Державне агентство України з питань кіно

Категорія: Uncategorized

  • Комедія режисера Влада Климчука “Найкращі вихідні” вийде в кінотеатральний прокат 02.02.2022 року

    Комедія режисера Влада Климчука “Найкращі вихідні” вийде в кінотеатральний прокат 02.02.2022 року

    Створена за підтримки Держкіно комедія режисера Влада Климчука “Найкращі вихідні” вийде в український кінотеатральний прокат 2 лютого 2022 року. Автори фільму презентували перший офіційний трейлер картини.

    “Найкращі Вихідні” – це 4 історії, безліч комедійних ситуацій та зворушливих моментів, масштабних сцен та зірок шоу-бізнесу, серед яких – The HARDKISS, Onuka, alyona alyona, VERKA SERDUCHKA & band, Артем Пивоваров та інші.

    За сценарієм, мрійливий німець Ганс вирушає до Києва на фестиваль, аби підкорити свою кохану Ольгу, з якою він до того спілкувався тільки в Інстаграмі. Але єдине, що зараз хвилює Ольгу – хедлайнер і “rock star” фестивалю Пітер. За одну ніч стається майже неможливе – популярний співак губиться в столиці. Хто ж допоможе їм у пошуках? Головний хейтер фестивалю – Олексій Дурнєв.

    Ще у фільмі будуть пригоди хлопців з Кривого Рогу, які приїхали до Києва, щоб влаштувати найгучнішу парубоцьку вечірку, але сваряться, як діти й б’ються, як дорослі. Буде перша самостійна подорож юної одеситки, яка розшукує тата-рокера та пригоди кар’єристки зі Львова, що приїжджає на найважливішу в її житті співбесіду, але молодший брат зриває абсолютно всі її плани. Це буде найбожевільніша подорож наших героїв та їхні найкращі вихідні!

    У ролях: Дар’я Петрожицька, Еліас Райхерт, Йорг Бертхольд, Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Аліна Чебан, Богдан Осадчук, Георгій Хостікоєв, Наталія Бабенко, Тарас Денисюк, Максим Девізоров, Олександр Рудинський, Максим Кириченко, Валерій Морозов.

    Режисер – Влад Климчук, сценаристка та креативна продюсерка – Анастасія Лодкіна. Продюсери – Анна Єлісєєва, Дмитро Сидоренко. Виконавчий продюсер – Андрій Ризванюк, асоційований продюсер – Олександра Мельник. Виробництво – FILM UA Group та ТОВ “Твій найкращий фестиваль” за підтримки Держкіно.

  • Фільм “Носоріг” Олега Сенцова визнаний найкращим на Стокгольмському міжнародному кінофестивалі

    Фільм “Носоріг” Олега Сенцова визнаний найкращим на Стокгольмському міжнародному кінофестивалі

    Стокгольмський міжнародний кінофестиваль (Stockholm International Film Festival) оголосив переможців: найкращим фільмом стала створена за підтримки Держкіно кримінальна драма “Носоріг” Олега Сенцова. Стрічка отримала головний приз фестивалю – “Бронзового коня”, а в номінації “Найкращий актор” переміг виконавець головної ролі Сергій Філімонов. У широкий український кінопрокат “Носоріг” вийде 24 лютого 2022 року.

    Разом із українською стрічкою за перемогу в конкурсі цього року змагалися ще 15 фільмів. Це вже друга нагорода для Сергія Філімонова – раніше він став найкращим актором на Міжнародному кінофестивалі у Батумі.

    Фото з офіційної сторінки Stockholm International Film Festival

    “Носоріг” є другою повнометражною роботою українського режисера Олега Сенцова. Світова прем’єра стрічки відбулася на 78-му Венеційському кінофестивалі в офіційній конкурсній програмі “Горизонти”, українська – цієї осені на Київському тижні критики.

    Історія фільму заснована на реальних подіях 90-х в Україні. Головний герой на прізвисько Носоріг потрапляє до кримінального світу і починає свій кривавий шлях, який приведе його зовсім не туди, куди він очікував.

    Зйомки “Носорога” проходили в Кривому Розі, Львові та Києві й завершилися в грудні 2020 року. Фільм створений у копродукції України, Польщі та Німеччини. Українську сторону виробництва представляють продюсери Денис Іванов (“Артхаус Трафік”) та Олег Сенцов (“Край Кінема”). Польські співпродюсери – Даріуш Яблонський, Віолетта Камінська, Ізабела Войчік (Apple Film Production), німецькі – Хайно Декерт, Тіна Бьорнер (Ma.ja.de. Fiction). Міжнародний дистриб’ютор стрічки – компанія WestEnd Films.

    Створення фільму підтримано Державним агентством України з питань кіно, Міністерством культури та інформаційної політики України, фондом підтримки спільного кіновиробництва та прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт EURIMAGES, Польським кіноінститутом, німецьким кінофондом Medienboard Berlin-Brandenburg.

    Фото з офіційної сторінки Stockholm International Film Festival

    Стокгольмский міжнародний кінофестиваль – найбільший кінофестиваль Швеції, заснований у 1990 році задля просування та підтримки молодих кінематографістів. Лауреатами основного конкурсу кіноогляду свого часу стали зірки світового кінематографа – Ларс фон Трієр, Квентін Тарантіно, Гаспар Ное, Йоргос Лантімос та інші.

  • Стрічка “Цей дощ ніколи не скінчиться” отримала нагороду за найкращий документальний фільм на 66-му Міжнародному кінофестивалі в Корку (Ірландія)

    Стрічка “Цей дощ ніколи не скінчиться” отримала нагороду за найкращий документальний фільм на 66-му Міжнародному кінофестивалі в Корку (Ірландія)

    Створена за підтримки Держкіно повнометражна стрічка Аліни Горлової “Цей дощ ніколи не скінчиться“ здобула нагороду за найкращий документальний фільм Award for Cinematic Documentary / Gradam Na Féile Do Scannáin Faisnéise на 66-му Міжнародному кінофестивалі в місті Корк (Ірландія).

    Cork International Film Festival – найстаріший і найбільший кінофестиваль Ірландії. Фестиваль, який триватиме до 21 листопада, демонструє кращі нові міжнародні та ірландські повнометражні, документальні та короткометражні фільми в кінотеатрах та онлайн. Три програми короткометражних фільмів Cork International Film Festival мають кваліфікацію Американської кіноакадемії.

    Дуже приємно, що наш фільм відзначили на цьому відомому та старому фестивалі. Фестивальне життя фільму вже триває рік, далі починається інший етап для нашої картини – кінотеатральна дистрибуція.

    Режисерка Аліна Горлова

    “Цей дощ ніколи не скінчиться” – це потужна й візуально вражаюча подорож 20-річного Андрія Сулеймана та його родини у нескінченному циклі “війна-мир”. Головний герой стрічки, який разом з батьком переїхав із Сирії, стикається з черговим військовим конфліктом уже в Україні, де він є волонтером Червоного Хреста. Після смерті батька Андрій вирішує поховати його тіло в Сирії…

    Стрічка є копродукцією України, Латвії, Німеччини й Катару. Фільм отримав перемогу в конкурсі дебютів First Appearance найбільшого фестивалю документального кіно IDFA в Амстердамі й став переможцем Festival dei Popoli у Флоренції, виборов головну нагороду – “Золоту лілію” за найкращий фільм на кінофестивалі goEast у Вісбадені (Німеччина), а нещодавно був поданий до списків творів на здобуття головної культурної нагороди України у 2022 році – Національної премії України імені Тараса Шевченка, номінанти якої будуть оголошені наприкінці 2021 року.

    Вихід в український кінопрокат стрічки “Цей дощ ніколи не скінчиться” запланований на весну 2022 року.

  • Прем’єра фільму Анни Соболевської “Оператор Вікторія” відбудеться в конкурсній програмі кінофестивалю PÖFF Shorts у Таллінні

    Прем’єра фільму Анни Соболевської “Оператор Вікторія” відбудеться в конкурсній програмі кінофестивалю PÖFF Shorts у Таллінні

    Прем’єра режисерського дебюту Анни Соболевської “Оператор Вікторія” відбудеться 18 листопада в конкурсній програмі Shorts New Talents Competition: Live-action фестивалю PÖFF Shorts, який сьогодні розпочинає свою роботу в Таллінні (Естонія). PÖFF Shorts – найбільший фестиваль короткометражних фільмів та анімації в країнах Балтії, він є складовою частиною акредитованого FIAPF фестивалю Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF).

    Створена за підтримки Держкіно короткометражна драма Анни Соболевської “Оператор Вікторія” розповідає про операторку кол-центру служби психологічної підтримки, яка допомагає самогубцям та людям в складних життєвих ситуаціях. Вона сама страждає від співзалежних відносин і мріє повернути собі сина, якого тимчасово виховує її мати. В момент найбільшої життєвої кризи Вікторія приймає рішення покінчити життя самогубством. Однак, на самому краю між життям і смертю вона знаходить істинний шлях до себе.

    Сценаристи – Сергій Касторних, Аліна Семерякова, Анна Соболевська. Оператор-постановник – Денис Лущик. Художник-постановник – Владлен Одуденко. Звукорежисер – Сергій Степанський. Режисер монтажу – Олександр Чорний. Кастинг-директор – Павло Макарченко.

    У ролях – Ксенія Баша-Довженко, Володимир Заєць, Гордій Дзюбинський, Олена Хижна, Максим Максимюк. Продюсери – Володимир Яценко та Анна Соболевська.

    PÖFF Shorts пройде 16-24 листопада, в межах фестивалю класу “А” Tallinn Black Nights Film Festival — одного із найбільших кінофестивалів у Північній Європі. PÖFF Shorts зосереджує свою увагу на короткометражних фільмах та анімації, представляючи останні, найзахопливіші та найсміливіші кінороботи  з усього світу. PÖFF Shorts є кваліфікаційним фестивалем Американської кіноакадемії, Європейської кіноакадемії та Британської академії телебачення та кіномистецтва (BAFTA).

  • Воєнна драма Зази Буадзе “Мати Апостолів” отримала чотири нагороди на кінофестивалі в Італії

    Воєнна драма Зази Буадзе “Мати Апостолів” отримала чотири нагороди на кінофестивалі в Італії

    Фестивальний рік фільму “Мати Апостолів” завершується тріумфально. Українська стрічка отримала чотири нагороди 17th Terni Film Festival, який проходив з 6 по 14 листопада в місті Терні, Італія. 

    Журі священнослужителів та мистецьке журі зійшлися у єдиному виборі переможця кінофестивалю та присудили фільму “Мати Апостолів” наступні нагороди: 

    • Нагорода екуменічного журі Ватикану за єдність різних культур і вірувань, 
    • Найкраща акторка – Наталія Половинка, 
    • Найкращий саундтрек – Роман Григорів та Ілля Разумейко (звукозапис головного саундтреку стрічки було створено Національним президентським оркестром)
    • ГРАН-ПРІ кінофестивалю.

    Воєнна драма режисера Зази Буадзе розповідає про безмірну материну любов. В основу фільму увійшли історії жінок, сини яких воювали за Україну у 2014 році.

    Це дуже важливі для мене перемоги фільму. Як ми, так і журі зі священників з цілого світу були здивовані й втішені, що вони зійшлися з вибором найкращого фільму фестивалю з мистецьким журі, їх слова: “Це не лише професійна перемога, а й духовна, людська”. Я вірю, що кожна перемога нашого фільму – це крок до перемоги у цій війні.

    Актриса Наталія Половинка

    Напередодні вручення нагород відбувся глядацький показ фільму в межах офіційної програми кінофестивалю. Стрічку представляли режисер Заза Буадзе та виконавиця головної ролі Наталія Половинка. Показ відвідала другий секретар Посольства України в Італії Олена Холявицька. 

    Кінокартина, що відверто розповідає про початок українсько-російського протистояння у 2014 році, неймовірно вразила глядачів. Після показу українська спільнота довгий час не відпускала гостей з України – розпитували, спілкувалися, плакали, раділи зустрічі, фотографувалися.

    Мовою кінематографа ми спілкуємось зі світом, ділимось своїм болем та радістю, проблемами та перемогами! Звісно, для всіх, хто брав участь у створенні стрічки, дуже важливо, коли фільм отримує міжнародне визнання. За рік ми отримали нагороди в США, Канаді, Італії, Іспанії, Німеччині та, звісно, Україні. Загалом ми отримали 25 нагород! Це є показником високої якості фільму та інтересу світової спільноти до України.

     Продюсер Дмитро Овечкін

    Фільм створено компанією Студія “Золоте Руно” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Промокампанія стрічки відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно. 

    Terni Film Festival – міжнародний кінофестиваль, присвячений питанням духовності, проблемам расизму, міграції та інтеграції, інвалідності та гендеру, міжрелігійним відносинам та навчанню молоді волонтерству. Фестиваль організовується Інститутом теологічних та історико-соціальних досліджень ISTESS, єпархією Терні-Нарні-Амелія, Папським інститутом сім’ї Іоанна Павла II та Єпископальною конференцією Умбрії, під патронатом Папської ради з культури. Почесний президент фестивалю – кінорежисер Кшиштоф Зануссі.

  • Фільм Тараса Дроня “Із зав’язаними очима” виходить в український кінопрокат 9 грудня

    Фільм Тараса Дроня “Із зав’язаними очима” виходить в український кінопрокат 9 грудня

    Стрічка “Із зав’язаними очима” вийде у широкий кінопрокат 9 грудня 2021 року. Фільм є повнометражним дебютом режисера Тараса Дроня. Автори презентували трейлер і постер картини.

    Зірка стрічки — володарка головної кінопремії країни “Золота Дзиґа” Марина Кошкіна. Ії героїня, бійчиня ММА Юлія, у спорті з дитинства. Вона відправляє суперниць у нокаут і не знає іншого світу, крім окресленого сіткою бійцівського рингу. Сильне життєве потрясіння спонукає героїню піти всупереч суспільним стереотипам та шукати долі за межами великого спорту. Проте минуле не хоче відпускати Юлію та викликає її на бій.

    Міжнародна прем’єра фільму відбулася на 36-му Варшавському кінофестивалі, де його визнали найкращим у конкурсі дебютних фільмів Competition 1–2. Національна прем’єра стрічки пройшла на Одеському міжнародному кінофестивалі цього року, де картина здобула приз FIPRESCI за найкращий повнометражний фільм від журі Міжнародної федерації кінопреси. Загалом фільм брав участь у близько двадцяти фестивалях, його відзначили нагородами в Німеччині, Індії, Бразилії, Іспанії.

    Ролі виконали: Марина Кошкіна, Олег Шульга, Лариса Руснак, Олександр Мавріц, Сергій Лузановський, Олег Колтовський, Костянтин Лінартович, Анастасія Баша, Карина Бершадська.

    Проєкт фільму “Із зав’язаними очима” переміг на конкурсі кінопроєктів Boat Meeting 48-го Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” та у 2019 році отримав головний приз пітчингу Work in Progress CoCo Cottbus на міжнародному кінофестивалі в Котбусі (Німеччина).

    Виробництво: “Сучасне Українське Кіно” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Промокампанія відбувається за підтримки Держкіно.

  • Засідання Ради з державної підтримки кінематографії – 11 листопада 2021 р.

    Проєкт порядку денного відкритого засідання Ради: https://bit.ly/2YArgxo

  • Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні

    Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні

    Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні, яке проведено Асоціацією кіноіндустрії України разом із Центром “Соціальні індикатори” за підтримки УКФ.

    Під час дослідження було проведено 12 глибинних інтерв’ю з роботодавцями у сфері кіноіндустрії, опитано 107 досвідчених фахівців кіногалузі, а також 300 студентів останніх курсів й 300 випускників профільних навчальних закладів Києва, Харкова, Одеси та Львова за спеціальністю 021 “Аудіовізуальне мистецтво та виробництво”. Окремо було проаналізовано освітні програми й відкриті джерела навчальних закладів.

    Метою дослідження було зібрати інформацію від обох сторін (студентів і кіноіндустрії) про їхні потреби, точки відповідності та невідповідності в очікуваннях щодо одне одного. А також донести цю інформацію до інституцій освіти й управління освітою, таким чином зробивши очевидною необхідність подальшої роботи з назрілою необхідністю термінової модернізації кіноосвіти.

    Результатом дослідження є двосторонній погляд на проблеми підготовки професійних кадрів для кіноіндустрії України. З однієї сторони була виявлена думка здобувачів освіти за кіноспеціальностями, а з іншої — представників кінокомпаній, які зацікавлені в якісному персоналі.

    Аналіз освітніх програм навчальних закладів призвів до висновку, що вони меншою мірою орієнтовані на підготовку кадрів з адміністративної та технічної частин зйомок і на маркетингову підтримку кінопродукту.

    Лише 28% опитаних фахівців кіносфери зазначили, що отримали освіту за кіноспеціалізацією. Водночас частка респондентів із кіноосвітою, як серед фахівців творчої групи професій, так і серед фахівців технічної групи, приблизно однакова. Проте квартет професій “сценаристи-режисери-оператори-актори” вирізняється порівняно більшою часткою фахівців із галузевою кіноспеціалізацією (серед опитаних фахівців цього квартету 67% мають кіноосвіту).

    Опитані роботодавці у сфері кіноіндустрії відчувають брак фахівців високої якості разом із великою кількістю фахівців середнього рівня. Однією з причин може бути змістове наповнення освітніх програм: у навчальних закладах, на їхню думку, програми застарілі. Інформація, яка надається студентам, не розкриває сучасних тенденцій у сфері кіно. За словами респондентів, викладачі здебільшого покладаються на свій давній досвід і не слідкують за змінами у сфері кіно, обмежуються знанням локального контексту.

    Також на якість вмінь і навичок потенційних працівників впливає те, що в навчальних закладах відсутні освітні програми для технічних професій (гафера, фокус-пулера, освітлювача, оператора стедикама (крана) й адміністративних професій (локейшн- менеджера, адміністраторів, talent-менеджерів).

    Таким чином, основним напрямом роботи навчальних закладів у формальній системі освіти є підготовка базового набору спеціалістів для виробництва кінострічок і телевізійних продуктів, спеціалістів зі створення візуального мистецтва й науковців у цій сфері. Українські навчальні заклади здебільшого здійснюють підготовку професіоналів, які безпосередньо беруть участь у розробці аудіовізуального продукту — режисери-постановники, драматурги, оператори-постановники, організація кінотелевиробництва, режисери монтажу, анімаційна графіка, кінознавство, звукорежисери, актори, продюсування (1 рік).

    Однак лише незначна кількість навчальних закладів здійснює підготовку студентів, які після випуску можуть працювати за вузькою спеціальністю, що має попит на ринку праці. Наприклад, лише один навчальний заклад має програми для підготовки режисерів монтажу, драматургів кіно і телебачення, профільних аніматорів. В цілому кіногалузі не вистачає цілого прошарку фахової передвищої освіти, де могли б отримати освіту такі фахівці: другий режисер, скрипт-супервайзер, лінійний продюсер, гафер, освітлювач, фокус-пулер, оператор стедикама і крана, механік камер, директор виробництва і локейшн-менеджер. Більшості цих професій не існує навіть на рівні класифікатора.

    Окремою проблемою роботодавці вважають те, що більшість теперішніх програм із підготовки акторів і більшість художніх програм мають ухил у театральний бік, що вимагає розділення навчальних програм або рівноцінного представництва кіноспецифіки.

    Опитані студенти й випускники, які висловили зауваження до наповнення навчальних програм, звернули увагу на таке: застаріла теоретична база, недостатня кваліфікація викладачів, брак спеціалізованих предметів, брак практичної складової, відсутність чи застарілість знімальної техніки. У питанні оптимальності термінів навчання більшість студентів і випускників вважають їх повністю або загалом оптимальним, разом із тим більш ніж третина опитаних вважають, що деякі складові повинні бути оптимізовані. Третина респондентів вважають, що термін навчання має бути іншим, причому більше тих (чверть серед усіх опитаних), які вважають, що навчання має бути коротшим.

    Опитані фахівці найнеобхіднішими змінами в процесі кіноосвіти назвали залучення до викладання фахівців-практиків, збільшення обсягу й ефективності практичних занять для студентів і наповнення навчальних програм сучасними знаннями й інструментами. Випускники навчальних закладів, на думку опитаних, мають постійно отримувати практику під час роботи над проєктами та технічний досвід (використовуючи сучасну техніку). Окрім застарілості знань респонденти також звертають увагу на несистемний підхід у навчанні, наприклад, продюсерів не навчають принципів формування бюджету та промоції продукту.

    Часто респонденти також вказували на потребу в більш профільній, вузькоспеціалізованій освіті для більшого розмаїття професій, в освоєнні сучасних технологій (як на рівні базової техніки й обладнання, так і на рівні програмних інструментів), у належному фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні навчальних закладів, а також говорили про необхідність врахування міжнародних стандартів і залучення іноземних спеціалістів. Щодо оптимальності термінів навчання, то респонденти таким назвали (в середньому) 2 роки для фахової передвищої, 3–4 роки для профільної та 4–5 років для вищої освіти.

    За результатами дослідження розроблено рекомендації для представників освітніх закладів, державних органів, студентів, працівників індустрії, роботодавців та інших зацікавлених категорій. Результати дослідження та аналізу, мають стати базою для продовження діалогу між представниками кіноіндустрії, профільними міністерствами (МКІП і МОН) та представниками закладів освіти з обговорення й оновлення змісту профільної освіти та плану її впровадження до закладів освіти.

    Звіт за результатами дослідження
    Завантажити звіт за результатами дослідження.

  • 16 листопада відбудеться дискусійна панель “Копродукція між Україною та Канадою: можливості для виробників аудіовізуального контенту”

    16 листопада відбудеться дискусійна панель “Копродукція між Україною та Канадою: можливості для виробників аудіовізуального контенту”

    16 листопада 2021 року в межах проєкту #ucancoproduce відбудеться дискусійна панель “Копродукція між Україною та Канадою: можливості для виробників аудіовізуального контенту”. Це онлайн-подія, що має на меті розкрити особливості дії Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Канадою та Україною.

    Угода, яка набрала чинності на початку цього року, відкриває нові можливості для взаємовигідної співпраці в контент-індустрії для обох країн. Відповідно до Угоди, продюсери з Канади та України можуть створювати кіно-, телевізійний та digital контент (серіали, фільми, шоу), а також кросплатформні продукти спираючись на підтримку країн-сторін договору.

    З метою практичного втілення Угоди, у вересні цього року стартував проєкт “Друга Конференція та зустрічі з копродукції Україна-Канада” (#ucancoproduce), ініційований Українською кіноасоціацією та Посольством Канади в Україні.

    В межах конференції й відбудеться дискусійна панель “Копродукція між Україною та Канадою: можливості для виробників аудіовізуального контенту”. Під час події спікери розкажуть про особливості державної підтримки виробників контенту на національному та регіональному рівні, а також розкриють механізми функціонування Угоди. Зокрема, експерти розкажуть про те, як фільму набути національного статусу та отримати державне фінансування, а також про податкові пільги на кіновиробництво в Україні та Канаді. Ви дізнаєтесь, які головні умови мають бути враховані у договорі про співпрацю між продюсерами, щоб отримати переваги для спільного виробництва відповідно до Угоди. Також від України буде представлено оновлену систему кеш-рібейтів, унікальні локації для зйомок та новий сервіс для локейшн-менеджерів, який покликаний зорієнтувати міжнародних партнерів в українській аудіовізуальній індустрії.

    У дискусії візьмуть участь представники державного та бізнесового секторів АВ індустрії України та Канади. Крім цього, на прикладі успішних кейсів, продюсери поділяться власним досвідом міжнародної співпраці та дадуть практичні поради для виробників контенту у пошуках партнерів за кордоном.

    Початок 16 листопада о 17:00.
    Щоб приєднатися до заходу та поставити запитання спікерам, реєструйтесь за лінком.

    Подальший перебіг проєкту #ucancoproduce для зареєстрованих продюсерів:

    • 17 листопада відбудеться онлайн-пітчинг #ucancoproduce, де канадські та українські продюсери презентують свої проєкти, аби знайти копродюсерів та партнерів з іншої країни для реалізації проєктів.
    • 22 листопада продюсери, чиї проєкти викличуть інтерес з боку потенційних партнерів, зможуть особисто поспілкуватися на онлайн-зустрічах та обговорити можливості подальшої колаборації.

    Проєкт реалізовується за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Канадської Асоціації Медіа Продюсерів (CMPA), Telefilm Canada, Міністерства з питань канадської спадщини. Організатор проєкту: консалтингова компанія Media Resources Management (MRM).

    “Перша Конференція з копродукції в кіно Канада-Україна” відбулася у межах Європейського Кіноринку міжнародного кінофестивалю Berlinale 2020 (Берлін, Німеччина) 21 лютого. У 2020 році була ратифікована міждержавна угода між Україною і Канадою про спільне кіновиробництво, яка відкриває нові можливості для партнерства. У 2019 році в Україні був прийнятий закон “Про державну підтримку кінематографії в Україні”, що декларує cash rebates для іноземних виробників контенту в Україні на рівні 25+5%. Цей закон націлений на залучення іноземних виробників контенту в Україну.

  • Вітання Президента України працівникам культури та майстрам народного мистецтва

    Вітання Президента України працівникам культури та майстрам народного мистецтва

    Президент України Володимир Зеленський привітав працівників культури та майстрів народного мистецтва з професійним святом

    Дорогі друзі!

    Прийміть щирі вітання з професійним святом — Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва.

    Українська культура — це вираження нашої ідентичності й самобутності, цінність, що об’єднує і згуртовує суспільство.

    Глибока повага і вдячність усім творцям та подвижникам, які присвятили своє життя збереженню та примноженню духовних скарбів нашого народу.

    В умовах стрімких змін ви розвиваєте креативні індустрії, що вже стають важливим конкурентоздатним сектором національної економіки. Вражаюче розмаїття культурних ініціатив свідчить про невичерпний творчий потенціал українців. Завдяки вам Україна впевнено заявляє про себе у світі як країна з якісним і сучасним продуктом, попит на який невпинно зростає.

    Упевнений, що спільними зусиллями ми обов’язково розширимо можливості для піднесення культури і мистецтва.

    Бажаю всім, хто своєю працею збагачує вітчизняну культурну палітру, натхнення та успішної реалізації нових проектів. Нехай ваша творча енергія надихає українців змінювати світ на краще.

    Миру й добра усім!

    Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ