Як створювати українські фільми та серіали, які захоплюють мільйони глядачів?
Про формулу якісного контенту, сильні історії та нові можливості для індустрії говорили учасники панельної дискусії «Rethinking Fiction. Як створювати якісний контент для широкої аудиторії», що відбулася у межах освітньої програми фінального пітчингу «Тисячовесни».
У дискусії взяли участь:
- Морад Куфан (Morad Koufane) — медіаменеджер і телевізійний продюсер, директор міжнародної драми, спільного виробництва та придбання France Télévisions;
- Євген Тунік — режисер, сценарист і продюсер, співавтор подкасту про українську кіноіндустрію «Коли буде як в Голлівуді», сценарист і шоуранер молодіжного телесеріалу-антології «Перші ластівки»;
- Ірина Костюк — продюсерка кіно та серіалів, генеральна продюсерка FILM.UA Group;
- Анастасія Штейнгауз — продюсерка, ексдиректорка ICTV та ICTV2, керівниця Starlight Doc, засновниця Doc Kyiv Fest і Starlight Story Lab;
- Наталія Панченко — директорка зі стратегії та розвитку контенту «Київстар ТБ», продюсерка телесеріалів «Вітя» та «Тиха Нава».
Модерував розмову голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов.
Він наголосив, що сьогодні особливо важливо переосмислювати підходи до створення українського кіно та аналізувати як успішний досвід, так і рішення, які не дали очікуваного результату.
«Такі діалоги, переосмислення і чесна професійна рефлексія сьогодні особливо важливі. Цього року український кінематограф отримав безпрецедентний обсяг державного фінансування. Але великі ресурси — це не лише великі можливості, а й велика відповідальність. Тому головне питання зараз — не просто як використати ці кошти, а яким має стати українське кіно в результаті цих інвестицій. Що ми маємо змінити, чого навчитися, які рішення ухвалити, щоб цей ресурс дав довгостроковий ефект для всієї індустрії. Думаю, саме такі розмови допомагають нам разом шукати відповіді на питання: що далі?», — зазначив Андрій Осіпов.
Учасники панелі зосередилися на тому, що сьогодні означає якісний український контент і як зробити його конкурентним та цікавим не лише для професійного середовища, а й для мільйонів глядачів.
Серед тем розмови — робота з аудиторією, розвиток сценаріїв та оригінальних ідей, роль продюсера і креативної команди, баланс між художньою якістю та масовою привабливістю, а також перспективи українських фільмів і серіалів.
Євген Тунік наголосив, що в індустрії важливо зберігати баланс між авторським і комерційним кіно. Авторське кіно формує нове бачення та розвиває кіномову, тоді як комерційний контент допомагає підтримувати й розвивати індустрію та залучати широку аудиторію.
Він також зазначив, що спільним завданням індустрії має стати створення якісного «арт-мейнстриму» — контенту, який поєднує художню цінність із доступністю та привабливістю для великої кількості глядачів.
«Для мене якісний проєкт — це завжди поєднання таланту й ресурсів. Важливо, щоб у команді була людина, яка по-справжньому вірить у проєкт, бореться за нього і не погоджується на компроміси, що можуть знизити його якість», — сказав Морад Куфан.
Окрему увагу учасники дискусії приділили можливостям, які відкриває для індустрії державна підтримка культурного продукту. Учасники наголосили на необхідності перетворювати додаткові ресурси на сильні проєкти, здатні формувати інтерес до українських історій усередині країни та представляти Україну міжнародній аудиторії.
Панельна дискусія стала частиною п’ятиденної освітньої та культурної програми фінального пітчингу «Тисячовесни», яка об’єднала представників культурних і креативних індустрій, держави, бізнесу, громадянського суспільства, медіа та експертного середовища.
«Тисячовесна» — державна ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яку реалізують Міністерство культури України та Офіс Президента.
Її мета — підтримати створення сучасного українського культурного продукту, наповнювати інформаційний простір українськими історіями та посилювати культурну стійкість суспільства.
Фінальний пітчинг проходить за підтримки НАФТОГАЗ, WORK UA, ZAGORIY FOUNDATION, NOVA UKRAINE, SKYFALL, МХП. Їхня підтримка стала прикладом партнерства держави, бізнесу та громадянського суспільства навколо розвитку української культури. Партнерами події також стали Моршинська, Будмаш, Big Wines та Coffee Lab, які долучилися до реалізації проєкту.
