Discover Ukraine – before and during the war. Пронизливим відеороликом із таким ключовим меседжем 20 травня було відкрито презентацію Discover Ukraine, присвячену можливостям української індустрії до міжнародної співпраці навіть за умов війни.
Спікерами презентації стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв і виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.
До повномасштабної війни українська креативна індустрія демонструвала зростання на понад 4% щороку, генеруючи майже 4% доданої вартості України – цифри, що не поступаються аналогічним показникам великих європейських країн. Креативні сервіси складали 30% від загального експорту українських сервісів, а за даними Global Creativity Report, Україна входила до топ-25 країн, які отримували найбільше нагород в світі. Це доводить, що Україна може продукувати та експортувати креативні ідеї.
Країна мала розвинену кіновиробничу інфраструктуру та потужну індустрію. У першій частині презентації спікерами було перелічено її ключові переваги: кеш-рібейти до 30%, унікальні локації – природні, індустріальні, історичні та сучасні, доступність оренди обладнання для зйомок і потужних студійних комплексів, залучення локальних високопрофесійних знімальних команд, більше 40 постпродакшен-студій, що надають сервіси міжнародній кіноспільноті – від США та Великобританії до Індії та Китаю; база костюмів, реквізиту та декорацій різних історичних епох, плюс – величезний досвід у виробництві фільмів та телесеріалів, включно із залученням всесвітньо знаних акторів та режисерів.
Але ролик Ukraine during the war, створений спільними зусиллями Держкіно, Української кіноасоціації, Асоціації кіноіндустрії України, Закарпатської та Одеської фільмкомісій, показав аудиторії Україну сьогодні: розтрощені росіянами міста, села, дороги…
На сьогодні Держкіно призупинило всі конкурси для кіноіндустрії, але в Україні є фільми з минулих років, що перебувають або в процесі зйомок і постпродакшену, або тільки розпочинають девелопмент. І наша мета – залишатися на міжнародному кіноринку, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного ком’юніті, для чого потрібно завершити розпочаті фільми та продовжувати всі процеси. Багато років Держкіно має спеціальний рахунок, який акумулює гроші від прокату українського кіно, донейти та гранти. І оскільки державний бюджет України зараз більшою мірою спрямовано на підтримку армії та постраждалих людей, цей спецфонд – надія кінематографа на продовження роботи. Місія Агентства сьогодні – продовжити створювати фільми, зберегти робочі місця у кіногалузі та повернути в країну кіновиробників, що були вимушені виїхати у пошуку роботи.
Голова Держкіно Марина Кудерчук
Минулого року ми мали близько $20 млн на виробництво, фестивалі та всю українську кінематографічну активність. Цього року на цю активність планувалося майже $70 млн. Але через війну цих грошей немає, тому ми потребуємо допомоги від міжнародних партнерів. 2014-го, коли розпочалася російська агресія, індустрія виробляла один чи два фільми на рік, а позаминулого року, перед пандемією COVID-19, вийшло майже 40 українських стрічок. Останні 3–4 роки Україна була присутня на всіх світових фестивалях класу А, та й сьогодні, попри війну, ми маємо два фільми в конкурсах Каннського кінофестивалю. І ми хочемо, щоб це продовжувалося, тому Рада з підтримки кінематографії разом із Держкіно створили перелік фільмів, що були відзняті, перебувають на різних стадіях та потребують грошей, аби бути завершеними. Також ми намагаємося знайти якомога більше копродукцій по всьому світу, і я сподіваюся, що наступного року завдяки міжнародній підтримці ми також матимемо фільми, щоб презентувати на фестивалях.
Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв
Наша мета у Каннах – довести, що попри все Ukraine is your destination! І хоча продакшен в Україні сьогодні неможливий через війну, наша індустрія може запропонувати постпродакшен, CG, VFX та інші сервіси, адже за два роки пандемії українські кінематографісти навчилися працювати віддалено та використовувати на практиці всі переваги такої роботи. Наші високотехнологічні компанії активно розробляють послуги, котрі можна надавати міжнародному ринку просто зараз. Більш, ніж будь-коли, ми готові працювати і бачимо потенціал української індустрії.
Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук
Задля досягнення цієї мети було створено інтерактивний каталог, до якого увійшло понад 200 відкритих до міжнародного партнерства українських проєктів на різних стадіях виробництва, а також 30 українських компаній, готових надавати сервіси закордонним колегам. Завантажити каталог можна за посиланням https://bit.ly/UAFilms2022
Аби продемонструвати жанрову різноманітність українського кіно, спеціально для презентації був підготовлений шоуріл із 18 проєктів, що перебувають на різних стадіях виробництва чи постпродакшену та за підтримки Держкіно шукають копродукційних партнерів або доступні до придбання. До шоурілу увійшли:
Ігрові стрічки
- “Морок” (реж. Максим Ксьонда): хоррор, що оповідає історію ураження людей давньою паразитуючою формою життя, що позбавляє їх волі.
- “Мирний-21” (реж. Ахтем Сеітаблаєв): воєнна драма про напад росіян і сепаратистів на Луганський прикордонний загін.
- “Легенди Чарівнолісся” (реж. Віктор Андрієнко): дитяче фентезі.
- “Сашенька” (реж. Олександра Жовна): драма 18+ про шокуюче вбивство у СРСР 1970-х.
- “Ля Палісіада” (реж. Філіп Сотниченко): драма у стилі пострадянського нуару.
- “Поема про зорі” (реж. Дмитро Кашуба): драма про давню українську традицію сакральної жіночої пісні.
- “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь): трилер про безвісти зниклих під час випускного вечора молодих дівчину та хлопця.
- “Три місяці до зими” (інша назва – “Дисидент”; реж. Станіслав Гуренко, Андрій Алфьоров): драма про дисидентський рух в радянській Україні, натхненна історією життя Василя Жмиха – дисидента, учасника руху опору в СРСР та бійця УПА.
- “Уроки толерантності” (реж. Аркадій Непиталюк): драмеді про українську пару середніх років, що приймає у себе іноземця-гея.
- “Кордон” (реж. Андрій Кавун): воєнна драма за романом Євгена Положія “Іловайськ”, що розповідає історію трьох добровольців, які потрапили в оточення російських військ.
- “Блуд і Кавун” (реж. Олег Волоткевич): поетична короткометражка, в якій у формі притчі змальовується циклічність історії України.
Документальні фільми
- “Хочу додому” (реж. Марія Дергачова) про проблеми безхатніх тварин.
- “Звук Райдуги” (реж. Роман Синчук) про київський театр міміки та жестів “Райдуга”, єдиний в Україні професійний театр, де актори, режисери та всі робітники сцени – люди з порушеннями слуху.
- “І кожна річка” (реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко): фільм на екологічну тему, що має показати всю красу і весь жах річкової системи України.
- “Іван та Марта” (реж. Сергій Буковський): кінорозповідь про драму українського дисидента Івана Дзюби.
- “Бартка” (реж. Володимир Бакум): проєкт, присвячений темі вирубки карпатських лісів.
Також до шоурілу увійшов один анімаційний проєкт – повнометражна 3D-анімація “Азарт” (реж. Олексій Пантелєєв) у стилістиці однойменного неонуарного графічного роману про професійного гравця в азартні ігри.
Окремо на презентації Discover Ukraine було презентовано Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії, прозорість роботи якого гарантується Держкіно. Зібрані кошти будуть використані на завершення фільмів на останніх стадіях виробництва, на запуск 2022 року кількох фільмів у роботу і на розробку нових проєктів. На знак подяки імена жертводавців будуть зазначені у титрах проєктів, що отримають таку підтримку. Долучися можна за посиланням https://usfa.gov.ua/stand-with-ukraine.
Захід відбувся у партнерстві з Американським павільйоном. Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.
