У 1991 році на студії “Укркінохроніка” був зроблений документальний фільм “Вулиця-вдова”, присвячений життю невеликої ромської общини на Закарпатті. Фільм був короткометражний, знімався “похапцем”, і в ньому “швидкою низкою проносилися” портрети безпосередніх, щирих та дуже гарних людей. У фільмі проходив хлопчик, танцювала дівчинка з дивовижним ім’ям Принца, звучали пісні, наспівані 12-річним мешканцем табору Юрою та матір’ю танцюючої дівчинки Принци Вільмою.
Фільм “Табір (лолі калі шуба)” можна, напевно, визначити як есе про мандрівку “двадцать років потому” у “старі” місця з надією зустріти когось із персонажів колишнього фільму “Вулиця-вдова”, і дізнатися, про що ж співали нам, тоді ще 12-річний хлопчик Юра та мама танцюючої Принци Вільма.