Документальний фільм «Сліди» української режисерки Аліси Коваленко у співрежисерстві з Марисею Нікітюк увійшов до програми Panorama Dokumente Берлінського міжнародного кінофестивалю (Берлінале).
Прем’єра відбулася з аншлагом 16 лютого 2026 року. Після показу зал вибухнув бурхливими оваціями на честь героїнь та творців фільму.
Документальний фільм «Сліди» розповідає про українських жінок — від Донбасу до Херсонщини та Київської області, — які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), та тортури під час російської агресії і відмовляються мовчати. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, очільниці SEMA Ukraine, яка стала активісткою і документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, — фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для надії.
Фільм є одночасно документом воєнних злочинів та систематичного використання сексуального насильства росією як зброї війни в Україні, а також свідченням опору та стійкості жінок, які стоять пліч-о-пліч.
Режисерка Аліса Коваленко знайома з цією важкою темою зсередини, адже сама є постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), пережитого під час перебування в полоні на Донбасі на самому початку російсько-української війни. Вона стала однією з перших жінок в Україні, які публічно засвідчили цей досвід, а також долучилися до спільноти постраждалих SEMA Ukraine.
Героїні фільму були присутні на кінопоказі особисто. Це Ірина Довгань, Ольга Черняк, Тетяна Василенко, Галина Тищенко, Ніна та Людмила Мефодіївна Мимрикова.
«Вчора на фестивалі Berlinale я була глибоко вражена реакцією залу. Кілька сотень людей стали єдиним організмом, який довгі хвилини аплодував стоячи, який був разом із нами — з нашими жінками. Люди плакали, обіймали і цілували героїнь фільму. Десятки глядачів підходили і говорили, що для них це надзвичайно важливо, що те, що ми зробили, має значення для всього світу. Ми порушили цю світову тишу. Вони просили нас не зупинятися, залишатися сильними і продовжувати цю роботу. Ці слова підтримки лише підтвердили наше відчуття того, чому ми створювали цей фільм, чому протягом трьох років вкладали в нього стільки сил. Ми змогли порушити тишу, яку світ так довго зберігав, не бажаючи по-справжньому побачити й почути правду про воєнні злочини Росії, зокрема сексуальне насильство як зброю війни», — зазначила Ірина Довгань.
На світовій прем’єрі були присутні українська та польська творчі групи: режисерка Аліса Коваленко та співрежисерка Марися Нікітюк, продюсерки Ольга Брегман і Наталія Лібет (2BRAVE PRODUCTIONS), польські продюсери Violetta Kamińska, Izabela Wójcik, Dariusz Jabłoński (Message Film), Фабріс Пюшо – керівник відділу «Суспільство і культура» платформи ARTE, а також представники Dr. Denis Mukwege Foundation – Apolline Pierson, Alla Skrypnik і Katrien Coppens.
Для продюсерок Наталії Лібет та Ольги Брегман Berlinale є вже добре знайомим фестивалем. В 2025 році вони вже мали світову прем’єру на Берлінале — документальний фільм Катерини Горностай «Стрічка часу» став першою картиною українського режисера в основному конкурсі кінофестивалю за останні 30 років.
«Це була неймовірна мить — щастя і гордість крізь сльози. Такі моменти дають наснагу йти далі, чинити спротив, боротися за справедливість і зберігати віру в те, що світ здатний чути й бути чутливим. Я бачила цей довгий шлях перетворення тиші на багатоголосся в Україні — шлях, що триває вже майже 12 років. Коли я свідчила у 2016 році, виявилося, що я була першою і єдиною, хто тоді відкрито говорив про пережите. Тепер, десять років потому, ми разом із шістьма іншими жінками, моїми посестрами, представляємо цей фільм на Берлінале. Це неймовірне зрушення — ще один камінь, вибитий із цієї стіни мовчання. Це також сигнал тривоги для всього світу — про те, що несе із собою «рускій мір», і про те, якою буде реальність, якщо Україна не встоїть у цій боротьбі.Серед багатьох відгуків і слів підтримки я почула найважливіше для себе: що цей фільм — передусім про тріумф гідності. Що він є не лише важливим документом і свідченням воєнних злочинів Росії проти українського народу, а й фільмом сили — фільмом, який спонукає не залишатися осторонь, а ставати поруч із нами у боротьбі за справедливість», — розповіла режисерка Аліса Коваленко.
«Це була дуже важлива і щемка прем’єра. Після показу люди підходили і запитували: “Як ми можемо допомогти?” — і це дуже показово. Історія жінок SEMA Ukraine викликає не просто співчуття, а активну емпатію. Саме цього ми й прагнули досягти разом з Алісою — щоб люди, подивившись фільм, не лише співпереживали, а відчули внутрішню потребу долучитися до боротьби за справедливість», — додала співрежисерка Марися Нікітюк.
Спеціальними гостями показу стали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Олексій Макеєв, заступниця Міністра культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович та Маша Єфросиніна – почесна Амбасадорка ООН (UNFPA), співзасновниця ГО «Фонд Маша» та провідна діячка у сфері захисту прав українських жінок.
Фільм створено компаніями 2Brave Productions та Message Film у співпраці з ARTE France, спільно із SEMA Ukraine та Dr. Denis Mukwege Foundation.
