Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Крихка пам’ять

  • 14-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройде 19-26 серпня і відбудеться на декількох локаціях

    14-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройде 19-26 серпня і відбудеться на декількох локаціях

    Зокрема, покази конкурсних програм фестивалю та індустріальні заходи відбудуться у Чернівцях, у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука. Покази ретроспективних та спеціальних програм пройдуть в Одесі в кінотеатрі Multiplex.

    Національний конкурс:

    До Національної конкурсної програми 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю увійшли 10 повнометражних фільмів. Зокрема, за нагороди змагатимуться ігрові та документальні стрічки.

    Ігрові фільми:

    • «Валерія виходить заміж», реж. Мікаль Вінік, прод. Аелет Каіт, Амір Харель, Володимир Яценко, Анна Яценко

    Валерія, молода дівчина, приїжджає з України до Ізраїлю, щоб зустрітися зі своїм майбутнім чоловіком, бо вони мають одружитися за домовленістю в Інтернеті. В аеропорту Валерію зустрічає її сестра Христина зі своїм чоловіком, яка вже деякий час живе в Ізраїлі, і вийшла заміж так само за домовленістю. Христина задоволена своїм життям і хоче того ж для своєї сестри. Але протягом дня у Валерії з’являються сумніви.

    • «Мій карпатський дідусь», реж. Заза Буадзе, прод. Андрій Суярко, Алла Овсяннікова, Олександр Коваленко, Володимир Філіппов, копрод. Ольга Козаревська, Мілош Шмідтмайєр, Сергіу Паскару (створено за підтримки Держкіно)

    Молодий італієць Мікеле, який має українські коріння, вирушає до далекого селища в Карпатах, щоб розпорошити прах своєї матері. Тут живе його дід Михайло, колишній клоун на ім’я «Буба». Співіснування Михайла і Мікеле супроводжується серією карколомних подій, які перетворюють серйозні речі на трагікомедію і назавжди об’єднують колись роз’єднані долі дідуся та онука.

    • «Сашенька», реж. Олександр Жовна, прод. Олександр Жовна, Євген Сівков (створено за підтримки Держкіно)

    Шокуюче вбивство, що потрясло радянське суспільство сімдесятих. Вночі у своїй постелі хтось розстрілює з мисливської рушниці немолоде подружжя, лишаючи сиротою їх двадцятилітнього сина, прикутого до інвалідного візка. В ході слідства спливає таємнича історія життя, на перший погляд, звичайної радянської родини. Проте, лише на перший погляд. Історія, яка постане далі стане по-справжньому приголомшливою.

    • «Ти мене любиш?», реж. Тоня Ноябрьова, прод. Анастасія Буковська, Данило Каптюх, Микита Буковський (створено за підтримки Держкіно)

    За рік до розпаду Радянського Союзу. Сімнадцятирічна Кіра зустрічається з важливими змінами у своєму житті, саме в той час, коли Україна звільняється від радянського впливу. Разом вони шукають свою ідентичність і досліджують нові, властиві кожному підлітку речі — бунтарські, смішні, небезпечні….

    Документальні фільми:

    • «Звідки куди», реж. Мачек Хамела, прод. Пьотр Ґравендер, Мачек Хамела, копрод. Жан-Марі Жиґон, Анна Паленчук (створено за підтримки Держкіно)

    «Звідки куди» — це правдиве та близьке спостереження за евакуацією українців, які вирішують залишити свої домівки, щоб врятувати життя. Їм допомагає польський волонтер Мачек Хамела. Його евакуаційний автомобіль долає десятки тисяч кілометрів аби відвезти біженців до Польщі, якомога далі від війни. Мачек проїжджає повз покинуті будинки, заміновані поля та численні військові блокпости, фільмує документальну стрічку за кермом автомобіля та пропонує глядачеві місце у машині.

    • «Деміург», реж. Ольга Семак, прод. Олена Семак (створено за підтримки Держкіно)

    Трагікомедія про сільський аматорський театр на Волині. В пошуках подолання особистої кризи відомий столичний актор Петро повертається в рідне село, аби разом зі своїми односельцями створити театр, і в такий спосіб довести самому собі, на що він ще здатен.

    • «День Незалежності», реж. Володимир Тихий, прод. Ігор Савиченĸо, Володимир Тихий, Андрій Котляр, копрод. Каміль Рутĸовсьĸий

    Події фільму відбуваються в один день: 24 серпня 2022 роĸу, ĸоли Уĸраїна святĸує 31-шу річницю відновлення незалежності. Фільм поєднує місця та людей, яĸі найĸраще передають дух воєнного часу в ĸраїні. Це відносно безпечні міста Київ та Львів, міста під щоденними раĸетними обстрілами Харĸів та Миĸолаїв, оĸоп на лінії фронту в Донецьĸій області та пляжі Одеси. Фільм представляє один день з життя: пляжного поліцейсьĸого патруля, жінĸи-війсьĸовослужбовця, солдата швидĸого штурмового підрозділу, солдата мінометного підрозділу, працівниці пабу, художниці та ĸолишнього депутата парламенту.

    • «Крихка пам’ять», реж. Ігор Іванько, прод. Олександра Братищенко, Марія Пономарьова, Ігор Іванько, копрод. Петер Керекеш (створено за підтримки Держкіно)

    Молодий кінооператор Ігор випадково знаходить пошкоджений фотоархів свого діда — відомого радянського та українського кінооператора Леоніда Бурлаки. Ігор має дізнатися, ким був й про що мріяв його дід, допоки хвороба Альцгеймера не відбере у Леоніда можливість впізнавати онука.

    • «Ми не згаснемо», реж. Аліса Коваленко, прод. Яна Калмикова, Валерій Калмиков, Олексій Кобєлєв, Стефан Сиоан, Катажина Кучинська, Томаш Моравський (створено за підтримки Держкіно)

    Донбас, 2019 рік. Вдалині досі відлунює гуркіт попереднього російського вторгнення, а в повітрі вже відчувається наближення нового. На цьому позірно бляклому воєнному тлі п’ятеро підлітків вперше серйозно задумуються про власне майбутнє. Їхні енергія, ентузіазм і надія дають їм змогу попри всі обставини прожити останні золоті миті дитинства на повну силу. Вони мріють втекти не лише від війни, але й від нудьги маленького містечка. Тоді несподівано їм трапляється нагода вирушити в довгу подорож до самісінького Непалу. Чи збудеться їхня мрія підкорити світ?

    • «Правило двох стін», реж. Девід Гутник, прод. Ольга Бесхмельниціна, Сем Бісбі, Стейсі Райс

    «Правило двох стін» — це інтимний погляд на війну в Україні очима українських митців, які залишаються у своїй країні, щоб творити мистецтво як зухвалий акт перед обличчям агресії. Фільм представляє вторгнення в Україну як війну пам’яті, ідентичності та правди. Використовуючи живу музику, живопис, вуличне мистецтво та сам акт створення фільму, він має на меті висвітлити психологічні кризи: як піти до ресторану чи бару серед майже постійного звучання повітряної тривоги та ракетних ударів; як реагувати та чинити опір, дотримуючись ритмів щоденного життя.

    Переможці Національного конкурсу визначаються в таких номінаціях:

    «Найкращий український повнометражний ігровий фільм» та «Найкращий український повнометражний документальний фільм».

    Міжнародна конкурсна програма:

    До Міжнародної європейської конкурсної програми увійшли 7 повнометражних фільмів. Зокрема, за нагороди змагатимуться стрічки з таких країн, як Франція, Україна, Швеція, Норвегія, Ізраїль, Німеччина, Латвія, Румунія, Польща, Італія.

    У Міжнародній європейській конкурсній програмі представлені:

    • «Батьківщина», реж. Олександр Міхалкович, Ганна Бадзяка, прод. Маріо Адамсон, Ешлі Дж. Сміт, Аніта Норфолк, Олександр Міхалкович (Швеція, Україна, Норвегія)

    У 2020 році військова практика Білорусі насильницьких знущань, тортур і вбивств призовників, яку застосовували як засіб контролю, призводить до спалаху невдоволення серед населення.

    • «Валерія виходить заміж», реж. Мікаль Вінік, прод. Аелет Каіт, Амір Харель, Володимир Яценко, Анна Яценко (Ізраїль, Україна)

    Валерія, молода дівчина, приїжджає з України до Ізраїлю, щоб зустрітися зі своїм майбутнім чоловіком, бо вони мають одружитися за домовленістю в Інтернеті. В аеропорту Валерію зустрічає її сестра Христина зі своїм чоловіком, яка вже деякий час живе в Ізраїлі й вийшла заміж так само за домовленістю. Христина задоволена своїм життям і хоче того ж для своєї сестри. Але протягом дня у Валерії з’являються сумніви.

    • «Дивертисмент», реж. Марі-Кастіль Менсьон-Шаар, прод. Марк-Бенуа Креансьє та Олів’є Ґастінель (Франція)

    Класична симфонічна музика — це все для 17-річної Захії Зіуані та її сестри-близнючки Феттуми. Але через своє походження вони змушені виборювати свої мрії у 1995 році — стати диригенткою оркестру та віолончелісткою. Рішучість, пристрасть та сміливість приводять сестер до рішення створити власний оркестр «Divertimento».

    • «Правило двох стін», реж. Девід Гутник, прод. Ольга Бесхмельниціна, Сем Бісбі, Стейсі Райс (Україна, США)

    «Правило двох стін» — це інтимний погляд на війну в Україні очима українських митців, які залишаються у своїй країні, щоб творити мистецтво як зухвалий акт перед обличчям агресії. Фільм представляє вторгнення в Україну як війну пам’яті, ідентичності та правди. Використовуючи живу музику, живопис, вуличне мистецтво та сам акт створення фільму, він має на меті висвітлити психологічні кризи: як піти до ресторану чи бару серед майже постійного звучання повітряної тривоги та ракетних ударів; як реагувати та чинити опір, дотримуючись ритмів щоденного життя.

    • «Сестри», реж. Лінда Олте, прод. Матис Кажа (Латвія, Італія)

    Анастасія та Діана — дві сестри, які живуть у латвійському дитячому будинку. Вони дізнаються, що їх хоче прийняти за дочку американська родина. І якщо Діана не може дочекатися переїзду до Штатів, то Анастасія не в захваті від ідеї покинути рідний дім. Коли в їхнє життя повертається біологічна мати Алла, Анастасія робить усе, щоб налагодити з нею стосунки, але в Алли інші плани.

    • «Ссавці», реж. Себастьян Михайлеску, прод. Діана Парою, Ада Соломон, Ева Пущинська, Ніна Фрезе (Румунія, Польща, Німеччина)

    Людина на межі втрати контролю відкриває світ дивних ритуалів і тривожних спільнот, аж поки межі між реальним і сюрреалістичним починають стиратися.

    • «Полум’яне небо», реж. Крістіан Петцольд, прод. Флоріан Кернер фон Густорф, Міхаель Вебер, Антон Кайзер (Німеччина)

    Невеликий будинок для відпочинку на березі Балтійського моря. Дні спекотні, дощу не було тижнями. Збираються четверо молодих людей — старі й нові друзі. Коли висохлі ліси навколо них починають спалахувати, накаляються й емоції між ними. Щастя, хіть і любов поєднуються з ревнощами, образами та напругою. А ліси тим часом горять. І незабаром полум’я дістанеться компанії друзів.

    Переможці Міжнародної європейської конкурсної програми визначаються в номінації «Найкращий європейський повнометражний фільм». А оцінювати конкурсні фільми буде Міжнародне журі, склад якого буде оголошено незабаром.

    Фільмом-відкриттям 14-го Одеського міжнародного фестивалю стане українська стрічка «Довбуш» режисера Олеся Саніна (створено за підтримки Держкіно).

    Цьогоріч ОМКФ розпочнеться з показу пригодницько-історичного екшена про Олексу Довбуша. Сюжет фільму розгортається у Карпатах 18 століття. Жорстоке правління польської шляхти змушує гуцулів тікати в гори. Двоє братів, Олекса та Іван Довбуші, опиняються поза законом і стають опришками. У пошуках помсти панам за вбивство батьків Довбушів, брати стають ворогами один одному. Один прагне грошей, другий — справедливості. Гуцули починають повстання, яке очолює Олекса. Шляхта робить усе можливе, аби знищити Довбуша. Але він їх перехитрив. І розрослася легенда про карпатського лицаря. Легенда, що надихає покоління тих, хто бореться за свободу рідної землі. Про силу і любов Олекси Довбуша, про зраду і кривду. Про те, як він жив і як обманув смерть.

    Сценаристами стрічки виступили Пол Волянський, Олесь Санін, Василь Портяк та Максим Черниш. Оператор фільму — Сергій Михальчук. Продюсерами виступили Максим Асадчий, Олесь Санін та Данило Білак. Виробництво фільму — кінокомпанія Pronto Film за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Ролі у фільмі виконали: Сергій Стрельников, Олег Шульга, Олексій Гнатковський, Дар’я Плахтій, Матеуш Косьцюкевіч, Агата Бузек, Петро Жирун, Павло Жирун, Дмитро Вівчарюк, Роман Ясіновський, Ростислав Держипільський, Олександр Мавріц.

    «Війна забрала у кожного з нас частину серця, забрала радість, а принесла невимовний сум і біль втрат. Але ми вистояли, йдемо попри все до перемоги, і кінофестиваль, сподіваюся, стане ознакою нашої сили духу, відродженням нового життя в незламному українському суспільстві, — впевнений Олесь Санін. — Кінематографісти вважають свої фільми дітьми. І дуже важливо, щоб стрічку вперше побачив світ серед тих, хто його полюбить і оцінить. Ми переконані, що ОМКФ в Чернівцях — саме те місце, яке відкриє дорогу нашому фільму «Довбуш», який ми так непросто, але натхненно створювали та прем’єри якого так довго чекали».

    Олесь Санін — відомий український кінорежисер, актор, оператор, продюсер та сценарист. В його режисерському доробку є як документальні, так і ігрові стрічки. Найбільше Олесь Санін відомий за фільмами «Мамай» та «Поводир», який у 2015 році був обраний представляти Україну у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» на здобуття премії «Оскар». Світова прем’єра «Поводиря» відбулась на ОМКФ у 2014 році.

    «Ми розпочали зйомки фільму 19 серпня 2018 року. І зараз, рівно через п’ять років, ми вперше показуємо фільм українському глядачу. Фільм пройшов через важкі випробування і дійшов нарешті до кінозалу. Це справжнє свято для мене як для продюсера», — коментує Максим Асадчий.

    «Попередні роки Одеський міжнародний кінофестиваль зазвичай відкривали закордонні стрічки. Зараз ми бачимо, що українське кіно піднялось на дуже високий рівень по своїй якості, сенсам та ідеям. Тож ми дуже раді, що цьогоріч ОМКФ відкриє український фільм, історично-пригодницький екшн Олеся Саніна «Довбуш», на який ми всі так чекали. І саме глядачі ОМКФ стануть першими, хто матиме змогу зануритись у світ найвідомішого з опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша», – зазначила Анна Мачух, генеральна директорка ОМКФ.

    Показ фільму відбудеться 19 серпня — у день відкриття 14-го ОМКФ.

    Фільмом-закриттям ОМКФ стане стрічка австрійської режисерки Джессіки Гауснер «Клуб Зеро», міжнародна прем’єра якої відбулась в основному конкурсі 76-го Каннського кінофестивалю.

    Головну роль у фільмі спільного виробництва Австрії, Великобританії, Німеччини, Франції, Данії та Катару зіграла Міа Васіковська. Її героїня — вчителька приватної школи, міс Новак. Вона впевнена, що споживання меншої кількості їжі — це шлях до здорового життя, і вчить цій філософії своїх учнів. Під впливом міс Новак в школі виникає закритий «Клуб Зеро», який сповідує концепцію відмови від їжі.

    Джессіка Гауснер відома глядачам своєю попередньою роботою «Малюк Джо», за яку акторка Емілі Бічем отримала нагороду за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі у 2019 році.

    Новий фільм Гауснер «Клуб Зеро» можна буде побачити в день закриття 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю, 26 серпня.

    Одеський міжнародний кінофестиваль проходитиме за підтримки Одеської міської ради, Чернівецької міської ради, Чернівецької обласної ради, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» та Європейського Союзу, Партнеру документальної секції Film Industry Office Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

    Офіційний спонсор: TM ARARAT. Офіційний платіжний партнер: Mastercard. Генеральний телевізійний партнер: ICTV-2. Офіційні партнери: UpHub та Культурно-мистецький центр ім. І. Миколайчука. Глянцевий партнер: Marie Claire. Культурний партнер: Jetsetter. Медіапартнер: MEGOGO. Офіційний готель: «Буковина». Інформаційні партнери: Радіо 10, Чернівецька медійна платформа «Шпальта», Суспільне Чернівці, LiRoom.

  • У межах угорського кінофестивалю Verzio International Human Rights Documentary Film Festival в Будапешті пройшли покази стрічок, створених за підтримки Держкіно  

    У межах угорського кінофестивалю Verzio International Human Rights Documentary Film Festival в Будапешті пройшли покази стрічок, створених за підтримки Держкіно  

    Фільми було презентовано у програмі POSTCARDS FROM UKRAINE.

    Цьогоріч фестиваль триває з 8 до 20 листопада 2022 року. 

    “Українське документальне кіно пишається давніми традиціями поетичної операторської роботи, захопливого спостереження та виразного монтажу. У добірку входять чотири нещодавні фільми, які дозволяють глядачам досліджувати минуле та сьогодення країни, подорожувати в часі та просторі від міських до сільських місцевостей та від східних до західних частин країни. Чутливий портрет відомого архітектора від Олексія Радинського наближає гарячу дискусію навколо його знакової споруди – концертного залу «літаюча тарілка» в Києві, який стає об’єктом маніпуляцій забудовників («Нескінченність за Флоріаном»). Дмитро Грешко з фільмом «Між небом і горами» переносить глядачів у мальовничі Карпати, показуючи, як медики викладаються на межі своїх можливостей під час пандемії ковіду, щоб захистити місцеву громаду, в той час як остання не бажає відмовлятися від своїх повсякденних справ. Фільм «Терикони» переносить нас у Східну Україну, щоб показати життя двох дітей, які намагаються знайти сенс свого життя лише за кілька сотень метрів від лінії фронту. У фільмі «Крихка пам’ять» Ігор Іванко досліджує власне сімейне минуле та історію відомої Одеської кіностудії, досліджуючи минуле свого діда Леоніда Бурлаки, відомого українського радянського кінематографіста, який зберігає багатство історій та свою гідність, борючись із хворобою Альцгеймера», – зазначили організатори.  

    Програму підготовлено спільно з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. 

    • Стрічка Ігоря Іванька «Крихка пам‘ять» розповідає про дідуся режисера, Леоніда Бурлаку. Він був відомим кінооператором, працював на Одеській кіностудії та зняв 30 повнометражних фільмів, найвідомішим із яких стала кінострічка “Місце зустрічі змінити не можна”. Коли через хворобу Альцґеймера Леонід Бурлака починає втрачати пам’ять, його онук, також кінооператор, випадково знаходить фотоархів діда часів його молодості. Ігор Іванько сканує пошкоджені старі плівки та досліджує минуле свого діда.

    Стрічку створено Burlaka Films (Україна), Babylon’13 (Україна) у копродукції з Peter Kerekes Film (Словаччина) за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    На Verzio International Human Rights Documentary Film Festival відбулася угорська прем’єра стрічки.

    • Стрічка «Терикони» Тараса Томенка виробництва компанії ІнсайтМедіа (Україна), продюсери – Володимир Філіппов, Алла Овсяннікова, Андрій Суярко, Олександр Коваленко. Фільм створено за підтримки Держкіно. 

    Насті було шість, коли у Новорічну ніч російські ракети влучили в її будинок. Для таких дітей війна стала буденністю, пейзажом за вікном. Настя мріє про новий будинок, собаку і просить Діда Мороза повернути їй батька.

    На Verzio International Human Rights Documentary Film Festival відбулася угорська прем’єра стрічки.

    • «Між небом та горами» режисера Дмитра Грешка розповідає про події 2020 року, коли світу загрожує пандемія нового та невідомого коронавірусу. В цей час гірське село Колочава на Закарпатті продовжує жити буденним життям, адже люди тут стикаються з труднощами постійно. Єдина станція швидкої допомоги в селі та чотири жінки-фельдшерки працюють в звичайному режимі.

    Фільм вироблено UP UA STUDIO за підтримки Держкіно. 

    На Verzio International Human Rights Documentary Film Festival відбулася угорська прем’єра стрічки.

    Що таке Земля? Що таке сонячна система? Чим є людство? Хто такий Флоріан Юр’єв? Чому він побудував «Літаючу тарілку» в Києві? Чи зможемо ми використовувати її за призначенням у майбутньому? «Нескінченність за Флоріаном» шукає відповіді на ці та інші питання, пов’язані з постаттю легендарного київського архітектора Флоріана Юр’єва. Фільм також розповідає про те, чому шлях капіталізму — пройдений, та що буде, якщо поділити одиницю на нескінченність.

    На Verzio International Human Rights Documentary Film Festival відбулася угорська прем’єра стрічки. 

    Також в Міжнародному конкурсі була представлена створена за підтримки Держкіно картина Ольги Журби «Назовні», що є повнометражним документальним дебютом режисерки, над яким вона працювала з оператором Володимиром Усиком. Це історія хлопця Роми: ми зустрічаємо його, 13-річного, на українських барикадах Майдану та слідуємо до його повноліття, коли він, уже 18-річний юнак, намагається вижити в маленькому кримінальному провінційному містечку. Фільм створено у копродукції трьох країн: України (кінокомпанія Moon Man), Нідерландів (Tangerine Tree) та Данії (Final Cut for Real).

    На згадку про видатного литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, якого під час зйомок полонили та вбили росіяни на околицях Маріуполя, в рамках спеціальної програми IN MEMORIAM: MANTAS KVEDARAVIČIUS на фестивалі Verzio International Human Rights Documentary Film Festival показали його фільми — «Маріуполіс» та «Маріуполіс 2».

    Кведаравічюс використовував свою камеру, щоб задокументувати події та висловити співчуття жертвам і тим, хто вижив. 

    Нагадаємо, що вже цього тижня, з 17 листопада «Маріуполіс 2» виходить в український прокат.

  • Шість українських фільмів будуть представлені у конкурсних програмах кінофестивалю в Сараєво

    Шість українських фільмів будуть представлені у конкурсних програмах кінофестивалю в Сараєво

    SARAJEVO FILM FESTIVAL, найбільший та найвідоміший кінофестиваль у Південно-Східній Європі, був започаткований 1995 року, під час облоги Сараєва, як прояв культурного спротиву війні в Боснії та Герцеговині.

    Цього року за нагороду “Серце Сараєва” змагатиметься 51 фільм у чотирьох конкурсних секціях – повнометражній, документальній, короткометражній та студентській. Шість фільмів конкурсного відбору кінофестивалю будуть представляти Україну:

    • у головному конкурсі братиме участь створений за підтримки Держкіно фільм Марини Ер Горбач “Клондайк” – історія життя родини на сході України, яка опинилася в епіцентрі подій авіакатастрофи рейсу MH17 Malaysia Airlines 17 липня 2014 року на Донеччині. Стрічку вже відзначено багатьма нагородами світових кінофестивалів.
    • документальну секцію відкриє світова прем’єра нового фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Літургія протитанкових перешкод” – стрічка про українців, які на потребу військового часу змінили професію і тепер у художніх майстернях скульптори виготовляють протитанкові перешкоди, а мовчазні постаті українських діячів, янголів, козаків та множинні копії Ісуса Христа, наче теракотова армія, завмерли в очікуванні нових творінь. Фільм профінансувало одне з найпопулярніших світових видань New Yorker.
    • у документальній секції відбудеться світова прем’єра повнометражного дебюту Марти Смеречинської “Щоденник нареченої Христа” – дивлячись в очі своїм страхам, режисерка фільму занурюється в реальність своєї сестри, греко-католицької черниці, в жіночому монастирі в Івано-Франківську, щоб заново пізнати світ, у якому вони обидві зросли. Фільм створено за підтримки Держкіно.
    • у документальному конкурсі змагатиметься також створена за підтримки Держкіно стрічка “Крихка пам’ять” Ігоря Іванька, яка розповідає про дідуся режисера, Леоніда Бурлаку. Відомий кінооператор, він працював на Одеській кіностудії та зняв 30 повнометражних фільмів. Коли через хворобу Альцґеймера Леонід Бурлака починає втрачати пам’ять, його онук випадково знаходить фотоархів діда та досліджує минуле.
    • у конкурсі короткого метру пройде світова прем’єра стрічки “Поки тут тихо” Новруза Хікмета та Олени Подолянко, а в студентській секції представить свою роботу “Аналогія простору” Олександр Хойсан.

    Сараєвський кінофестиваль є нині головним кінофестивалем на Балканах та одним із найбільших у Європі. Щороку він залучає понад 100 000 глядачів, запрошує голівудських зірок та демонструє сотні фільмів. Sarajevo Film Festival 2022 пройде з 12 до 19 серпня 2022 року.

  • Документальна стрічка Ігоря Іванька “Крихка пам‘ять” виходить у прокат у Словаччині

    Документальна стрічка Ігоря Іванька “Крихка пам‘ять” виходить у прокат у Словаччині

    Стрічка Ігоря Іванька Fragile Memory / Крихка пам‘ять, яка отримала почесні відзнаки двох престижних міжнародних кінофестивалів, виходить у прокат у Словаччині.

    Світова прем’єра повнометражного документального дебюту режисера та кінооператора Ігоря Іванька відбулась наприкінці травня. У міжнародному конкурсі на Docaviv דוקאביב, – головному ізраїльському кінофестивалі документалістики, – фільм отримав почесну відзнаку, стрічка також отримала спеціальну відзнаку журі міжнародного конкурсу 62-го Krakow Film Festival.

    “Крихка пам’ять” розповідає про дідуся режисера, Леоніда Бурлаку. Він був відомим кінооператором, працював на Одеській кіностудії та зняв 30 повнометражних фільмів, найвідомішим із яких стала кінострічка “Місце зустрічі змінити не можна”. Коли через хворобу Альцґеймера Леонід Бурлака починає втрачати пам’ять, його онук, також кінооператор, випадково знаходить фотоархів діда часів його молодості. Ігор Іванько сканує пошкоджені старі плівки та досліджує минуле свого діда.

    Робота над проєктом тривала протягом 5-ти років і, звісно, вся наша команда радіє такій кількості фестивальних успіхів фільму. Не дивлячись на те, що радість з нас всіх наче висмоктали і повідомлення про призи та зарубіжні покази виглядають недоречними на наших фейсбук-сторінках, важливо інформувати людей про те, що Україна гідно представлена на міжнародній арені. Окрім особистої теплої лінії взаємин між дідусем та онуком, ліній збереження особистої та колективної пам’яті, однією з провідних ліній нашого фільму “Крихка пам’ять” є підняття питання сили впливу радянської пропаганди, що і є першоджерелом подій, які відбуваються в нашій країні з 2014 року. Сподіваємося, що дуже скоро не тільки добрі новини, але й сам фільм дійде до українського глядача.

    Продюсерка картини Олександра Братищенко

    До продюсування проєкту також долучились сам Ігор Іванько, креативна продюсерка Марія Пономарьова та словацький копродюсер Петер Керекеш. Оператори – Ігор Іванько, Леонід Бурлака, Ілля Єгоров, режисер монтажу – Ігор Косенко, звукорежисерка – Каріна Режевська, композитори – Микита Моісеєв та Marec Piacek. Дистриб’ютор – компанія FilmTopia.

    Стрічку створено Burlaka Films (Україна), Babylon’13 (Україна) у копродукції з Peter Kerekes Film (Словаччина) за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

  • Світова прем’єра фільму Ігоря Іванька “Крихка пам’ять” відбудеться на Краківському кінофестивалі

    Світова прем’єра фільму Ігоря Іванька “Крихка пам’ять” відбудеться на Краківському кінофестивалі

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно документального фільму Ігоря Іванька “Крихка пам‘ять” відбудеться у міжнародному конкурсі 62-го Краківського кінофестивалю.

    На дачі під Одесою автор фільму знаходить старий фотоархів свого діда – українського оператора Леоніда Бурлаки. Через ці фотографії та кадри, зняті його дідом протягом кількох десятиліть, документальний фільм намагається врятувати його життя від забуття.

    Документальне кіно часто грає роль слідчого, терапевта та доглядача пам’яті. Режисери розкривають сімейні таємниці, розкривають ганебно закриті злочини, перевіряють історичні факти. Індивідуальні долі героїв фільму мають наслідки для майбутніх поколінь, долі народів впливають на окремі біографії. Пам’ять – лейтмотив цьогорічної серії Docs+Science.

    Директор Краківського кінофестивалю Кшиштоф Ґерат

    Видатний український кінооператор Леонід Бурлака, що працював на Одеській кіностудії з середини 60-х, раптово почав втрачати пам’ять через хворобу Альцгеймера. У цей самий час його онук Ігор, також кінооператор, знайшов закинуту і суттєво пошкоджену частину дідового фотоархіву: знімки, які дід зробив як молодий оператор, що тільки починає будувати свою кар’єру в часи хрущовської Відлиги. Зрозумівши, що майже нічого не знає про свого діда, Ігор починає пошук всього, що хоча б трохи проливало світло на Леоніда та його шлях. Ігор переосмислює вплив радянської кіноіндустрії на його сім’ю та на країну в цілому й знаходить ті ниточки, що поєднують його з дідом.

    Режисер – Ігор Іванько, автори сценарію – Ігор Іванько та Марія Пономарьова, оператори – Леонід Бурлака, Ігор Іванько, Ілля Єгоров, режисер монтажу – Ігор Косенко, звукорежисер – Каріна Режевська, композитори – Микита Моісеєв та Marec Piacek. Продюсери – Олександра Братищенко, Марія Пономарьова, Ігор Іванько, співпродюсер – Петер Керекес.

    Нагадаємо, цього року завдяки підтримці та на запрошення колег з Краківського кінофестивалю в Кракові, в знаковому кінотеатрі “Kino Kijów”, пройдуть покази новітніх українських документальних фільмів, які цього року включені до програми DOCU/УКРАЇНА фестивалю Docudays UA.

    62-й Краківський кінофестиваль відбудеться офлайн з 29 травня до 5 червня та онлайн з 3 до 12 червня.

  • Фільми “Щоденник нареченої Христа” Марти Смеречинської та “Крихка пам’ять” Ігоря Іванька будуть представлені на форумі WEMW в італійському Трієсті

    Фільми “Щоденник нареченої Христа” Марти Смеречинської та “Крихка пам’ять” Ігоря Іванька будуть представлені на форумі WEMW в італійському Трієсті

    Дві українські документальні стрічки, що створюються за підтримки Держкіно, – “Щоденник нареченої Христа” Марти Смеречинської та “Крихка пам’ять” Ігоря Іванька, – будуть представлені на форумі WEMW в італійському Трієсті. Фільми візьмуть участь у програмі Last Stop Trieste від індустріальної платформи When East Meets West, що пройде з 24 до 28 січня в межах Trieste Film Festival. Цього року майданчик буде працювати в гібридному форматі, а сама програма буде проходити за участю режисерів, продюсерів фільмів та представників кіноіндустрії з обмеженням до 100 людей, присутніх фізично. 

    У стрічці “Щоденник нареченої Христа” режисерка картини Марта Смеречинська дивиться в очі своїм страхам й занурюється в реальність своєї сестри Насті, греко-католицької черниці, в монастирі Наречених Христа на Західній Україні, щоб заново пізнати світ, у якому вони обидві зросли. Стосунки Марти з сестрою Настею, яка відмовилася від усього мирського, щоб стати частиною релігійного світу, також відображають досвід інших сімей та їхніх дочок, які приєдналися до закритої чернечої спільноти. Марта обговорює свої почуття з іншими монахинями, бере в них інтерв’ю, тоді як інші черниці бачать через Марту зв’язок зі своїм минулим і сім’ями. Режисерка прагне знайти відповідь на питання, чому молоді дівчата вирішують наслідувати багатовікову церкву, обравши шлях черниць.

    Разом із Мартою Смеречинською над фільмом працювали операторка-постановниця Соня Герасимова, режисерка монтажу Ксенія Широкова, звукорежисерка Карина Режевська, композитор Микита Моісеєв. Консультантом з монтажу став Кутайба Бархамджі, відомий за роботою у фільмах Still Recording (2018) режисерів Гіаф Айнб та Саід Аль Батал, за який Кутайба отримав нагороду за найкращий монтаж Венеціанського кінофестивалю, та Little Palestine (2021) режисера Абдулла Аль-Хатіб.

    В процесі розробки та виробництва фільм отримав нагороди East Silver Caravan, DOK Leipzig та Baltic Sea Docs. У 2020-21 роках проєкт був представлений на EastDoc Platform, Baltic Sea Forum for Documentaries, Ukrainian Showcase @ Cannes Docs – Marche du Film, Docudays UA: Ukrainian Doc Preview. Фільм був розроблений за допомогою Eurodoc 2021 та B2B Doc 2021. Виробник фільму – ТОВ “Діджітал Реліджн” за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Продюсери – Віталій Шереметьєв та Наталія Лібет. Зараз для стрічки триває пошук фестивалю для світової прем’єри.

    Фільм “Крихка пам’ять” розповідає про видатного українського кінооператора Леоніда Бурлаку, що працював на Одеській кіностудії з середини 60-х. Майстер раптово почав втрачати пам’ять через хворобу Альцґеймера. У цей самий час його онук Ігор, також кінооператор, знайшов закинуту і суттєво пошкоджену частину дідового фотоархіву: знімки, які дід зробив як молодий оператор, що тільки починає будувати свою кар’єру в часи хрущовської Відлиги. Зрозумівши, що майже нічого не знає про свого діда, Ігор починає пошук всього, що хоча б трохи проливало світло на Леоніда та його шлях. Ігор переосмислює вплив радянської кіноіндустрії на його сім’ю та на країну в цілому й знаходить ті ниточки, що поєднують його з дідом. Проте час іде невпинно: дуже скоро Леонід перестане впізнавати свого онука.

    Режисер та оператор: Ігор Іванько. Другий оператор: Ілля Єгоров. Звукорежисери: Андрій Рогачов, Каріна Режевська. Креативний продюсер: Марія Пономарьова. Продюсер: Олександра Братищенко. Над виробництвом фільму працюють творче об’єднання кінодокументалістів #BABYLON’13 та BURLAKA FILMS. Партнер проєкту: Довженко-Центр. Фільм створюється за підтримки УКФ та Державного агентства України з питань кіно.

    Крім того, одним із 22 проєктів, що були відібрані із 435 заявок на участь у Co-Production Forum індустріальної платформи When East Meets West, (та єдиним українським проєктом у цьогорічному WEMW Co-Production Forum) став проєкт режисерки Ірини Цілик “Моє дев’яте життя”. Головна героїня фільму Женя, попрощавшись із близькою людиною, виходить із паліативного відділення вночі й усвідомлює, що зовсім поруч Київ вирує життям, звучить, пахне, як і завжди. Дія фільму відбувається впродовж однієї ночі, але цього достатньо, аби пережити низку пригод. Девелопмент проєкту повнометражного фільму підтримано УКФ, продюсерами фільму є Володимир Яценко та Анна Соболевська (компанія ForeFilms).    

  • 18-й Міжнародний фестиваль Docudays UA оголосив п’ятірку фільмів-учасників Ukrainian Doc Preview

    18-й Міжнародний фестиваль Docudays UA оголосив п’ятірку фільмів-учасників Ukrainian Doc Preview

    Оголошено проєкти, які стануть учасниками презентації Ukrainian Doc Preview на 18 Міжнародному фестивалі про права людини Docudays UA-2021.

    Головна мета Ukrainian Doc Preview — представити потенційним міжнародним партнерам найкращі українські документальні стрічки на стадії виробництва або постпродакшну, які потребують підтримки з промоцією, дистрибуцією або шукають дофінансування.

    Кадр з фільму “Свідки Флоріана”

    Серед 46 документальних повнометражних робіт було відібрано п’ять стрічок у жанрі креативної та авторської документалістики. Три з них, — “Привоз” Єви Нейман, “Крихка пам’ять” Ігоря Іванька та “Експедиція 49” Аліси Коваленко, — створюються за підтримки Держкіно.

    Учасники Ukrainian Doc Preview-2021:

    • “Експедиція 49”,  режисерка Аліса Коваленко;
    • “Свідки Флоріана”, режисер Олексій Радинський;
    • “Привоз”, режисерка Єва Нейман;
    • “Фрагменти льоду”, режисерка Марія Стоянова;
    • “Крихка пам’ять”, режисер Ігор Іванько.

    “Привоз”. Режисерка — Єва Нейман, продюсери — Геннадій Кофман та Ольга Бесхмельниціна.

    Фільм документує життя одного з найстаріших і найбільших базарів Європи. Пристрасті по обидва боки прилавків, сни вантажників, таємні мрії продавчинь риби… Роздумами про світобудову та сенс життя ділиться базарна охорона й очільник барахолки. Що було, що є, що буде — ромські передбачення, «дуже точна вага» і щедрі порції на пробу. На Привозі представлено всі прошарки населення міста. Представлено й виявлено! Сюди приходять усі, і кожен знаходить щось для себе. Хто шукає див чи метаморфоз — змін долі, людської душі, часу — теж не піде з порожніми руками. 

    “Крихка пам’ять”. Режисер — Ігор Іванько, продюсери — Олександра Братищенко, Марія Пономарьова, Петер Керекес, Ігор Іванько.

    Видатний український кінооператор Леонід Бурлака, що працював на Одеській кіностудії з середини 60-х, раптово почав втрачати пам’ять через хворобу Альцґеймера. У цей самий час його онук Ігор, також кінооператор, знайшов закинуту і суттєво пошкоджену частину дідового фотоархіву: знімки, які дід зробив як молодий оператор, що тільки починає будувати свою кар’єру в часи хрущовської Відлиги. Зрозумівши, що майже нічого не знає про свого діда, Ігор починає пошук всього, що хоча б трохи проливало світло на Леоніда та його шлях. Ігор переосмислює вплив радянської кіноіндустрії на його сім’ю та на країну в цілому й знаходить ті ниточки, що поєднують його з дідом. Проте час іде невпинно: дуже скоро Леонід перестане впізнавати свого онука.

    “Експедиція 49”. Режисерка — Аліса Коваленко. Продюсери — Аліса Коваленко, Валерій Калмиков, Стефан Сіоан, Олексій Кобелєв, Томаш Моравський.

    П’ять бунтівних підлітків шукають себе в маленьких містечках, що вмирають, на лінії фронту Донбасу. Вони мріють, протестують, борються з сірістю та нудьгою і порушують правила. Поки весь світ навколо них руйнується, шахти закриваються і війна триває, Андрій, Руслан, Ілля, Ліза і Лєра мріють, аби в їхньому житті нарешті щось сталося! Одного разу відомий в Україні шукач пригод і мандрівник Валентин Щербачов запрошує їх взяти участь в унікальній експедиції-терапії й дає їм можливість уперше вирватися на свободу й відкрити нові горизонти в їхньому житті. Пункт призначення — Гімалаї…

    29 березня автори документальних фільмів, відібраних до участі в програмі Ukrainian Doc Preview-2021, представлять їх перед відбірниками світових фестивалів, представниками міжнародних фондів, сейлз-компаній та мовників.

    18 Міжнародний фестиваль про права людини Docudays UA відбуватиметься з 26 березня до 4 квітня. Наживо події можна буде відвідати в кінотеатрі “Жовтень”, просторі Креативної спільноти IZONE та Dymchuk Gallery. Паралельно працюватиме онлайн-кінотеатр DOCUSPACE, до якого можна буде долучитися з будь-якої точки України.