that ‘Mr. Surkov is not an oligarch, he is a civil servant, and there is nothing toxic in the fact that the state used to be the only source of funding for culture.’ Money doesn’t smell, does it?

    Excerpts from a press conference with Kirill Serebrennikov very accurately and clearly show both the purpose of his release from custody and his arrival in Cannes.

    Serebrennikov’s statements to journalists are craftiness and an attempt to justify himself and the government giving him money and allowing him to live and work peacefully. We all know how propaganda films about the war have been made and popularized in Russia for years. Yes, they were not directed by Serebrennikov, but they are part of the ‘innocent Russian culture’ he talks about.

    How could the country that invaded Ukraine, killed civilians in Bucha, Irpin, Mariupol, and many other Ukrainian cities, occupied the territories of Kherson, Zaporizhia, Donetsk, and Luhansk regions, made Ukrainian hostages of Russia and the Russian army, committed atrocities in Zaporizhia without allowing people on the plant to receive primary medical care, could still be represented at Cannes film festival, which, according to the organizers, condemns “violence, repression, and injustice to protect peace and freedom”?

    After receiving orders to rape Ukrainian civilians, the Russian military respected no limits. Russian soldiers raped not only women, girls, and boys of all ages, but also raped babies in front of their mothers and families. So far, 652 children have been affected by Russia’s actions in Ukraine.

    Impunity for the aggressor’s actions since 2014 led to a full-scale war on the territory of Ukraine in February. And it is the cinematography that is a propaganda tool with which Russia portrays the inferiority of other countries, imposing a message about the greatness of Russia and its army both among its citizens and around the world.

    It is incredibly cynical of Serebrennikov to say that “Russian culture has always promoted the value of human life”.

    This is not just the Ukrainian war. If the Ukrainian army loses, the whole democratic world loses. And if Ukrainian cinema loses, it will also hit European and world cinematography. Our creative market and our film industry have already proven that we are truly part of Europe. We make great films with deep meanings and we don’t think anyone wants to lose that. The world needs to understand what is happening now: we are not defending Ukraine, we are defending democracy, and the humanistic principles of the world, and this can be embodied in very practical things like cooperation.

    We are very grateful for responding to our call and banning the official Russian delegation from attending this year’s 75th anniversary Cannes Film Festival. We also express our gratitude for the opportunity given to the Ukrainian delegation to attend the Cannes Film Festival. At the same time, we invite you to visit Ukraine, where you can personally feel and see with your own eyes what Russia has done to our country.

    Sincerely,
    Marina Kuderchuk, Head of the Ukrainian State Film Agency

    Фото на обкладинці: ДСНС України

  • Discover Ukraine – before and during the war. У Каннах пройшла презентація можливостей української кіногалузі

    Discover Ukraine – before and during the war. У Каннах пройшла презентація можливостей української кіногалузі

    Discover Ukraine – before and during the war. Пронизливим відеороликом із таким ключовим меседжем 20 травня було відкрито презентацію Discover Ukraine, присвячену можливостям української індустрії до міжнародної співпраці навіть за умов війни.

    Спікерами презентації стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв і виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.

    До повномасштабної війни українська креативна індустрія демонструвала зростання на понад 4% щороку, генеруючи майже 4% доданої вартості України – цифри, що не поступаються аналогічним показникам великих європейських країн. Креативні сервіси складали 30% від загального експорту українських сервісів, а за даними Global Creativity Report, Україна входила до топ-25 країн, які отримували найбільше нагород в світі. Це доводить, що Україна може продукувати та експортувати креативні ідеї.

    Країна мала розвинену кіновиробничу інфраструктуру та потужну індустрію. У першій частині презентації спікерами було перелічено її ключові переваги: кеш-рібейти до 30%, унікальні локації – природні, індустріальні, історичні та сучасні, доступність оренди обладнання для зйомок і потужних студійних комплексів, залучення локальних високопрофесійних знімальних команд, більше 40 постпродакшен-студій, що надають сервіси міжнародній кіноспільноті – від США та Великобританії до Індії та Китаю; база костюмів, реквізиту та декорацій різних історичних епох, плюс – величезний досвід у виробництві фільмів та телесеріалів, включно із залученням всесвітньо знаних акторів та режисерів.

    Але ролик Ukraine during the war, створений спільними зусиллями Держкіно, Української кіноасоціації, Асоціації кіноіндустрії України, Закарпатської та Одеської фільмкомісій, показав аудиторії Україну сьогодні: розтрощені росіянами міста, села, дороги…

    На сьогодні Держкіно призупинило всі конкурси для кіноіндустрії, але в Україні є фільми з минулих років, що перебувають або в процесі зйомок і постпродакшену, або тільки розпочинають девелопмент. І наша мета – залишатися на міжнародному кіноринку, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного ком’юніті, для чого потрібно завершити розпочаті фільми та продовжувати всі процеси. Багато років Держкіно має спеціальний рахунок, який акумулює гроші від прокату українського кіно, донейти та гранти. І оскільки державний бюджет України зараз більшою мірою спрямовано на підтримку армії та постраждалих людей, цей спецфонд – надія кінематографа на продовження роботи. Місія Агентства сьогодні – продовжити створювати фільми, зберегти робочі місця у кіногалузі та повернути в країну кіновиробників, що були вимушені виїхати у пошуку роботи.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Минулого року ми мали близько $20 млн на виробництво, фестивалі та всю українську кінематографічну активність. Цього року на цю активність планувалося майже $70 млн. Але через війну цих грошей немає, тому ми потребуємо допомоги від міжнародних партнерів. 2014-го, коли розпочалася російська агресія, індустрія виробляла один чи два фільми на рік, а позаминулого року, перед пандемією COVID-19, вийшло майже 40 українських стрічок. Останні 3–4 роки Україна була присутня на всіх світових фестивалях класу А, та й сьогодні, попри війну, ми маємо два фільми в конкурсах Каннського кінофестивалю. І ми хочемо, щоб це продовжувалося, тому Рада з підтримки кінематографії разом із Держкіно створили перелік фільмів, що були відзняті, перебувають на різних стадіях та потребують грошей, аби бути завершеними. Також ми намагаємося знайти якомога більше копродукцій по всьому світу, і я сподіваюся, що наступного року завдяки міжнародній підтримці ми також матимемо фільми, щоб презентувати на фестивалях.

    Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв

    Наша мета у Каннах – довести, що попри все Ukraine is your destination! І хоча продакшен в Україні сьогодні неможливий через війну, наша індустрія може запропонувати постпродакшен, CG, VFX та інші сервіси, адже за два роки пандемії українські кінематографісти навчилися працювати віддалено та використовувати на практиці всі переваги такої роботи. Наші високотехнологічні компанії активно розробляють послуги, котрі можна надавати міжнародному ринку просто зараз. Більш, ніж будь-коли, ми готові працювати і бачимо потенціал української індустрії.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Задля досягнення цієї мети було створено інтерактивний каталог, до якого увійшло понад 200 відкритих до міжнародного партнерства українських проєктів на різних стадіях виробництва, а також 30 українських компаній, готових надавати сервіси закордонним колегам. Завантажити каталог можна за посиланням https://bit.ly/UAFilms2022

    Аби продемонструвати жанрову різноманітність українського кіно, спеціально для презентації був підготовлений шоуріл із 18 проєктів, що перебувають на різних стадіях виробництва чи постпродакшену та за підтримки Держкіно шукають копродукційних партнерів або доступні до придбання. До шоурілу увійшли:

    Ігрові стрічки

    • “Морок” (реж. Максим Ксьонда): хоррор, що оповідає історію ураження людей давньою паразитуючою формою життя, що позбавляє їх волі.
    • “Мирний-21” (реж. Ахтем Сеітаблаєв): воєнна драма про напад росіян і сепаратистів на Луганський прикордонний загін.
    • “Легенди Чарівнолісся” (реж. Віктор Андрієнко): дитяче фентезі.
    • “Сашенька” (реж. Олександра Жовна): драма 18+ про шокуюче вбивство у СРСР 1970-х.
    • “Ля Палісіада” (реж. Філіп Сотниченко): драма у стилі пострадянського нуару.
    • “Поема про зорі” (реж. Дмитро Кашуба): драма про давню українську традицію сакральної жіночої пісні.
    • “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь): трилер про безвісти зниклих під час випускного вечора молодих дівчину та хлопця.
    • “Три місяці до зими” (інша назва – “Дисидент”; реж. Станіслав Гуренко, Андрій Алфьоров): драма про дисидентський рух в радянській Україні, натхненна історією життя Василя Жмиха – дисидента, учасника руху опору в СРСР та бійця УПА.
    • “Уроки толерантності” (реж. Аркадій Непиталюк): драмеді про українську пару середніх років, що приймає у себе іноземця-гея.
    • “Кордон” (реж. Андрій Кавун):  воєнна драма за романом Євгена Положія “Іловайськ”, що розповідає історію трьох добровольців, які потрапили в оточення російських військ.
    • “Блуд і Кавун” (реж. Олег Волоткевич): поетична короткометражка, в якій у формі притчі змальовується циклічність історії України.

    Документальні фільми

    • “Хочу додому” (реж. Марія Дергачова) про проблеми безхатніх тварин.
    •  “Звук Райдуги” (реж. Роман Синчук) про київський театр міміки та жестів “Райдуга”, єдиний в Україні професійний театр, де актори, режисери та всі робітники сцени – люди з порушеннями слуху.
    •  “І кожна річка” (реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко): фільм на екологічну тему, що має показати всю красу і весь жах річкової системи України.
    • “Іван та Марта” (реж. Сергій Буковський): кінорозповідь про драму українського дисидента Івана Дзюби.
    • “Бартка” (реж. Володимир Бакум): проєкт, присвячений темі вирубки карпатських лісів.

    Також до шоурілу увійшов один анімаційний проєкт – повнометражна 3D-анімація “Азарт” (реж. Олексій Пантелєєв) у стилістиці однойменного неонуарного графічного роману про професійного гравця в азартні ігри.

    Окремо на презентації Discover Ukraine було презентовано Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії, прозорість роботи якого гарантується Держкіно. Зібрані кошти будуть використані на завершення фільмів на останніх стадіях виробництва, на запуск 2022 року кількох фільмів у роботу і на розробку нових проєктів. На знак подяки імена жертводавців будуть зазначені у титрах проєктів, що отримають таку підтримку. Долучися можна за посиланням https://usfa.gov.ua/stand-with-ukraine.

    Захід відбувся у партнерстві з Американським павільйоном. Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

  • Попри війну, “Мавка. Лісова пісня” – на фінальній стадії виробництва й буде представлена у Каннах

    Попри війну, “Мавка. Лісова пісня” – на фінальній стадії виробництва й буде представлена у Каннах

    Студія Animagrad (FILM.UA Group) продовжує роботу над мультфільмом “Мавка. Лісова пісня”. Попри важкі воєнні умови виробництво стрічки триває, і проєкт буде завершено згідно з довоєнним планом – у 4-му кварталі 2022 року.

    Учасники команди Мавки записали для світу відеозвернення з особистими історіями про те, де та за яких умов їх застала війна і як вони змогли повернулися до створення мультфільму. 

    “Я в серці маю те, що не вмирає” – фраза Лесі Українки з твору “Лісова пісня” завжди була у сценарії нашого мультфільму. Але зараз вона стала девізом проєкту, кожного члена команди та, мабуть, кожного українця. Тож, із великою любов’ю до “Мавки”, попри війну, ми продовжуємо працювати над мультфільмом, і завершимо його створення згідно з довоєнним планом – у 4-му кварталі 2022 року.

    Команда студії Animagrad (FILM.UA Group)

    “Мавка. Лісова пісня” є головним проєктом у дистрибуційному пакеті FILM.UA Group, який буде представлено в Каннах на кіноринку Marché du Film de Cannes 2022. Від початку роботи над проєктом права на показ анімаційного фільму придбали дистриб’ютори в понад 20 країнах Європи, Близького Сходу та Північної Африки.

    Сьогодні команда активно веде перемовини щодо продажу прав на інші території, прагнучи охопити ринки США та Китаю, а також укласти угоди з найбільшими стрімінговими платформами, щоб про “Мавку” дізналися в усьому світі. Та саме зараз реліз мультфільму стане символічною подією для українців, адже він несе світу послання про самобутню давню культуру України, перемогу любові та найбільшу цінність – мир.

    Стрічка створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

  • Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    19 травня на Каннському кіноринку Marché du Film відбулася дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. Учасники події, організованої Національним павільйоном України за підтримки Американського павільйону, навели аудиторії вагомі аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    Модератором події виступив кінопродюсер та засновник кінокомпанії F Films Андрій Фесяк. У вступному слові він згадав про сьогоднішній День вишиванки – символ нашої культури, в орнаментах якої відображено своєрідність кожного регіону. І зауважив, що цей святковий день – як і всі дні від початку російської агресії – є сумним, адже “у той час, поки люди в світі дивляться кіно, в Україні ворог руйнує міста й кінотеатри в них”. Він наголосив на тому, що культура загалом – і кіно зокрема – завжди була ідеологічною зброєю країни-агресора, котру росія роками використовувала задля проштовхування наративів антиукраїнської шовіністичної пропаганди.

    Як наочний аргумент цієї тези численним гостям події, – представникам світової та української кіноіндустрії й дипломатичних кіл, журналістам, – було представлено відеоролик із найбільш кричущими фрагментами популярних російських фільмів, які готували глядачів до кривавої війни з нашою державою, заперечували існування України, української мови та культури, зображали українців “нацистами” та ворогами рф.

    У продовження розмови Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук згадала про велику роботу, що майже одразу із початком повномасштабної війни почало провадити Держкіно разом із Українською кіноакадемією та всією українською кіноспільнотою, готуючи численні петиції та розсилаючи листи й звернення до світового кінематографічного співтовариства із закликом до бойкоту російського кінематографа.

    Марина Кудерчук наголосила, що Держкіно багато разів зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції стосовно неприпустимості участі російського аудіовізуального контенту у кінофестивалі під час війни, розв’язаної росією проти України. І хоча оргкомітет фестивалю зрештою ухвалив рішення про відмову приймати офіційні делегації або представників, пов’язаних із урядом рф, він все одно залишив у конкурсній програмі фільм російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”, аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі.

    Безкарність дій агресора з 2014 року призвела до того, що у лютому розпочалася повномасштабна війна на території України. І саме кінематограф є пропагандистським інструментом, яким рф зображає меншовартість інших країн, нав’язуючи меседж про велич росії та її армії як серед своїх громадян, так і по всьому світу. З початку березня ми активно зверталися до міжнародних фестивалів та VOD-платформ із закликом блокувати покази російського кіно, щоб захистити світ від цієї пропаганди. Сьогодні українські кінематографісти мали б займатися своєю справою, але натомість змушені йти до армії, волонтерити, рятувати своїх дітей, захищати домівки, яких дехто з них вже не має… Ми віримо, що переможемо, повернемося до нормального життя, будемо знімати українське кіно та будемо частиною європейської кінематографічної родини. І вдячні за підтримку колегам з усього світу.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Історичний аспект необхідності культурного бойкоту зачепив у своєму виступі артдиректор Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. Він підкреслив необхідність зміщення фокусу з російської культури першою чергою в самій Україні, навів приклади виключень фільмів країни-агресора з інших фестивалів і наголосив на необхідності культурної деокупації.

    Після розпаду СРСР неможливо було влаштувати українські посольства в країнах Європи, оскільки росія привласнила всі радянські посольства на цих територіях. Це ж саме відбувалося у галузі дистрибуції західних фільмів – російські компанії купляли права на всі екс-радянські території: Україну, Грузію, тощо. І навіть через економічний аспект заморожували для деяких авторських фільмів можливість бути показаними в Україні – буцімто, невигідно. Тобто росія окупувала все. Сьогодні ми маємо відділення великих компаній в Україні, але центральні регіональні офіси все одно лишаються в москві, і саме там вирішують, коли будуть релізи в Україні. Це має змінитися.

    Артдиректор КМКФ “Молодість” Андрій Халпахчі

    Розмову продовжила радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, наголосивши, що “такої війни не було в Європі з 1945-го року: світ спостерігає, що відбувається в Україні, а Україна захищає всю Європу”. Вікторія Гуленко розширила тему необхідності повної відміни участі представників росії у будь-яких світових подіях суспільного значення: не лише у кінофестивалях, але й спортивних змаганнях, закордонних виступах російських музикантів і артистів тощо, – оскільки все це так само пропагує наративи рф і зміщує акценти з їхньої колективної відповідальності за агресію проти України.

    Як приклад такої вже реалізованої відміни вона навела, зокрема, припинення нью-йоркською Метрополітен-опера співпраці з російською оперною співачкою Анною Нетребко, що відмовилася публічно засудити дії владіміра путіна, й рішення замінити її в постановці “Турандот” українською співачкою Людмилою Монастирською.

    Згадала вона й про Євробачення, де український гурт Kalush Orchestra здобув перемогу завдяки рекордній підтримці України з боку вільних країн Європи. Європейський мовний союз вже наступного дня після повномасштабного нападу на Україну відсторонив росію від участі в Євробаченні, й представниця МЗС наголосила, що так само мав би вчинити і Каннський кінофестиваль.

    Позиція Канн щодо Сєрєбрєннікова викликає певний подив, оскільки біографія режисера щільно пов’язана із Владиславом Cурковим, що працював у путінській адміністрації. До фінансування робіт режисера долучався Фонд Суркова. І це тоді, коли загальновідомо, що саме Сурков – архітектор російської пропагандистської машини, робота якої була тригером початку війни на Донбасі 2014 року. Щодо безпосередньо фільму “Дружина Чайковського”, то він профінансований приватним фондом “Кінопрайм” Романа Абрамовича, котрий зараз перебуває під європейськими санкціями.

    Радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук сконцентрувалася на індустріальному аспекті питання, наголосивши на необхідності повного відмежування країни-агресора від доступу до світового кіноринку.

    Це – не лише українська війна. Якщо українська армія програє, то програє й весь демократичний світ. І  якщо програє українське кіно, то це також уразить і європейське, і світове кіно. Наш креативний ринок, наша кіноіндустрія багато разів довела, що ми дійсно частина Європи. Ми робимо чудові стрічки з глибокими сенсами, і не думаю, що хтось хоче це втратити. Світ має зрозуміти, що відбувається зараз: ми захищаємо не Україну, а демократію, гуманістичні принципи світу, і це може бути втілене у дуже практичних речах на кшталт кооперації.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Вікторія Ярмощук закликала припинити будь-який бізнес із суб’єктами підприємницької діяльності рф, зупинити дистрибуцію та ліцензування контенту для території росії тощо. Адже кошти, котрі завдяки цьому заробляють російські дистрибутори, кінотеатри, кіновиробники, згодом через податки фактично йдуть на фінансування страшної війни проти мирного населення Європи, а також – на продовження роботи російської пропагандистської машини. І світова кіноспільнота, що прагне поновлення й збереження миру в Україні та Європі, аж ніяк не має цього допускати.

    Завтра, 20 травня на кіноринку Marché du Film Національний павільйон України представить презентацію Discover Ukraine: подія буде сфокусована на можливостях міжнародної співпраці з нашою кіноіндустрією та питаннях підтримки її роботи за часів війни.

  • У Туреччині на кіномарафоні CinemAid Ukraine показали “Чужу молитву” Ахтема Сеітаблаєва

    У Туреччині на кіномарафоні CinemAid Ukraine показали “Чужу молитву” Ахтема Сеітаблаєва

    18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, всесвітній благодійний кіномарафон на підтримку України відбувся в турецькому Бодрумі. У кіноцентрі Cinemarine ТЦ Oasis Bodrum показали історичну драму “Чужа молитва” режисера Ахтема Сеітаблаєва та короткометражні фільми проєкту “Дивись українське!”: “На своїй землі” Олександра Кирієнка та “Домовина” Кадіма Тарасова.

    Захід відкрила Ірина Деміроглу, голова ГО “Українці Бодрума”. Із відеозверненнями до глядачів кіномарафону виступили Голова Держкіно Марина Кудерчук та режисер фільму “Чужа молитва” Ахтем Сеітаблаєв.

    Для мене ця історія дуже важлива. По перше, тому що вона побудована на документальному факті, по-друге – тому що ця історія про матерів, про дітей, про те, як важливим є існування таких цінностей як довіра, співчуття, гідність і любов.

    Режисер стрічки Ахтем Сеітаблаєв

    Бодрум став четвертим містом Туреччини, в котрому відбуваються події кіномарафону. Перед цим кінопокази пройшли в Анкарі, Ізмірі та Анталії. Наступним містом стане Стамбул.

    Захід організовано Громадською Організацією “Українці Бодрума”, за підтримки ТЦ Oasis Bodrum та мережі кінотеатрів Cinemarinе. Співорганізатором з української сторони виступила Асоціація “Дивись українське”, координатор кіномарафону в місті Бодрум – Ірина Деміроглу.

    CinemAid Ukraine Charity Film Marathon – серія показів українського кіно за кордоном на підтримку України. Всесвітній благодійний кіномарафон ініційований Державним агентством України з питань кіно спільно з Українською кіноакадемією, Асоціацією “Дивись українське!”, Українською Кіноасоціацією, ГО “УкрКіноФест”, ГО “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”, ГО “Нарешті”, КП “Київкінофільм”, БО БФ “Двері”, ГО “Центр розвитку креативних індустрій”.

  • Український національний павільйон у Каннах: Be brave to stand with Ukraine

    Український національний павільйон у Каннах: Be brave to stand with Ukraine

    Вчора до нас приходив глава Marché du Film Жером Пайяр. Сказав, що вражений виступом Володимира Зеленського на церемонії відкриття Каннського кінофестивалю.

    Сьогодні з Днем вишиванки у павільйоні вже вітає гостей голова Держкіно Марина Кудерчук.

    А кінематографісти з різних країн світу приходять до павільйону показати свою підтримку Україні та розповісти, що та як вони роблять вдома для України: збирають та надсилають гуманітарну допомогу та кошти, виходять на демонстрації та бажають нам сил та перемоги.

    Вдячні всім за силу бути разом із Україною! Готуємось відстоювати нашу позицію в дискусії Canceling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War.

  • Сильні, непереможні та вільні. З Днем вишиванки, країно!

    Сильні, непереможні та вільні. З Днем вишиванки, країно!

    У народі існує повір’я, що вишиванка – не лише елемент одягу, а й оберіг від усього злого. Саме тому здавна сорочки оздоблювали вишивкою так, аби малюнок торкався тіла: на рукавах, комірі, подолі.

    Сьогодні українські вишиванки одягають військові, залізничники, медики, кухарі, люди різних професій – їхня щоденна праця наближає Україну до перемоги. І нині, коли очі кожного українця сповнені неосяжного болю, вишиванка єднає, сплітаючи воєдино прагнення усього народу, цілої нації, міцною ниткою, що тягнеться крізь час та простір.

    В нас живе багато любові. Й її нитка міцно зшиває нас – сильних, непереможних і вільних.

    Режисер – Валентин Шпаков; оператор – Тім Аврамчук; сценарій, монтаж – Анастасія Лодкіна; костюми – Дзвінка Сивик; продюсер – Сергій Демидов. Відео створено компанією FILM.UA спільно з Міністерством культури та інформаційної політики.

  • Cancel russia and discover Ukraine: на кіноринку в Каннах обговорять вплив російського кіно та культури як інструменту пропаганди та війни

    Cancel russia and discover Ukraine: на кіноринку в Каннах обговорять вплив російського кіно та культури як інструменту пропаганди та війни

    Захист інтересів України на культурному фронті та сприяння відновленню роботи української кіноіндустрії – ось головні теми двох найближчих подій Українського національного павільйону на міжнародному кіноринку Marché du Film Каннського кінофестивалю.

    Вже завтра, 19 травня, у партнерстві з Американським павільйоном відбудеться дискусія Canceling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War. Подія наочно продемонструє, як владімір путін роками здійснював дегуманізацію українців через російське кіно та покаже приклади спрямованої на Україну ксенофобії в російських фільмах.

    Спікерами заходу стануть Голова Держкіно Марина Кудерчук, радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук, арт-директор київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. Модератором дискусії виступить кінопродюсер Андрій Фесяк.

    20 травня Національний павільйон України представить презентацію Discover Ukraine: подія буде сфокусована на можливостях міжнародної співпраці з нашою кіноіндустрією та питаннях підтримки її роботи за часів війни.

    Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

    Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль триватиме до 28 травня 2022 року.

  • Stand With Ukraine. Be brave like Ukraine! Шоуріл українських фільмів

    Stand With Ukraine. Be brave like Ukraine! Шоуріл українських фільмів

    Представляємо шоуріл українських фільмів, створений для презентації на кіноринку 75-го Каннського кінофестивалю.

    Використані кадри з фільмів “Довбуш”, “Кава з Кардамоном”, “Еґреґор”, “Захар Беркут”, “Толока”, “Максим Оса”, “Антон і червона химера”, “Носоріг”, “Дім за склом”, “Я, “Побєда” і Берлін”, “Ring of light”, “Big circle”, “Пульс”, “Памфір”, “Жінка на війні”, “Яків”, “Коза Ностра”, “Клондайк”, “Черкаси”, “Спадок брехні”, “Погані дороги”, “Ти мене любиш?”, “Бульмастиф”, “Кордон”, “Безславні кріпаки”, “Мир для Ніни”, “Червоний. Без лінії фронту”, “Я працюю на цвинтарі”, “Скажене весілля”, “Найкращі вихідні”, “Мавка”.

    Монтаж – Любомир Левицький, музика – Олександр Чорний, диктор – Омрі Роуз, технічний керівник – Станіслав Толмачов, Цифрова інтермедіейт лабораторія MOVIESTIME.GROUP

  • Президент України Володимир Зеленський виступив на церемонії відкриття Каннського кінофестивалю

    Президент України Володимир Зеленський виступив на церемонії відкриття Каннського кінофестивалю

    “The hate of men will pass, and dictators die”: Президент України Володимир Зеленський виступив на церемонії відкриття ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю.

    У своєму відеозверненні він процитував слова Чарлі Чапліна з фільму “Диктатор”: “Людська ненависть пройде, диктатори помруть, а влада, яку вони відібрали у народу, повернеться до нього. І поки люди вмирають, свобода ніколи не загине”.

    Аddress by the President of Ukraine to the filmmaking community at the opening of the 75th Cannes International Film Festival

    —————————————————————-

    It is a great honor for me to address you.

    Ladies and Gentlemen,

    Friends!

    I will tell you a story. Indeed, a lot of stories begin with the words “I will tell you a story”. But in this one, the finale will be much more important than the beginning. And this will not be an open ending. Finally, it can put an end to a battle that has lasted more than a hundred years.

    This battle began with the arrival of the train. The hero and the antagonist came out of it. And so the confrontation on the screen was born, which turned into real life. First, cinematography appeared in our life, then it became our life. And then, what the future would be like depended on cinematography as well.

    My story today is about this battle. About the battle. And about the future.

    The worst dictators of the 20th century loved cinematography. It is known about them. But the most important thing left after them is the eerie documentary footage of the newsreel. As well as movies that challenged these dictators.

    The first festival was to begin on September 1, 1939 in Cannes. But World War II broke out. For six years, cinematography has been on the frontlines of this war, along with all mankind. For six years, cinematography has been fighting for freedom, and also, unfortunately, for the benefit of the dictatorship.

    Now, going back to that movie, we can see how freedom was moving towards victory. And in the end, it did not allow dictators to capture people’s hearts.

    There were many important points along the way. However, the most outstanding was in 1940. When, in contrast to the antagonist, the world saw, at first glance, an inconspicuous guy who did not look like a hero at all. But he turned out to be so.

    “The Great Dictator” by Charlie Chaplin did not destroy the real dictator then. But thanks to it, cinematography ceased to be dumb. Dumb in every sense of the word. Cinematography spoke, and it was the voice of the future victory of freedom.

    Even then, in 1940. When the screens sounded:

    “The hate of men will pass, and dictators die, and the power they took from the people will return to the people. And so long as men die, liberty will never perish…”

    Since then – since those words of the hero played by Chaplin – mankind has produced many beautiful movies. It seemed that everyone already understood that one can conquer people with the beautiful, gathering them near the screens, and not with the ugly, gathering them in bomb shelters.

    It seemed that everyone already believed that the horror in the form of a full-scale war that could cover the entire continent would not have continuation.

    But again, as then, there is a dictator. Again, as then, there is a war for freedom. Again, as then, it is necessary for cinematography not to be dumb.

    On February 24, 2022, Russia launched a full-scale war against Ukraine. Planning to go further to Europe. And what kind of war is this? I want to answer this question as clearly as possible. Armed with the words that were said by cinematography in the years after the previous continental war.
    You have already heard most of these words. They sound eerie. On the screen. But, unfortunately, this has become a reality.

    Remember that? Remember how it sounded in the movies?

    “You smell that? Napalm, son. Nothing else in the world smells like that. I love the smell of napalm in the morning…”

    Yes, it started in Ukraine in the morning.

    At four o’clock, when we heard the first missile explosions. When the air strikes began. And when death, going to Ukraine across the border, marked its equipment with the swastika analogue – the “Z” symbol.

    “They all want to be better Nazis than Hitler…”

    Now, there is not a single week passing without mass graves of killed and tortured people found in the territory where Russian troops were or still are. 229 children were killed as a result of the Russian invasion.

    “They can’t get anywhere but kill, kill, kill! They have sown Europe with corpses…”

    You saw what the Russian military did in the small town of Bucha. You saw Mariupol. Saw Azovstal. Saw the theater blown up by a Russian bomb. By the way, it was similar to where you are now. Ordinary civilians were hiding there from the shelling. Two large and noticeable inscriptions “Children”. They were on the asphalt near the theater. And we will never forget it, because it is not even Hell.

    “War isn’t Hell. War is war, and Hell is Hell. And of the two, war is a lot worse…”

    More than 2,000 Russian missiles have already hit Ukraine. Dozens of cities were completely destroyed. Scorched villages.

    More than 500,000 Ukrainians have been deported to Russia by force. Tens of thousands are in Russian camps created on the model of Nazi camps.

    No one knows how many prisoners will survive there. But everyone knows who is to blame.
    “You think soap can wash you?”

    Unlikely.

    The worst war since World War II is already in Europe. First of all, because of one person who is in Moscow. Other people die every day. And they will not come to life after the phrase “Stop, cut!”.
    But what do we hear about it now? Will the movie be silent or will it speak?

    If there is a dictator, if there is a war for freedom and if again, as then, everything depends on our unity, will cinematography remain outside this unity?

    Our cities are not destroyed by virtual graphics. Many Ukrainians have become Guido and are trying to explain to children why they have to hide in the basement.

    Many Ukrainians have become like Aldo Raine. The land of our country is already streaked with thousands of trenches.

    Of course, we will continue to fight. And we have no alternative but to fight for freedom. And I am sure that the dictator will lose.

    But words should sound like in 1940. Sound from all screens of the free world. We need a new Chaplin, who will prove again that cinematography is no longer dumb.

    Remember how it sounded then:

    “Greed has poisoned men’s souls, has barricaded the world with hate, has goose-stepped us into misery and bloodshed. We have developed speed, but we have shut ourselves in. Machinery that gives abundance has left us in want. Our knowledge has made us cynical. Our cleverness, hard and unkind. We think too much and feel too little. More than machinery we need humanity. More than cleverness we need kindness and gentleness… To those who can hear me, I say – do not despair… The hate of men will pass, and dictators die.”

    We must finally win this battle. And we need cinematography that will provide just such a finale. So that every voice is on the side of freedom. And, as it has always been seen, first of all the voice of cinematography.

    I thank you all!

    Glory to Ukraine!

    ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ. Офіційне інтернет-представництво 

    —————————————————–

    75-й Каннський кінофестиваль триватиме із 17 до 28 травня 2022 р. Сьогодні на кіноринку Marché du Film розпочав роботу Український національний павільйон.   

    Фото: УНІАН