Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Андрій Халпахчі

  • КМКФ «Молодість» оголосив учасників Міжнародного конкурсу

    КМКФ «Молодість» оголосив учасників Міжнародного конкурсу

    З 25 жовтня по 2 листопада відбудеться 54-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» — найстаріший діючий український кінофестиваль.

    Головна подія — Міжнародний конкурс, що традиційно об’єднує дебютні повнометражні, короткометражні та студентські фільми.

    До повнометражного міжнародного конкурсу цього року відібрано 12 стрічок з усього світу, серед них:

    • «Ми вам віримо» (реж. Шарлотт Девільє, Арно Дюфе, Бельгія) — світова прем’єра на 75-му Берлінале, відзначена спеціальною нагородою як найкращий дебют.
    • «Халамидник» (реж. Гарріс Дікінсон, Велика Британія) — режисерський дебют актора з «Кінгсмен» та «Трикутника смутку»; прем’єра у Каннах, приз FIPRESCI та нагорода найкращому актору.
    • «Наш дім у вогні» (реж. Олеся Білецька, Україна) — світова прем’єра. Історія співачки, яка повертається з Лос-Анджелеса до Києва на початку повномасштабної війни. Головна роль — Анастасія Пустовіт.
    • «Корисний привид» (реж. Рачапум Бунбанчачок, Франція) — Ґран-прі Тижня критики Каннського кінофестивалю, висунутий Таїландом на «Оскар».
    • «Господар у домі» (реж. Андаміон Муратай, Албанія, Італія, Хорватія, Косово, Північна Македонія) — проєкт-переможець пітчингу Boat Meeting на «Молодості-45».
    • «Шалені рахунки, або Дестіні, скажи, що я хороший» (реж. Джоел Алфонсо Варґас, США) — прем’єра на Sundance, престижному фестивалі незалежного кіно.
    • «Дивна річка» (реж. Кларет Мушарт, Іспанія, Німеччина) — учасник секції «Горизонти» Венеційського кінофестивалю, претендент на Queer Lion.
    • «Ремонт» (реж. Ґабріелє Урбонайтє, Бельгія, Латвія, Литва) — прем’єра у Карлових Варах; сучасна драма про покоління міленіалів, що шукають себе. Одну з головних ролей виконав Роман Луцький.
    • «Блакитна чапля» (реж. Софі Ромварі, Канада, Угорщина) — володарка призів за найкращий дебют у Локарно та Торонто.

    Фестиваль відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Національної спілки кінематографістів України.

    Цьогоріч «Молодість» святкує 55-річчя з моменту заснування. Перша подія відбулася у 1970 році як студентський огляд короткометражних фільмів у КДІТМ ім. Карпенка-Карого. Згодом фестиваль перетворився на головну українську кіноподію, а з 1990-х отримав статус міжнародного спеціалізованого фестивалю дебютного кіно, зареєстрованого FIAPF.

    Генеральний директор — Андрій Халпахчі.

    Слідкуйте за новинами фестивалю, щоб першими дізнатися про інших учасників та події КМКФ «Молодість»!

  • В Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія: «Жанр “Байопік” як інструмент деколонізації історії та культури України за період радянської окупації»

    В Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія: «Жанр “Байопік” як інструмент деколонізації історії та культури України за період радянської окупації»

    15 травня, у День вишиванки, на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes в Українському національному павільйоні пройшла панельна дискусія Biopics as Tools for Decolonizing History — жанр «Байопік» як інструмент деколонізації історії та культури України період радянської окупації.

    Генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі відкрив захід та представив почесних гостей: Simone Baumann Managing Director,  German Films, Dennis RuhFilm and Media Industry Director, Leszek Andrzej WyszyńskiFilm and Television Producer (Poland), Francisco Bassignana Director, Krakovia Producciones, Rustam BabazadeScreenwriter and Director, Ali-Sattar Guliyev — Film Director and Producer.

    У межах дискусії було презентовано документальну стрічку «Сентиментальна подорож до планети Параджанова», яку представив продюсер Пилип Іллєнко.

    Документальний повнометражний фільм «Вірський. Танець свободи» презентувала очільниця копродукції та дистрибуції UPHub Катерина Гайдук.

    Стрічка розповідає про легендарного хореографа, який прославився на весь світ своїми видовищними, найскладнішими у світі постановками народного естрадного танцю з ексклюзивними авторськими елементами.

    «До кінця життя Павло Вірський залишався вірним своїм цінностям і принципам, попри тиск і гніт радянської влади. Ансамбль Вірського продовжує успішно мандрувати світом, відвідавши понад 70 країн, і несе важливі наративи свободи та незламності українського духу», — відзначила Катерина Гайдук, наголосивши на неоціненному внеску відомого балетмейстера в розвиток світового танцювального мистецтва.

    Також було представлено тизер художнього повнометражного фільму «Вірський» режисера Зази Буадзе — глибоку і чуттєву історію, у центрі якої — життя митця на злеті його міжнародного успіху, що паралельно супроводжувався переслідуванням і тиском з боку радянської влади.

    Перший тизер байопіку «Довженко» презентував копродюсер стрічки Андрій Ногін:

    «Неможливо переоцінити внесок і значення легендарного кінематографіста, а також символічність екранізації цієї історії однією з найбільших і найстаріших кіностудій України — Одеською кіностудією, у якій метр починав свій творчий шлях 100 років тому», — зазначив Андрій Ногін.

    Режисер, актор, продюсер і військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв розповів про шпигунську драму, над якою нині працює у партнерстві з ГУР МО та F Films, і подякував глядачам за підтримку України та Збройних Сил України.

    Байопік-драму «Амосов. Оголене серце» представила Катерина Гайдук. Це історія про генія української та світової медицини, письменника, новатора, винахідника й талановитого вченого Миколу Амосова, який випередив час і здійснив прорив у кардіохірургії, врятувавши життя сотень тисяч людей.

    Представлені фільми висвітлили досягнення, здобуті всупереч радянським утискам, і стали кінематографічним способом повернення культурної спадщини, водночас кидаючи виклик імперським наративам.

    Андрій Халпахчі завершив захід словами вдячності гостям. Усі урочистості було скасовано у зв’язку з трагічною новиною про загибель українського кінематографіста Максима Неліпи.

    Пам’ять полеглих героїв України вшанували хвилиною мовчання.

    Організатори заходу: Державне агентство України з питань кіно, ГО «Укркінофест», UCH, UPHub.

  • Оголошено переможців національного повнометражного конкурсу Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» в рамках FILMFEST HAMBURG

    Оголошено переможців національного повнометражного конкурсу Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» в рамках FILMFEST HAMBURG

    Найкращим фільмом національного повнометражного конкурсу Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» в рамках FILMFEST HAMBURG став повнометражний фільм Марини Вроди «Степне», стрічка отримала статуетку «Скіфського оленя».

    Журі про фільм:

    «Цей фільм відображає реалії сьогодення в українських селах. Він демонструє неймовірну увагу до деталей, майстерний атмосферний сторітеллінг та блискучу операторську роботу. Кожен кадр ретельно відібраний і підсилює значущість режисерської роботи. Це гостре дослідження ідентичності, пам’яті та зв’язків, яке глибоко резонує з аудиторією».

    Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно, компанією ВРОДАСТУДІО.

    Спеціальна відзнака дісталася фільму Дмитра Мойсеєва — «Сірі бджоли».

    Журі відзначило стрічку за майстерну екранізацію твору українського письменника Андрія Куркова.

    Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно, компанією «Ідас Інтернешнл Філм».

    Вітаємо команди з перемогою та дякуємо за внесок у розвиток українського кіно!

  • На фестивалі Kharkiv MeetDocs пройде показ стрічки Олександра Тіменка «Українське кіно. Становлення»

    На фестивалі Kharkiv MeetDocs пройде показ стрічки Олександра Тіменка «Українське кіно. Становлення»

    2 жовтня в рамках кінофестивалю Kharkiv MeetDocs пройде спеціальний показ стрічки режисера Олександра Тіменка, що простежує історію становлення сучасного українського кіно за останнє десятиріччя.

    «Українське кіно. Становлення» – це документальний фільм, що вивчає стрімкий злет українського кінематографу в 2010-2020 роках. Він складається з інтерв’ю фахівців кіно, фрагментів фільмів, трейлерів, репортажів зі знімань, а також архівних кадрів кіноподій останніх років. Стрічка всебічно досліджує кіновиробництво, а також взаємозв’язки галузі, суспільства та держави.

    «Українське кіно. Становлення» розповідає про виробництво, прокатну і фестивальну долю понад п’ятдесяти українських фільмів, а також про акторів, режисерів, сценаристів, кінофестивалі та роботу Держкіно.

    Експертами у стрічці виступили: Максим Асадчий, Валентин Васянович, Ірма Вітовська-Ванца, Василь Вірастюк, Ярослав Войцешек, Людмила Горделадзе, Семен Горов, Сергій Зленко, Денис Іванов, Пилип Іллєнко, Артем Колюбаєв, Марина Кудерчук, Сергій Лавренюк, Любомир Левицький, Роман Мартиненко, Анна Мачух, Ахтем Сеітаблаєв, Анна Паленчук, Юлія Сінькевич, Павло Сушко, Поліна Толмачова та Андрій Халпахчі.

    Спеціальний показ на міжнародному фестивалі документального та художнього кіно Kharkiv MeetDocs Eastern Ukrainian Film Festival стане світовою прем’єрою цього фільму. 

    Організатори фестивалю наголошують, що культурний фронт – це теж поле битви, битви за українську ідентичність та незалежність. Саме тому зараз як ніколи важливі культурні події, на яких Україна може розповісти світу про себе.

    Українське кіно в останні роки стало культурним феноменом, особливо після 2014 року. Сотні нових стрічок, державна підтримка, нові імена, перемоги на фестивалях, впізнання у світі… Фільм «Українське кіно. Становлення» досліджує цей процес розвитку української кіногалузі, який спочатку призупинився через пандемію, а під час повномасштабного російського вторгнення взагалі опинився під загрозою повної зупинки. І лише спільними, героїчними зусиллями всієї кіноіндустрії, яка об’єдналася перед обличчям ворога, вдається зберігати досягнення цього десятиліття.

    Міжнародний фестиваль документального та художнього кіно Kharkiv MeetDocs Eastern Ukrainian Film Festival цьогоріч триватиме з 1 по 6 жовтня у Києві. Покази пройдуть у Кінотеатрі «Жовтень», онлайн-програма – на сервісі MEGOGO, а пітчинги – на платформі Pitch the Doc.

    Програмний координатор MeetDocs 2022 – Денис Буданов, який цьогоріч є експертом Оскарівського комітету, член міжнародної асоціації кінопреси FIPRESCI, Спілки кінокритиків України та Української кіноакадемії.

    Жанр: фільм-дослідження
    Режисер: Олександр Тіменко
    Автор сценарію фільму: Антон Базелінський
    Продюсер: Марія Каель
    Виробник: ТОВ «БІГ ХЕНД ФІЛМС» за підтримки ДержКіно України.
    Синопсис: Протягом 2010-2020 років українське кіно пережило великий злет, як, мабуть, жодна інша галузь економіки чи культури. Фільм досліджує, чим ми можемо пишатися, які проблеми виникали у цей час, які яскраві зірки кіноіндустрії відзначилися ваговим внеском у кінопроцес. 

  • Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    19 травня на Каннському кіноринку Marché du Film відбулася дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. Учасники події, організованої Національним павільйоном України за підтримки Американського павільйону, навели аудиторії вагомі аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    Модератором події виступив кінопродюсер та засновник кінокомпанії F Films Андрій Фесяк. У вступному слові він згадав про сьогоднішній День вишиванки – символ нашої культури, в орнаментах якої відображено своєрідність кожного регіону. І зауважив, що цей святковий день – як і всі дні від початку російської агресії – є сумним, адже “у той час, поки люди в світі дивляться кіно, в Україні ворог руйнує міста й кінотеатри в них”. Він наголосив на тому, що культура загалом – і кіно зокрема – завжди була ідеологічною зброєю країни-агресора, котру росія роками використовувала задля проштовхування наративів антиукраїнської шовіністичної пропаганди.

    Як наочний аргумент цієї тези численним гостям події, – представникам світової та української кіноіндустрії й дипломатичних кіл, журналістам, – було представлено відеоролик із найбільш кричущими фрагментами популярних російських фільмів, які готували глядачів до кривавої війни з нашою державою, заперечували існування України, української мови та культури, зображали українців “нацистами” та ворогами рф.

    У продовження розмови Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук згадала про велику роботу, що майже одразу із початком повномасштабної війни почало провадити Держкіно разом із Українською кіноакадемією та всією українською кіноспільнотою, готуючи численні петиції та розсилаючи листи й звернення до світового кінематографічного співтовариства із закликом до бойкоту російського кінематографа.

    Марина Кудерчук наголосила, що Держкіно багато разів зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції стосовно неприпустимості участі російського аудіовізуального контенту у кінофестивалі під час війни, розв’язаної росією проти України. І хоча оргкомітет фестивалю зрештою ухвалив рішення про відмову приймати офіційні делегації або представників, пов’язаних із урядом рф, він все одно залишив у конкурсній програмі фільм російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”, аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі.

    Безкарність дій агресора з 2014 року призвела до того, що у лютому розпочалася повномасштабна війна на території України. І саме кінематограф є пропагандистським інструментом, яким рф зображає меншовартість інших країн, нав’язуючи меседж про велич росії та її армії як серед своїх громадян, так і по всьому світу. З початку березня ми активно зверталися до міжнародних фестивалів та VOD-платформ із закликом блокувати покази російського кіно, щоб захистити світ від цієї пропаганди. Сьогодні українські кінематографісти мали б займатися своєю справою, але натомість змушені йти до армії, волонтерити, рятувати своїх дітей, захищати домівки, яких дехто з них вже не має… Ми віримо, що переможемо, повернемося до нормального життя, будемо знімати українське кіно та будемо частиною європейської кінематографічної родини. І вдячні за підтримку колегам з усього світу.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Історичний аспект необхідності культурного бойкоту зачепив у своєму виступі артдиректор Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. Він підкреслив необхідність зміщення фокусу з російської культури першою чергою в самій Україні, навів приклади виключень фільмів країни-агресора з інших фестивалів і наголосив на необхідності культурної деокупації.

    Після розпаду СРСР неможливо було влаштувати українські посольства в країнах Європи, оскільки росія привласнила всі радянські посольства на цих територіях. Це ж саме відбувалося у галузі дистрибуції західних фільмів – російські компанії купляли права на всі екс-радянські території: Україну, Грузію, тощо. І навіть через економічний аспект заморожували для деяких авторських фільмів можливість бути показаними в Україні – буцімто, невигідно. Тобто росія окупувала все. Сьогодні ми маємо відділення великих компаній в Україні, але центральні регіональні офіси все одно лишаються в москві, і саме там вирішують, коли будуть релізи в Україні. Це має змінитися.

    Артдиректор КМКФ “Молодість” Андрій Халпахчі

    Розмову продовжила радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, наголосивши, що “такої війни не було в Європі з 1945-го року: світ спостерігає, що відбувається в Україні, а Україна захищає всю Європу”. Вікторія Гуленко розширила тему необхідності повної відміни участі представників росії у будь-яких світових подіях суспільного значення: не лише у кінофестивалях, але й спортивних змаганнях, закордонних виступах російських музикантів і артистів тощо, – оскільки все це так само пропагує наративи рф і зміщує акценти з їхньої колективної відповідальності за агресію проти України.

    Як приклад такої вже реалізованої відміни вона навела, зокрема, припинення нью-йоркською Метрополітен-опера співпраці з російською оперною співачкою Анною Нетребко, що відмовилася публічно засудити дії владіміра путіна, й рішення замінити її в постановці “Турандот” українською співачкою Людмилою Монастирською.

    Згадала вона й про Євробачення, де український гурт Kalush Orchestra здобув перемогу завдяки рекордній підтримці України з боку вільних країн Європи. Європейський мовний союз вже наступного дня після повномасштабного нападу на Україну відсторонив росію від участі в Євробаченні, й представниця МЗС наголосила, що так само мав би вчинити і Каннський кінофестиваль.

    Позиція Канн щодо Сєрєбрєннікова викликає певний подив, оскільки біографія режисера щільно пов’язана із Владиславом Cурковим, що працював у путінській адміністрації. До фінансування робіт режисера долучався Фонд Суркова. І це тоді, коли загальновідомо, що саме Сурков – архітектор російської пропагандистської машини, робота якої була тригером початку війни на Донбасі 2014 року. Щодо безпосередньо фільму “Дружина Чайковського”, то він профінансований приватним фондом “Кінопрайм” Романа Абрамовича, котрий зараз перебуває під європейськими санкціями.

    Радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук сконцентрувалася на індустріальному аспекті питання, наголосивши на необхідності повного відмежування країни-агресора від доступу до світового кіноринку.

    Це – не лише українська війна. Якщо українська армія програє, то програє й весь демократичний світ. І  якщо програє українське кіно, то це також уразить і європейське, і світове кіно. Наш креативний ринок, наша кіноіндустрія багато разів довела, що ми дійсно частина Європи. Ми робимо чудові стрічки з глибокими сенсами, і не думаю, що хтось хоче це втратити. Світ має зрозуміти, що відбувається зараз: ми захищаємо не Україну, а демократію, гуманістичні принципи світу, і це може бути втілене у дуже практичних речах на кшталт кооперації.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Вікторія Ярмощук закликала припинити будь-який бізнес із суб’єктами підприємницької діяльності рф, зупинити дистрибуцію та ліцензування контенту для території росії тощо. Адже кошти, котрі завдяки цьому заробляють російські дистрибутори, кінотеатри, кіновиробники, згодом через податки фактично йдуть на фінансування страшної війни проти мирного населення Європи, а також – на продовження роботи російської пропагандистської машини. І світова кіноспільнота, що прагне поновлення й збереження миру в Україні та Європі, аж ніяк не має цього допускати.

    Завтра, 20 травня на кіноринку Marché du Film Національний павільйон України представить презентацію Discover Ukraine: подія буде сфокусована на можливостях міжнародної співпраці з нашою кіноіндустрією та питаннях підтримки її роботи за часів війни.

  • “Мені байдуже, як Путін піде з цього світу”: відомі діячі українського кіно закликають до бойкоту Росії

    “Мені байдуже, як Путін піде з цього світу”: відомі діячі українського кіно закликають до бойкоту Росії

    На сторінках Variety.com cім відомих діячів української кіноіндустрії виступили проти російського вторгнення в їхню країну та приєдналися до численних закликів до бойкоту російської культури.

    (…) Я народилась оптимісткою. Але в останні роки з’явилися дещо інші якості. Я почала ненавидіти. І я дуже ненавиджу вбивць. Я ненавиджу людей, які піднімають руку на дитячу лікарню, піднімають автомат на дитину, безпорадну жінку, на мого героя. (…) Я вважаю, що показ російських фільмів на кінофестивалях зараз абсолютно неприпустимий. Ця країна сіє смерть, а не “розумне, добре, вічне”.

    / Ада Роговцева /

     

    (…) Мені байдуже, як Путін піде з цього світу, чи то пострілом у голову, чи то задушенням шарфом. Так чи інакше, кінець близький. Але мене хвилює – насправді мені страшно – що мої родичі з Москви надіслали веселу комп’ютерну листівку з привітаннями з 8 березня моїм мамі та дружині з побажаннями мирного неба над нашими головами. Їм, як і мільйонам інших громадян Російської Федерації, промили мізки – чи, можливо, я б сказав, що їхні мізки повністю вимили. На це були цілеспрямовано витрачені мільярди доларів Путіна. І цією роботою була зайнята російська культурна сфера, в тому числі й кіно – “найголовніше з усіх мистецтв”, за словами Леніна.

    / Сергій Буковський /

     

    (…) Російські фільми, при всіх своїх художніх достоїнствах, так чи інакше є імперською зброєю “русского мира” і мають бути вилучені з показу на всіх світових платформах – кінотеатрах, стрімінгових, фестивалях та інших. Це буде справжнє роззброєння кривавої, агонізуючої Російської імперії.

    / Володимир Войтенко /

     

    Я повністю підтримую повний бойкот російського кіно, незважаючи на громадянську позицію деяких режисерів. Нещодавно видатний російський критик написав дуже гарну статтю про колективну відповідальність російської інтелігенції, в тому числі й режисерів. А колективна відповідальність тягне за собою колективну відплату.

    / Андрій Халпахчі /

     

    Саме російська культура і російська мова завжди були провідним загоном ніжного вторгнення в душу, в побут, в мову спілкування через шедеври російської літератури, поезії, кіно… Росія завжди вміла обіймати геніїв. Згадаймо українця Миколу Гоголя. Генії хотіли писати, малювати, співати – творити. Заробляти. А Росії завжди потрібні були афоризми про себе – геніальні формули національної унікальності, загадковості, незламності, (…) російські міфи про національну неповторність, загадковість, непереможність… І тоді звучить: “Росія там, де російська мова!”. І починається війна.

    / Михайло Іллєнко /

     

    Було б щонайменше дивно після нелюдських, фашистських дій Росії в Україні, що почались із 24 лютого 2022 року, якщо міжнародні кінофестивалі дозволять російським фільмам брати участь у своїх програмах цього року.

    / Роман Балаян /

     

    Українські режисери закликали до бойкоту російського кінематографу, і це не залишилося непоміченим французькою пресою. Однак, в той час як Каннський кінофестиваль поки задовольнився заявою про відмову від офіційних російських делегацій, не всі фестивалі у Франції, присвячені російському кіно, погоджуються бойкотувати покази російських фільмів. (…) Разом із українськими режисерами я закликаю до бойкоту російського кіно на всіх кінозаходах у Франції та Європі.

    / Любомир Госейко /

  • Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо стану справ в українській кіноіндустрії та вручив державні нагороди і почесні звання видатним діячам кіногалузі

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо стану справ в українській кіноіндустрії та вручив державні нагороди і почесні звання видатним діячам кіногалузі

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо стану справ в українській кіноіндустрії, проблем та перспектив її розвитку. Голова Держави обговорив із представниками кіногалузі, профільних відомств і комітетів Верховної Ради, низкою послів України проблемні питання і перспективи розвитку національної кіноіндустрії та вручив державні нагороди і почесні звання видатним діячам українського кінематографа.

    Багато питань – як не війна, то COVID-19; як не Covid-19, то дороги, але зараз прийшов час і руки дійшли до кінематографа – до того, що ми всі любимо і від чого дуже тепло.

    Президент України Володимир Зеленський

    Володимир Зеленський зазначив, що має змінитися ставлення до кінематографа: за досвідом провідних країн необхідно напрацювати чіткий план і стратегію як щодо необхідної кількості кінофестивалів в Україні та обсягу їх фінансування, термінів і залучення фахівців, так і рівня представлення України на міжнародних кінофестивалях та потреб для покращення іміджу за кордоном. Акцентував увагу Президент й на державних кіностудіях: необхідно вирішувати, якими вони мають бути, та висловився за доцільність об’єднання державних кіностудій у єдиний комплекс під управлінням Держкіно. Вирішення потребують також питання фінансування, ефективності рібейтів та системи оподаткування, яка сприятиме появі більшої кількості фільмів – найближчим часом буде представлений пакет економічних стимулів для виробників українського кіно.

    Володимир Зеленський зауважив, що 2021 рік є символічним, адже цьогоріч Україна, зокрема, святкує 30 років незалежності та 50-річчя кінофестивалю “Молодість”. Голова Держкіно Марина Кудерчук наголосила, що Держкіно багато років підтримує цей фестиваль, а художній керівник “Молодості” Андрій Халпахчі подякував за підтримку і зазначив, що для проведення подібних заходів слід використовувати систему фінансування, яка працює у світі, коли третина коштів надходить від держави, третина – від місцевої влади і ще третина – від спонсорів.

    Учасники наради висловились також за посилення фокусу на підтримці українського кіно і збільшення частки українських стрічок у кінотеатрах та на онлайн-платформах і запропонували керівництву держави допомогти з тим, щоб у країні був сучасний зал для кінопрем’єр.

    Окремо було обговорено відзначення роковин актора Богдана Ступки.

    Наприкінці зустрічі Володимир Зеленський вручив відзнаки за значний особистий внесок у розвиток кіномистецтва, вагомі творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди 50-річчя заснування Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість”.

    Андрію Халпахчі, художньому керівникові КМКФ “Молодість”, присвоєно почесне звання “Заслужений діяч мистецтв України”, Олександру Шпилюку, кінокритикові та кінознавцю – почесне звання “Заслужений працівник культури України”.

    Орден “За заслуги” ІІІ ступеня отримали кінооператор, оператор-постановник Юрій Гармаш та генеральний продюсер спеціальних проєктів медіа-холдингу StarLight Media Михайло Павлов, орден княгині Ольги ІІІ ступеня – науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України Людмила Новікова.

    Докладніше: https://bit.ly/3hZQwV3

  • Оголошено програму 49-го КМКФ «Молодість»

    Оголошено програму 49-го КМКФ «Молодість»

    4 серпня 2020 року відбулась відбулась пресконференція 49-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Фестиваль пройде з 22 по 30 серпня 2020 року в онлайн- та офлайн-форматах. Організатори оголосили 95% програми фестивалю, участь у 49-й «Молодості» беруть п’ять фільмів, створених за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Ми щорічно підтримуємо «Молодість», як один із найбільших європейських кінофорумів, що спеціалізується на кінодебютах і студентських фільмах. Ця платформа має велике значення для розвитку молодого професійного кіно, а підтримка молоді й дебютантів є одним із пріоритетних напрямів діяльності Держкіно.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

    На кінофестивалі покажуть близько 150 стрічок. Арт-директор кінофестивалю Андрій Халпахчі підкреслив, що у програмах фестивалю, як завжди, є з чого обирати:

    Візитівка фестивалю – це його програма, як міжнародна, так і національна. Цього року фестиваль «Молодість» шукає різні форми поєднання офлайн- та онлайн-форматів та сподівається на присутність іноземних гостей.

    Арт-директор КМКФ «Молодість» Андрій Халпахчі

    Одразу у двох конкурсах короткого метру – Міжнародному та Національному – братиме участь створена за підтримки Держкіно дебютна стрічка режисерки Анастасії Буковської «Бульмастиф / Bullmastiff». Національна прем’єра фільму відбудеться 24 серпня. Кінопроєкт цієї соціальної драми став одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно.

    Українською прем’єрою у Національному короткометражному конкурсі заявить про себе ще один дебют, створений за результатами Одинадцятого конкурсу: історична драма «Схрон / Hideout» режисерки Оксани Войтенко.    

    У Міжнародному конкурсі повнометражних фільмів відбудеться українська прем’єра дебютної стрічки Мантаса Кведаравічюса «Parthenon / Стасіс». Стрічку створено у копродукції Литви, України та Франції за результатами Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. Світова прем’єра фільму відбулась на «Тижні критики» Венеційського міжнародного кінофестивалю у вересні 2019 року.

    До програми Українських прем’єр відібрано два фільми, створених за підтримки Агентства: «Передчуття / Forebodings» метра українського кінематографа В’ячеслава Криштофовича та «Зарваниця / New Jerusalem» Яреми Малащука та Романа Хімея. Світова прем’єра стрічки В’ячеслава Криштофовича відбулась наприкінці 2019 року в Берліні.

    У програмі Українських прем’єр покажуть також фільми ще двох видатних майстрів українського кіно: фільм Романа Балаяна «Ми є… Ми поруч / We Are Here…. We Are Near​» та документальну стрічку Сергія Буковського «В. Сильвестров / V. Silvestrov​».

    Крім того, до участі у програмі відібрано також фільм «Херсонщина на Вулкані / Living on the Volcano» про роботу над картиною «Вулкан» Романа Бондарчука.

    Повна програма 49-го КМКФ «Молодість»: https://molodist.com/novini/49-j-kmkf-molodist-ogolosiv-programu/

    Головними локаціями фестивалю у 2020 році будуть кінотеатр «Жовтень», Будинок кіно та Fedoriv Hub. Спеціально для проведення фестивалю сконструюють кінотеатр просто неба під Аркою Дружби народів​, де пройде Церемонія відкриття та нагородження, покази фільмів дитячої програми «Molodist Teen Sсreen», українські прем’єри та спеціальні події.