Державне агентство України з питань кіно

Blog

  • 25 травня завершить роботу 77-й Каннський міжнародний кінофестиваль

    25 травня завершить роботу 77-й Каннський міжнародний кінофестиваль

    25 травня завершить роботу 77-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Цьогоріч Україна була представлена Національним павільйоном на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes, який став центром зустрічей та обміну досвідом.

    Український національний павільйон розпочав свою роботу під традиційним гаслом «StandWithUkraine». В межах роботи павільйону було організовано численні індустріальні заходи, дискусії та презентації, що сприяли обміну ідеями та співпраці між українською та міжнародною кіноспільнотою.

       Як і багато років поспіль, національний павільйон став платформою для налагодження нових зв’язків, розвитку кіноіндустрії та просування українського кіно на міжнародному рівні.

    В рамках павільону 15 травня на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes  відбулись закриті покази фільмів створених за підтримки Державного агентства з питань кіно: «Назавжди Назавжди» режисерки Анни Бурячкової та «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка.

    16 травня  в Американському павільйоні пройшла панельна дискусія «Ukrainian film industry Opportunities, prospects for cooperation and distribution in the face of war», про можливості українського кінематографа, перспективи співпраці та дистрибуції в умовах війни.

    В Українському національному павільйоні відбувся захід з нагоди Дня вишиванки.

    17 травня у межах павільйону пройшла панельна дискусія «Stolen history of Ukraine: let’s coproduce to bring it to the big screen», присвячена проблемі вкраденої історії України.

    В межах Українського національного павільйону 18 травня пройшла панельна дискусія від Української асоціації жінок у кіно- та медіаіндустрії «What Do Women Speak About: Narratives Of Female Cinematographes In Ukraine And Worldwide In The Context Of War» про специфіку жіночого кінематографа в Україні та світі в контексті війни.

    19 травня в Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія «A new generation of Ukrainian film industry» про вплив повномасштабної війни на освітній процес в Україні. Під час заходу спікери обговорили аналіз і проблеми кіноіндустрії, які виникли в освітян, студентів та способи їх вирішення.

    У межах Каннського кіноринку Європейський фонд солідарності для українських фільмів оголосив результати першого раунду конкурсу Фонду у 2024 році.

    Цього року Український національний павільйон організовано Державним агентством України з питань кіно, у співпраці з Marché du Film – Festival de Cannes, ГО «ЦЕНТР РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ», Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість», ГО «УкрКіноФест» та  Українською Кіноасоціацією.

    Переможців цьогорічного конкурсу оголосять у суботу, 25 травня, на церемонії закриття 77-го Каннського кінофестивалю.

     

  • Державне агентство України з питань кіно закликає міжнародну та українську спільноту припинити будь-яку співпрацю з росією

    Закликаємо міжнародну та українську спільноту припинити будь-яку співпрацю з російськими та афілійованими компаніями!

    Просимо міжнародних дистриб’юторів та продюсерів напряму співпрацювати з українськими компаніями.

    Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII російську федерацію визнано державою-агресором.

    Зважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, відповідно до положень статті 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» – Законом України від 06 грудня 2018 року № 2643-VIII ще з 01 квітня 2019 року була припинена дія Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією, учиненого 31 травня 1997 року в м. Києві та ратифікованого Верховною Радою України 14 січня 1998 року.

    Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2022 року № 2093-IX затверджена Заява Верховної Ради України у зв’язку з визнанням російською федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України, в якій, зокрема, констатується той факт, що російська федерація є агресором.

    Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022
    (зі змінами) на території України введений та затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX воєнний стан.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2022 року № 355 денонсована Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі культури, науки і освіти, вчиненої 26 липня 1995 року.

    Законом України від 03 березня 2022 року № 2108-IX внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема вводиться кримінальна відповідальність за:

    колабораційну діяльність – публічні заклики громадянином України, серед іншого, до співпраці з державою-агресором (караються позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років);

    організацію та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованих на підтримку держави-агресора та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, активна участь у таких заходах (караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої).

    Під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації.

    Згідно із Кримінальним кодексом, співпраця з контрагентами російської федерації може утворювати склад злочину, покарання за який може бути призначено як для осіб, що здійснюють колабораційну діяльність, так і для юридичних осіб, уповноваженими особами яких є колаборанти.

    Зокрема, Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об’єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.

    З моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 в Україні заборонено виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором.

    Передбачається, що правочини, вчинені із порушенням такого мораторію, є нікчемними, а нотаріальне посвідчення забороняється. Зауважимо, що запроваджувані трансакційні обмеження достатньо динамічно змінюються та мають тенденцію до посилення.

    Фактично, в таких умовах, будь-яка співпраця українських учасників медійного ринку, таких як дистриб’юторські компанії, онлайн платформи, кінотеатри, канали телебачення з компаніями, які є кінцевими бенефіціарами бізнесу на території російської федерації, які не припинили здійснення своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території країни-агресора в період дії воєнного стану в Україні, введеного у зав’язку із здійсненням збройної агресії рф проти України, та їх афілійованими компаніями за межами росії, не може бути реалізована у законний спосіб, а тому є нелегітимною.

    Таким чином, будь-яка діяльність, спрямована на отримання прибутку російських суб’єктів кінематографії, може містити ознаки колабораційної діяльності (ст. 1111 КК України), за що передбачена кримінальна відповідальність, а тому Державне агентство України з питань кіно, як орган державної влади, не може допустити будь-якого фінансування країни-агресора, адже вважає співпрацю з російськими дистриб’юторами та їх афілійованими компаніями порушенням чинного законодавства.

    Відповідно до статті 15 Закону України «Про кінематографію», постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1069 «Деякі питання функціонування Державного реєстру фільмів» Державне агентство України з питань кіно приймає рішення про відмову у внесенні фільму до Державного реєстру фільмів за наявності визначених чинним законодавством підстав, у тому числі у разі встановлення факту співпраці учасників фільму з російською федерацією.

    Російські посередники, які маскують російське походження, досі присутні на українському кіноринку, відстоюють інтереси країн-агресорів, що призводить до наповнення державного бюджету російської федерації та, відповідно, фінансування тероризму, вчиненого відносно нашої держави.

    Це питання національної безпеки України.

     

  • У Києві відбувся  допрем’єрний показ  фільму «Герць українських фанатів»

    У Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Герць українських фанатів»

    У Києві відбувся закритий допрем’єрний показ документального фільму «Герць українських фанатів», режисера Олександра Брагіна.

    Фільм розповідає про життя українських футбольних фанатів до повномасштабного вторгнення.

    За сюжетом: Офіцер, священник, вчитель, двірник, депутат – всі вони українські футбольні фанати. Козацький дух української нації проступає назовні через дослідження навколо футбольного андеграунду, через занурення в історію субкультури футбольних фанатів в Україні, через висвітлення життя фан-руху у вирі подій 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення російської орди на українську землю. Зараз майже всі герої фільму – у лавах Збройних сил України

    На показі були присутні творці та виробники документального фільму, запрошені гості, а також учасники документальної картини – українські футбольні фанати провідних клубів України.

    Чекаємо на офіційну прем’єру документального фільму «Герць українських фанатів».

    Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно ТОВ «Кіноквартал».

  • Вітаємо Одеську кіностудію із 105-ю річницею від заснування!

    Вітаємо Одеську кіностудію із 105-ю річницею від заснування!

    23 травня – День народження легендарної Одеської кіностудії, відомої в кожному куточку нашої країни. За час свого існування вона подарувала світові понад 600 стрічок, багато з яких стали класикою українського кінематографу. На студії працювали відомі у світі кіномитці Кіра Муратова, Віра Холодна та Олександр Довженко.

    Творча спадщина кіностудії – це яскраві сторінки історії українського та світового кінематографу. За понад століття на кіностудії було створено незабутні шедеври, які надихають глядачів різних поколінь.

    Душа Одеської кіностудії – люди, які присвячують себе кінематографу. Колектив кіностудії – це поєднання високого професіоналізму, безмежної фантазії та глибокої відданості своїй справі.

    Вельмишановні працівники Одеської кіностудії!

    Дякуємо вам за ваш внесок у розвиток кінематографу. Бажаємо колективу кіностудії натхнення, нових творчих звершень, успішних проєктів та процвітання.

     

  • На Каннському кінофестивалі Європейський фонд солідарності для українських фільмів оголосив про підтримку у 2024 році

    На Каннському кінофестивалі Європейський фонд солідарності для українських фільмів оголосив про підтримку у 2024 році

    На Каннському кіноринку Європейський фонд солідарності для українських фільмів оголосив результати першого раунду конкурсу Фонду у 2024 році.

    Загалом 8 проєктів, включаючи 5 документальних та 3 ігрових фільми, отримають підтримку на загальну суму 400 000 євро для завершення стрічок.

    Підтримку отримали фільми в таких категоріях:

    Документальні фільми

    – «Прислухаючись до світу»  режисер Єлизавета Сміт;

    – «Maidan Time Machine»,  режисер Володимир Тихий і Роман Любий;

    – «Тиха повінь», режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук;

    – «Донька», режисер Єгор Олєсов;

    – «The Soldier’s Journey», режисер Олена Максьом.

    Ігрові фільми

    – «Timestamp» режисер Катерина Горностай;

    – «До перемоги!» режисер Валентин Васянович;

    – «Війна очима тварин»  режисер Мирослав Слабошпицький, Юлія Шашкова, Олексій Мамедов, Максим Тузов, Андрій Лідаговський, Святослав Костюк.

    Ці проєкти були відібрані завдяки їхній значущості та вагомому внеску у культурну спадщину України.

    Підтримка Європейського фонду солідарності допоможе цим фільмам завершити виробництво та знайти свою аудиторію.

    Європейський фонд солідарності для українських фільмів створений з метою підтримки українських кінематографістів, сприяння розвитку національного кінематографа та його інтеграції у світовий кінопростір.

  • У Львові пройде допрем’єрний показ стрічки «Ти мене любиш?»

    У Львові пройде допрем’єрний показ стрічки «Ти мене любиш?»

    У місті Львів, 27 травня пройде передпоказ драми, режисерки Тоні Ноябрьової, — «Ти мене любиш?».

    «Ти мене любиш?» — це історія дорослішання, яка розгортається напередодні розвалу СРСР. 17-річна Кіра стає свідком розлучення батьків, розпаду однієї країни та народження іншої. 

    Всеукраїнський прокат стрічки стартує з 30 травня 2024 року.

    Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Виробництво: Family Production  у копродукції з Commonground Pictures та зі скандинавським кінофондом Film i Väst.

     

  • Фільм “Смак свободи” покажуть у Польщі

    Фільм “Смак свободи” покажуть у Польщі

    З 31 травня у Польщі відбудеться серія показів української кулінарної комедії «Смак свободи»  режисера Олександра Березаня.

    Стрічка «Смак свободи» створена за мотивами творчості Ольги Франко, саме її кулінарна книга «Перша українська загально-практична кухня» була натхненням для творців стрічки.
    Виробництво: Ganza Film, за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
    Фільм буде транслюватися українською мовою з польськими субтитрами.

  • На кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes відбулась панельна дискусія про вплив повномасштабної війни на освітній процес в Україні

    На кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes відбулась панельна дискусія про вплив повномасштабної війни на освітній процес в Україні

    На кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes, 19 травня в Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія «A new generation of Ukrainian film industry» про вплив повномасштабної війни на освітній процес в Україні. Під час заходу спікери обговорили аналіз і проблеми кіноіндустрії, які виникли в освітян, студентів та способи їх вирішення.

    У дискусії взяли участь: керівниця програми House of Europe в Україні Franziska Simon, представниця CineSud у Нідерландах Анна Демʼяненко, викладач КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Олександр Кришталович, та координатор програм КМКФ «Молодість» Богдан Жук.

    Franziska Simon розповіла про програми підтримки для українських кінематографістів під час повномасштабної війни. У 2022-2023 роках House of Europe, у співпраці з Netflix та Українською кіноакадемією, провела два конкурси на стипендії для молодих кінематографістів, надала гранти мобільності, а також організувала навчальні програми для кінематографістів і менеджерів індустрії.

    Анна Демʼяненко наголосила на важливості  міжнародної співпраці та підтримки для українських студентів у Нідерландах, що надає CineSud.

    Олександр Кришталович поділився досвідом співпраці з французькими навчальними закладами та розповів про виклики, з якими зіткнулися викладачі через війну. Він зазначив, що попри труднощі, важливо продовжувати освітній процес та підтримувати студентів у їхньому професійному зростанні.

    Богдан Жук розповів про еволюцію фестивалю «Молодість» від студентського кіноогляду до міжнародного рівня, з акцентом на студентському кінематографі. Він також пояснив, як фестиваль підтримує студентів через програми на закордонних фестивалях, освітньо-індустрійні секції та пітчинги.

    Кіноринок Marché du Film – Festival de Cannes триватиме з  14 по 25 травня.

  • В Українському національному павільйоні відбулась панельна дискусія про специфіку жіночого кінематографа в Україні та світі в контексті війни

    В Українському національному павільйоні відбулась панельна дискусія про специфіку жіночого кінематографа в Україні та світі в контексті війни

    Український національний павільйон продовжує свою роботу на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes.

    В межах павільйону пройшла панельна дискусія від Української асоціації жінок у кіно- та медіаіндустрії «What Do Women Speak About: Narratives Of Female Cinematographes In Ukraine And Worldwide In The Context Of War» про специфіку жіночого кінематографа в Україні та світі в контексті війни.

    У заході взяли участь жінки кінематографістки з України: голова Української асоціації жінок у кіно та медіаіндустрії — Лариса Гутаревич, акторка й продюсерка — Олена Лавренюк, режисерка — Ірина Громозда, та їх колеги з-за кордону: artistic director Movies that Matter Festival — Margje de Koning з Нідерландів, режисерка — Russudan Glurjidze з Грузії.

    Дискусія об’єднала жінок-кінематографісток з метою висвітлення тонкощів ремесла на тлі повномасштабного вторгнення. Опираючись на свої світогляди, вони ділились інсайтами, викликами та перемогами, пропонуючи унікальний погляд на перетин жіночності, кінематографа та глобального ландшафту війни.

    Голова Української асоціації жінок у кіно та медіаіндустрії Лариса Гутаревич звернула увагу на велику частку жінок в українській кіноіндустрії та на продовження їхньої роботи навіть під час повномасштабної війни.

    Акторка й продюсерка Олена Лавренюк розповіла про розробку другого сезону серіалу «Кава з кардамоном», та зазначила, що завдяки українським воїнам та міжнародній підтримці є можливість продовжувати роботу кіноіндустрії та телебачення.

    Margje de Koning наголосила на важливості озвучення позицій жінок у мистецьких висловлюваннях про війну та потребі в увазі від міжнародної кіноіндустрії до українського кінематографа.

    Russudan Glurjidze озвучила важливість донесення досвіду українців до міжнародної авдиторії, щоб не допустити повторення трагедії.

    В рамках  міжнародного кінофестивалю відбулась зустріч представників України з представником Toronto International Film Festival про продовження представлення українського кінематографа на TIFF українським стендом.

  • Сьогодні 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу

    Сьогодні 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу

    Сьогодні — 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу, у цей день 1944 року розпочалася масова депортація кримських татар до Центральної Азії. Сталінський режим зруйнував долі понад 200 000 людей, позбавивши їх домівок, культурної спадщини і, найголовніше, багатьох життів.

    Це трагічна сторінка нашої історії, цей день став символом відданості та пам’яті про страшні події, які залишили глибокий слід у серцях мільйонів людей.

    Вшановуючи пам’ять кримськотатарського народу, пропонуємо 5 фільмів, які розповідають про їх важку історію:

    «Хайтарма», режисера Ахтема Сеітаблаєва,  перший повнометражний художнім фільмом про депортацію кримських татар;

    «Чужа молитва», режисера Ахтема Сеітаблаєва, розповідає історію кримської татарки Саїди Аріфової, яка, ризикуючи життям, під час Другої світової війни врятувала від смерті єврейських дітей-сиріт;

    «1944. Крим. Депортація», режисерки Фатіми Осман, про долю трьох людей, які пережили депортацію до Середньої Азії;

    «Додому» режисера Нарімана Алієва. Стрічка розповідає про події 2014 року, а червоною ниткою крізь усю картину проходить думка про повернення кримських татар на Батьківщину. Фільм у 2019 отримав Гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю;

    «Самоповернення в Крим», режисерки Анни Цигами, п’ята серія серіалу «Наші 30» до 30-ї річниці Незалежності України. Стрічка про народ, який зберіг свою автентичність всупереч системі й завдяки згуртованості.