Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Чорнобиль

  • На Одеській кіностудії відбудеться пам’ятний захід до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

    На Одеській кіностудії відбудеться пам’ятний захід до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

    На Одеській кіностудії відбудеться пам’ятний захід до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

    В межах заходу відбудеться перегляд художнього фільму «Розпад» (1990 р., реж. М. Бєліков).

    Стрічка є першою художньою спробою осмислення трагедії, її наслідків та людських історій, пов’язаних із катастрофою.

    Запрошуємо всіх охочих долучитися до вшанування пам’яті жертв Чорнобиля та разом переосмислити події, що назавжди змінили історію.

    • 27 квітня 2026 року
    • 14:00
    • кінозала Одеської кіностудії
  • 40 років Чорнобильської трагедії: пам’ять, що звучить крізь час

    40 років Чорнобильської трагедії: пам’ять, що звучить крізь час

    До 40-х роковин аварії на ЧАЕС у Будинку кіно відбудеться серія подій, присвячених осмисленню трагедії, її наслідків та пам’яті про неї.

    23 квітня | Синя зала
    Прем’єра фільму «БАСТІОН ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ» режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко.

    Фільм — погляд на ситуацію з боку екології: як людина і природа боролися з трагедією, як природа допомогла зупинити розповсюдження, а тепер люди допомагають природі відновити водний баланс, захиститися від пожеж, ворога та повернути біорізноманіття.

    24 квітня | Синя зала
    Рада ветеранів НСКУ та ініціативна група «ЧОРНОБИЛЬ-АРТЕМІЗІЯ» представляють програму:

    «ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ: 40 РОКІВ ВІДЛУННЯ»
    (за окремою програмою)

    Ці події — не лише про минуле.
    Вони про відповідальність сьогодні та про майбутнє, яке ми формуємо, пам’ятаючи.

    Покази організовує Національна спілка кінематографістів України.
    Більше детальніше за посиланням

  • 40 років Чорнобильської катастрофи: Пам’ять, відповідальність та нові виклики

    40 років Чорнобильської катастрофи: Пам’ять, відповідальність та нові виклики

    26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

    З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого — спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.

    Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року? Експеримент почався о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю, і о 01:25 прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Пожежники прибували «з голими руками», без засобів захисту, але саме вони зупинили водневий вибух. Сумарна активність викидів була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйона людей.

    Коли почалася евакуація? Перше повідомлення з’явилося лише через 36 годин — опівдні 27 квітня. Мешканцям Прип’яті оголосили про «тимчасову евакуацію» і заборонили брати тварин через радіоактивну шерсть. Лише 2 травня радянське керівництво ухвалило рішення про виселення людей із 30-кілометрової зони.

    Що приховував КГБ? Архівні документи свідчать: перші аварії та витоки на ЧАЕС сталися ще у 1978–1984 роках. Від самого початку будівництва фіксувалися крадіжки та порушення технологій. Після катастрофи 26 квітня КГБ негайно ввів контроль пошти та зв’язку, аби недопустити витоку інформації. Влада навіть примушувала лікарів фальшувати діагнози, замінюючи «променеву хворобу» на «вегетосудинну дистонію».

    Москва чи Київ: чия відповідальність? ЧАЕС підпорядковувалася Москві, яка фактично усунула республіканське керівництво від прийняття стратегічних рішень. Разом із тим, влада УРСР беззаперечно виконувала некомпетентні вказівки Кремля. У 1992 році прокуратура України визнала винними у приховуванні масштабів катастрофи Щербицького, Ляшка, Шевченко та Романенка.

    Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

    • 1977 — запуск першого енергоблоку ЧАЕС
    • 1986 — аварія на 4-му енергоблоці
    • 2 роки — термін роботи 4-го реактора
    • 2 дні — замовчування катастрофи
    • 500 тис. — загиблі (за оцінками незалежних експертів)
    • 600+ тис. — ліквідатори
    • 11 тонн — викид ядерного палива
    • 15 грудня 2000 року — остаточне закриття ЧАЕС
    • 29 листопада 2016 року — встановлення захисної арки
    • 14 лютого 2025 року — пошкодження укриття внаслідок атаки дрона

    Ключові аспекти та наслідки:

    • Планетарний масштаб: аварія призвела до глобальних проблем із громадським здоров’ям та демографією. Радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
    • Фальшивість гасел: надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила лицемірство радянської «гласності». Керівництво СРСР обрало курс на замовчування, а вся інформація опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
    • Ігнорування цінності життя: аби продемонструвати відсутність небезпеки, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, зокрема школярів. Поради щодо безпеки від МОЗ з’явилися лише 9 травня.
    • Роль діаспори: українці за кордоном організовували демонстрації та звернення до урядів Заходу. У вересні 1986 року зусиллями закордонного проводу УГВР питання Чорнобиля було винесено на розгляд ООН.
    • Каталізатор розпаду імперії: спроби Москви приховати правду похитнули віру в «гуманність» комунізму. Навколо ядерної трагедії сформувалися перші громадські організації («Зелений світ», Союз «Чорнобиль»), які згодом стали потужною політичною силою.

    Чорнобиль у 2022 році та сучасні виклики

    Через 36 років після аварії Росія знову перетворила ЧАЕС на зону небезпеки. 24 лютого 2022 року окупанти захопили станцію, тримали персонал у заручниках та окопувалися у «Рудому лісі», отримавши значні дози опромінення. Лише 31 березня війська РФ залишили територію, пограбувавши приміщення та викравши нацгвардійців.

    У рік 40-ї річниці, Чорнобиль залишається символом не лише минулої трагедії, а й постійної боротьби за ядерну безпеку світу.

    За матеріалими Інституту національної  пам’яті

  • У Довженко-Центрі відбудеться лекція «Образ Чорнобиля в українському мистецтві: від документального до уявного»

    У Довженко-Центрі відбудеться лекція «Образ Чорнобиля в українському мистецтві: від документального до уявного»

    21 квітня у “Довженко-Центрі”, о 18:30 відбудеться зустріч в рамках Культурфільму «Чорнобиль-40».

    Другу лекцію, «Образ Чорнобиля в українському мистецтві: від документального до уявного», проведе Оксана Семенік – історикиня мистецтва, дослідниця українського мистецтва ХХ століття та Чорнобильської катастрофи, авторка подкасту «Українське мистецтво в іменах» на Радіо Культура, книги «Марія Примаченко без міфів» (Віхола). Співкураторка виставки «Чорнобиль. Обʼєкт укриття» в Українському домі (квітень-травень 2026).

    Лекція супроводиться показом короткометражного документального фільму про наслідки катастрофи.

     

  • Розпочалися зйомки українсько-німецького документального серіалу “Чорнобиль”

    Розпочалися зйомки українсько-німецького документального серіалу “Чорнобиль”

    В Україні розпочалися зйомки документального проєкту “Чорнобиль”. Серіал став одним із переможців 14-го конкурсного відбору Держкіно та знімається кінокомпанією “ММД ПРО” у копродукції з німецьким продакшном Looks Film.

    “Чорнобиль” – документальний серіал, в якому йдеться не лише про трагедію, що сталась на Чорнобильській атомній електростанції, а й про події, які цьому передували. Творці глибоко занурилися в історію й у кожному епізоді покажуть різні етапи: зведення перших реакторів атомної електростанції і їхній запуск, розбудову перспективного міста Прип’ять, катастрофу та її наслідки для нашого теперішнього й майбутнього. 

    “Чорнобиль” виграв пітчинг Держкіно і логічно, що Агенція максимально вкладається у його створення. Адже саме такі проєкти – соціально важливі, ексклюзивні, з продуманим сценарієм і зняті за участі професіоналів, мають підіймати рівень кіновиробництва в Україні. І навіть більше – створювати імідж прогресивної та небайдужої України як на міжнародній арені, так і у нас вдома. 

    Про Чорнобиль уже знято чимало, але я вірю, що проєкт, який прагне показати максимально повну картину, розповісти про події під новим неочікуваним кутом, і над яким злагоджено працюють і творці, і держава, приречений на успіх.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

    У “Чорнобилі” зібрані унікальні свідчення безпосередніх учасників подій – людей, які жили утопічною ідеєю “міста майбутнього” і які бачили все на власні очі. Окрім того, у проєкті вперше будуть розкриті ексклюзивні архівні матеріали, інформація з яких замовчувалася роками.

    Коли ми взялися за цей проєкт, я звідусіль чув лише одне запитання: у чому ж його унікальність? Так от, наш “Чорнобиль” – це не серіал про трагедію. Це стрічка, яка показує життя міста-мрії, розкриває передумови і причини трагедії, показує обличчя людей, які вірили в краще майбутнє і будували його, і які все втратили за один день. Наш проєкт – про зв’язок поколінь і зв’язок між подіями тих часів і майбутнім кожного з нас.

    Продюсер Роман Мартиненко

    Документальний серіал “Чорнобиль”, окрім комплексного підходу, має ще кілька знахідок: команда проєкту вперше зніматиме ЧАЕС з води, а також зсередини реактора. Вперше відеоінтерв’ю дасть головний архітектор міста Прип’ять Марія Проценко. Свої історії розкажуть головний інженер ЧАЕС Микола Штейнберг, пожежний Петро Хміль, старший інженер управління на четвертому енергоблоці Олексій Бреус, підполковник ПВС Сергій Володін, партсекретар атомної електростанції Сергій Парашин, пілот Ігор Письменський та інші. 

    Над створенням проєкту працює українська команда на чолі з продюсером серіалу Романом Мартиненком (кінокомпанія “ММД ПРО”) і режисером Андрієм Алферовим. Німецька знімальна група продакшну Looks Film: продюсер Гуннар Дедіо, автори і сценаристи проєкту Дірк Шнайдер та Аріане Рікер. Ексклюзивний саундтрек, а також музичне оформлення до серіалу спеціально пише гурт ONUKA. 

    Чорнобиль давно перестав бути просто техногенною катастрофою, він став культурним феноменом. Рефлексуючи на тему цієї трагедії, ми й не помітили, як сильно збагатили не тільки національну культуру, а й світову. Створили нове життя після катастрофи. Цей серіал – ще одна спроба заглибитися в тему Чорнобиля, а через неї – в людську природу. Нашу з вами природу.

    Режисер проєкту Андрій Алферов

    Проєкт створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно та німецького телеканалу ZDF. Зйомки документального українсько-німецького серіалу “Чорнобиль” триватимуть до кінця осені. Прем’єра проєкту в Україні запланована на весну 2022 року.