Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Асоціація кіноіндустрії України

  • Підсумки панельної дискусії в межах Європейського кіноринку про можливості фінансування українського аудіовізуального контенту

    Підсумки панельної дискусії в межах Європейського кіноринку про можливості фінансування українського аудіовізуального контенту

    У межах Європейського кіноринку відбулася панельна дискусія про можливості фінансування українського аудіовізуального контенту. Захід відбувся 18 лютого під час Європейського кіноринку на 73-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.

    У заході взяли участь Вінченцо Буньо, голова Фонду світового кіно Берлінале; Жюлі-Жанна Реньо, генеральна секретарка Європейських кіноагенцій EFAD; Марина Кудерчук, голова Державного агентства України з питань кіно; Анна Мачух, співзасновниця та виконавча директорка Української кіноакадемії, генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю та Ольга Бесхмельниціна, продюсерка, голова Правління Української кіноакадемії.

    Модераторкою дискусії виступила Симона Бауманн, керуюча директорка компанії German Films.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук наголосила, що радісним є те, що цьогоріч принаймні частина українських кінематографістів має змогу брати учать у Берлінале, але, на жаль, багато кінодіячів призупинили свою діяльність, щоб зі зброєю захищати нашу країну: «Саме завдяки нашим захисникам та захисницям ми перебуваємо тут, і кордони Європи захищає саме Україна».

    «У програмі цьогорічного Берлінале – 6 українських стрічок та два фільми про Україну. І хоча вітчизняне кіновиробництво майже зупинилось, на певному етапі війни свою роботу відновили кінотеатри, й у дні прем’єр українських стрічок у нас солд-аути. Це підтверджує, що кіно – це своєрідна терапія, а також можливість відволіктися від жахливої трагедії, в якій ми опинилися минулої зими», – сказала Марина Кудерчук.

    Голова Держкіно висловила вдячність німецькому уряду за підтримку, а Берлінському кінофестивалю за можливість використовувати свій майданчик для презентації українських фільмів: «Навіть попри війну у 2022 році було створено 22 фільми, серед яких – 2 ігрові телесеріали, 6 ігрових короткометражних фільмів, 7 ігрових повнометражних фільмів, 5 документальних та 2 неігрові короткометражні стрічки».

    На дискусії гостям було повідомлено про те, що зараз у виробництві перебуває 125 проєктів, з яких 27 – копродукційні, на яких зроблено особливий акцент. А також про те, що тепер майже всі кошти  спрямовані на фінансування воєнної та соціальної сфери, а тому фінансування кіно дуже обмежене.

    Марина Кудерчук наголосила, що «деякі фільми на етапі постпродакшену були підтримані європейськими асоціаціями та телекомпаніями, а тому мали змогу бути завершеними в минулому році». Голова Держкіно нагадала, що Україна стала частиною великої сім’ї європейської EFAD та відчуває підтримку Eurimages.

    Держкіно також відслідковує актуальні пропозиції від українських і закордонних фондів щодо програм фінансування для створення фільмів та надає інформаційну підтримку кіновиробникам для реалізації проєктів.

    Співзасновниця та виконавча директорка Української кіноакадемії, генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю Анна Мачух сказала, що «48 проєктів було підтримано європейськими грантами, 5 з яких представлено на Берлінале»: «Деякі з цих проєктів вже мають скрипт та міжнародних партнерів».

    «27,5 % фільммейкерів покинули Україну. Зараз вони в Європі, Америці та навіть Австралії, тому зараз ми маємо дуже міжнародну кіноіндустрію. І це дуже цікаво, адже серед країн, де найбільше «кінобіженців» Німеччина посідає перше місце. Польща посідає друге місце, на третьому – Велика Британія, а на останньому місці – Франція. Водночас майже 75% кіновиробників вирішили залишитись в Україні, але лише 40 % з них продовжили працювати у цій сфері, для більшості з них це одноразові проєкти», – поділилася Анна Мачух. 

    Ольга Бесхмельниціна, продюсерка, голова Правління Української кіноакадемії додала: «Ми маємо виживати, і це не тільки про фізичне виживання. Залишатися в Україні нині дуже небезпечно, особливо для фільммейкерів, які намагаються задокументувати війну та все те, що відбувається у нашій країні. Але ситуація, яка склалася, дає нам змогу подумати про індустрію загалом, та як ми відбудовуватимемо її після війни та зараз, у процесі. Ми вдячні за доступ до партнерів у Європі та безпосереднє спілкування, за пряме фінансування і пряму підтримку. І зараз ми розуміємо, що ми вільні у наших рішеннях починати нові проєкти. І це правильний час для нас, щоб побудувати сильне громадянське суспільство для індустрії».

    Жюлі-Жанна Реньо, генеральна секретарка Європейських кіноагенцій EFAD розповіла, що  «European Film Agency Directors association має 47 членів попри те, що організація не створена, як така, що збирає гроші, а отже об’єднати зусилля в єдину ініціативу солідарності для всіх стало зовсім новим досвідом. EFAD має 16 партнерів з 13 країн».

    Жюлі-Жанна Реньо наголосила, що «EFAD, як європейський фонд солідарності, спрямований на підтримку ініціатив та, зокрема, українських фільмів, тож забезпечуватиме не лише інформаційну підтримку, але і копродакшн, девелопмент та фінальну стадію виробництва».

    Вінченцо Буньо, голова Фонду світового кіно Берлінале підкреслив, що «є потреба робити фільми більш видимими» та розповів про важливість нарощення підтримки.

    Нагадаємо, що European Film Market працює з 16 до 22 лютого в межах 73-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. На EFM діє Український національний стенд, який організовано об’єднаними зусиллями Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, Української кіноакадемії та за фінансової підтримки German Films за сприяння Європейського кіноринку.

  • «Корисно для кожного 2». Психологічні причини пошуку мотивації або виправдань вчинків агресора

    «Корисно для кожного 2». Психологічні причини пошуку мотивації або виправдань вчинків агресора

    Асоціація кіноіндустрії України за підтримки Isar Ednannia у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства” та за участі Malanka Studios представляють другий сезон проєкту «Корисно для кожного».

    Проєкт спрямований на підтримку українців, що страждають під час війни, та надання їм корисних психологічних порад щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їхніх наслідків. 

    Новий епізод присвячено психологічним причинам пошуку мотивації або виправдань вчинків агресора.

    Продюсер: Іванна Хіцінська.

    Креативний продюсер: Ольга Гібелінда.

    Режисери: Олег Маламуж та Ольга Гібелінда.

    Закадровий текст читає Вʼячеслав Довженко.

    Композитор: Артем Бабурін.

  • «Корисно для кожного 2». Невизначеність. Як взяти своє життя під контроль

    «Корисно для кожного 2». Невизначеність. Як взяти своє життя під контроль

    Асоціація кіноіндустрії України за підтримки Isar Ednannia у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства” та за участі Malanka Studios представляють другий сезон проєкту «Корисно для кожного».

    Проєкт спрямований на підтримку українців, що страждають під час війни, та надання їм корисних психологічних порад щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їхніх наслідків.

    Новий епізод присвячено невизначеності й тому, як взяти своє життя під контроль. 

    Продюсер: Іванна Хіцінська.
    Креативний продюсер: Ольга Гібелінда.
    Режисери: Олег Маламуж та Ольга Гібелінда.
    Закадровий текст читає Вʼячеслав Довженко.
    Композитор: Артем Бабурін.

  • «Корисно для кожного 2». Розлучення під час війни

    «Корисно для кожного 2». Розлучення під час війни

    Асоціація кіноіндустрії України за підтримки Isar Ednannia у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства” та за участі Malanka Studios представляють другий сезон проєкту «Корисно для кожного».

    Проєкт спрямований на підтримку українців, що страждають під час війни, та надання їм корисних психологічних порад щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їхніх наслідків.

    Новий епізод присвячено розлученню під час війни. 

    Продюсер: Іванна Хіцінська.
    Креативний продюсер: Ольга Гібелінда.
    Режисери: Олег Маламуж та Ольга Гібелінда.
    Закадровий текст читає Вʼячеслав Довженко.
    Композитор: Артем Бабурін.

  • «Корисно для кожного 2». Дистанційне навчання під час війни. На що необхідно звернути увагу батькам

    «Корисно для кожного 2». Дистанційне навчання під час війни. На що необхідно звернути увагу батькам

    Асоціація кіноіндустрії України за підтримки Isar Ednannia у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства” та за участі Malanka Studios представляють другий сезон проєкту «Корисно для кожного».

    Проєкт спрямований на підтримку українців, що страждають під час війни, та надання їм корисних психологічних порад щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їхніх наслідків.

    Другий епізод присвячено дистанційному навчанню під час війни та тому, на що необхідно звернути увагу батькам.

    Продюсер: Іванна Хіцінська.

    Креативний продюсер: Ольга Гібелінда.

    Режисери: Олег Маламуж та Ольга Гібелінда.

    Закадровий текст читає Вʼячеслав Довженко.

    Композитор: Артем Бабурін.

  • Представлено другий сезон проєкту «Корисно для кожного»

    Представлено другий сезон проєкту «Корисно для кожного»

    Асоціація кіноіндустрії України за підтримки Isar Ednannia у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства” та за участі Malanka Studios представляють другий сезон проєкту «Корисно для кожного». 

    Проєкт спрямований на підтримку українців, що страждають під час війни, та надання їм корисних психологічних порад щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їхніх наслідків.
     
     
    Перший епізод присвячено тому, як впоратись з емоціями, і які з них можуть зашкодити чи навпаки допомогти. 
     
    Продюсер: Іванна Хіцінська. 

    Креативний продюсер: Ольга Гібелінда. 

    Режисери: Олег Маламуж та Ольга Гібелінда. 

    Закадровий текст читає Вʼячеслав Довженко. 

    Композитор: Артем Бабурін. 

  • Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні

    Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні

    Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні, яке проведено Асоціацією кіноіндустрії України разом із Центром “Соціальні індикатори” за підтримки УКФ.

    Під час дослідження було проведено 12 глибинних інтерв’ю з роботодавцями у сфері кіноіндустрії, опитано 107 досвідчених фахівців кіногалузі, а також 300 студентів останніх курсів й 300 випускників профільних навчальних закладів Києва, Харкова, Одеси та Львова за спеціальністю 021 “Аудіовізуальне мистецтво та виробництво”. Окремо було проаналізовано освітні програми й відкриті джерела навчальних закладів.

    Метою дослідження було зібрати інформацію від обох сторін (студентів і кіноіндустрії) про їхні потреби, точки відповідності та невідповідності в очікуваннях щодо одне одного. А також донести цю інформацію до інституцій освіти й управління освітою, таким чином зробивши очевидною необхідність подальшої роботи з назрілою необхідністю термінової модернізації кіноосвіти.

    Результатом дослідження є двосторонній погляд на проблеми підготовки професійних кадрів для кіноіндустрії України. З однієї сторони була виявлена думка здобувачів освіти за кіноспеціальностями, а з іншої — представників кінокомпаній, які зацікавлені в якісному персоналі.

    Аналіз освітніх програм навчальних закладів призвів до висновку, що вони меншою мірою орієнтовані на підготовку кадрів з адміністративної та технічної частин зйомок і на маркетингову підтримку кінопродукту.

    Лише 28% опитаних фахівців кіносфери зазначили, що отримали освіту за кіноспеціалізацією. Водночас частка респондентів із кіноосвітою, як серед фахівців творчої групи професій, так і серед фахівців технічної групи, приблизно однакова. Проте квартет професій “сценаристи-режисери-оператори-актори” вирізняється порівняно більшою часткою фахівців із галузевою кіноспеціалізацією (серед опитаних фахівців цього квартету 67% мають кіноосвіту).

    Опитані роботодавці у сфері кіноіндустрії відчувають брак фахівців високої якості разом із великою кількістю фахівців середнього рівня. Однією з причин може бути змістове наповнення освітніх програм: у навчальних закладах, на їхню думку, програми застарілі. Інформація, яка надається студентам, не розкриває сучасних тенденцій у сфері кіно. За словами респондентів, викладачі здебільшого покладаються на свій давній досвід і не слідкують за змінами у сфері кіно, обмежуються знанням локального контексту.

    Також на якість вмінь і навичок потенційних працівників впливає те, що в навчальних закладах відсутні освітні програми для технічних професій (гафера, фокус-пулера, освітлювача, оператора стедикама (крана) й адміністративних професій (локейшн- менеджера, адміністраторів, talent-менеджерів).

    Таким чином, основним напрямом роботи навчальних закладів у формальній системі освіти є підготовка базового набору спеціалістів для виробництва кінострічок і телевізійних продуктів, спеціалістів зі створення візуального мистецтва й науковців у цій сфері. Українські навчальні заклади здебільшого здійснюють підготовку професіоналів, які безпосередньо беруть участь у розробці аудіовізуального продукту — режисери-постановники, драматурги, оператори-постановники, організація кінотелевиробництва, режисери монтажу, анімаційна графіка, кінознавство, звукорежисери, актори, продюсування (1 рік).

    Однак лише незначна кількість навчальних закладів здійснює підготовку студентів, які після випуску можуть працювати за вузькою спеціальністю, що має попит на ринку праці. Наприклад, лише один навчальний заклад має програми для підготовки режисерів монтажу, драматургів кіно і телебачення, профільних аніматорів. В цілому кіногалузі не вистачає цілого прошарку фахової передвищої освіти, де могли б отримати освіту такі фахівці: другий режисер, скрипт-супервайзер, лінійний продюсер, гафер, освітлювач, фокус-пулер, оператор стедикама і крана, механік камер, директор виробництва і локейшн-менеджер. Більшості цих професій не існує навіть на рівні класифікатора.

    Окремою проблемою роботодавці вважають те, що більшість теперішніх програм із підготовки акторів і більшість художніх програм мають ухил у театральний бік, що вимагає розділення навчальних програм або рівноцінного представництва кіноспецифіки.

    Опитані студенти й випускники, які висловили зауваження до наповнення навчальних програм, звернули увагу на таке: застаріла теоретична база, недостатня кваліфікація викладачів, брак спеціалізованих предметів, брак практичної складової, відсутність чи застарілість знімальної техніки. У питанні оптимальності термінів навчання більшість студентів і випускників вважають їх повністю або загалом оптимальним, разом із тим більш ніж третина опитаних вважають, що деякі складові повинні бути оптимізовані. Третина респондентів вважають, що термін навчання має бути іншим, причому більше тих (чверть серед усіх опитаних), які вважають, що навчання має бути коротшим.

    Опитані фахівці найнеобхіднішими змінами в процесі кіноосвіти назвали залучення до викладання фахівців-практиків, збільшення обсягу й ефективності практичних занять для студентів і наповнення навчальних програм сучасними знаннями й інструментами. Випускники навчальних закладів, на думку опитаних, мають постійно отримувати практику під час роботи над проєктами та технічний досвід (використовуючи сучасну техніку). Окрім застарілості знань респонденти також звертають увагу на несистемний підхід у навчанні, наприклад, продюсерів не навчають принципів формування бюджету та промоції продукту.

    Часто респонденти також вказували на потребу в більш профільній, вузькоспеціалізованій освіті для більшого розмаїття професій, в освоєнні сучасних технологій (як на рівні базової техніки й обладнання, так і на рівні програмних інструментів), у належному фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні навчальних закладів, а також говорили про необхідність врахування міжнародних стандартів і залучення іноземних спеціалістів. Щодо оптимальності термінів навчання, то респонденти таким назвали (в середньому) 2 роки для фахової передвищої, 3–4 роки для профільної та 4–5 років для вищої освіти.

    За результатами дослідження розроблено рекомендації для представників освітніх закладів, державних органів, студентів, працівників індустрії, роботодавців та інших зацікавлених категорій. Результати дослідження та аналізу, мають стати базою для продовження діалогу між представниками кіноіндустрії, профільними міністерствами (МКІП і МОН) та представниками закладів освіти з обговорення й оновлення змісту профільної освіти та плану її впровадження до закладів освіти.

    Звіт за результатами дослідження
    Завантажити звіт за результатами дослідження.

  • 9 листопада відбудеться презентація результатів дослідження кіноосвіти в Україні

    9 листопада відбудеться презентація результатів дослідження кіноосвіти в Україні

    У вівторок, 9 листопада, об 11:00 відбудеться презентація та обговорення результатів дослідження кіноосвіти в Україні

    Центром “Соціальні індикатори” у співпраці з Асоціацією кіноіндустрії України були опитані: роботодав(и)ці у сфері кіноіндустрії, досвідчені фахів(чині)ці кіногалузі, а також студент(к)и й випускни(ці)ки навчальних закладів Києва, Харкова, Одеси та Львова за спеціальністю 021 “Аудіовізуальне мистецтво та виробництво”. Окремо було проаналізовано освітні програми й відкриті джерела навчальних закладів.

    На презентації ви дізнаєтеся про стан мистецької кіноосвіти в Україні та перспективи працевлаштування випускників у вітчизняних кінокомпаніях, а також про рекомендації для державних і приватних інституцій у сфері мистецької освіти й кіновиробництва щодо реформ освітніх програм і поглиблення комунікації між навчальними закладами та роботодавцями. 

    Подія відбудеться онлайн, у форматі ZOOM-конференції, трансляція буде доступною у Facebook-події та на Facebook-сторінці проєкту

    Взяти участь можуть усі бажаючі. Заповніть, будь ласка, коротку анкету за посиланням, якщо хочете отримати нагадування та електронний примірник звіту особисто на електронну пошту: https://bit.ly/presentation_filmedu.

    Спікери презентації:

    Олександр Бевзюк-Волошин – менеджер проектів ГО “Соціальні індикатори”, Київського міжнародного інституту соціології;

    Дмитро Суханов – експерт проєкту, продюсер (Toy Pictures), голова Асоціації кіноіндустрії України;

    Белла Терзі – експерт проєкту, продюсер (PSB films). 

    Після презентації відбудеться обговорення результатів дослідження з представниками та представницями кіноіндустрії. ​​Впродовж години учасники та учасниці зможуть прокоментувати висновки та поставити запитання експертам проєкту.

    Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

  • В Україні проведуть системне дослідження кіноосвіти

    В Україні проведуть системне дослідження кіноосвіти

    Кожного року профільні навчальні заклади випускають більше тисячі молодих фахівців за 53 освітніми програмами аудіовізуального мистецтва та виробництва. Однак в індустрії відчутний брак професіоналів, зокрема, молодих фахівців, що мають не лише теоретичні, а й практичні знання та професійні компетенції, які відповідають актуальним потребам ринку, що підтверджують представники галузі.

    Асоціація кіноіндустрії України разом із Центром Соціальні індикатори” за підтримки Українського Культурного Фонду розпочали комплексне дослідження української системи кіноосвіти.

    Метою дослідження є встановлення розбіжностей між потребами ринку та обсягом підготовки фахівців за існуючими освітніми програмами в галузі кіно. Результати опитування можуть бути використані для подальших аналітичних досліджень кіноіндустрії в Україні, а також для формування рекомендацій закладам мистецької освіти щодо пілотування нових освітніх програм або оновлення вже існуючих, відповідно до запитів ринку на фахівців певних професій. 

    Асоціація кіноіндустрії України достатньо довго займається освітніми програмами і привозить різні міжнародні воркшопи до України, заповнюючи пробіли неформальної освіти. У процесі ми пересікалися з представниками формальної освіти і виявилося, що є деяка розбіжність наших уявлень про ринок і те, яких спеціалістів і як саме треба готувати. Для того, щоб це спілкування було найбільш продуктивним та ефективним для усіх зацікавлених сторін – представників формальної освіти, студентів, нас, як частини індустрії – ми і вирішили провести дослідження. Щоб всі ми спиралися не на якісь суб’єктивні дані та уявлення, а на конкретне наукове дослідження, статистичну інформацію і змогли робити спільні проєкти з представниками формальної освіти на основі цих показників.

    Голова Асоціації кіноіндустрії України Дмитро Суханов 

    Дефіцит якісно підготовлених професіоналів, зокрема, через недостатній рівень володіння англійською, призводить до обмеження можливостей міжнародної співпраці та стримує розвиток національної індустрії. У свою чергу дефіцит кадрів призводить до збільшення попиту на досвідчених фахівців, зростання вартості їх послуг та втрати Україною одного із конкурентних факторів, вартості виробництва, – у порівнянні з іншими країнами Європи.

    Успіх фільму або серіалу на 50% складається з ідеї і відмінно написаного сценарію. У всьому світі продюсери полюють за сценаріями. В Україні в Класифікаторі професій навіть не існує професії “Сценарист”, немає навчальних програм і не готують фахівців. Це як якщо б в будівництві не готували б архітекторів – що ми можемо побудувати без них? Українська кіноіндустрія надзвичайно потребує якнайшвидшого оновлення навчальних програм та поповненні фахівцями практично всіх кінопрофесій. І я впевнена, що наше аналітичне дослідження покаже реальну ситуацію і що в подальшому на основі нашого звіту буде вироблена Стратегія розвитку кіноосвіти в Україні.

    Експертка проєкту, продюсерка компанії PSB films Белла Терзі 

    Протягом реалізації проєкту планується провести комплексне опитування представників кіногалузі: роботодавців із різних секторів індустрії, представників закладів вищої та фахової передвищої освіти, студентів випускних курсів та фахівців, які нещодавно завершили навчання. Бажаючим взяти участь в опитуванні потрібно заповнити анкету за посиланням

    Дослідження реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Оприлюднення результатів заплановано на кінець вересня 2021 року. 

  • Асоціація кіноіндустрії України стала членом FIAPF – Міжнародної Федерації асоціацій кінопродюсерів

    Асоціація кіноіндустрії України стала членом FIAPF – Міжнародної Федерації асоціацій кінопродюсерів

    Асоціація кіноіндустрії України (FIAU – Film Industry Association of Ukraine) стала членом FIAPF – Міжнародної Федерації асоціацій кінопродюсерів.

    Міжнародна Федерація асоціацій кінопродюсерів є однією з найважливіших та найпрестижніших світових організацій у кіногалузі, яка сприяє розвитку індустрії. До складу FIAPF входить 34 організації з 27 країн світу.

    Серед питань, якими опікується FIAPF – розробка законодавчих ініціатив у сфері інтелектуальної власності, юридичні аспекти захисту від піратства, механізми фінансування фільмів з державних та приватних джерел, регулювання роботи профільних ЗМІ тощо.

    Організація також підтримує кінофестивалі та видає свою сертифікацію кінофорумам із високими стандартами проведення. В Україні таку сертифікацію має КМКФ “Молодість”.

    Процес вступу Асоціації кіноіндустрії України до FIAPF був ініційований екс-головою Асоціації Євгенією Яцутою у 2020 році. Фіналізувався він на початку 2021 року вже за участі чинного голови Асоціації кіноіндустрії України Дмитра Суханова та його заступниці Наталі Лібет. Перемовини завершились 100% погодженням усіх членів FIAPF на Генеральній Асамблеї.

    Нагадаємо, що на даний час FIAU також є активним членом європейської асоціації незалежного аудіовізуального виробництва CEPI.