Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Дмитро Сухолиткий-Собчук

  • На 56-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах пройшла панельна дискусія про вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію

    На 56-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах пройшла панельна дискусія про вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію

    У Чехії триває 56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах. Вчора, 4 липня, в межах Karlovy Vary International Film Festival пройшла панельна дискусія “Вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію”.

    Участь в обговоренні взяли Симона Бауман (German Films), Улдіс Цекуліс (VFS Films), Павліна Зіпкова (Czech Film Commission), Дагмар Седлачкова (Masterfilm) та Ігор Савиченко (Directory Films) і Дар’я Бассель (Moonman, Docudays UA), модерувала розмову Іванна Хіцінська. Учасники дискусії говорили про те, як війна росії проти України впливає на міжнародну кіноіндустрію та вкотре звернули увагу кіноспільноти на необхідність припинення співпраці з кіноінституціями рф і важливість виключення нині російського кінематографа зі світового культурного поля.

    Нагадаємо, у позаконкурсній програмі Horizons Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, що за визначенням фестивалю є добіркою найвидатніших сучасних фільмів, Україна представляє створені за підтримки Держкіно стрічки: “Бачення метелика” режисера Максима Наконечного, “Клондайк” режисерки Марини Горбач, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Відблиск” Валентина Васяновича. До програми Horizons відібрано також стрічку “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, вбитого в Маріуполі наприкінці березня. А до складу журі нової фестивальної конкурсної секції Proxima запрошено відомого українського режисера Мирослава Слабошпицького.

    Сьогодні в межах KVIFF’s Industry Days на кінофестивалі у Карлових Варах триває презентація секції Work in Progress від Одеського міжнародного кінофестивалю. До OIFF WIP Selection відібрано 8 проєктів, всі вони створюються за підтримки Державного агентства України з питань кіно: “Ти – Космос” (реж. Павло Остріков), “Свято Хризантем” (реж. Семен Мозговий), “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь), “Залізна сотня” (реж. Юлія Гонтарук), “Коли нам було 15” (реж. Анна Бурячкова), “Демони” (реж. Наталка Ворожбит), “БожеВільні” (реж. Денис Тарасов), “Ти мене любиш?” (реж. Тоня Ноябрьова).

    56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах триває до 9 липня 2022 р.

  • Підсумки представлення України на Каннському кінофестивалі: заяви та дії на підтримку нашої держави, робота Національного павільйону України та участь України в конкурсній та індустрійній програмах Канн

    Підсумки представлення України на Каннському кінофестивалі: заяви та дії на підтримку нашої держави, робота Національного павільйону України та участь України в конкурсній та індустрійній програмах Канн

    Завершив роботу ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль, на якому Україна у складний для неї воєнний час була представлена Національним павільйоном на кіноринку Marché du Film, фільмами у конкурсних програмах та великою кількістю індустрійних заходів за участі та на підтримку української кіногалузі. Цього року фестиваль став фронтом боротьби за те, щоб голос українського кіно, голос України був дійсно почутий міжнародною спільнотою.

    На відкритті 75-го Каннського міжнародного фестивалю з відеозверненням до аудиторії виступив Президент України Володимир Зеленський.

    1 вересня 1939 року мав розпочатися перший Каннський кінофестиваль. Але Друга світова війна порушила ці плани. Шість років на фронтах цієї війни кіно билося за свободу, та, на жаль, і за диктатуру. “Великий диктатор” Чарлі Чапліна, що вийшов 1940 року, тоді не знищив справжнього диктатора. Але завдяки йому кінематограф перестав бути німим. Німим у всіх сенсах цього слова. Кінематограф заговорив, і це був голос майбутньої перемоги свободи. Сьогодні, як і тоді, знов є диктатор. Знов, як і тоді, є війна за свободу. Та знов, як і тоді, необхідно, щоб кінематограф не був німим. Ми маємо нарешті виграти цю битву. Кожен голос має бути на боці свободи. І передусім голос кінематографа.

    Президент України Володимир Зеленський

    Голосом кінематографа України безпосередньо в офіційному відборі Каннського кінофестивалю стали відразу дві повнометражні дебютні стрічки молодих українських режисерів: “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука у “Двотижневику режисерів” і “Бачення метелика” Максима Наконечного у секції “Особливий погляд”.

    25 травня, у день світової прем’єри в секції Un Certain Regard офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю, команда фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision) провела акцію на підтримку України на червоній доріжці, коли увага всіх міжнародних медіа була максимально прикута до творчої групи. Митці вийшли під звуки сирен повітряної тривоги та закрили свої обличчя символом перекресленого ока, який широко відомий користувачам соціальних та означає “Потенційно неприйнятний контент. Ця світлина може містити сцени жорстокості або насильства”. Команда тримала постер із підписом “Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this Genocide?” (“росіяни вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид – це потенційно неприйнятний контент?”). Потужна акція український митців мала неабиякий розголос на фестивалі.

    Photo credit (c) Laurent Koffel

    Україна цьогоріч використовувала всі можливості для того, щоб донести до широкої аудиторії Каннського кінофестивалю правду про війну росії проти нас. Вперше до складу журі однієї з премій фестивалю – “Золоте око” (L’Oeil d’Or), що вручається від 2015 року найкращій документальній стрічці, присутній в одній з офіційних каннських програм, – долучилася українська режисерка Ірина Цілик.

    Спеціальний приз від L’Oeil d’Or журі вручило стрічці Mariupolis 2 – посмертній роботі литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який був вбитий російськими окупантами в Маріуполі на початку квітня. Стрічку змонтовано з матеріалу, який Мантас знімав у Маріуполі, та який вдалося зберегти цивільній дружині режисера Ганні Білобровій. Разом із Дунею Сичовою вони змонтували “Маріуполіс 2” і представили у Каннах останній фільм режисера. Вручаючи нагороду, президентка журі Аґнєшка Холланд оголосила хвилину мовчання за жертвами війни росії в Україні – режисерами, журналістами, фотографами та іншими людьми творчих професій.

    Фото: фб-сторінка Ірини Цілик 

    Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film

    Разом із початком Каннського кінофестивалю та його кіноринку Marché du Film 17 травня розпочав свою роботу Національний павільйон України. Робота павільйону під гаслами Bravery to make movies during the war та #StandWithUkraine була орієнтована на всебічну презентацію можливостей України для співпраці в аудіовізуальній індустрії, проєктів і сервісів, які ми можемо запропонувати міжнародним партнерам навіть за часів війни, та проведення заходів, спрямованих на підтримку у цей надскладний час як української індустрії, так і нашої держави загалом.

    Національний павільйон консолідував зусилля української кіноіндустрії заради спільної мети – підтримки вітчизняного кіновиробництва у ці скрутні часи та донесення світові правди про війну в Україні. Наша держава відкрита до міжнародної співпраці. Ми прагнемо залишатися на міжнародному ринку кіно, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного процесу, й вдячні світовій кіноспільноті за підтримку, яку відчули у Каннах від багатьох міжнародних партнерів – старих і нових.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

    19 травня на кіноринку Marché du Film відбулася організована Національним павільйоном України дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. На захист інтересів України на культурному фронті стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук, арт-директор київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі, радниця Посольства України у Франції Вікторія Гуленко та кінопродюсер Андрій Фесяк. Учасники події, організованої за підтримки Американського павільйону, продемонстрували аудиторії приклади просування наративів російської пропаганди засобами кіно та навели аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    20 травня в межах презентації Discover Ukraine, участь у якій взяли Марина Кудерчук, Вікторія Ярмощук, а також Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв, спікери розповіли про сучасний стан української індустрії: про те, як вона змінилася через війну та які можливості для співпраці, попри все, може надати закордонним партнерам. У межах івенту був представлений шоуріл українських проєктів, що зараз створюються за підтримки Держкіно та відкриті до копродукційних ініціатив. А також – Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою кінематографістів.

    22 травня в Українському павільйоні відбулася дискусія Women In Industry за участі продюсерки Лариси Гутаревич, режисерки Ірини Громозди, актриси театру та кіно, продюсерки Олени Лавренюк, а також Сахри Карімі (Sahraa Karimi) – афганської кінорежисерки та першої жінки-очільниці державної кінокомпанії Afghan Film Organization, якою вона керувала до захоплення Кабулу Талібаном. Всі спікерки івенту, на жаль, не з чуток знають, що таке війна. Вони поділилися з аудиторією своїм досвідом її проживання та можливостями для опору через творчість, які вони для себе відкрили.

    24 травня з великим успіхом пройшов організований Держкіно та Українським національним павільйоном за підтримки мерії міста Канни, благодійний вечір із “тихим” аукціоном, на якому представили унікальні кінематографічні та мистецькі лоти. Серед них були – постер до стрічки “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка; картина Владислава Шерешевського Cats, написана 19 березня 2022 року після обстрілів і руйнування житлових будинків Маріуполя російськими військами, коли діти вибігали із домівок, тримаючи в руках лише домашніх тварин; жовто-блакитна каблучка Pure Freedom від бренду SOLO for diamonds; книга Девіда Лінча “Спіймати велику рибу” із його автографом, а також оригінальний сторіборд до стрічки “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова та дві картини славетного українського художника Івана Марчука – “Виходять мрії з берегів” та “Замріяні копички”, які отримали найвищі ставки. За підсумками торгів організаторам вдалося зібрати понад 1,5 мільйона гривень. Зібрані кошти буде спрямовано на підтримку української кіноіндустрії.

    Протягом роботи кіноринку у Національному павільйоні України відбулися також численні зустрічі української делегації з представниками міжнародної кіноспільноти та дипломатичних кіл. Гостями Українського павільйону стали Прем’єр Люксембургу Ксав’є Беттель (Xavier Bettel), Міністр-Президент Валлонії Еліо Ді Рупо (Elio Di Rupo), виконавчий директор Marché du Film – Festival de Cannes Жером Пайяр (Jérôme Paillard), директор Wallonia-Brussels Federation Centre du Cinéma et de l’Audiovisuel Жоанн Брунфо (Jeanne Brunfaut) та багато інших європейських партнерів.

    Робота Національного павільйону України тривала й після закінчення Marché du Film. 26 травня у павільйоні було проведено презентацію короткометражного фільму “Доля” французького режисера та сценариста Слоні Со: актуального проєкту про українців, що, рятуючись від війни, були змушені виїхати за кордон. А 27 травня команда павільйону взяла участь у церемонії вручення нагород Премії Palm Dog Award, лауреатом якої став відомий український пес-сапер Патрон. Улюбленця українців Патрона, який разом із командою ДСНС розміновує Чернігівщину, нагородили відзнакою PalmDogManitarian, що вручається за зв’язок між людством і собаками.

    Стратегічні партнерства

    У Каннах стало відомо про кілька стратегічно важливих ініціатив, реалізація яких допоможе українській індустрії вистояти у скрутні часи.

    Зокрема, це ініціатива Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages щодо звільнення України від обов’язкових членських внесків до середини наступного року із збереженням для нашої держави можливості долучатися до всіх програм фонду.

    Ми дуже вдячні Eurimages за розуміння й підтримку, завдяки яким Україна матиме змогу брати повноправну участь в усіх програмах Eurimages без членського внеску, який наразі, коли всі наявні ресурси держави йдуть на підтримку армії, було б дуже важко сплатити. Цей жест доброї волі з боку європейських колег багато значить для всієї української кіноспільноти та матиме вплив на відновлення роботи нашої індустрії за часів війни.

    Заступниця представника України в Раді правління Eurimages, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Із аналогічною ініціативою на своєму щорічному засіданні в межах Каннського кінофестивалю виступила European Film Agency Directors association (EFAD) – європейська асоціація, що об’єднує 35 національних кіно- та аудіовізуальних агенцій. EFAD відзвітувала про конкретні кроки, спрямовані на підтримку українських кінематографістів, що вже реалізовані асоціацією та її членами. А також запропонувала Державному агентству України з питань кіно вступити до EFAD із звільненням від сплати членських внесків на найближчі два роки. Голова Держкіно Марина Кудерчук підтримала цю ініціативу.

    Фото: Roland Teichmann_twitter

    Також у Каннах відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding) між Державним агентством України з питань кіно та Фільмкомісією Риму (Roma Lazio Film Commission), що покликаний поглибити та розвинути співпрацю між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції. Меморандум підписали Голова Держкіно Марина Кудерчук та президентка Roma Lazio Film Commission Лучано Совена.

    Заяви та дії світової кіноспільноти на підтримку України

    Надзвичайно сильним й абсолютно трагічним художнім висловлюванням про те, що зараз відбувається в Україні, стала посмертна прем’єра у Каннах фільму “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, котрий був закатований і вбитий росіянами в Маріуполі.

    У контексті того жаху, що відбувається в України, для нас є абсолютно неприпустимим нині надання можливості для висловлювання на міжнародних майданчиках представникам країни-агресора. Напередодні й під час проведення Канн-2022 Держкіно неодноразово зверталося до оргкомітету кінофестивалю з вимогою виключення фільму російського режисера Кірілла Сєрєбрєннікова з конкурсної програми та закликом до бойкоту російського кінематографа зараз, під час війни росії з Україною. Канни дослухалися лише частково, ухваливши рішення про відмову приймати на фестивалі офіційні делегації або представників, пов’язаних із російським урядом, але залишили стрічку Сєрєбрєннікова у конкурсі, чим той і скористався, зробивши заяву із закликом зняти санкції з близького до путіна олігарха Романа Абрамовича та допомогти сім’ям росіян, відправлених на війну.

    Утім, міжнародна кіноспільнота виявилася більш рішучою та однозначною у своїх висловлюваннях і діях щодо підтримки України. У межах панельної дискусії Ukrainian Cinema: From Surviving to Thriving Again. How the Global Film Community Can Come Together to Support the Country’s War-Torn Industry Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд заявила:

    Якби це залежало від мене, я б не допускала російські фільми в офіційну програму фестивалю – навіть якщо Кірілл Сєрєбрєнніков талановитий митець. На жаль, його слова підтвердили моє погане передчуття. Він використав [фестивальну пресконференцію], щоб похвалити російського олігарха [підсанкційного Романа Абрамовича] та порівняти трагедію російських солдатів і українських захисників. Я б не давала йому такої нагоди в цей час.

    Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд

    Ця дискусія відбулася 21 травня на кіноринку Marché du Film в межах Дня України (Ukraine In Focus) – низки ініціатив, підтриманих організаторами Marché du Film й спрямованих на відновлення роботи української кіноіндустрії та допомогу українським кінематографістам. У межах Ukraine in Focus відбувся скринінг Ukrainian Features Preview та зустрічі формату Producers Network, участь у яких взяли шість українських продюсерів, – Дар’я Бассель (Moon Man), Денис Іванов (Arthouse Traffic), Наталія Лібет (Digital Religion), Сашко Чубко (Pronto Film), Ольга Бесхмельниціна (ESSE Production House) та Володимир Яценко (ForeFilms), – що представили свої проєкти закордонним колегам з метою міжнародної співпраці. За підтримки Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF) також у програмі Tallinn Black Nights Goes to Cannes презентували добірку українських ігрових повнометражних стрічок на завершальних етапах виробництва, що шукають сейлз-агентів, дистрибуторів, можливості для участі у фестивалях. А в індустріальній програмі Cannes Docs був організований шоукейс українських документальних фільмів Work-in-Progress, один із учасників якого – проєкт Єлізавети Сміт “Слухаючи світ” – отримав нагороду DAE Award.

    22 травня на кіноринку Marché du Film відбувся фандрайзинг-івент Ukrainian Films Now, організований на підтримку України організаціями EAVE, First Cut Lab та італійським кіноформумом When East Meets West у партнерстві з EFAD та CineRegio.

    У заході взяли участь 12 європейських кінофондів: ALCA/Region Nouvelle-Aquitaine, Ciclic/Region Centre-Val de Loire (обидва Франція), HessenFilm, Mitteldeutsche Medienförderung (обидва Німеччина), Fondo Audiovisivo FVG, IDM Film Commission Südtirol (обидва Італія), Wallima Brugesel, Wallima Bruge (обидва Бельгія), Film i Skåne (Швеція), Естонський інститут кіно (Estonian Film Institute), Film Fund Luxembourg та Словацький аудіовізуальний фонд (Slovak Audiovisual Fund). Метою події був збір коштів на підтримку українських фільмів у постпродакшені (всього було представлено дев’ять стрічок, шість з яких є дебютними), а також налагодження зв’язків українських кінокоманд із потенційними європейськими продюсерами та партнерами. Головну премію Ukrainian Films Now Award із грошовою винагородою у 30 тис. євро отримала дебютна стрічка Марини Вроди “Степне”, що створюється за підтримки Держкіно.

    Нагороду від IDM Film Commission Suedtirol / Cine Chromatix Italy у вигляді фінансування послуг із постпродакшену було присуджено фільму Тоні Ноябрьової “Ти мене любиш?”. Постпродакшен від Screen Brussels та Спеціальну відзнаку журі отримала стрічка Анни Бурячкової “Коли нам було 15”. Нагороду First Cut Lab Award вручили проєкту Павла Острікова “Ти – космос”, а приз від Ciclic/ Région Centre-Val de Loire – стрічці Юлії Гонтарук “Залізна сотня”. Усі ці фільми також свого часу стали переможцями конкурсних відборів Держкіно та є створюваними за державної підтримки.

    Ще однією отриманою у Каннах нагородою стала відзнака конкурсної програми Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation. Третю премію студентського конкурсу Cinéfondation було розділено між роботою французького режисера Laurène Fernandez Les Humains Sont Cons Quand Ils S’Empilent та короткометражною дипломною стрічкою Glorious Revolution української режисерки Марії Новікової. Фільм створено у ко-продукції Великобританії, Німеччини та України, українську сторону виробництва представляє компанія “СУК – Сучасне українське кіно”.

    Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film 75-го Каннського кінофестивалю був організований спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

    Вдячні організаторам і партнерам за підтримку та спільну працю. Особливу подяку за надані для благодійного аукціону лоти висловлюємо Івану Марчуку, Владиславу Шерешевському, компанії FILM.UA Group, видавництву “Фоліо”, бренду Solo for diamonds та дизайнерці Лілії Пустовіт.

  • Овації режисеру: у Каннах пройшла світова прем’єра фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”

    Овації режисеру: у Каннах пройшла світова прем’єра фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”

    21 травня, у каннському Théâtre Croisette, в одній з найпрестижніших програм Каннського кінофестивалю “Двотижневик режисерів”, показали створений за підтримки Держкіно повнометражний ігровий дебют українського режисера та сценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”. Стрічка претендує на “Золоту камеру” – премію Каннського кінофестивалю, що присуджується за найкращий дебютний повнометражний фільм.

    “Двотижневик режисерів” – це самостійна секція Канн, заснована після подій 1968 року, коли фестиваль скасували через студентські заворушення. В основі програми лежить принцип “кінематографісти для кінематографістів”: навіть відбір до цієї секції – певне визнання, яке зазвичай отримують лише режисери, котрі вже зробили собі ім’я. Цьогоріч одним із них є український режисер-дебютант Дмитро Сухолиткий-Собчук.

    В центрі сюжету стрічки – кремезний чоловік на прізвисько Памфір (Олександр Яцентюк): в минулому контрабандист, який нині заробляє будівельними роботами. Він повернувся із заробітків до рідного села напередодні зимового карнавалу Маланки. Памфір має побожну дружину (Соломія Кирилова) і сина-підлітка Назара (непрофесійний актор Станіслав Потяк). І через необережний вчинок сина Памфір опиняється перед необхідністю знову порушити закон, хоча й присягався цього не робити.

    Соціуму потрібні міфологеми – нові орієнтири, що виникають з потреби в комусь сильному, відважному, незламному. І важливо, щоб вони були сучасними: базувалися не на далекому, але на ближньому минулому, котре ми самі для себе міфологізуємо. Нам не треба Гастелло – нам треба Привид Києва. Нам треба дівчина, котра виводить собак з Ірпеня. Це зриме мессіанство: тут і зараз. І цю нову міфологію “тут і зараз” неможливо очорнити, як у разі героїв минулого, бо все це ми бачимо на власні очі. Ці приклади незламності нам зараз потрібні. І ми маємо розуміти, як вони народжуються. І ось “Памфір” – це, власне, один зі сценаріїв того, як народжується міфологема.

    Режисер і сценарист фільму Дмитро Сухолиткий-Собчук

    “Памфір” є копродукцією чотирьох країн: України (Bosonfilm), Франції (Les Films d’Ici), Польщі (Madants) та Чилі (Quijote). Проєкт 2019 року став одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно в секції авторських повнометражних ігрових фільмів спільного виробництва.

    Фінансова підтримка Держкіно стала для нас найважливішою – базою для старту, що дозволила залучати подальших партнерів із копродукції та фінансування. Після Канн в “Памфіра” заплановані прем’єри у Північній та Південній Америці, Африці, Азії. В нашого міжнародного сейлз-агента Indie Sales є варіанти не лише для кожного континенту, а й для кожної території – як у контексті прем’єри, так і участі у фестивалях. Також завдяки міжнародним партнерам ми маємо гарантію релізу на території кожного з них: у Польщі, Франції, Чилі, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Люксембурзі та Німеччині. Ну і, звісно, сподіваємося на якнайшвидшу можливість прем’єри та релізу в Україні.

    Продюсерка Олександра Костіна, Bosonfilm

    До продюсерської команди “Памфіру”, крім міжнародних копродюсерів Лори Бріан, Клаудії Смеї, Богни Шевчик та Жанкарло Насі, долучилися також українські копродюсери Євгенія Яцута, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко. Проєкт отримав підтримку від Українського культурного фонду, Польського інституту кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est, французького національного центру кіно CNC Aide aux cínemas du monde, Hubert Bals Fund при кінофестивалі в Роттердамі, агенції European Film Promotion і Чернівецької державної обласної адміністрації.

    Від перших драфтів сценарію “Памфір” готувався майже сім років. Над сценарієм Дмитро Сухолиткий-Собчук кілька років працював у престижних творчих майстернях: туринській резиденції TorinoFilmLab (Script&Pitch), Midpoint Intensive в межах фестивалю в Карлових Варах, а також у Cinefondation, програмі підтримки молодих кінематографістів із різних країн під патронатом Каннського кінофестивалю з дуже жорсткою селекцією і малою кількістю учасників.

    Понад пів року – із січня по жовтень “карантинного” 2020-го – тривав підготовчий період, що включав чисельні експедиції на локації у Карпатах. Безпосередньо зйомки відбувалися з жовтня 2020-го по березень 2021-го у Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Після цього – рік постпродакшену, останній етап якого, який співпав із аплікацією до Канн, був дуже складним, адже відбувався вже за умов повномасштабної війни росії проти України.

    Хоча сюжет “Памфіра” не має жодного стосунку до гібридної війни, проте у стрічці все одно чутні її відголоски: у радіо- та телепередачах, що потрапляють у кадр, у діалогах героїв. І, за словами Дмитра Сухолиткого-Собчука, “завдяки цим відголоскам ми ідентифікуємо єдність усього українського суспільства, що має проблемного сусіда на Сході”.

  • 21 травня на 75-му Каннському кінофестивалі відбудеться світова прем’єра стрічки “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука

    21 травня на 75-му Каннському кінофестивалі відбудеться світова прем’єра стрічки “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно дебютного фільму режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” відбудеться 21 травня у 54-му “Двотижневику режисерів” – паралельній програмі Каннського міжнародного кінофестивалю.

    Мені здається, що “Памфір” покаже, хто ми взагалі є. З ким мають справу ті, хто не може взяти маленьке село Чорнобаївку. Чому ментальність народу настільки сильна та вільнолюбна, що один вартує десятьох чи більше.

    Режисер та автор сценарію Дмитро Сухолиткий-Собчук в інтерв’ю виданню LB.UA

    “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука – це історія про хорошого сім’янина, якому доля дає випробування, де він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Напередодні традиційного карнавалу Маланки, Памфір, після тривалої відсутності, повертається до своєї родини на Західній Україні. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, Памфір змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотніми наслідками.

    Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

    “Памфір” створюється у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі. Виробництво фільму здійснює компанія BOSONFILM спільно з Les Films D’Ici, MADANTS, Quijote та у партнерстві з Mainstream pictures. Продюсери проєкту – Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Лора Бріан, Клаудія Смея, Богна Шевчик, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко та Жанкарло Насі.

    Девелопмент проєкту здійснювався за підтримки Українського Культурного Фонду. Над сценарієм режисер працював в резиденції Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation Residence. Також проєкт був розроблений у двох найвпливовіших сценарних майстернях – TorinoFilmLab (Script&Pitch) та Midpoint Intensive. Стрічка отримала підтримку Польського Інституту Кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est, одного із найбільш відомих європейських фондів, які фінансують експериментальне кіно – Hubert Bals Fund, французького національного центру кіно – CNC Aide aux cínemas du monde, міжнародного фонду Goteborg Film Fund та Чернівецької обласної державної адміністрації.

    Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

  • Україна на 75-му Каннському кінофестивалі: культурна дипломатія за часів війни

    Україна на 75-му Каннському кінофестивалі: культурна дипломатія за часів війни

    Із 17 до 28 травня у Франції триватиме ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Завдяки спільним зусиллям держави і представників вітчизняної кіноспільноти та підтримці міжнародних партнерів, Україна буде представлена на одній із головних кіноподій світу – і в конкурсній, і в індустріальній програмі, – що є надзвичайно важливим, як в контексті культурної дипломатії, так і для поновлення роботи індустрії за умов війни.

    Le Festival de Cannes / Graphisme HartlandVilla DesignGraphique

    Цьогоріч в офіційному відборі Каннського кінофестивалю Україна презентує дві дебютні стрічки молодих українських режисерів – обидві картини створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно. У програмі “Двотижневик режисерів” буде представлений ігровий фільм режисера та сценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” виробництва компанії BOSONFILM. А до конкурсної секції “Особливий погляд“ офіційного відбору включено фільм режисера та сценариста Максима Наконечного “Бачення метелика” виробництва TABOR Production. 

    Паралельно із фестивальною програмою, від 17 до 25 травня у Каннах працюватиме один із найпрестижніших міжнародних кіноринків Marché du Film, на якому Україна буде представлена Національним павільйоном. Цього року Український національний павільйон у Каннах організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, Одеського міжнародного кінофестивалю, FILM.UA Group, компаній Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, “Кіноквартал”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”. Роботу павільйону буде орієнтовано на презентацію можливостей України для співпраці в аудіовізуальній індустрії, проєкти та сервіси, які ми можемо запропонувати міжнародним партнерам. 

    Важливою подією цьогорічних Канн стане програма “Україна у фокусі” на кіноринку Marché du Film, яку Каннський кінофестиваль робить на підтримку України. 21 травня ми матимемо на кіноринку в Каннах День України, до організаторської команди якого долучився кінофестиваль Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF), Український інститут та Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA. Головні ринкові ініціативи Goes to Cannes, Cannes Docs Showcase і Producers Network будуть спрямовані на проєкти та кінопрофесіоналів із України.

    Кінофестиваль Tallinn Black Nights Film Festival присвятить свою повну добірку Work In Progress 5 українським незавершеним роботам – проєктам “Редакція” режисера Романа Бондарчука, “Дім за склом” Тараса Дроня, “Ти мене любиш?” Тоні Ноябрьової, “Демони” Наталки Ворожбит та “Свято Хризантем” Семена Мозгового.

    Tallinn Black Nights також представить 4 українських проєкти в Ukrainian Features Preview – “Камінь. Ножиці. Граната” режисерки Ірини Цілик; ‌”Коли нам було 15″ Анни Бурячкової, “Ля Палісада” режисера Філіпа Сотниченка, “Я, Ніна” режисерки Марисі Нікітюк.

    У документальній секції кіноринку Marché du Film, на Docs in Progress, за підтримки Docudays UA покажуть 4 українські документальні проєкти – “Залізна сотня” режисерки Юлії Гонтарук; “Лимани. Бій за рай” Сергія Лисенка; “Слухаючи світ” Лізи Сміт та “Мир для Ніни” режисерки Жанни Максименко-Довгич.

    Програма Producers Network представить 6 українських продюсерів: Дар’ю Бассель з Moon Man, Дениса Іванова з Arthouse Traffic, Наталію Лібет з Digital Religion, Сашка Чубка з Pronto Film, Ольгу Бесхмельниціну з ESSE Production House та Володимира Яценка з ForeFilms. У Cannes Court Metrage на кіноринку Marché du Film буде представлений дебютний фільм режисерки Ніки Шови “Терція”. А в програмі La Fabrique Cinéma 2022 фестивалю буде презентований проєкт “Ground ZERO / Нижній горизонт” режисерки Жанни Озірної.

    Мати офіційне представництво у Каннах цьогоріч важливо для України, як ніколи раніше. Адже ми конче потребуємо того, щоб світ бачив саме нашу культуру та ідентичність, аби мати змогу опиратися впливу російської пропаганди в культурному просторі. Від початку війни Держкіно за активної підтримки української кіноіндустрії відстоює інтереси нашої держави, закликаючи світову кіноспільноту до бойкоту країни-агресора.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

    Багато європейських кінофестивалів вже дослухалися до України та вилучили зі своїх програм російські стрічки. Канни, однак, залишають в основній конкурсній програмі фільм російського режисера Кірілла Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”, аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі. Втім, завдяки тиску української кіноспільноти фільм-відкриття фестивалю, – зомбі-комедію “Z (Comme Z)” французького режисера Мишеля Хазанавічуса, – перейменовано на “Coupez!”. Оргкомітетом фестивалю також ухвалено рішення про відмову приймати на фестивалі офіційні делегації або представників, пов’язаних із російським урядом.

    Вже на фестивалі українська делегація продовжить відстоювати необхідність скасування нині, – під час війни росії проти України, – показів російського кіно в програмах 75-го Каннського кінофестивалю. А оргкомітет Українського павільйону готовий гідно представити нашу державу на одній із головних кіноподій світу.

    Зараз українська індустрія активно працює над міжнародним напрямком – історіями, проєктами та сервісами, котрі можемо презентувати зовнішньому ринку. Нам є що запропонувати світові, Європі передусім, аби спільно створювати контент. У нас достатньо креативних ресурсів, щоб зробити значний внесок у розвиток європейського аудіовізуального ринку. Про це ми й говоритимемо у Каннах і доводитимемо прикладами розроблених в Україні проєктів.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Український павільйон: Програма заходів

    19 травня 2022 р. Презентація Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War. Протягом майже двох десятиліть, – до російського вторгнення в Україну в 2014 році, – російська кіноіндустрія відігравала не останню роль у дегуманізації українців, заперечуючи наше існування, нашу мову та культуру, зображуючи нас як “нацистів” і ворогів росії. Ця презентація надасть уявлення про те, як владімір путін здійснював дегуманізацію українців через російське кіно та покаже яскраві приклади спрямованої на Україну ксенофобії в російських фільмах. Подія відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

    20 травня 2022 р. Презентація Discover Ukraine. Однією з головних місій Українського павільйону цьогоріч є інформування світової кіноспільноти про існуючі можливості співпраці з нашою державою навіть за умов війни. Це стане ключовим вектором заходу за участі Голови Держкіно Марини Кудерчук, Голови Ради з державної підтримки кінематографії Артема Колюбаєва, виконавчої директорки Української кіноасоціації Вікторії Ярмощук та інших представників індустрії. Гостям події розкажуть про українські потужності в галузі постпродакшену, анімації, VFX, сервісів для кіно, що наразі релоковані з небезпечних регіонів і доступні для роботи. Ознайомлять із українськими кінопроєктами на фінальних стадіях виробництва, що шукають копродукційних партнерів. А також представлять Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою українських кінематографістів. Подія відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

    22 травня 2022 р. Дискусія Women In Industry. Попри значну увагу до цих питань, світова кіноіндустрія все ще має значний дисбаланс у гендерному співвідношенні фахівців галузі. Як частина міжнародного руху, спрямованого на досягнення гендерної рівності та захист прав жінок, українська кіноіндустрія долучиться до пошуків шляхів вирішення цих проблем у дискусії Women In Industry, загостреній війною, що триває на території України.

    Завершиться робота Українського павільйону у Каннах Благодійним вечором, до якого організатори павільйону запросять гостей фестивалю. Всі зібрані кошти буде спрямовано на підтримку України.

    Українське кіно у програмі Каннського кінофестивалю

    Повнометражний ігровий фільм “Памфір”. Режисер і сценарист: Дмитро Сухолиткий-Собчук. Український партнер: BOSONFILM, за підтримки Держкіно. Україна/Франція/Польща/Чилі, 2022 р.

    Памфір хоче бути хорошим сім’янином, але доля дає йому випробовування, через які він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Біблійний сюжет про Авраама, поставлений у канонах грецької трагедії на тлі традиційного українського карнавалу Маланки. Світова прем’єра стрічки відбудеться 21 травня у паралельній програмі Каннського кінофестивалю “Двотижневик режисерів”.

    Повнометражний ігровий фільм “Бачення метелика” (робоча назва – “Спас”). Режисер: Максим Наконечний. Сценаристи: Максим Наконечний, Ірина Цілик. Український партнер: TABOR Production, за підтримки Держкіно. Україна/Хорватія/Чехія/Швеція, 2022 р.

    Це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі. Світова прем’єра стрічки відбудеться 25 травня в конкурсній програмі “Особливий погляд” Каннського кінофестивалю.

    Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 17 до 28 травня 2022 року.

  • Вийшов офіційний міжнародний постер фільму “Памфір” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука

    Вийшов офіційний міжнародний постер фільму “Памфір” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука

    Світова прем’єра створеної за підтримки Держкіно драми “Памфір” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука відбудеться 21 травня на 75-му Каннському міжнародному кінофестивалі, в паралельній програмі “Двотижневик режисерів”.

    Над постером працював Пьотр Грушинські – художник, графічний дизайнер, ілюстратор, плакатист із Кракова:

    Після перегляду фільму я був надзвичайно вражений – це дуже складний твір як за сюжетом, так і за формою. Кожна деталь, кожна сцена в “Памфірі” ретельно продумані з точки зору змісту, візуальних елементів, метафор та прихованих значень. Після обговорення з режисером, ми дійшли висновку, що саме такий постер ми хочемо створити – деталізований багатьма прихованими мотивами, які глядач знаходить під час вдивляння в плакат та в його метафоричну суть.

    Художник, графічний дизайнер Пьотр Грушинські

    Події стрічки розгортаються на західній Україні напередодні традиційного карнавалу Маланки. Памфір повертається до своєї родини після тривалої відсутності. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, чоловік змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях із незворотніми наслідками. Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

    На мою думку, існує дві візитівки фільму, перша – це постер, друга – трейлер. І після їх перегляду глядач приймає для себе рішення, дивитись це кіно чи ні. Концепція нашого постеру на перший погляд проста – ми бачимо головного героя, а все, що позаду, неначе  орнамент. На тлі ви бачите нерозбірливі силуети, але якщо уважно придивитись – це осмислені зображення тих елементів чи персонажів, які увійшли в картину. Для мене в постері важливим є момент цього вдивляння. Ми дуже довго шукали плакатиста. І таки знайшли Пьотра Грушинські у Польщі, який є неймовірно вдумливим і тим, хто уважно вдивляється у суть речей. Йому вдалось вловити багато тих моментів, які передають суть персонажів, картини в цілому і закодувати певний меседж, адже процес створення постера – це момент створення картини на основі іншої картини.

    Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

    “Памфір” створений у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі. Виробництво фільму здійснила компанія BOSONFILM спільно з Les Films D’Ici, MADANTS, Quijote та у партнерстві з Mainstream pictures. Продюсери проєкту – Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Лора Бріан, Клаудія Смея, Богна Шевчик, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко та Жанкарло Насі.

    Розробка проєкту здійснювалась за підтримки Українського Культурного Фонду. Над сценарієм режисер працював у резиденції Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation Residence. Також проєкт став учасником двох найвпливовіших сценарних майстерень – TorinoFilmLab (Script&Pitch) та Midpoint Intensive.

    Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Створення фільму підтримано також Польським Інститутом Кіно (PISF), швейцарським фондом Visions Sud Est, фондом Hubert Bals Fund, французьким національним центром кіно CNC Aide aux cínemas du monde, міжнародним фондом Goteborg Film Fund та Чернівецькою обласною державною адміністрацією.

    Український реліз фільму запланований на 2022 рік.

  • Всесвітній благодійний марафон CinemAid Ukraine прямує до глядачів Вроцлава

    Всесвітній благодійний марафон CinemAid Ukraine прямує до глядачів Вроцлава

    У Польщі тривають покази українського кіно: всесвітній благодійний марафон CinemAid Ukraine Charity Film Marathon прямує до глядачів Вроцлава.

    У п’ятницю, 22 квітня, о 18:00, у Вроцлаві у кінотеатрі DCF – Dolnośląskie Centrum Filmowe відбудуться покази українських короткометражних фільмів в межах CinemAid Ukraine Charity Film Marathon та III Long Story Short Film Festival.

    Гроші, отримані з придбаних “цеглинок” вроцлавського фонду Fundacja PTACH, будуть передані до фонду “Повернись живим”.

    Глядачі побачать короткометражні стрічки:

    1) “На своїй землі”, реж. Саша Кирієнко

    У ролях: Станіслав Боклан, Ніна Набока, Олександр Биков

    Це історія про звичайних українців, що потрапили в складні обставини, які потребують внутрішньої сили. Найбільший подвиг – в найменшому та найнепомітнішому.

    2) “Кобзарський цех”, реж. Віктор Придувалов

    У ролях: Тарас Компаніченко, Анастасія Багинська, Кирило Тараненко, Василь Жованик, Іван Кушнір, Олег Драч.

    Братчики Кобзарського цеху відправляються до лісу на пошук дерева, з якого можна виготовити справжню кобзу. Й її народження повертає до життя.

    3) “Дякую!”, реж. Максим Люков

    У головній ролі: Євгеній Ламах

    У фільмі знявся справжній волонтерський автомобіль, який проїхав понад 1000 км в зоні бойових дій, доставляючи медикаменти та евакуюючи поранених.

    4) “Штангіст”, реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук

    У ролях: Олександр Лой, Валерія Хілько, Максим Березнюк, Юрій Щербина

    Це розповідь про спортсмена-важкоатлета, що готується до престижного міжнародного чемпіонату, і намагається впоратися з психологічними складнощами що виникають у стосунках з коханою та близькими.

    CinemAid Ukraine Charity Film Marathon – серія показів українського кіно за кордоном на підтримку України. Всесвітній благодійний кіномарафон ініційований Державним агентством України з питань кіно спільно з Українською кіноакадемією, Асоціацією “Дивись українське”, Українською Кіноасоціацією, ГО “УкрКіноФест”, ГО “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”, ГО “Нарешті”, КП “Київкінофільм”, БО БФ “Двері”, ГО “Центр розвитку креативних індустрій”.

  • Маємо ще один український фільм у Каннах: стрічку “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до “Двотижневика режисерів”

    Маємо ще один український фільм у Каннах: стрічку “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до “Двотижневика режисерів”

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно дебютного фільму “Памфір” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука відбудеться в програмі “Двотижневик режисерів” 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю.

    Стрічка Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” стала одним із 23 ігрових фільмів з усього світу, які відібрали до участі в 54-му “Двотижневику режисерів” – паралельній програмі Каннського міжнародного кінофестивалю, що відбудеться з 18-го по 27-ме травня 2022 року. 

    “Двотижневик режисерів”, що існує з 1969 року, є майданчиком для прем’єр фільмів видатних режисерів, які глибоко вплинули на сучасний кінематограф і зробили значний внесок у еволюцію його мови, зокрема Вернера Херцога, Райнера Вернера Фассбіндера, Джорджа Лукаса, Мартіна Скорсезе, Джима Джармуша, Майкла Ханеке, Спайка Лі, Жан-П’єра і Люка Дарденнів, Софії Копполи, Рубена Остлунда, Ксав’є Долана, Хлої Джао та багатьох інших. Серед учасників програми цього року – фільми режисерів Алекса Гарленда, П’єтро Марчелло, Міа Хансен-Лове, Ніколя Парізер, Аліс Уінокур та інші.

    Прем’єра дебютного фільму українського автора в програмі “Двотижневик режисерів” у компанії з такими видатними митцями є значним досягненням, а також важливою першою сходинкою в прокатному житті фільму у світі. Цей результат став можливий завдяки неймовірній міжнародній команді нашого проєкту та став прикладом успішної ко-продукції.

    Продюсерка стрічки “Памфір” Олександра Костіна

    “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука – це історія про хорошого сім’янина, якому доля дає випробування, де він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Напередодні традиційного карнавалу Маланки, Памфір, після тривалої відсутності, повертається до своєї родини на Західній Україні. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, Памфір змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотніми наслідками.

    Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

    “Памфір” створюється у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі. Виробництво фільму здійснює компанія BOSONFILM спільно з Les Films D’Ici, MADANTS, Quijote та у партнерстві з Mainstream pictures. Продюсери проєкту – Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Лора Бріан, Клаудія Смея, Богна Шевчик, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко та Жанкарло Насі.

    Нагадаємо, що девелопмент проєкту здійснювався за підтримки Українського Культурного Фонду. Над сценарієм режисер працював в резиденції Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation Residence. Також проєкт був розроблений у двох найвпливовіших сценарних майстернях – TorinoFilmLab (Script&Pitch) та Midpoint Intensive.

    У 2019 році “Памфір” став одним із переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку. Стрічка також отримала підтримку Польського Інституту Кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est, одного із найбільш відомих європейських фондів, які фінансують експериментальне кіно – Hubert Bals Fund, французького національного центру кіно – CNC Aide aux cínemas du monde, міжнародного фонду Goteborg Film Fund та Чернівецької обласної державної адміністрації.

    Реліз фільму запланований на 2022 рік.

    Нагадаємо, у секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю відбудеться світова прем’єра ще одного дебютного фільму українського режисера – стрічки Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision), раніше відомої за робочою назвою “Спас”.

  • Світові прем’єри нових фільмів Валентина Васяновича та Олега Сенцова відбудуться на Венеційському кінофестивалі

    Світові прем’єри нових фільмів Валентина Васяновича та Олега Сенцова відбудуться на Венеційському кінофестивалі

    78-й Венеційський кінофестиваль оголосив конкурсну програму – в конкурсах одного з найпрестижніших кінофестивалів світу Україна буде представлена одразу трьома фільмами, створеними за державної підтримки. Світова прем’єра стрічки “Відблиск” Валентина Васяновича відбудеться в основному конкурсі кіноогляду, “Носорога” Олега Сенцова та “Цензорки” Петера Керекеша – у конкурсній програмі “Горизонти”.

    Новий фільм Валентина Васяновича “Відблиск” увійшов до основної конкурсної програми і позмагається за головну нагороду фестивалю – “Золотого лева”. У стрічці йдеться про лікаря-добровольця, який після повернення з полону намагається пристосуватися до мирного життя. Він спілкується з колишньою дружиною і своєю 12-річною донькою, яка також травмована через смерть близької людини на війні. Продюсерами фільму виступають Валентин Васянович, Ія Мислицька, Володимир Яценко та Анна Соболевська. Виробництво здійснили кінопродакшн “Арсенал філмс” за участі “ForeFilms” та фінансової підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Прем’єра фільму “Носоріг” Олега Сенцова відбудеться в конкурсній програмі “Горизонти”. Робота над стрічкою почалася ще у 2012 році, проте була призупинена через незаконний арешт режисера російськими спецслужбами у 2014 році та подальше його ув’язнення. Після його звільнення у 2019 році, роботу над проєктом було відновлено. Зйомки “Носорога” проходили в Кривому Розі, Львові та Києві й завершилися в грудні 2020 року. Головні ролі виконали Сергій Філімонов, Євген Черніков, Євген Григор’єв і Аліна Зевакова. Історія фільму заснована на реальних подіях 90-х в Україні. Головний герой на прізвисько Носоріг потрапляє до кримінального світу і починає свій кривавий шлях, який приведе його зовсім не туди, куди він очікував. “Носоріг” створений у копродукції України (“Артхаус Трафік”, “Край кінема”), Польщі (Apple Film Production) та Німеччини (Ma.ja.de). Генеральними продюсерами стрічки виступили Денис Іванов і Олег Сенцов. Створення фільму підтримано Міністерством культури та інформаційної політики України, Державним агентством України з питань кіно, фондом EURIMAGES, Польським кіноінститутом та німецьким кінофондом Medienboard Berlin-Brandenburg.

    Стрічка “Цензорка” Петера Керекеша спільного виробництва Словаччини, Чехії та України також увійшла до конкурсної програми “Горизонти”. ​​Картина розповідає історію молодої жінки Лесі, яку було засуджено до ув’язнення в одній із виправних установ Одеси. Вона щойно народила первістка, і потрапила у світ, населений лише жінками: ув’язненими, медсестрами та наглядачками, жінками різного віку, дружинами та вдовами, дочками, сестрами, вагітними та жінками з дітьми. Якби не колір уніформи, іноді важко було б сказати, хто є хто. Українськими продюсерами стали Денис Іванов і кінокомпанія “Артхаус Трафік” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

    Нагадаємо, ще одна стрічка, що створюється за підтримки Держкіно, братиме участь у кіноринку Venice Production Bridge 78-го Венеційського кінофестивалю. Раніше було оголошено, що кінопроєкт режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”, що перебуває на стадії постпродакшну, став одним із 30 проєктів ігрових фільмів з усього світу, які відібрали до участі у відомому кіноринку Venice Production Bridge Венеційського кінофестивалю.

    Венеційський кінофестиваль є одним із найстаріших та найпрестижніших кінофестивалів світу. У 2019 році перемогу у конкурсі “Горизонти” здобув український фільм “Атлантида” Валентина Васяновича, у 2020 році стрічка Наталі Ворожбит “Погані дороги” отримала нагороду Verona Film Club Award у паралельній програмі Венеційського кінофестивалю “Тиждень критики”. 78-й Венеційський кінофестиваль відбудеться з 1 до 11 вересня 2021 року.

  • Проєкт фільму “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до участі у кіноринку Venice Production Bridge 78-го Венеційського кінофестивалю

    Проєкт фільму “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до участі у кіноринку Venice Production Bridge 78-го Венеційського кінофестивалю

    Кінопроєкт режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”, що перебуває на стадії постпродакшну, став одним із 30 проєктів ігрових фільмів з усього світу, які відібрали до участі у відомому кіноринку Venice Production Bridge 78-го Венеційського кінофестивалю. Стрічка створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно. 

    Журі обрало переможців з-поміж 250 заявок з різних країн світу, що за словами організаторів, відображає велике розмаїття тем, жанрів, естетики історій та талантів, поданих на розгляд. Серед учасників ринку у секції документальних та ігрових фільмів – відомий режисер Вім Вендерс із документальним проєктом “The secret of places” у копродуції Німеччини, Швейцарії та Норвегії. У попередні роки на маркеті представляли проєкти “Шарлатан” Аґнешки Голланд, переможці Берлінале “Touch Me Not” румунської режисерки Адіни Пінтіліе, “Бог існує, її ім’я — Петрунія” режисерки із Македонії Теони Стругар-Мітевскої.

    Венеція стала четвертим міжнародним кінофестивалем зі світовим ім‘ям, який підтримав проєкт фільму “Памфір ще до його завершення. Раніше наш проєкт був відібраний до резиденції Cinefondation Каннського кінофестивалю та отримав фінансування від фондів кінофестивалей в Локарно і Роттердамі. Участь в кіноринку Venice Production Bridge є унікальною можливістю знайти найкращих партнерів для успішного релізу фільму у світі, адже до участі в ньому запрошують виключно десіжн-мейкерів, представників самих успішних, дистриб’юторів, телеканалів та інвесторів.

    Продюсерка Олександра Костіна

    Цього року триденний Venice Production Bridge відбудеться 2-5 вересня під час 78-го Міжнародного кінофестивалю у Венеції. Загалом під час Венеціанського фінансового маркету учасники представлять 57 проєктів із усього світу на завершальних стадіях виробництва у різних категоріях.

    “Памфір” – історія про хорошого сім’янина, якому доля дає випробування, де він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

    У 2019 році “Памфір” став одним із переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно, отримав підтримку Польського Інституту Кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est та одного із найбільш відомих фондів у Європі, які фінансують експериментальне кіно – Hubert Bals Fund, а також французького національного центру кіно – CNC Aide aux cínemas du monde. Стрічка створюється у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі; виробництво – компанія BOSONFILM спільно з Les Films D’Ici, MADANTS, Quijote та у партнерстві з Mainstream pictures. Продюсери проєкту – Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Лора Бріан, Клаудія Смея, Богна Шевчик та Жанкарло Насі.

    Девелопмент проєкту здійснено за підтримки Українського Культурного Фонду. Над сценарієм режисер працював в резиденції Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation Residence. Також проєкт був розроблений у двох найвпливовіших сценарних майстернях – TorinoFilmLab (Script&Pitch) та Midpoint Intensive.

    Реліз фільму запланований на 2022 рік.