Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Деміург

  • Фільм «Деміург» отримав Народну премію Естонії на фестивалі документального кіно в Пярну

    Фільм «Деміург» отримав Народну премію Естонії на фестивалі документального кіно в Пярну

    Дебютний фільм «Деміург», режисерки Ольги Семак, отримав Народну премію Естонії на 38-му фестивалі документального кіно в Пярну.

    «Деміург» — історія про сільський аматорський театр на Волині. В пошуках подолання особистої кризи столичний актор Петро повертається в своє рідне село, аби разом зі своїми земляками створити театр.

    Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду,  кінокомпанією «Метрополіс».

    Пярнуський кінофестиваль — найстаріший кінофорум в країнах Балтії.

    Фестиваль проходив з 6 по 13 жовтня в Пярну, і продовжить подорожувати 13– 20 жовтня — в Таллінні і Тарту.

  • У межах міжнародного фестивалю документального кіно в Пярну відбудеться прем’єра фільму «Деміург»

    У межах міжнародного фестивалю документального кіно в Пярну відбудеться прем’єра фільму «Деміург»

    Балтійська прем’єра фільму «Деміург» режисерки Ольги Семак відбудеться на 38-му Міжнародному фестивалі документального кіно в Пярну.

    Фестиваль проходитиме з 6 по 20 жовтня: 6 -13 жовтня в Пярну, 13–20 жовтня у інших містах Естонії.

    Фільм увійшов до основного конкурсу і побореться за головну нагороду фестивалю – Народну премію Естонії, яка присуджується з 1999 року в співпраці з Національним телебаченням Естонїі, – найліпший фільм обирають телеглядачі через голосування.

    «Деміург» – історія про сільський аматорський театр на Волині. В пошуках подолання особистої кризи столичний актор Петро, повертається в своє рідне село, аби разом з односельцями створити театр і довести самому собі, на що він ще здатен.

    Стрічка створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду, компанією «Метрополіс».

    Міжнародну промоцію стрічки підтримав Український інститут в партнерстві з Eurimages.

    Пярнуський міжнародний фестиваль документального кіно – найстаріший кінофорум в країнах Балтії. Щорічно тут демонструють пів сотні фільмів, які фокусуються на соціальних історіях, психологічних драмах, проблемах корінних народів, непересічних героях, будь-яких проявах народного і професійного мистецтва.

  • Художник Микита Лиськов створив нові постери до фільму «Деміург», режисерки Ольги Семак.

    Художник Микита Лиськов створив нові постери до фільму «Деміург», режисерки Ольги Семак.

    Художник Микита Лиськов створив нові постери до фільму «Деміург», режисерки Ольги Семак. 

    Фільм «Деміург» – це трагікомічна історія про сільський театр на Волині.

    Після років слави та гастролей маленька аматорська трупа переживає кризу. Режисерові чимраз важче знаходити акторів для нових постановок. Старі образи й взаємні розчарування загрожують зруйнувати цей крихкий театральний експеримент і розсварити їх назавжди. 

    Виробництво фільму здійснюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Українського інституту і Eurimages.

  • ОМКФ-2023 — День 7-й: майстер-класи з документалістики та Національний конкурс

    ОМКФ-2023 — День 7-й: майстер-класи з документалістики та Національний конкурс

    25 серпня продовжились покази фільмів конкурсних та позаконкурсних програм. Так, глядачам показали стрічки спеціальної програми «Міста та їхні герої» Ольги Гібелінди, «Хліб та сіль» Даміана Коцура та «CIVIL PITCH 2.0. Кіно, що наближає перемогу», який зняли Павло Дорогой, Леся Дяк, Галина Лавринець, Анастасія Тиха.

    “CIVIL PITCH відбувається вже вдруге. Наприкінці 2021 року була ідея зробити фільм про Нелю, яка має свій музей народного побуту в Полтавській області. Після початку повномасштабного вторгнення у хаті Нелі, яка планувалась під музейні експонати, прихистили харків’ян, які й досі тут живуть — герої фільму «Гості з Харкова»”, — сказала Олександра Братищенко, продюсерка «Гості з Харкова».

    У Національному конкурсі представили фільми «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, «Звідки куди» Мачека Хмели та «Правило двох стін» Девіда Гутніка.

    Під час Q&A фільму «Звідки куди» режисер Мачек Хмела сказав:

    “Ми знімали цей фільм з надією, що він буде транслюватися, коли війна вже закінчиться. Та, на жаль, вона досі триває… Все почалося на третій день війни, коли я побачив тисячі людей на польсько-українському кордоні. Тоді я вирішив купити бусик і доєднатися до інших волонтерів. З деякими людьми, котрих я евакуював, я і досі тримаю зв’язок. Зараз моя волонтерська діяльність полягає в тому, що я допомагаю збирати кошти на транспортні засоби. Цей досвід, який я пережив, навчив мене цінувати життя, і це був один із посилання фільму”.

    “У фільмі ніхто не висловлює свої почуття, хоча головна героїня не раз запитує: «А ти мене любиш?». Раніше не було заведено висловлювати свої почуття. Мені, наприклад, ніколи цього не казали, хоча я розуміла — батьки мене дуже любили, — розповіла Тоня Ноябрьова. — В цьому фільмі є дві частини пазла. Перша — це розлучення батьків. В мене теж таке трапилося. Попри те, що я була вже доросла, це було важко. Друга частина — це дев’яності роки, які я дуже детально пам’ятаю. Та для мене 1990-ті не були трагічними. Я була дитиною, мені було достатньо однієї жуйки для щасливого тижня. Я вирішила скомпілювати ці дві теми — розруха в житті й в душі головної героїні та розруха навкруги, тобто драма помножена на драму”.

    Продовжила свою роботу і Літня кіношкола. Учасники відвідали майстер-класи, присвячені документальному кіно. Зокрема, майстер-клас «Можливості фільму — фестивальна історія» з Ольгою Бесхмельниціною.

    Також в межах Літньої Кіношколи відбулись майстер-клас про створення діалогу з героєм у документальному проєкті за участі режисера Юліана Улибіна, майстер-клас «Продюсування документального архівного кіно» за участі продюсерки Олександри Братищенко та майстер-клас за участі авторок фільму «Деміург» Олени та Ольги Семак «Як пройти шлях від ідеї до прем’єри?».

    “Над фільмом «Деміург» ми працювали протягом чотирьох років. Історія знімалась дуже скромними ресурсами й з мінімальною кількістю техніки.. Монтаж був дуже складний, були довгі обговорення, суперечки. Довіру героїв я відчула лише на третій рік зйомок, коли вони перестали хвилюватися перед камерою, — поділилась Ольга Семак. — Наш фільм — це синтез жанрів. Це абсолютно реальна історія без режисерського втручання”.

    В межах індустрійної секції Film Industry Office відбулась презентація грантової програми Ukrainian Film Academy and Netflix, а також низка дискусій. Зокрема, експерти обговорили, як знімати фільми про війну, а також місце документального кіно в розбудові та формуванні суспільних інституцій та як зробити документальний контент зрозумілим міжнародному глядачу.

    Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, зауважив:

    “Коли росіяни руйнують ракетами електричну систему в Україні, змушують всю територію жити без світла, без центрального опалення, водопостачання, їжі, вони проводять геноцид. І нам потрібно інформувати про це світ, в чому допомагає кіноспільнота. Саме люди з камерами роблять проблеми видимими”.

    Одеський міжнародний кінофестиваль проходить за підтримки Одеської міської ради, Чернівецької міської ради, Чернівецької обласної ради, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» та Європейського Союзу, Партнеру документальної секції Film Industry Office Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

    Офіційний спонсор: TM ARARAT. Офіційний платіжний партнер: Mastercard. Генеральний телевізійний партнер: ICTV-2. Офіційні партнери: UpHub та Культурно-мистецький центр ім. І. Миколайчука. Глянцевий партнер: Marie Claire. Культурний партнер: Jetsetter. Медіапартнер: MEGOGO. Офіційний готель: «Буковина». Інформаційні партнери: Радіо 10, Чернівецька медійна платформа «Шпальта», Суспільне Чернівці, LiRoom.

  • ОМКФ-2023 — День 5-й: дискусії на Film Industry Office

    ОМКФ-2023 — День 5-й: дискусії на Film Industry Office

    23 серпня учасників індустрійної секції Film Industry Office 14-го ОМКФ очікувала насичена програма. Зокрема, відбулась дискусія про серіальну галузь, обговорення зміни вподобань українців в аудіовізуальному контенті під час повномасштабної війни та багато іншого.

    Огляд серіальної індустрії України 2022-2023 розпочала Анастасія Рахманіна, головна редакторка аналітичного порталу Media Business Reports, Компанія Media Resources Management (MRM).

    “2014-й був останнім роком, коли серіали лідирували в українському телевізійному етері — за сумарним хронометражем їх частка складала майже 30%. В останні роки серіали трималися на другому місці за загальною кількістю в етері. Починаючи з 2014 року, загальний обсяг трансляцій контенту російського виробництва скоротився у понад 33 рази. Натомість кількість серіалів українського виробництва збільшилась приблизно у 7 разів”, — розповіла вона. 

    “За аналізом після початку повномасштабної війни потреби глядача лишилися такими самими, просто загострились. Також з’явився шалений запит на об’єднання зі своїми”, — додала Анастасія Штейнхауз, виконавча директорка ICTV, ICTV2, керівниця напряму Starlight Doc.

    Крім того, в межах індустрійної секції пройшла дискусія на тему спільного виробництва аудіовізуального контенту з нордичними країнами та майстер-клас з нового революційного вимірювача відстані/інструменту фокусування на основі штучного інтелекту, винайденого і виготовленого у Швеції.

    “Я вважаю, що потрібно починати думати про навчання знімальних груп: гаферів, фокус-пулерів тощо. По-перше — вчіть англійську. По-друге — вчіть англійську. По-третє — вчіть англійську. Але крім цього, дуже важливо мати освітній сенс. Бо коли закінчиться війна, у вас з’явиться багато історій і людей, які захочуть знімати про Україну. Це одна з проблем, про яку ваша галузь повинна подбати — навчити базову команду”, — сказав Андерс Банке, шведський режисер, учасник дискусії «Копродукція з нордичними країнами».

    П’ятий день ОМКФ був насиченим на покази фільмів Національного конкурсу. Зокрема, в цей день були представлені «День Незалежності» Володимира Тихого, «Деміург» Ольги Семак та «Сашенька» Олександра Жовни.

    “У нас був лише один день зйомок, в якому було залучено 11 знімальних груп. Хоча фільм знімало одразу багато людей, всі ці різні історії на різних ландшафтах стилістично схожі. Всі, хто брав участь у зйомці, знайомі настільки давно, що не потрібно було ставити задачі чи пояснювати, що робити. Наприклад, ми з Володимиром Тихим працюємо разом вже 20 років. Він як режисер чітко знає, що хоче, зважаючи на те, що він, в першу чергу, режисер ігрового кіно. Саме тому стрічка вийшла дуже поетична. І додам, що цей фільм містить дуже багато елементів комедії”, — розповів Ігор Савиченко, продюсер фільму «День Незалежності».

    Також глядачі подивились фільми «Воїни» Влада Левковського, «Батьківщина — це простір у часі» Томаса Хайзе та «Сивочолі гравці» Денна Лобба з програми спеціальних показів. На показ британської документальної стрічки про гравців у великий теніс завітав один з героїв фільму — 99-річний тенісист Леонід Станіславський. Він увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найстарший у світі тенісист, який бере участь у міжнародних змаганнях.

    “Якщо говорити про мій досвід перебування в Україні, а також про зйомки в Харкові, то це був час, сповнений щастям. Я дійсно відчував щирість та доброту, адже українці — фантастичні. І Леонід для мене завжди був прикладом лише позитивних рис. Я думаю, що з початком війни в Україні, роль Леоніда, стала ще більш значущою. Адже він уособлює силу, свободу, які характеризують всіх українців”, – сказав Денн Лобб.

    Одеський міжнародний кінофестиваль проходить за підтримки Одеської міської ради, Чернівецької міської ради, Чернівецької обласної ради, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» та Європейського Союзу, Партнеру документальної секції Film Industry Office Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

    Офіційний спонсор: TM ARARAT. Офіційний платіжний партнер: Mastercard. Генеральний телевізійний партнер: ICTV-2. Офіційні партнери: UpHub та Культурно-мистецький центр ім. І. Миколайчука. Глянцевий партнер: Marie Claire. Культурний партнер: Jetsetter. Медіапартнер: MEGOGO. Офіційний готель: «Буковина». Інформаційні партнери: Радіо 10, Чернівецька медійна платформа «Шпальта», Суспільне Чернівці, LiRoom.

  • 14-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройде 19-26 серпня і відбудеться на декількох локаціях

    14-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройде 19-26 серпня і відбудеться на декількох локаціях

    Зокрема, покази конкурсних програм фестивалю та індустріальні заходи відбудуться у Чернівцях, у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука. Покази ретроспективних та спеціальних програм пройдуть в Одесі в кінотеатрі Multiplex.

    Національний конкурс:

    До Національної конкурсної програми 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю увійшли 10 повнометражних фільмів. Зокрема, за нагороди змагатимуться ігрові та документальні стрічки.

    Ігрові фільми:

    • «Валерія виходить заміж», реж. Мікаль Вінік, прод. Аелет Каіт, Амір Харель, Володимир Яценко, Анна Яценко

    Валерія, молода дівчина, приїжджає з України до Ізраїлю, щоб зустрітися зі своїм майбутнім чоловіком, бо вони мають одружитися за домовленістю в Інтернеті. В аеропорту Валерію зустрічає її сестра Христина зі своїм чоловіком, яка вже деякий час живе в Ізраїлі, і вийшла заміж так само за домовленістю. Христина задоволена своїм життям і хоче того ж для своєї сестри. Але протягом дня у Валерії з’являються сумніви.

    • «Мій карпатський дідусь», реж. Заза Буадзе, прод. Андрій Суярко, Алла Овсяннікова, Олександр Коваленко, Володимир Філіппов, копрод. Ольга Козаревська, Мілош Шмідтмайєр, Сергіу Паскару (створено за підтримки Держкіно)

    Молодий італієць Мікеле, який має українські коріння, вирушає до далекого селища в Карпатах, щоб розпорошити прах своєї матері. Тут живе його дід Михайло, колишній клоун на ім’я «Буба». Співіснування Михайла і Мікеле супроводжується серією карколомних подій, які перетворюють серйозні речі на трагікомедію і назавжди об’єднують колись роз’єднані долі дідуся та онука.

    • «Сашенька», реж. Олександр Жовна, прод. Олександр Жовна, Євген Сівков (створено за підтримки Держкіно)

    Шокуюче вбивство, що потрясло радянське суспільство сімдесятих. Вночі у своїй постелі хтось розстрілює з мисливської рушниці немолоде подружжя, лишаючи сиротою їх двадцятилітнього сина, прикутого до інвалідного візка. В ході слідства спливає таємнича історія життя, на перший погляд, звичайної радянської родини. Проте, лише на перший погляд. Історія, яка постане далі стане по-справжньому приголомшливою.

    • «Ти мене любиш?», реж. Тоня Ноябрьова, прод. Анастасія Буковська, Данило Каптюх, Микита Буковський (створено за підтримки Держкіно)

    За рік до розпаду Радянського Союзу. Сімнадцятирічна Кіра зустрічається з важливими змінами у своєму житті, саме в той час, коли Україна звільняється від радянського впливу. Разом вони шукають свою ідентичність і досліджують нові, властиві кожному підлітку речі — бунтарські, смішні, небезпечні….

    Документальні фільми:

    • «Звідки куди», реж. Мачек Хамела, прод. Пьотр Ґравендер, Мачек Хамела, копрод. Жан-Марі Жиґон, Анна Паленчук (створено за підтримки Держкіно)

    «Звідки куди» — це правдиве та близьке спостереження за евакуацією українців, які вирішують залишити свої домівки, щоб врятувати життя. Їм допомагає польський волонтер Мачек Хамела. Його евакуаційний автомобіль долає десятки тисяч кілометрів аби відвезти біженців до Польщі, якомога далі від війни. Мачек проїжджає повз покинуті будинки, заміновані поля та численні військові блокпости, фільмує документальну стрічку за кермом автомобіля та пропонує глядачеві місце у машині.

    • «Деміург», реж. Ольга Семак, прод. Олена Семак (створено за підтримки Держкіно)

    Трагікомедія про сільський аматорський театр на Волині. В пошуках подолання особистої кризи відомий столичний актор Петро повертається в рідне село, аби разом зі своїми односельцями створити театр, і в такий спосіб довести самому собі, на що він ще здатен.

    • «День Незалежності», реж. Володимир Тихий, прод. Ігор Савиченĸо, Володимир Тихий, Андрій Котляр, копрод. Каміль Рутĸовсьĸий

    Події фільму відбуваються в один день: 24 серпня 2022 роĸу, ĸоли Уĸраїна святĸує 31-шу річницю відновлення незалежності. Фільм поєднує місця та людей, яĸі найĸраще передають дух воєнного часу в ĸраїні. Це відносно безпечні міста Київ та Львів, міста під щоденними раĸетними обстрілами Харĸів та Миĸолаїв, оĸоп на лінії фронту в Донецьĸій області та пляжі Одеси. Фільм представляє один день з життя: пляжного поліцейсьĸого патруля, жінĸи-війсьĸовослужбовця, солдата швидĸого штурмового підрозділу, солдата мінометного підрозділу, працівниці пабу, художниці та ĸолишнього депутата парламенту.

    • «Крихка пам’ять», реж. Ігор Іванько, прод. Олександра Братищенко, Марія Пономарьова, Ігор Іванько, копрод. Петер Керекеш (створено за підтримки Держкіно)

    Молодий кінооператор Ігор випадково знаходить пошкоджений фотоархів свого діда — відомого радянського та українського кінооператора Леоніда Бурлаки. Ігор має дізнатися, ким був й про що мріяв його дід, допоки хвороба Альцгеймера не відбере у Леоніда можливість впізнавати онука.

    • «Ми не згаснемо», реж. Аліса Коваленко, прод. Яна Калмикова, Валерій Калмиков, Олексій Кобєлєв, Стефан Сиоан, Катажина Кучинська, Томаш Моравський (створено за підтримки Держкіно)

    Донбас, 2019 рік. Вдалині досі відлунює гуркіт попереднього російського вторгнення, а в повітрі вже відчувається наближення нового. На цьому позірно бляклому воєнному тлі п’ятеро підлітків вперше серйозно задумуються про власне майбутнє. Їхні енергія, ентузіазм і надія дають їм змогу попри всі обставини прожити останні золоті миті дитинства на повну силу. Вони мріють втекти не лише від війни, але й від нудьги маленького містечка. Тоді несподівано їм трапляється нагода вирушити в довгу подорож до самісінького Непалу. Чи збудеться їхня мрія підкорити світ?

    • «Правило двох стін», реж. Девід Гутник, прод. Ольга Бесхмельниціна, Сем Бісбі, Стейсі Райс

    «Правило двох стін» — це інтимний погляд на війну в Україні очима українських митців, які залишаються у своїй країні, щоб творити мистецтво як зухвалий акт перед обличчям агресії. Фільм представляє вторгнення в Україну як війну пам’яті, ідентичності та правди. Використовуючи живу музику, живопис, вуличне мистецтво та сам акт створення фільму, він має на меті висвітлити психологічні кризи: як піти до ресторану чи бару серед майже постійного звучання повітряної тривоги та ракетних ударів; як реагувати та чинити опір, дотримуючись ритмів щоденного життя.

    Переможці Національного конкурсу визначаються в таких номінаціях:

    «Найкращий український повнометражний ігровий фільм» та «Найкращий український повнометражний документальний фільм».

    Міжнародна конкурсна програма:

    До Міжнародної європейської конкурсної програми увійшли 7 повнометражних фільмів. Зокрема, за нагороди змагатимуться стрічки з таких країн, як Франція, Україна, Швеція, Норвегія, Ізраїль, Німеччина, Латвія, Румунія, Польща, Італія.

    У Міжнародній європейській конкурсній програмі представлені:

    • «Батьківщина», реж. Олександр Міхалкович, Ганна Бадзяка, прод. Маріо Адамсон, Ешлі Дж. Сміт, Аніта Норфолк, Олександр Міхалкович (Швеція, Україна, Норвегія)

    У 2020 році військова практика Білорусі насильницьких знущань, тортур і вбивств призовників, яку застосовували як засіб контролю, призводить до спалаху невдоволення серед населення.

    • «Валерія виходить заміж», реж. Мікаль Вінік, прод. Аелет Каіт, Амір Харель, Володимир Яценко, Анна Яценко (Ізраїль, Україна)

    Валерія, молода дівчина, приїжджає з України до Ізраїлю, щоб зустрітися зі своїм майбутнім чоловіком, бо вони мають одружитися за домовленістю в Інтернеті. В аеропорту Валерію зустрічає її сестра Христина зі своїм чоловіком, яка вже деякий час живе в Ізраїлі й вийшла заміж так само за домовленістю. Христина задоволена своїм життям і хоче того ж для своєї сестри. Але протягом дня у Валерії з’являються сумніви.

    • «Дивертисмент», реж. Марі-Кастіль Менсьон-Шаар, прод. Марк-Бенуа Креансьє та Олів’є Ґастінель (Франція)

    Класична симфонічна музика — це все для 17-річної Захії Зіуані та її сестри-близнючки Феттуми. Але через своє походження вони змушені виборювати свої мрії у 1995 році — стати диригенткою оркестру та віолончелісткою. Рішучість, пристрасть та сміливість приводять сестер до рішення створити власний оркестр «Divertimento».

    • «Правило двох стін», реж. Девід Гутник, прод. Ольга Бесхмельниціна, Сем Бісбі, Стейсі Райс (Україна, США)

    «Правило двох стін» — це інтимний погляд на війну в Україні очима українських митців, які залишаються у своїй країні, щоб творити мистецтво як зухвалий акт перед обличчям агресії. Фільм представляє вторгнення в Україну як війну пам’яті, ідентичності та правди. Використовуючи живу музику, живопис, вуличне мистецтво та сам акт створення фільму, він має на меті висвітлити психологічні кризи: як піти до ресторану чи бару серед майже постійного звучання повітряної тривоги та ракетних ударів; як реагувати та чинити опір, дотримуючись ритмів щоденного життя.

    • «Сестри», реж. Лінда Олте, прод. Матис Кажа (Латвія, Італія)

    Анастасія та Діана — дві сестри, які живуть у латвійському дитячому будинку. Вони дізнаються, що їх хоче прийняти за дочку американська родина. І якщо Діана не може дочекатися переїзду до Штатів, то Анастасія не в захваті від ідеї покинути рідний дім. Коли в їхнє життя повертається біологічна мати Алла, Анастасія робить усе, щоб налагодити з нею стосунки, але в Алли інші плани.

    • «Ссавці», реж. Себастьян Михайлеску, прод. Діана Парою, Ада Соломон, Ева Пущинська, Ніна Фрезе (Румунія, Польща, Німеччина)

    Людина на межі втрати контролю відкриває світ дивних ритуалів і тривожних спільнот, аж поки межі між реальним і сюрреалістичним починають стиратися.

    • «Полум’яне небо», реж. Крістіан Петцольд, прод. Флоріан Кернер фон Густорф, Міхаель Вебер, Антон Кайзер (Німеччина)

    Невеликий будинок для відпочинку на березі Балтійського моря. Дні спекотні, дощу не було тижнями. Збираються четверо молодих людей — старі й нові друзі. Коли висохлі ліси навколо них починають спалахувати, накаляються й емоції між ними. Щастя, хіть і любов поєднуються з ревнощами, образами та напругою. А ліси тим часом горять. І незабаром полум’я дістанеться компанії друзів.

    Переможці Міжнародної європейської конкурсної програми визначаються в номінації «Найкращий європейський повнометражний фільм». А оцінювати конкурсні фільми буде Міжнародне журі, склад якого буде оголошено незабаром.

    Фільмом-відкриттям 14-го Одеського міжнародного фестивалю стане українська стрічка «Довбуш» режисера Олеся Саніна (створено за підтримки Держкіно).

    Цьогоріч ОМКФ розпочнеться з показу пригодницько-історичного екшена про Олексу Довбуша. Сюжет фільму розгортається у Карпатах 18 століття. Жорстоке правління польської шляхти змушує гуцулів тікати в гори. Двоє братів, Олекса та Іван Довбуші, опиняються поза законом і стають опришками. У пошуках помсти панам за вбивство батьків Довбушів, брати стають ворогами один одному. Один прагне грошей, другий — справедливості. Гуцули починають повстання, яке очолює Олекса. Шляхта робить усе можливе, аби знищити Довбуша. Але він їх перехитрив. І розрослася легенда про карпатського лицаря. Легенда, що надихає покоління тих, хто бореться за свободу рідної землі. Про силу і любов Олекси Довбуша, про зраду і кривду. Про те, як він жив і як обманув смерть.

    Сценаристами стрічки виступили Пол Волянський, Олесь Санін, Василь Портяк та Максим Черниш. Оператор фільму — Сергій Михальчук. Продюсерами виступили Максим Асадчий, Олесь Санін та Данило Білак. Виробництво фільму — кінокомпанія Pronto Film за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Ролі у фільмі виконали: Сергій Стрельников, Олег Шульга, Олексій Гнатковський, Дар’я Плахтій, Матеуш Косьцюкевіч, Агата Бузек, Петро Жирун, Павло Жирун, Дмитро Вівчарюк, Роман Ясіновський, Ростислав Держипільський, Олександр Мавріц.

    «Війна забрала у кожного з нас частину серця, забрала радість, а принесла невимовний сум і біль втрат. Але ми вистояли, йдемо попри все до перемоги, і кінофестиваль, сподіваюся, стане ознакою нашої сили духу, відродженням нового життя в незламному українському суспільстві, — впевнений Олесь Санін. — Кінематографісти вважають свої фільми дітьми. І дуже важливо, щоб стрічку вперше побачив світ серед тих, хто його полюбить і оцінить. Ми переконані, що ОМКФ в Чернівцях — саме те місце, яке відкриє дорогу нашому фільму «Довбуш», який ми так непросто, але натхненно створювали та прем’єри якого так довго чекали».

    Олесь Санін — відомий український кінорежисер, актор, оператор, продюсер та сценарист. В його режисерському доробку є як документальні, так і ігрові стрічки. Найбільше Олесь Санін відомий за фільмами «Мамай» та «Поводир», який у 2015 році був обраний представляти Україну у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» на здобуття премії «Оскар». Світова прем’єра «Поводиря» відбулась на ОМКФ у 2014 році.

    «Ми розпочали зйомки фільму 19 серпня 2018 року. І зараз, рівно через п’ять років, ми вперше показуємо фільм українському глядачу. Фільм пройшов через важкі випробування і дійшов нарешті до кінозалу. Це справжнє свято для мене як для продюсера», — коментує Максим Асадчий.

    «Попередні роки Одеський міжнародний кінофестиваль зазвичай відкривали закордонні стрічки. Зараз ми бачимо, що українське кіно піднялось на дуже високий рівень по своїй якості, сенсам та ідеям. Тож ми дуже раді, що цьогоріч ОМКФ відкриє український фільм, історично-пригодницький екшн Олеся Саніна «Довбуш», на який ми всі так чекали. І саме глядачі ОМКФ стануть першими, хто матиме змогу зануритись у світ найвідомішого з опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша», – зазначила Анна Мачух, генеральна директорка ОМКФ.

    Показ фільму відбудеться 19 серпня — у день відкриття 14-го ОМКФ.

    Фільмом-закриттям ОМКФ стане стрічка австрійської режисерки Джессіки Гауснер «Клуб Зеро», міжнародна прем’єра якої відбулась в основному конкурсі 76-го Каннського кінофестивалю.

    Головну роль у фільмі спільного виробництва Австрії, Великобританії, Німеччини, Франції, Данії та Катару зіграла Міа Васіковська. Її героїня — вчителька приватної школи, міс Новак. Вона впевнена, що споживання меншої кількості їжі — це шлях до здорового життя, і вчить цій філософії своїх учнів. Під впливом міс Новак в школі виникає закритий «Клуб Зеро», який сповідує концепцію відмови від їжі.

    Джессіка Гауснер відома глядачам своєю попередньою роботою «Малюк Джо», за яку акторка Емілі Бічем отримала нагороду за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі у 2019 році.

    Новий фільм Гауснер «Клуб Зеро» можна буде побачити в день закриття 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю, 26 серпня.

    Одеський міжнародний кінофестиваль проходитиме за підтримки Одеської міської ради, Чернівецької міської ради, Чернівецької обласної ради, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» та Європейського Союзу, Партнеру документальної секції Film Industry Office Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

    Офіційний спонсор: TM ARARAT. Офіційний платіжний партнер: Mastercard. Генеральний телевізійний партнер: ICTV-2. Офіційні партнери: UpHub та Культурно-мистецький центр ім. І. Миколайчука. Глянцевий партнер: Marie Claire. Культурний партнер: Jetsetter. Медіапартнер: MEGOGO. Офіційний готель: «Буковина». Інформаційні партнери: Радіо 10, Чернівецька медійна платформа «Шпальта», Суспільне Чернівці, LiRoom.

  • На 35-му Galway Film Fleadh відбулася прем’єра документального фільму «Деміург»

    На 35-му Galway Film Fleadh відбулася прем’єра документального фільму «Деміург»

    Один з найбільших кінофестивалів Ірландії проходив 11-16 липня в Ґолвеї. Фільм увійшов до програми «Artist on Film».

    «Деміург» — повнометражний дебют режисерки Ольги Семак. Це трагікомедія про сільський театр на Волині. В пошуках подолання особистої кризи столичний актор Петро повертається у свої рідне село, або разом з односельцями створити театр і довести самому собі, на що він ще здатен.

    На етапі розробки проєкт був презентований в секції WIP Варшавського кінофестивалю, пітчингах Одеського кінофестивалю та Kharkiv MeetDocs.

    Фільм створено кінокомпанією «Метрополіс» за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду. Фінальні роботи з постпродакшену були підтримані ГО «Докудейз» та Німецькою кіноакадемією за сприяння Уповноваженого Федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа та Гете-Інституту в рамках програми FILMBOOST.

    Українська прем’єра фільму відбудеться на Одеському міжнародному кінофестивалі, який триватиме з 19 по 26 серпня в Чернівцях.

  • Завершено зйомки дебютного фільму Ольги Семак “Деміург”

    Завершено зйомки дебютного фільму Ольги Семак “Деміург”

    Завершено зйомки дебютного повнометражного документального фільму “Деміург” режисерки Ольги Семак. Робота над проєктом тривала три роки.

    “Деміург” – це трагікомічна історія про сільський театр на Волині. Щоліта столичний актор Петро Панчук приїздить в рідне село і робить нову виставу зі своїми односельцями. Серед них – керівник клубу, землевпорядниця, вчителька, баяніст, дружина режисера, охоронець цегельні, директор школи, сільські діти. Наприкінці серпня вся громада збирається на прем’єру.

    Після років слави та гастролей маленька аматорська трупа переживає кризу. Режисерові чимраз важче знаходити акторів для нових постановок. Старі образи й взаємні розчарування загрожують зруйнувати цей крихкий театральний експеримент і розсварити їх назавжди.

    Минає нелегкий рік. Режисер вчетверте стає батьком, проте ледь не втрачає дружину, яка перенесла важкий інсульт. До літніх вакацій він готує нову постановку. Охочих вийти на сцену в селі катма, тому вибір припадає на водевіль Чехова для трьох акторів. На сцені – режисер, дружина режисера і друг дитинства режисера, місцевий завклуба.

    Разом з режисеркою Ольгою Семак за харизматичними героями цієї іронічної та меланхолійної історії спостерігали оператори Сергій Сивко та Олександр Течинський, звукооператори Олег Головьошкін, Андрій Нідзельський, Антон Гусєв, продюсерка Олена Семак (кінокомпанія “Метрополіс”).

    Девелопмент проєкту підтримав у 2019 році Український культурний фонд. У 2020 році проєкт був презентований в секції Work-in-Progress Варшавського кінофестивалю. Виробництво фільму відбувається за підтримки Держкіно. Реліз заплановано на 2022 рік.

     Фото: Сергій Сивко та Ольга Семак