Державне агентство України з питань кіно

Позначка: дослідження кіноосвіти

  • Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні

    Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні

    Оприлюднено результати системного дослідження кіноосвіти в Україні, яке проведено Асоціацією кіноіндустрії України разом із Центром “Соціальні індикатори” за підтримки УКФ.

    Під час дослідження було проведено 12 глибинних інтерв’ю з роботодавцями у сфері кіноіндустрії, опитано 107 досвідчених фахівців кіногалузі, а також 300 студентів останніх курсів й 300 випускників профільних навчальних закладів Києва, Харкова, Одеси та Львова за спеціальністю 021 “Аудіовізуальне мистецтво та виробництво”. Окремо було проаналізовано освітні програми й відкриті джерела навчальних закладів.

    Метою дослідження було зібрати інформацію від обох сторін (студентів і кіноіндустрії) про їхні потреби, точки відповідності та невідповідності в очікуваннях щодо одне одного. А також донести цю інформацію до інституцій освіти й управління освітою, таким чином зробивши очевидною необхідність подальшої роботи з назрілою необхідністю термінової модернізації кіноосвіти.

    Результатом дослідження є двосторонній погляд на проблеми підготовки професійних кадрів для кіноіндустрії України. З однієї сторони була виявлена думка здобувачів освіти за кіноспеціальностями, а з іншої — представників кінокомпаній, які зацікавлені в якісному персоналі.

    Аналіз освітніх програм навчальних закладів призвів до висновку, що вони меншою мірою орієнтовані на підготовку кадрів з адміністративної та технічної частин зйомок і на маркетингову підтримку кінопродукту.

    Лише 28% опитаних фахівців кіносфери зазначили, що отримали освіту за кіноспеціалізацією. Водночас частка респондентів із кіноосвітою, як серед фахівців творчої групи професій, так і серед фахівців технічної групи, приблизно однакова. Проте квартет професій “сценаристи-режисери-оператори-актори” вирізняється порівняно більшою часткою фахівців із галузевою кіноспеціалізацією (серед опитаних фахівців цього квартету 67% мають кіноосвіту).

    Опитані роботодавці у сфері кіноіндустрії відчувають брак фахівців високої якості разом із великою кількістю фахівців середнього рівня. Однією з причин може бути змістове наповнення освітніх програм: у навчальних закладах, на їхню думку, програми застарілі. Інформація, яка надається студентам, не розкриває сучасних тенденцій у сфері кіно. За словами респондентів, викладачі здебільшого покладаються на свій давній досвід і не слідкують за змінами у сфері кіно, обмежуються знанням локального контексту.

    Також на якість вмінь і навичок потенційних працівників впливає те, що в навчальних закладах відсутні освітні програми для технічних професій (гафера, фокус-пулера, освітлювача, оператора стедикама (крана) й адміністративних професій (локейшн- менеджера, адміністраторів, talent-менеджерів).

    Таким чином, основним напрямом роботи навчальних закладів у формальній системі освіти є підготовка базового набору спеціалістів для виробництва кінострічок і телевізійних продуктів, спеціалістів зі створення візуального мистецтва й науковців у цій сфері. Українські навчальні заклади здебільшого здійснюють підготовку професіоналів, які безпосередньо беруть участь у розробці аудіовізуального продукту — режисери-постановники, драматурги, оператори-постановники, організація кінотелевиробництва, режисери монтажу, анімаційна графіка, кінознавство, звукорежисери, актори, продюсування (1 рік).

    Однак лише незначна кількість навчальних закладів здійснює підготовку студентів, які після випуску можуть працювати за вузькою спеціальністю, що має попит на ринку праці. Наприклад, лише один навчальний заклад має програми для підготовки режисерів монтажу, драматургів кіно і телебачення, профільних аніматорів. В цілому кіногалузі не вистачає цілого прошарку фахової передвищої освіти, де могли б отримати освіту такі фахівці: другий режисер, скрипт-супервайзер, лінійний продюсер, гафер, освітлювач, фокус-пулер, оператор стедикама і крана, механік камер, директор виробництва і локейшн-менеджер. Більшості цих професій не існує навіть на рівні класифікатора.

    Окремою проблемою роботодавці вважають те, що більшість теперішніх програм із підготовки акторів і більшість художніх програм мають ухил у театральний бік, що вимагає розділення навчальних програм або рівноцінного представництва кіноспецифіки.

    Опитані студенти й випускники, які висловили зауваження до наповнення навчальних програм, звернули увагу на таке: застаріла теоретична база, недостатня кваліфікація викладачів, брак спеціалізованих предметів, брак практичної складової, відсутність чи застарілість знімальної техніки. У питанні оптимальності термінів навчання більшість студентів і випускників вважають їх повністю або загалом оптимальним, разом із тим більш ніж третина опитаних вважають, що деякі складові повинні бути оптимізовані. Третина респондентів вважають, що термін навчання має бути іншим, причому більше тих (чверть серед усіх опитаних), які вважають, що навчання має бути коротшим.

    Опитані фахівці найнеобхіднішими змінами в процесі кіноосвіти назвали залучення до викладання фахівців-практиків, збільшення обсягу й ефективності практичних занять для студентів і наповнення навчальних програм сучасними знаннями й інструментами. Випускники навчальних закладів, на думку опитаних, мають постійно отримувати практику під час роботи над проєктами та технічний досвід (використовуючи сучасну техніку). Окрім застарілості знань респонденти також звертають увагу на несистемний підхід у навчанні, наприклад, продюсерів не навчають принципів формування бюджету та промоції продукту.

    Часто респонденти також вказували на потребу в більш профільній, вузькоспеціалізованій освіті для більшого розмаїття професій, в освоєнні сучасних технологій (як на рівні базової техніки й обладнання, так і на рівні програмних інструментів), у належному фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні навчальних закладів, а також говорили про необхідність врахування міжнародних стандартів і залучення іноземних спеціалістів. Щодо оптимальності термінів навчання, то респонденти таким назвали (в середньому) 2 роки для фахової передвищої, 3–4 роки для профільної та 4–5 років для вищої освіти.

    За результатами дослідження розроблено рекомендації для представників освітніх закладів, державних органів, студентів, працівників індустрії, роботодавців та інших зацікавлених категорій. Результати дослідження та аналізу, мають стати базою для продовження діалогу між представниками кіноіндустрії, профільними міністерствами (МКІП і МОН) та представниками закладів освіти з обговорення й оновлення змісту профільної освіти та плану її впровадження до закладів освіти.

    Звіт за результатами дослідження
    Завантажити звіт за результатами дослідження.

  • 9 листопада відбудеться презентація результатів дослідження кіноосвіти в Україні

    9 листопада відбудеться презентація результатів дослідження кіноосвіти в Україні

    У вівторок, 9 листопада, об 11:00 відбудеться презентація та обговорення результатів дослідження кіноосвіти в Україні. 

    Центром “Соціальні індикатори” у співпраці з Асоціацією кіноіндустрії України були опитані: роботодав(и)ці у сфері кіноіндустрії, досвідчені фахів(чині)ці кіногалузі, а також студент(к)и й випускни(ці)ки навчальних закладів Києва, Харкова, Одеси та Львова за спеціальністю 021 “Аудіовізуальне мистецтво та виробництво”. Окремо було проаналізовано освітні програми й відкриті джерела навчальних закладів.

    На презентації ви дізнаєтеся про стан мистецької кіноосвіти в Україні та перспективи працевлаштування випускників у вітчизняних кінокомпаніях, а також про рекомендації для державних і приватних інституцій у сфері мистецької освіти й кіновиробництва щодо реформ освітніх програм і поглиблення комунікації між навчальними закладами та роботодавцями. 

    Подія відбудеться онлайн, у форматі ZOOM-конференції, трансляція буде доступною у Facebook-події та на Facebook-сторінці проєкту. 

    Взяти участь можуть усі бажаючі. Заповніть, будь ласка, коротку анкету за посиланням, якщо хочете отримати нагадування та електронний примірник звіту особисто на електронну пошту: https://bit.ly/presentation_filmedu.

    Спікери презентації:

    Олександр Бевзюк-Волошин – менеджер проектів ГО “Соціальні індикатори”, Київського міжнародного інституту соціології;

    Дмитро Суханов – експерт проєкту, продюсер (Toy Pictures), голова Асоціації кіноіндустрії України;

    Белла Терзі – експерт проєкту, продюсер (PSB films). 

    Після презентації відбудеться обговорення результатів дослідження з представниками та представницями кіноіндустрії. ​​Впродовж години учасники та учасниці зможуть прокоментувати висновки та поставити запитання експертам проєкту.

    Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

  • В Україні проведуть системне дослідження кіноосвіти

    В Україні проведуть системне дослідження кіноосвіти

    Кожного року профільні навчальні заклади випускають більше тисячі молодих фахівців за 53 освітніми програмами аудіовізуального мистецтва та виробництва. Однак в індустрії відчутний брак професіоналів, зокрема, молодих фахівців, що мають не лише теоретичні, а й практичні знання та професійні компетенції, які відповідають актуальним потребам ринку, що підтверджують представники галузі.

    Асоціація кіноіндустрії України разом із Центром “Соціальні індикатори” за підтримки Українського Культурного Фонду розпочали комплексне дослідження української системи кіноосвіти.

    Метою дослідження є встановлення розбіжностей між потребами ринку та обсягом підготовки фахівців за існуючими освітніми програмами в галузі кіно. Результати опитування можуть бути використані для подальших аналітичних досліджень кіноіндустрії в Україні, а також для формування рекомендацій закладам мистецької освіти щодо пілотування нових освітніх програм або оновлення вже існуючих, відповідно до запитів ринку на фахівців певних професій. 

    Асоціація кіноіндустрії України достатньо довго займається освітніми програмами і привозить різні міжнародні воркшопи до України, заповнюючи пробіли неформальної освіти. У процесі ми пересікалися з представниками формальної освіти і виявилося, що є деяка розбіжність наших уявлень про ринок і те, яких спеціалістів і як саме треба готувати. Для того, щоб це спілкування було найбільш продуктивним та ефективним для усіх зацікавлених сторін – представників формальної освіти, студентів, нас, як частини індустрії – ми і вирішили провести дослідження. Щоб всі ми спиралися не на якісь суб’єктивні дані та уявлення, а на конкретне наукове дослідження, статистичну інформацію і змогли робити спільні проєкти з представниками формальної освіти на основі цих показників.

    Голова Асоціації кіноіндустрії України Дмитро Суханов 

    Дефіцит якісно підготовлених професіоналів, зокрема, через недостатній рівень володіння англійською, призводить до обмеження можливостей міжнародної співпраці та стримує розвиток національної індустрії. У свою чергу дефіцит кадрів призводить до збільшення попиту на досвідчених фахівців, зростання вартості їх послуг та втрати Україною одного із конкурентних факторів, вартості виробництва, – у порівнянні з іншими країнами Європи.

    Успіх фільму або серіалу на 50% складається з ідеї і відмінно написаного сценарію. У всьому світі продюсери полюють за сценаріями. В Україні в Класифікаторі професій навіть не існує професії “Сценарист”, немає навчальних програм і не готують фахівців. Це як якщо б в будівництві не готували б архітекторів – що ми можемо побудувати без них? Українська кіноіндустрія надзвичайно потребує якнайшвидшого оновлення навчальних програм та поповненні фахівцями практично всіх кінопрофесій. І я впевнена, що наше аналітичне дослідження покаже реальну ситуацію і що в подальшому на основі нашого звіту буде вироблена Стратегія розвитку кіноосвіти в Україні.

    Експертка проєкту, продюсерка компанії PSB films Белла Терзі 

    Протягом реалізації проєкту планується провести комплексне опитування представників кіногалузі: роботодавців із різних секторів індустрії, представників закладів вищої та фахової передвищої освіти, студентів випускних курсів та фахівців, які нещодавно завершили навчання. Бажаючим взяти участь в опитуванні потрібно заповнити анкету за посиланням. 

    Дослідження реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Оприлюднення результатів заплановано на кінець вересня 2021 року.