Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Бачення метелика

  • “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Бачення метелика” Максима Наконечного отримали нагороди на кінофестивалі у Сербії

    “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Бачення метелика” Максима Наконечного отримали нагороди на кінофестивалі у Сербії

    Створені за підтримки Держкіно “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Бачення метелика” Максима Наконечного отримали нагороди на European Film Festival Palić у Сербії.

    Міжнародне журі критиків 29-го Фестивалю європейського кіно у Паличі найкращим фільмом конкурсної програми “Паралелі та зустрічі” обрало дебютну стрічку українського режисера Максима Наконечного “Бачення метелика”.

    Найвищий рівень створення кіно від перспективного молодого режисера дає нам надію, що європейське кіно має дуже світле майбутнє.

    Міжнародне журі критиків European Film Festival Palić

    А фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” отримав нагороду THE PALIĆ TOWER за найкращу режисуру від міжнародного журі та Спеціальну відзнаку від журі FIPRESCI.

    Оголошуючи нагороду, журі фестивалю окремо відзначило майстерну режисуру Дмитра Сухолиткого-Собчука та вишукану операторську роботу оператора-постановника фільму Микити Кузьменка.

    Під час фестивалю глядачам було представлено також програму українського кіно “Україна у фокусі” від Українського інституту. До програми увійшли створені за державної підтримки знакові фільми сучасного українського кінематографа: “Відблиск” Валентина Васяновича, “Погані дороги” Наталі Ворожбит, “Носоріг” Олега Сенцова, “Стоп-Земля” Катерини Горностай, “Рози. Фільм-кабаре” Ірени Стеценко та “Цей дощ ніколи не скінчиться” Аліни Горлової.

    European Film Festival Palić відбувся з 16 до 22 липня 2022 року. Фестиваль європейського кіно в місті Палич є яскравою культурною подією у Сербії, та одним із найважливіших кінофестивалів у регіоні.

  • На 56-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах пройшла панельна дискусія про вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію

    На 56-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах пройшла панельна дискусія про вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію

    У Чехії триває 56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах. Вчора, 4 липня, в межах Karlovy Vary International Film Festival пройшла панельна дискусія “Вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію”.

    Участь в обговоренні взяли Симона Бауман (German Films), Улдіс Цекуліс (VFS Films), Павліна Зіпкова (Czech Film Commission), Дагмар Седлачкова (Masterfilm) та Ігор Савиченко (Directory Films) і Дар’я Бассель (Moonman, Docudays UA), модерувала розмову Іванна Хіцінська. Учасники дискусії говорили про те, як війна росії проти України впливає на міжнародну кіноіндустрію та вкотре звернули увагу кіноспільноти на необхідність припинення співпраці з кіноінституціями рф і важливість виключення нині російського кінематографа зі світового культурного поля.

    Нагадаємо, у позаконкурсній програмі Horizons Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, що за визначенням фестивалю є добіркою найвидатніших сучасних фільмів, Україна представляє створені за підтримки Держкіно стрічки: “Бачення метелика” режисера Максима Наконечного, “Клондайк” режисерки Марини Горбач, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Відблиск” Валентина Васяновича. До програми Horizons відібрано також стрічку “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, вбитого в Маріуполі наприкінці березня. А до складу журі нової фестивальної конкурсної секції Proxima запрошено відомого українського режисера Мирослава Слабошпицького.

    Сьогодні в межах KVIFF’s Industry Days на кінофестивалі у Карлових Варах триває презентація секції Work in Progress від Одеського міжнародного кінофестивалю. До OIFF WIP Selection відібрано 8 проєктів, всі вони створюються за підтримки Державного агентства України з питань кіно: “Ти – Космос” (реж. Павло Остріков), “Свято Хризантем” (реж. Семен Мозговий), “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь), “Залізна сотня” (реж. Юлія Гонтарук), “Коли нам було 15” (реж. Анна Бурячкова), “Демони” (реж. Наталка Ворожбит), “БожеВільні” (реж. Денис Тарасов), “Ти мене любиш?” (реж. Тоня Ноябрьова).

    56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах триває до 9 липня 2022 р.

  • Підсумки представлення України на Каннському кінофестивалі: заяви та дії на підтримку нашої держави, робота Національного павільйону України та участь України в конкурсній та індустрійній програмах Канн

    Підсумки представлення України на Каннському кінофестивалі: заяви та дії на підтримку нашої держави, робота Національного павільйону України та участь України в конкурсній та індустрійній програмах Канн

    Завершив роботу ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль, на якому Україна у складний для неї воєнний час була представлена Національним павільйоном на кіноринку Marché du Film, фільмами у конкурсних програмах та великою кількістю індустрійних заходів за участі та на підтримку української кіногалузі. Цього року фестиваль став фронтом боротьби за те, щоб голос українського кіно, голос України був дійсно почутий міжнародною спільнотою.

    На відкритті 75-го Каннського міжнародного фестивалю з відеозверненням до аудиторії виступив Президент України Володимир Зеленський.

    1 вересня 1939 року мав розпочатися перший Каннський кінофестиваль. Але Друга світова війна порушила ці плани. Шість років на фронтах цієї війни кіно билося за свободу, та, на жаль, і за диктатуру. “Великий диктатор” Чарлі Чапліна, що вийшов 1940 року, тоді не знищив справжнього диктатора. Але завдяки йому кінематограф перестав бути німим. Німим у всіх сенсах цього слова. Кінематограф заговорив, і це був голос майбутньої перемоги свободи. Сьогодні, як і тоді, знов є диктатор. Знов, як і тоді, є війна за свободу. Та знов, як і тоді, необхідно, щоб кінематограф не був німим. Ми маємо нарешті виграти цю битву. Кожен голос має бути на боці свободи. І передусім голос кінематографа.

    Президент України Володимир Зеленський

    Голосом кінематографа України безпосередньо в офіційному відборі Каннського кінофестивалю стали відразу дві повнометражні дебютні стрічки молодих українських режисерів: “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука у “Двотижневику режисерів” і “Бачення метелика” Максима Наконечного у секції “Особливий погляд”.

    25 травня, у день світової прем’єри в секції Un Certain Regard офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю, команда фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision) провела акцію на підтримку України на червоній доріжці, коли увага всіх міжнародних медіа була максимально прикута до творчої групи. Митці вийшли під звуки сирен повітряної тривоги та закрили свої обличчя символом перекресленого ока, який широко відомий користувачам соціальних та означає “Потенційно неприйнятний контент. Ця світлина може містити сцени жорстокості або насильства”. Команда тримала постер із підписом “Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this Genocide?” (“росіяни вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид – це потенційно неприйнятний контент?”). Потужна акція український митців мала неабиякий розголос на фестивалі.

    Photo credit (c) Laurent Koffel

    Україна цьогоріч використовувала всі можливості для того, щоб донести до широкої аудиторії Каннського кінофестивалю правду про війну росії проти нас. Вперше до складу журі однієї з премій фестивалю – “Золоте око” (L’Oeil d’Or), що вручається від 2015 року найкращій документальній стрічці, присутній в одній з офіційних каннських програм, – долучилася українська режисерка Ірина Цілик.

    Спеціальний приз від L’Oeil d’Or журі вручило стрічці Mariupolis 2 – посмертній роботі литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який був вбитий російськими окупантами в Маріуполі на початку квітня. Стрічку змонтовано з матеріалу, який Мантас знімав у Маріуполі, та який вдалося зберегти цивільній дружині режисера Ганні Білобровій. Разом із Дунею Сичовою вони змонтували “Маріуполіс 2” і представили у Каннах останній фільм режисера. Вручаючи нагороду, президентка журі Аґнєшка Холланд оголосила хвилину мовчання за жертвами війни росії в Україні – режисерами, журналістами, фотографами та іншими людьми творчих професій.

    Фото: фб-сторінка Ірини Цілик 

    Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film

    Разом із початком Каннського кінофестивалю та його кіноринку Marché du Film 17 травня розпочав свою роботу Національний павільйон України. Робота павільйону під гаслами Bravery to make movies during the war та #StandWithUkraine була орієнтована на всебічну презентацію можливостей України для співпраці в аудіовізуальній індустрії, проєктів і сервісів, які ми можемо запропонувати міжнародним партнерам навіть за часів війни, та проведення заходів, спрямованих на підтримку у цей надскладний час як української індустрії, так і нашої держави загалом.

    Національний павільйон консолідував зусилля української кіноіндустрії заради спільної мети – підтримки вітчизняного кіновиробництва у ці скрутні часи та донесення світові правди про війну в Україні. Наша держава відкрита до міжнародної співпраці. Ми прагнемо залишатися на міжнародному ринку кіно, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного процесу, й вдячні світовій кіноспільноті за підтримку, яку відчули у Каннах від багатьох міжнародних партнерів – старих і нових.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

    19 травня на кіноринку Marché du Film відбулася організована Національним павільйоном України дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. На захист інтересів України на культурному фронті стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук, арт-директор київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі, радниця Посольства України у Франції Вікторія Гуленко та кінопродюсер Андрій Фесяк. Учасники події, організованої за підтримки Американського павільйону, продемонстрували аудиторії приклади просування наративів російської пропаганди засобами кіно та навели аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    20 травня в межах презентації Discover Ukraine, участь у якій взяли Марина Кудерчук, Вікторія Ярмощук, а також Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв, спікери розповіли про сучасний стан української індустрії: про те, як вона змінилася через війну та які можливості для співпраці, попри все, може надати закордонним партнерам. У межах івенту був представлений шоуріл українських проєктів, що зараз створюються за підтримки Держкіно та відкриті до копродукційних ініціатив. А також – Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою кінематографістів.

    22 травня в Українському павільйоні відбулася дискусія Women In Industry за участі продюсерки Лариси Гутаревич, режисерки Ірини Громозди, актриси театру та кіно, продюсерки Олени Лавренюк, а також Сахри Карімі (Sahraa Karimi) – афганської кінорежисерки та першої жінки-очільниці державної кінокомпанії Afghan Film Organization, якою вона керувала до захоплення Кабулу Талібаном. Всі спікерки івенту, на жаль, не з чуток знають, що таке війна. Вони поділилися з аудиторією своїм досвідом її проживання та можливостями для опору через творчість, які вони для себе відкрили.

    24 травня з великим успіхом пройшов організований Держкіно та Українським національним павільйоном за підтримки мерії міста Канни, благодійний вечір із “тихим” аукціоном, на якому представили унікальні кінематографічні та мистецькі лоти. Серед них були – постер до стрічки “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка; картина Владислава Шерешевського Cats, написана 19 березня 2022 року після обстрілів і руйнування житлових будинків Маріуполя російськими військами, коли діти вибігали із домівок, тримаючи в руках лише домашніх тварин; жовто-блакитна каблучка Pure Freedom від бренду SOLO for diamonds; книга Девіда Лінча “Спіймати велику рибу” із його автографом, а також оригінальний сторіборд до стрічки “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова та дві картини славетного українського художника Івана Марчука – “Виходять мрії з берегів” та “Замріяні копички”, які отримали найвищі ставки. За підсумками торгів організаторам вдалося зібрати понад 1,5 мільйона гривень. Зібрані кошти буде спрямовано на підтримку української кіноіндустрії.

    Протягом роботи кіноринку у Національному павільйоні України відбулися також численні зустрічі української делегації з представниками міжнародної кіноспільноти та дипломатичних кіл. Гостями Українського павільйону стали Прем’єр Люксембургу Ксав’є Беттель (Xavier Bettel), Міністр-Президент Валлонії Еліо Ді Рупо (Elio Di Rupo), виконавчий директор Marché du Film – Festival de Cannes Жером Пайяр (Jérôme Paillard), директор Wallonia-Brussels Federation Centre du Cinéma et de l’Audiovisuel Жоанн Брунфо (Jeanne Brunfaut) та багато інших європейських партнерів.

    Робота Національного павільйону України тривала й після закінчення Marché du Film. 26 травня у павільйоні було проведено презентацію короткометражного фільму “Доля” французького режисера та сценариста Слоні Со: актуального проєкту про українців, що, рятуючись від війни, були змушені виїхати за кордон. А 27 травня команда павільйону взяла участь у церемонії вручення нагород Премії Palm Dog Award, лауреатом якої став відомий український пес-сапер Патрон. Улюбленця українців Патрона, який разом із командою ДСНС розміновує Чернігівщину, нагородили відзнакою PalmDogManitarian, що вручається за зв’язок між людством і собаками.

    Стратегічні партнерства

    У Каннах стало відомо про кілька стратегічно важливих ініціатив, реалізація яких допоможе українській індустрії вистояти у скрутні часи.

    Зокрема, це ініціатива Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages щодо звільнення України від обов’язкових членських внесків до середини наступного року із збереженням для нашої держави можливості долучатися до всіх програм фонду.

    Ми дуже вдячні Eurimages за розуміння й підтримку, завдяки яким Україна матиме змогу брати повноправну участь в усіх програмах Eurimages без членського внеску, який наразі, коли всі наявні ресурси держави йдуть на підтримку армії, було б дуже важко сплатити. Цей жест доброї волі з боку європейських колег багато значить для всієї української кіноспільноти та матиме вплив на відновлення роботи нашої індустрії за часів війни.

    Заступниця представника України в Раді правління Eurimages, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Із аналогічною ініціативою на своєму щорічному засіданні в межах Каннського кінофестивалю виступила European Film Agency Directors association (EFAD) – європейська асоціація, що об’єднує 35 національних кіно- та аудіовізуальних агенцій. EFAD відзвітувала про конкретні кроки, спрямовані на підтримку українських кінематографістів, що вже реалізовані асоціацією та її членами. А також запропонувала Державному агентству України з питань кіно вступити до EFAD із звільненням від сплати членських внесків на найближчі два роки. Голова Держкіно Марина Кудерчук підтримала цю ініціативу.

    Фото: Roland Teichmann_twitter

    Також у Каннах відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding) між Державним агентством України з питань кіно та Фільмкомісією Риму (Roma Lazio Film Commission), що покликаний поглибити та розвинути співпрацю між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції. Меморандум підписали Голова Держкіно Марина Кудерчук та президентка Roma Lazio Film Commission Лучано Совена.

    Заяви та дії світової кіноспільноти на підтримку України

    Надзвичайно сильним й абсолютно трагічним художнім висловлюванням про те, що зараз відбувається в Україні, стала посмертна прем’єра у Каннах фільму “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, котрий був закатований і вбитий росіянами в Маріуполі.

    У контексті того жаху, що відбувається в України, для нас є абсолютно неприпустимим нині надання можливості для висловлювання на міжнародних майданчиках представникам країни-агресора. Напередодні й під час проведення Канн-2022 Держкіно неодноразово зверталося до оргкомітету кінофестивалю з вимогою виключення фільму російського режисера Кірілла Сєрєбрєннікова з конкурсної програми та закликом до бойкоту російського кінематографа зараз, під час війни росії з Україною. Канни дослухалися лише частково, ухваливши рішення про відмову приймати на фестивалі офіційні делегації або представників, пов’язаних із російським урядом, але залишили стрічку Сєрєбрєннікова у конкурсі, чим той і скористався, зробивши заяву із закликом зняти санкції з близького до путіна олігарха Романа Абрамовича та допомогти сім’ям росіян, відправлених на війну.

    Утім, міжнародна кіноспільнота виявилася більш рішучою та однозначною у своїх висловлюваннях і діях щодо підтримки України. У межах панельної дискусії Ukrainian Cinema: From Surviving to Thriving Again. How the Global Film Community Can Come Together to Support the Country’s War-Torn Industry Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд заявила:

    Якби це залежало від мене, я б не допускала російські фільми в офіційну програму фестивалю – навіть якщо Кірілл Сєрєбрєнніков талановитий митець. На жаль, його слова підтвердили моє погане передчуття. Він використав [фестивальну пресконференцію], щоб похвалити російського олігарха [підсанкційного Романа Абрамовича] та порівняти трагедію російських солдатів і українських захисників. Я б не давала йому такої нагоди в цей час.

    Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд

    Ця дискусія відбулася 21 травня на кіноринку Marché du Film в межах Дня України (Ukraine In Focus) – низки ініціатив, підтриманих організаторами Marché du Film й спрямованих на відновлення роботи української кіноіндустрії та допомогу українським кінематографістам. У межах Ukraine in Focus відбувся скринінг Ukrainian Features Preview та зустрічі формату Producers Network, участь у яких взяли шість українських продюсерів, – Дар’я Бассель (Moon Man), Денис Іванов (Arthouse Traffic), Наталія Лібет (Digital Religion), Сашко Чубко (Pronto Film), Ольга Бесхмельниціна (ESSE Production House) та Володимир Яценко (ForeFilms), – що представили свої проєкти закордонним колегам з метою міжнародної співпраці. За підтримки Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF) також у програмі Tallinn Black Nights Goes to Cannes презентували добірку українських ігрових повнометражних стрічок на завершальних етапах виробництва, що шукають сейлз-агентів, дистрибуторів, можливості для участі у фестивалях. А в індустріальній програмі Cannes Docs був організований шоукейс українських документальних фільмів Work-in-Progress, один із учасників якого – проєкт Єлізавети Сміт “Слухаючи світ” – отримав нагороду DAE Award.

    22 травня на кіноринку Marché du Film відбувся фандрайзинг-івент Ukrainian Films Now, організований на підтримку України організаціями EAVE, First Cut Lab та італійським кіноформумом When East Meets West у партнерстві з EFAD та CineRegio.

    У заході взяли участь 12 європейських кінофондів: ALCA/Region Nouvelle-Aquitaine, Ciclic/Region Centre-Val de Loire (обидва Франція), HessenFilm, Mitteldeutsche Medienförderung (обидва Німеччина), Fondo Audiovisivo FVG, IDM Film Commission Südtirol (обидва Італія), Wallima Brugesel, Wallima Bruge (обидва Бельгія), Film i Skåne (Швеція), Естонський інститут кіно (Estonian Film Institute), Film Fund Luxembourg та Словацький аудіовізуальний фонд (Slovak Audiovisual Fund). Метою події був збір коштів на підтримку українських фільмів у постпродакшені (всього було представлено дев’ять стрічок, шість з яких є дебютними), а також налагодження зв’язків українських кінокоманд із потенційними європейськими продюсерами та партнерами. Головну премію Ukrainian Films Now Award із грошовою винагородою у 30 тис. євро отримала дебютна стрічка Марини Вроди “Степне”, що створюється за підтримки Держкіно.

    Нагороду від IDM Film Commission Suedtirol / Cine Chromatix Italy у вигляді фінансування послуг із постпродакшену було присуджено фільму Тоні Ноябрьової “Ти мене любиш?”. Постпродакшен від Screen Brussels та Спеціальну відзнаку журі отримала стрічка Анни Бурячкової “Коли нам було 15”. Нагороду First Cut Lab Award вручили проєкту Павла Острікова “Ти – космос”, а приз від Ciclic/ Région Centre-Val de Loire – стрічці Юлії Гонтарук “Залізна сотня”. Усі ці фільми також свого часу стали переможцями конкурсних відборів Держкіно та є створюваними за державної підтримки.

    Ще однією отриманою у Каннах нагородою стала відзнака конкурсної програми Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation. Третю премію студентського конкурсу Cinéfondation було розділено між роботою французького режисера Laurène Fernandez Les Humains Sont Cons Quand Ils S’Empilent та короткометражною дипломною стрічкою Glorious Revolution української режисерки Марії Новікової. Фільм створено у ко-продукції Великобританії, Німеччини та України, українську сторону виробництва представляє компанія “СУК – Сучасне українське кіно”.

    Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film 75-го Каннського кінофестивалю був організований спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

    Вдячні організаторам і партнерам за підтримку та спільну працю. Особливу подяку за надані для благодійного аукціону лоти висловлюємо Івану Марчуку, Владиславу Шерешевському, компанії FILM.UA Group, видавництву “Фоліо”, бренду Solo for diamonds та дизайнерці Лілії Пустовіт.

  • У день світової прем’єри команда фільму “Бачення метелика” провела акцію на підтримку України на червоній доріжці Каннського кінофестивалю

    У день світової прем’єри команда фільму “Бачення метелика” провела акцію на підтримку України на червоній доріжці Каннського кінофестивалю

    25 травня, у день світової прем’єри в секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю, команда фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision) провела акцію на підтримку України на червоній доріжці, коли увага всіх міжнародних медіа була максимально прикута до творчої групи.

    Photo credit (c) Laurent Koffel

    Митці вийшли під звуки сирен та закрили свої обличчя символом перекресленого ока, широко відомого користувачам соціальних мереж, що означає “Потенційно неприйнятний контент. Ця світлина може містити сцени жорстокості або насильства”. Одночасно із цим візуальним знаком команда фільму “Бачення метелика” тримала постер із підписом “Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this Genocide?” (“росіяни вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид – це потенційно неприйнятний контент?”).

    Перед акцією під час офіційного фотоколу Каннського кінофестивалю режисер фільму Максим Наконечний також закликав міжнародну спільноту до підтримки звільнення з полону волонтерки та парамедикині Юлії Паєвської (відомої під позивним Тайра).

    Photo: Festival de Cannes

    Минуло вже 3 місяці після повномасштабного вторгнення росії в Україну, і найкраще, що може продовжувати робити міжнародна кіноіндустрія – це надавати голос українським митцям. А наша справа, відповідно, – продовжувати боротися за те, щоб Україна була на порядку денному.

    Режисер фільму “Бачення метелика” Максим Наконечний

    Photo: Festival de Cannes

    З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, багато людей бачать в соціальних мережах контент, пов’язаний з війною, який є автоматично закритий позначкою – “потенційно неприйнятний контент”. Ми з командою фільму подумали, що це дуже точна метафора, щоб показати, як комунікує Україна та світ вже багато років. Війна, яка зараз є в Україні, часто навіть не називається війною. Більше ніж 8 років війну в Україні світ називав конфліктом. Багато сторіч російські окупанти називалися нашим братським народом, хоча вони насправді знищували українську націю. Навіть після 24 лютого багато європейців продовжили називати вже повномасштабну війну росії в Україні – конфліктом. Тільки жахливі злочини росіян відкрили багатьом людям очі на правду, але люди не хочуть чути про те, що українців вбивають. Правда болісна, але вона має бути сказана повністю, навіть не на половину.

    Продюсерка фільму “Бачення метелика” Дар’я Бассель

    Створений за підтримки Держкіно повнометражний дебют Максима Наконечного – це жорстка та сюрреалістична історія про жінку–воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.

    Photo: Festival de Cannes

    Режисер та сценарист – Максим Наконечний (продюсер стрічки “Цей дощ ніколи не скінчиться”, режисер фільмів “Невидима”, “Новий рік у сімейному колі”), співсценаристка – Ірина Цілик (режисерка фільму “Земля блакитна, ніби апельсин”). 

    Photo: Festival de Cannes

    Продюсерки – Ліза Сміт (режисерка стрічки “Школа № 3”), Дар’я Бассель (продюсерка фільму “Тато – мамин брат” та “Назовні”). Міжнародні ко–продюсери – Аніта Юка, Даґмар Седлачкова, Маріо Адамсон, Серхіо С. Аяла.

    Операторка–постановниця – Христина Лізогуб (операторка стрічки “Школа № 3”), монтаж – Івор Івезічь та Аліна Горлова (режисерка “Цей дощ ніколи не скінчиться”). Звукорежисер – Василь Явтушенко, композитор – Джян Бабан.

    Photo: Festival de Cannes

    Головні ролі зіграли актори театру та кіно Ріта Бурковська (кінодебют відбувся у фільмі “Парфенон” литовського режисера Мантаса Кведаравичюса, який загинув в Маріуполі під час війни росії проти України) та Любомир Валівоць (актор Київського академічного театру юного глядача на Липках). Серед акторського складу є відома драматургиня та режисерка Наталка Ворожбит та актор і офіцер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори: реальні лікарі, військові, у тому числі колишні полонені.

    Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури та інформаційної політики України, Eurimages, Чеського кінофонду, Хорватського аудіовізуального центру, Шведського кіноінституту, Українського культурного фонду та Українського інституту. Країни виробництва фільму – Україна (TABOR), Чехія (MasterFilm), Хорватія (4Film), Швеція (Sisyfos Film Production). Агент з міжнародних продажів фільму – Wild Bunch International.

    Photo: Валерія Ковалінська

    Світова прем’єра дебютного фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision) відбулася в секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю. Стрічка змагається не тільки в рамках категорії Un Certain Regard, але й за “Золоту камеру”, премію за найкращий дебютний повнометражний фільм найпрестижнішого світового кінофестивалю. Результати буде оголошено на церемонії нагородження Каннського кінофестивалю 28 травня 2022.

    Відео: Валерія Ковалінська

  • 25 травня на 75-му Каннському кінофестивалі відбудеться світова прем’єра стрічки “Бачення метелика” Максима Наконечного

    25 травня на 75-му Каннському кінофестивалі відбудеться світова прем’єра стрічки “Бачення метелика” Максима Наконечного

    Вже завтра, 25 травня, на Каннському кінофестивалі відбудеться світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно дебютного фільму режисера Максима Наконечного “Бачення метелика”.

    Cтрічку Максима Наконечного відібрано до секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю. Фокус цієї категорії – фільми, які, на думку програмного відділу фестивалю, виділяються оригінальною ідеєю й естетикою та будуть мати сильний вплив на розвиток кіномистецтва.

    Повнометражний дебют Максима Наконечного “Бачення метелика”, раніше відомий під робочою назвою “Спас” – це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.

    Головні ролі зіграли актори театру та кіно Ріта Бурковська (кінодебют відбувся у фільмі Мантаса Кведаравічюса “Парфенон”) та Любомир Валівоць (актор Київського академічного театру юного глядача на Липках). Серед акторського складу є відома драматургиня та режисерка Наталка Ворожбит та актор і волонтер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори: реальні лікарі, військові, у тому числі колишні полонені.

    Режисер та сценарист – Максим Наконечний, співсценаристка – Ірина Цілик, продюсерки – Ліза Сміт, Дар’я Бассель. Міжнародні ко-продюсери – Аніта Юка, Даґмар Седлачкова, Маріо Адамсон, Серхіо С. Аяла. Операторка-постановниця – Христина Лізогуб, монтаж – Івор Івезічь та Аліна Горлова. Звукорежисер – Василь Явтушенко, композитор – Джян Бабан. 

    Країни виробництва фільму – Україна (TABOR), Чехія (MasterFilm), Хорватія (4Film), Швеція (Sisyfos Film Production). Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури та інформаційної політики України, Eurimages, Чеського кінофонду, Хорватського аудіовізуального центру, Шведського кіноінституту, Українського культурного фонду.

    Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль триває з 17 до 28 травня 2022 року.

  • Eurimages підтримує Україну

    Eurimages підтримує Україну

    Цьогоріч у різних програмах Каннського кінофестивалю представлено 21 стрічку, створену за підтримки Eurimages. Серед них – стрічка українського режисера Максима Наконечного “Бачення метелика” у конкурсній секції “Особливий погляд”. Цей фільм став одним із перших українських проєктів, підтриманих Eurimages, з моменту приєднання нашої держави до фонду у лютому 2020 року.

    Нині, зваживши на ситуацію в нашій державі, Eurimages звільнив Україну від обов’язкових членських внесків.

    Ця новина стала відома після традиційного прийому Eurimages в межах Каннського кінофестивалю: події, яка щороку збирає членів правління Eurimages та представників країн-учасниць фонду, – продюсерів, режисерів й інших професіоналів кіно, – задля налагодження й поглиблення партнерських взаємин.

    Ми дуже вдячні Eurimages за розуміння й підтримку, завдяки яким Україна матиме змогу брати повноправну участь в усіх програмах Eurimages без членського внеску, який наразі, коли всі наявні ресурси держави йдуть на підтримку армії, було б дуже важко сплатити. Цей жест доброї волі з боку європейських колег дуже багато значить для всієї української кіноспільноти та матиме вплив на відновлення роботи нашої індустрії за часів війни.

    Заступниця представника України в Раді правління Eurimages,

    виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Eurimages – Європейський фонд підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів, було створено при Раді Європи у 1989-му році. Eurimages сприяє незалежному кіновиробництву через надання фінансової підтримки повнометражним, анімаційним та документальним фільмам країн-учасників та заохочує професіоналів з різних куточків світу до міжнародної співпраці.

  • Україна на 75-му Каннському кінофестивалі: культурна дипломатія за часів війни

    Україна на 75-му Каннському кінофестивалі: культурна дипломатія за часів війни

    Із 17 до 28 травня у Франції триватиме ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Завдяки спільним зусиллям держави і представників вітчизняної кіноспільноти та підтримці міжнародних партнерів, Україна буде представлена на одній із головних кіноподій світу – і в конкурсній, і в індустріальній програмі, – що є надзвичайно важливим, як в контексті культурної дипломатії, так і для поновлення роботи індустрії за умов війни.

    Le Festival de Cannes / Graphisme HartlandVilla DesignGraphique

    Цьогоріч в офіційному відборі Каннського кінофестивалю Україна презентує дві дебютні стрічки молодих українських режисерів – обидві картини створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно. У програмі “Двотижневик режисерів” буде представлений ігровий фільм режисера та сценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” виробництва компанії BOSONFILM. А до конкурсної секції “Особливий погляд“ офіційного відбору включено фільм режисера та сценариста Максима Наконечного “Бачення метелика” виробництва TABOR Production. 

    Паралельно із фестивальною програмою, від 17 до 25 травня у Каннах працюватиме один із найпрестижніших міжнародних кіноринків Marché du Film, на якому Україна буде представлена Національним павільйоном. Цього року Український національний павільйон у Каннах організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, Одеського міжнародного кінофестивалю, FILM.UA Group, компаній Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, “Кіноквартал”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”. Роботу павільйону буде орієнтовано на презентацію можливостей України для співпраці в аудіовізуальній індустрії, проєкти та сервіси, які ми можемо запропонувати міжнародним партнерам. 

    Важливою подією цьогорічних Канн стане програма “Україна у фокусі” на кіноринку Marché du Film, яку Каннський кінофестиваль робить на підтримку України. 21 травня ми матимемо на кіноринку в Каннах День України, до організаторської команди якого долучився кінофестиваль Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF), Український інститут та Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA. Головні ринкові ініціативи Goes to Cannes, Cannes Docs Showcase і Producers Network будуть спрямовані на проєкти та кінопрофесіоналів із України.

    Кінофестиваль Tallinn Black Nights Film Festival присвятить свою повну добірку Work In Progress 5 українським незавершеним роботам – проєктам “Редакція” режисера Романа Бондарчука, “Дім за склом” Тараса Дроня, “Ти мене любиш?” Тоні Ноябрьової, “Демони” Наталки Ворожбит та “Свято Хризантем” Семена Мозгового.

    Tallinn Black Nights також представить 4 українських проєкти в Ukrainian Features Preview – “Камінь. Ножиці. Граната” режисерки Ірини Цілик; ‌”Коли нам було 15″ Анни Бурячкової, “Ля Палісада” режисера Філіпа Сотниченка, “Я, Ніна” режисерки Марисі Нікітюк.

    У документальній секції кіноринку Marché du Film, на Docs in Progress, за підтримки Docudays UA покажуть 4 українські документальні проєкти – “Залізна сотня” режисерки Юлії Гонтарук; “Лимани. Бій за рай” Сергія Лисенка; “Слухаючи світ” Лізи Сміт та “Мир для Ніни” режисерки Жанни Максименко-Довгич.

    Програма Producers Network представить 6 українських продюсерів: Дар’ю Бассель з Moon Man, Дениса Іванова з Arthouse Traffic, Наталію Лібет з Digital Religion, Сашка Чубка з Pronto Film, Ольгу Бесхмельниціну з ESSE Production House та Володимира Яценка з ForeFilms. У Cannes Court Metrage на кіноринку Marché du Film буде представлений дебютний фільм режисерки Ніки Шови “Терція”. А в програмі La Fabrique Cinéma 2022 фестивалю буде презентований проєкт “Ground ZERO / Нижній горизонт” режисерки Жанни Озірної.

    Мати офіційне представництво у Каннах цьогоріч важливо для України, як ніколи раніше. Адже ми конче потребуємо того, щоб світ бачив саме нашу культуру та ідентичність, аби мати змогу опиратися впливу російської пропаганди в культурному просторі. Від початку війни Держкіно за активної підтримки української кіноіндустрії відстоює інтереси нашої держави, закликаючи світову кіноспільноту до бойкоту країни-агресора.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

    Багато європейських кінофестивалів вже дослухалися до України та вилучили зі своїх програм російські стрічки. Канни, однак, залишають в основній конкурсній програмі фільм російського режисера Кірілла Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”, аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі. Втім, завдяки тиску української кіноспільноти фільм-відкриття фестивалю, – зомбі-комедію “Z (Comme Z)” французького режисера Мишеля Хазанавічуса, – перейменовано на “Coupez!”. Оргкомітетом фестивалю також ухвалено рішення про відмову приймати на фестивалі офіційні делегації або представників, пов’язаних із російським урядом.

    Вже на фестивалі українська делегація продовжить відстоювати необхідність скасування нині, – під час війни росії проти України, – показів російського кіно в програмах 75-го Каннського кінофестивалю. А оргкомітет Українського павільйону готовий гідно представити нашу державу на одній із головних кіноподій світу.

    Зараз українська індустрія активно працює над міжнародним напрямком – історіями, проєктами та сервісами, котрі можемо презентувати зовнішньому ринку. Нам є що запропонувати світові, Європі передусім, аби спільно створювати контент. У нас достатньо креативних ресурсів, щоб зробити значний внесок у розвиток європейського аудіовізуального ринку. Про це ми й говоритимемо у Каннах і доводитимемо прикладами розроблених в Україні проєктів.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Український павільйон: Програма заходів

    19 травня 2022 р. Презентація Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War. Протягом майже двох десятиліть, – до російського вторгнення в Україну в 2014 році, – російська кіноіндустрія відігравала не останню роль у дегуманізації українців, заперечуючи наше існування, нашу мову та культуру, зображуючи нас як “нацистів” і ворогів росії. Ця презентація надасть уявлення про те, як владімір путін здійснював дегуманізацію українців через російське кіно та покаже яскраві приклади спрямованої на Україну ксенофобії в російських фільмах. Подія відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

    20 травня 2022 р. Презентація Discover Ukraine. Однією з головних місій Українського павільйону цьогоріч є інформування світової кіноспільноти про існуючі можливості співпраці з нашою державою навіть за умов війни. Це стане ключовим вектором заходу за участі Голови Держкіно Марини Кудерчук, Голови Ради з державної підтримки кінематографії Артема Колюбаєва, виконавчої директорки Української кіноасоціації Вікторії Ярмощук та інших представників індустрії. Гостям події розкажуть про українські потужності в галузі постпродакшену, анімації, VFX, сервісів для кіно, що наразі релоковані з небезпечних регіонів і доступні для роботи. Ознайомлять із українськими кінопроєктами на фінальних стадіях виробництва, що шукають копродукційних партнерів. А також представлять Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою українських кінематографістів. Подія відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

    22 травня 2022 р. Дискусія Women In Industry. Попри значну увагу до цих питань, світова кіноіндустрія все ще має значний дисбаланс у гендерному співвідношенні фахівців галузі. Як частина міжнародного руху, спрямованого на досягнення гендерної рівності та захист прав жінок, українська кіноіндустрія долучиться до пошуків шляхів вирішення цих проблем у дискусії Women In Industry, загостреній війною, що триває на території України.

    Завершиться робота Українського павільйону у Каннах Благодійним вечором, до якого організатори павільйону запросять гостей фестивалю. Всі зібрані кошти буде спрямовано на підтримку України.

    Українське кіно у програмі Каннського кінофестивалю

    Повнометражний ігровий фільм “Памфір”. Режисер і сценарист: Дмитро Сухолиткий-Собчук. Український партнер: BOSONFILM, за підтримки Держкіно. Україна/Франція/Польща/Чилі, 2022 р.

    Памфір хоче бути хорошим сім’янином, але доля дає йому випробовування, через які він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Біблійний сюжет про Авраама, поставлений у канонах грецької трагедії на тлі традиційного українського карнавалу Маланки. Світова прем’єра стрічки відбудеться 21 травня у паралельній програмі Каннського кінофестивалю “Двотижневик режисерів”.

    Повнометражний ігровий фільм “Бачення метелика” (робоча назва – “Спас”). Режисер: Максим Наконечний. Сценаристи: Максим Наконечний, Ірина Цілик. Український партнер: TABOR Production, за підтримки Держкіно. Україна/Хорватія/Чехія/Швеція, 2022 р.

    Це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі. Світова прем’єра стрічки відбудеться 25 травня в конкурсній програмі “Особливий погляд” Каннського кінофестивалю.

    Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 17 до 28 травня 2022 року.

  • Повнометражну дебютну стрічку Максима Наконечного “Бачення метелика” (“Спас”) відібрано до конкурсу 75-го Каннського кінофестивалю

    Повнометражну дебютну стрічку Максима Наконечного “Бачення метелика” (“Спас”) відібрано до конкурсу 75-го Каннського кінофестивалю

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision), раніше відомого за робочою назвою “Спас”, відбудеться в секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю.

    Фокус цієї категорії – фільми, які, на думку програмного відділу фестивалю, будуть мати сильний вплив на розвиток кіномистецтва, а також виділяються оригінальною ідеєю та естетикою.

    Повнометражний дебют Максима Наконечного – це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.

    Режисер та сценарист – Максим Наконечний (продюсер стрічки “Цей дощ ніколи не скінчиться”, режисер фільмів “Невидима”, “Новий рік у сімейному колі”), співсценаристка – Ірина Цілик (режисерка фільму “Земля блакитна, ніби апельсин”).

    Продюсерки – Ліза Сміт (режисерка стрічки “Школа № 3”), Дар’я Бассель (продюсерка фільму “Тато – мамин брат” та “Назовні”). Міжнародні ко-продюсери – Аніта Юка, Даґмар Седлачкова, Маріо Адамсон, Серхіо С. Аяла.

    Операторка-постановниця – Христина Лізогуб (операторка стрічки “Школа № 3”), монтаж – Івор Івезічь та Аліна Горлова (режисерка “Цей дощ ніколи не скінчиться”). Звукорежисер – Василь Явтушенко, композитор – Джян Бабан.

    Головні ролі зіграли актори театру та кіно Ріта Бурковська (кінодебют відбувся у фільмі Мантаса Кведаравічюса “Парфенон”) та Любомир Валівоць (актор Київського академічного театру юного глядача на Липках). Серед акторського складу є відома драматургиня та режисерка Наталка Ворожбит та актор і волонтер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори: реальні лікарі, військові, у тому числі колишні полонені.

    Знімаючи цей фільм, я плекав надію, що він здебільшого буде про минуле й про наслідки війни, з якими ми як суспільство мали би впоратися. Але це виявився фільм про наше теперішнє й майбутнє, про передчуття великої війни та місце, яке свідомо займає в ній кожна людина. Участь у фестивалі в Каннах була та є мрією для кожного/–ї з кінематографістів/–ок, але в цей момент я, чесно кажучи, мало відчуваю радості з цього приводу, адже безліч моїх співгромадян і співгромадянок зараз проходять через жахи, зображені в нашій роботі. Але я усвідомлюю, що Каннський міжнародний фестиваль – це найкращий майданчик для того, аби саме українські голоси були почуті, й світ нарешті почав правильно розставляти акценти, бачити зв‘язки російської культури й російської агресії, і розглядати українсько–російські стосунки крізь колоніальну оптику. Ми з командою фільму сповнені рішучості зробити для цього все можливе.

    Режисер стрічки Максим Наконечний

    Країни виробництва фільму – Україна (TABOR), Чехія (MasterFilm), Хорватія (4Film), Швеція (Sisyfos Film Production). Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури та інформаційної політики України, Eurimages, Чеського кінофонду, Хорватського аудіовізуального центру, Шведського кіноінституту, Українського культурного фонду.

    75-й Каннський кінофестиваль буде проходити з 17 до 28 травня 2022 року.

    Фото: Anastasia Vlasova