Державне агентство України з питань кіно

Категорія: Uncategorized

  • Підписано договір про співпрацю між Держкіно та ГО «Нарешті»

    Підписано договір про співпрацю між Держкіно та ГО «Нарешті»

    Державне агентство України з питань кіно та ГО «Нарешті» уклали договір про фінансову підтримку розповсюдження та популяризації національних фільмів.

    Фінансування передбачене для організації роботи національного стенда України у межах Індустріального центру Міжнародного кінофестивалю в Торонто (TIFF) у 2025 році, зокрема:

    – представлення України на одному з найпрестижніших кінофестивалів світу;

    – презентація національного кіно професійній міжнародній аудиторії;

    – зміцнення культурної дипломатії;

    – налагодження партнерств для майбутніх проєктів.

    Підписання договору офіційно розпочало підготовку до участі України в TIFF 2025.

    Попереду — активна робота над тим, аби український кіноіндустрійний стенд став яскравою візитівкою нашої країни.

  • Інформаційні матеріали до Дня Державного Прапора

    Інформаційні матеріали до Дня Державного Прапора

    Про День Державного Прапора України

    • На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України у 2004 році встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня.

    Державний Прапор України

    • Наш стяг є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.
    Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3.
    Державний Прапор є символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

    Історія та етапи утвердження Прапора

    24 серпня 1991 року – Україна відновила державну незалежність, що стало вінцем тривалого шляху Українського народу до свободи.
    4 вересня 1991 року – національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України.
    28 січня 1992 року – Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України.

    Історичне походження кольорів Прапора

    • Витоки кольорів сягають доби Руського королівства, коли синя та жовта барви позначали державу короля Данила у ХІІІ столітті.
    • Початок ХV століття – поєднання синьої і жовтої барв на «гербових прапорах» українських земель.
    1410 рік – у Грюнвальдській битві воїни з Львівської землі йшли у бій під синім прапором із жовтим левом, який спинається на скелю.
    • У ХV столітті Руське воєводство (Львівська, Галицька та інші землі) у складі Польського королівства – лев залишався гербом. Форми могли змінюватися, кольори – синє поле, золоті лев і скеля – зберігалися.
    • Після 1772 року частину західноукраїнських земель приєднано до Австрійської імперії – знак із левом тимчасово вийшов з ужитку.

    Відродження національного символу у ХІХ–ХХ століттях

    1848 рік – «Весна народів»: у Галичині відроджується символ Руського королівства – лев, жовто-сині кольори стають національним знаком українців.
    • Через брак прапорів місцеві військові загони зверталися до Головної Руської Ради по допомогу, натомість стали поширюватися полотнища «в руських барвах» – синя і жовта смуги.
    • Початок ХХ століття – на тлі національно-визвольного руху синьо-жовтий стяг поширюється всією Україною.
    • Під цим прапором проходили багатотисячні мітинги.
    • Під ним вирушали на фронт.
    27 січня 1918 року – стяг офіційно затверджено в Українській Народній Республіці в Тимчасовому законі про флот.

    4 вересня 1991 року – після відновлення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою.

    Інформація надана: Українським інститутом національної пам’яті

  • Оновлення E-каталогу українських фільмів і сервісів

    Оновлення E-каталогу українських фільмів і сервісів

    Україна знову заявить про себе на світовій кіноарені – цього разу на Toronto International Film Festival (4–14 вересня 2025).

    Українська Кіноасоціація запрошує продюсерів, режисерів та представників індустрії долучитися до оновлення E-каталогу фільмів та сервісів – головної вітрини України на міжнародних кіноринках.

    Дедлайн – 25 серпня 2025, 23:59

    Після цієї дати доступ буде закрито.

    Попередня версія каталогу

    Фільми:

    1. Готові фільми 2023–2025: https://forms.gle/xsV9YiKavMiMRsp36
    2. Work in progress: https://forms.gle/2KhSUMqgY6Qce6TC9
    3. Development (із готовим сценарієм): https://forms.gle/4TpL7FAwe3LMaYza7

    Сервіси

    Важливо знати!

    • Якщо інформація не оновлена – проєкти будуть перенесені без змін.
    • Некоректні або невідповідні вимогам матеріали можуть не бути включені.

    Каталог розповсюджується серед міжнародних та українських професіоналів індустрії.

    Це шанс знайти партнерів і нові можливості для своїх проєктів!

    Контакти: Інна Ковбасинська[email protected]

  • КМКФ «Молодість» оголошує прийом заявок на RAW PITCH 2025

    КМКФ «Молодість» оголошує прийом заявок на RAW PITCH 2025

    54-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» відбудеться з 25 жовтня по 2 листопада 2025 року.

    Фестивальними майданчиками стануть кінотеатр «Жовтень» та Будинок кіно.

    Організатори зазначають, що цьогорічна секція, яка раніше була відома як Boat Meeting, зосереджена на підтримці українських короткометражних проєктів, здатних поєднувати глобальні теми з українським контекстом.

    Головна мета — допомогти молодим режисерам на етапі девелопменту створити фільми, які мають потенціал міжнародного успіху.

    До участі приймаються проєкти ігрових, анімаційних чи змішаних короткометражних фільмів тривалістю до 15 хвилин.

    Умови — це має бути перший або другий фільм режисера (студентські роботи не враховуються).

    Допускаються проєкти від стадії девелопменту до незавершеного знімального періоду.

    Тематичні вектори:

    • Війна й адаптація: історії про виживання, міграцію, психічне здоров’я та пошук нових сенсів у кризових умовах.
    • Технологічний прогрес: вплив штучного інтелекту, біотехнологій і військових інновацій на суспільство та майбутнє.
    • Людський вимір війни: щоденні історії про стійкість, втрати й відродження життя в умовах війни.

    Дедлайн подачі заявок — до 21 вересня 2025 року, 23:59

    Регламент: https://Molodist.short.gy/RawPitch2025

    Форма для заявки: https://Molodist.short.gy/RawPitchApplication

    Контактна інформація: Алла Преловська, email: [email protected]

  • Відбувся допрем’єрний показ пригодницького екшену «Троє»

    Відбувся допрем’єрний показ пригодницького екшену «Троє»

     
    Це була тепла та драйвова зустріч із командою фільму, акторами та першими глядачами, які побачили стрічку ще до старту в кінотеатрах.
     
    «Троє» – це український пригодницький екшн про трьох відчайдухів, які опинились у вирі буремних 1920-х. Не пропустіть у кінотеатрах всієї країни вже з 21 серпня!
    Дякуємо нашим партнерам, завдяки яким вечір став ще атмосфернішим.
     
     
    Партнери події: мережа кінотеатрів Планета Кіно, Вина Villa UA, мʼясні снеки La’Fileshkа, компанія VODA UA, бренд крафтового пива 2085, бренд картопляних чипсів Lay`s
     
    Партнери промокампанії: торговельна мережа Фокстрот, Мережа АЗК «WOG», найбільша онлайн-книгарня України Yakaboo, мережа магазинів EVA Beauty UA, City24
     
    «Троє» у кіно з 21 серпня. 
     
    Фільм створено компанією «Директорія Кіно» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Дистриб’ютори: FILM.UA Дистрибуція, Кіноманія.
  • Історії війни та стійкості на великому екрані

    Історії війни та стійкості на великому екрані

    16-й Одеський міжнародний кінофестиваль (24 вересня – 4 жовтня, Київ) представляє спеціальну програму «Мистецтво травми».

    Це добірка фільмів, які досліджують наслідки війни для суспільства та особистості, показуючи, як мистецтво стає інструментом переживання болю та пошуку сенсу.

    У програмі:
    «Ми в порядку» (We’re Fine, 2025), Михайло Карпенко — історія українських митців на Burning Man, де інсталяція з дорожніх знаків перетворюється на символ внутрішньої сили.

    «Війна за мистецтво» (War on art, 2025), Анджей Мікус – фільм про тих, хто, ризикуючи життям, рятує культурну спадщину України.

    «Голка в копиці сіна» (Match in a Haystack, 2025), Джо Гілл — танець як форма спротиву та спосіб впоратися з травмою.

    «Київські солісти» (Kyiv Soloists, 2025), Тронд Квіг Андреассен – музика як шлях до миру, гармонії та витримки під час війни.

    Усі ці стрічки можна буде побачити в кінотеатрах під час ОМКФ.

    Програма «Мистецтво травми» створює простір для розмови про людяність, силу та мистецтво у найтемніші часи.

  • Стартували зйомки фільму «Голос серця»

    Стартували зйомки фільму «Голос серця»

    З початку серпня стартував знімальний процес романтичної комедії «Голос серця», режисерки — Аліни Чеботарьової.

    Під Києвом, де вода торкається горизонту так, що здається — це море, оживає історія, здатна змусити глядача і сміятися, і закохуватись, і навіть тихенько сплакнути.

    Над фільмом почали працювати ще наприкінці 2021 року, але, як і для багатьох, шлях до реалізації перервала повномасштабна війна.

    «Початок повномасштабної війни змусив нас призупинити роботу, але у 2025 році ми відновили підготовку. Ми зібрали команду досвідчених професіоналів, аби створити якісне кіно. Ми зайшли у знімальний процес з початку серпня. Кінотеатральний реліз фільму заплановано на осінь-зиму 2026 року», — розповідає продюсер Дмитро Сніжко.

    Локацію шукали довго й уважно. Потрібно було, щоб картинка нагадувала одеський лиман з безкрайнім горизонтом. «Нам важливо було підібрати локацію так, щоб виглядало справді як лиман десь в Одеській області. Щоб виглядало як море, з далекою лінією горизонту. У Київській області нам вдалось знайти саме ту єдину точку, яка давала саме цей ефект по кадру і для оператора, і для режисера. Тому було обрано саме цю локацію», — зазначив виконавчий продюсер Олександр Максимчук.

    Андрій Осіпов, Голова Державного агентства України з питань кіно, відвідав перший знімальний день фільму та привітав усю команду. Він подякував творчій групі за важливу роботу й підкреслив, що попри всі виклики сьогодення українське кіно продовжує створюватися. Його слова стали знаком вдячності та підтримки всім, хто працює над розвитком національного кінематографа.

    «Голос серця» — це не просто кіно. Це розмова з глядачем про любов, мрії та другий шанс на життя.

    Прем’єра фільму запланована на 2026 рік.

    Фільм створює ТОВ «Прайм Сторі Пікчерс» за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

  • «КіноБукет» на Bouquet Kyiv Stage: три дні мистецтва, діалогу та кіно про силу культури

    «КіноБукет» на Bouquet Kyiv Stage: три дні мистецтва, діалогу та кіно про силу культури

    З 15 по 17 серпня у Києві, на території Національного заповідника «Софія Київська», відбулася кінопрограма «КіноБукет», що традиційно є частиною фестивалю Bouquet Kyiv Stage.

    Подія об’єднала глядачів, митців та культурних діячів навколо головної теми — «Культура vs війна».

    15 серпня — мистецькі прем’єри

    • Відкриття фестивалю — фотовиставка «Спроможні», організована Асоціацією «Дивись українське!» у межах проєкту «Культура vs війна».

    Автори ідеї: продюсер Андрій Різоль та оператор Сергій Михальчук.

    Експозиція стала символом єдності й любові до української культури.

    • Прем’єра восьмого документального фільму циклу «Культура vs війна» — «Культура vs війна. Олесь Санін».

    Стрічка розповідає про роботу режисера над «Довбушем», кінопрокатний тур «Кіно заради перемоги!», зустрічі з воїнами та силу мистецтва, яке допомагає вистояти у найскладніші часи.

    16 серпня — простір для діалогу

     Дискусія «Культурна дипломатія: шляхи розвитку» з участю:

    • Вікторії Ляліної-Бойко (МЗС України)
    • Олександри Матвійчук (Центр громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру)
    • Богдани Півненко (скрипалька, солістка Національного ансамблю «Київська камерата»)
    • Тараса Тополі (музикант, гурт «Антитіла»)
    • Андрія Різоля (Голова Асоціації «Дивись українське!»)

    Модераторка: Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка КНУ ім. Т. Шевченка.

    Обговорювали культурну дипломатію, роль митців у війні та перспективи міжнародної співпраці.

    17 серпня — кіно як свідчення часу

    • У кінозалі «Трапезна» «Софії Київської» відбувся показ третьої добірки короткометражних фільмів на тему «Культура vs війна».
    • Програму сформував кінознавець і програмний директор «КіноБукету» Володимир Войтенко.
    • Це стало завершенням циклу показів («Вчора», «Сьогодні», «Завтра»), які демонструють культуру як свідчення епохи та боротьби.

    «КіноБукет»-2025 вкотре довів: українська культура — це не лише мистецтво, а й зброя, яка зміцнює єдність, надихає та нагадує світові про цінність свободи.

    Організатори: Асоціація «Дивись українське!» та Культурний центр Dom Майстер Клас.

    Партнери: Фонд «МХП-Громаді», Deloitte в Україні, компанія «Вавілон».

  • Історична перемога: Eurimages закриває двері для російського кіноринку – солідарність чистих цінностей над кривавими грішми

    Історична перемога: Eurimages закриває двері для російського кіноринку – солідарність чистих цінностей над кривавими грішми

    Стамбул, червень 2025 року – На щорічних зборах Правління Фонду з підтримки кіноіндустрії в Європі Eurimages було ухвалено рішення, що увійде в історію як символ непохитної європейської солідарності та етичної відповідальності. Відтепер Секретаріат Фонду категорично рекомендує продюсерам, які отримують його фінансову підтримку, повністю утриматися від будь-якої комерційної експлуатації фільмів на території російської федерації.

    Це не просто рекомендація — це чітка позиція: імена тих, хто проігнорує її, будуть публічно розголошені.

    Кіно, що живить війну: Гола правда про Eurimages та росію

    Eurimages – це не просто фінансовий інструмент; це серце європейського кінематографа, засноване Радою Європи у 1989 році для підтримки мистецтва, що відображає європейську культурну ідентичність, художню різноманітність та свободу вираження. Завдяки його підтримці світ побачили такі шедеври, як “The Worst Person in the World“, “Corsage“, “Triangle of Sadness” – фільми, що здобували найвищі нагороди в Каннах, Берліні, Венеції та були номіновані на Oscar, Bafta, Golden Globe. Вони стали яскравим свідченням того, як Eurimages допомагає європейському кіно заявити про себе на світовій арені.

    Однак за цим блиском ховалася жахлива реальність. Ці ж самі фільми, частково профінансовані європейськими платниками податків через Eurimages, згодом потрапляли на російські екрани. Кожен проданий квиток, кожна трансляція означали мільйони євро, що надходили до бюджету країни-агресора через податки та збори. Ця ганебна практика, по суті, фінансувала російську військову машину, що руйнує Україну, і була прямою зрадою європейських цінностей. Eurimages, усвідомлюючи цю кричущу проблему, більше не може миритися з таким компромісом.

    Український голос, що пролунав у серці Європи

    Рішення Eurimagesце не просто бюрократична резолюція; це моральний імператив, що відображає тиск та принциповість. Будь-який продюсер, який отримає підтримку Фонду, буде чітко поінформований про цю позицію, а порушення буде публічним. Це новий стандарт етики для кіноіндустрії.

    Ця знакова культурна та етична перемога належить Україні. Вона стала можливою завдяки скоординованим зусиллям українських представниць у EurimagesВікторії Ярмощукиконавчої директорки Української кіноасоціації) та відомої продюсерки Олександри Костіної. Їхня невтомна наполегливість, глибока фаховість та майстерний дипломатичний підхід змусили одну з найавторитетніших європейських інституцій не просто відреагувати, а й рішуче діяти проти кричущої проблеми.

    Боротьба за культурну справедливість: Кінець монополії та пакетних угод

    Більше того, Фонд звернув увагу на злочинну практику російських дистриб’юторів, які скуповують права на відомі фільми “пакетом територій”. Цей пакет включав не лише РФ, а й Україну, країни Балтії та інші держави Східної Європи. У результаті українські та європейські глядачі часто не могли побачити фільми, які частково фінансувалися з їхніх бюджетів.

    Eurimages чітко заявив: це пряме порушення принципів культурної справедливості. Фонд закликав власників прав негайно припинити укладати подібні угоди, захищаючи таким чином доступ до кіномистецтва для всіх європейців.

    Зазначені рішення обговорювалися понад рік, вимагаючи ретельного юридичного обґрунтування в усіх країнах-учасницях. Українська консалтингова компанія Media Resources Management провела спеціальне дослідження, що довело економічні наслідки розповсюдження європейського кіно в Росії.

    Культура як зброя: Європейські фільми не фінансуватимуть війну

    У той час, коли деякі дистриб’ютори знову розглядають можливість співпраці з російським ринком, рішення Eurimages стало потужним та безапеляційним сигналом солідарності Європи з Україною. Європейські фільми мають доносити цінності, а не фінансувати війну! Кожен квиток, куплений у країні-агресорі, – це не лише внесок у кривавий бюджет РФ, а й відкат від європейської єдності.

    Україна глибоко вдячна всім країнам-членам, які підтримали це рішення. Це не просто чергова резолюція – це рішучий крок до культурної чесності, визнання болю та жахливих реалій війни і прагнення до справжньої, безкомпромісної європейської солідарності.

    Спільна перемога держави та індустрії

    Ця перемога – результат не лише професійних зусиль індустрії, а й злагодженої співпраці з боку держави. Державне агентство України з питань кіно рішуче наголошує на надзвичайній важливості повноцінної участі України у роботі Eurimages. Навіть в умовах війни Держкіно забезпечує регулярну сплату членських внесків, тісно співпрацює з Секретаріатом Фонду та всебічно сприяє активній міжнародній інтеграції українських кінематографістів.

    «Це спільна перемога держави та української кіноіндустрії. Україна вкотре доводить: навіть у найтяжчі часи вона залишається активною та впливовою частиною європейської культурної спільноти. Йдеться не про символічний жест, а про конкретний крок до культурної чесності й справедливості. Прийняте рішення створює реальні перепони для використання європейського контенту в російській федерації, впроваджує механізм, який не дозволяє фінансувати країну-агресора через європейські культурні продукти, передбачає публічне виявлення імен продюсерів, які співпрацюють із російською індустрією. Це не компроміс — це інструмент. Це не виняток — це новий стандарт. Ми вдячні всім, хто зробив цей крок можливим»,  — зазначив Андрій Осіпов, Голова Державного агентства України з питань кіно.

     

    Довідково: Про Eurimages

    Eurimages — це культурний фонд, створений у 1989 році під егідою Ради Європи. Він підпорядковується Комітету Міністрів Ради Європи та є невід’ємною частиною її стратегії підтримки культури, плюралізму й міжкультурного діалогу через аудіовізуальне мистецтво.

    Фонд сприяє:

    •  Міжнародній копродукції художніх, документальних і анімаційних фільмів;
    •  Європейському прокату та розповсюдженню незалежного кіно;
    •  Рівності, екологічній відповідальності та культурному різноманіттю.

    Eurimages об’єднує понад 40 країн-членів Ради Європи, включаючи Україну, та виступає одним із головних інструментів фінансування незалежного кіно в регіоні, тепер – з чітким етичним компасом.

     

  • Оголошено фільми національної документальної конкурсної програми  16-го ОМКФ

    Оголошено фільми національної документальної конкурсної програми  16-го ОМКФ

    Цьогорічний національний документальний конкурс включає роботи останніх років, що відображають життя України в усіх його вимірах — від воєнних випробувань до культурних та соціальних історій, від особистих драм до героїзму і стійкості.

    Учасники конкурсу боротимуться за головну нагороду — статуетку “Золотий Дюк” за найкращий український документальний фільм

    До програми увійшли такі роботи:

    • «Музика буття» (Геннадій Черномашинцев, 2024)

    Старий будинок культури в маленькому українському містечку стає центром життя Тетіївського духового оркестру. Під керівництвом Василя Антоновича музиканти готуються до іспиту перед комісією Міністерства культури, адже існування їхнього колективу опинилося під загрозою.

    • «Обережно: діти» (Світлана Рудюк, 2024)

    Калейдоскоп дитячих історій під час російського вторгнення в Україну. Діти намагаються зрозуміти і опанувати травми, що залишаються в їхньому свідомому й підсвідомому, через проговорювання, спогади та переживання повсякденних моментів. Це документальна розповідь, що глибоко досліджує, як молоде покоління формує своє «зараз» і «майбутнє» під тягарем надзвичайних обставин.

    • «Татова колискова» (Леся Дяк, 2024)

    Фільм розповідає про Сергія, ветерана, який після пережитих на фронті трагедій і втрат намагається відновити зв’язок зі своєю родиною. Його дружина Надія та троє синів: Сашко, Артем і Нікіта, стали для нього джерелом радості, але водночас нагадуванням про відповідальність і втрати, які він пережив. Війна залишила невидимі рани, які відображаються у щоденних взаєминах і мовчазних відстанях між членами родини.

    • «Гра на перехоплення» (Володимир Мула, 2025)

    Реальна історія братів Михайленків: Сергія, командира мобільної вогневої групи ППО, та Миколи — гравця Олімпійської збірної України з футболу. Поки один ризикує життям на передовій, інший представляє країну на світовій спортивній арені. Фільм досліджує глибокий зв’язок між двома братами, що борються за свою країну у зовсім різних, але взаємопов’язаних світах.

    • «Дівія» (Дмитро Грешко, 2025)

    Медитативна подорож українською землею до та під час повномасштабного вторгнення. Фільм-спостереження показує катастрофічний вплив війни на природу та екологію, роботу екологів, саперів і зоозахисників. «Дівія» — це уособлення природи, життя та відновлення, протиставлений руйнівній силі війни та смерті.

    • «Простий солдат» (Артем Рижиков, Хуан Каміло Крус, 2025)

    Режисер Артем Рижиков після початку повномасштабного вторгнення вступає до Територіальної оборони. Під позивним «Кенон» він бере з собою камеру, аби документувати війну зсередини. Фільм показує, як війна змінює особисте життя та змушує брати на себе неймовірну відповідальність.

    • «Спеціальна операція» (Олексій Радинський, 2025)

    Документальна реконструкція окупації Чорнобильської атомної електростанції на основі відеозаписів камер спостереження. Фільм є свідченням злочинних дій російських військ у зоні однієї з найгірших ядерних катастроф в історії.

    • «Уламки світла» (Міла Тешаєва, Маркус Ленц, 2025)

    Три роки після звільнення окупованих територій мешканці Бучі, Ірпеня та Бородянки намагаються відновити не лише свої міста, а й власні життя. Фільм стежить за п’ятьма героями різного віку та соціального становища: кожен з них несе тягар втрат і травм, пережитих під час окупації та бойових дій, але тримається за надію і солідарність. Та як відновити життя, коли війна ще триває, а рани лише заглиблюються? З плином часу, коли мрії про мирне життя тьмяніють, перед ними постають нові, непрості виклики.

    16-й Одеський міжнародний кінофестиваль проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» Європейського Союзу, Інституту Адама Міцкевича “Instytut Adama Mickiewicza”, Польського Інституту у Києві, German Films.