Позначка: Памфір

Завершив роботу ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль, на якому Україна у складний для неї воєнний час була представлена Національним павільйоном на кіноринку Marché du Film, фільмами у конкурсних програмах та великою кількістю індустрійних заходів за участі та на підтримку української кіногалузі. Цього року фестиваль став фронтом боротьби за те, щоб голос українського кіно, голос України був дійсно почутий міжнародною спільнотою.

На відкритті 75-го Каннського міжнародного фестивалю з відеозверненням до аудиторії виступив Президент України Володимир Зеленський.

1 вересня 1939 року мав розпочатися перший Каннський кінофестиваль. Але Друга світова війна порушила ці плани. Шість років на фронтах цієї війни кіно билося за свободу, та, на жаль, і за диктатуру. “Великий диктатор” Чарлі Чапліна, що вийшов 1940 року, тоді не знищив справжнього диктатора. Але завдяки йому кінематограф перестав бути німим. Німим у всіх сенсах цього слова. Кінематограф заговорив, і це був голос майбутньої перемоги свободи. Сьогодні, як і тоді, знов є диктатор. Знов, як і тоді, є війна за свободу. Та знов, як і тоді, необхідно, щоб кінематограф не був німим. Ми маємо нарешті виграти цю битву. Кожен голос має бути на боці свободи. І передусім голос кінематографа.

Президент України Володимир Зеленський

Голосом кінематографа України безпосередньо в офіційному відборі Каннського кінофестивалю стали відразу дві повнометражні дебютні стрічки молодих українських режисерів: “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука у “Двотижневику режисерів” і “Бачення метелика” Максима Наконечного у секції “Особливий погляд”.

25 травня, у день світової прем’єри в секції Un Certain Regard офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю, команда фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision) провела акцію на підтримку України на червоній доріжці, коли увага всіх міжнародних медіа була максимально прикута до творчої групи. Митці вийшли під звуки сирен повітряної тривоги та закрили свої обличчя символом перекресленого ока, який широко відомий користувачам соціальних та означає “Потенційно неприйнятний контент. Ця світлина може містити сцени жорстокості або насильства”. Команда тримала постер із підписом “Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this Genocide?” (“росіяни вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид – це потенційно неприйнятний контент?”). Потужна акція український митців мала неабиякий розголос на фестивалі.

^{Photo credit (c) Laurent Koffel}

Україна цьогоріч використовувала всі можливості для того, щоб донести до широкої аудиторії Каннського кінофестивалю правду про війну росії проти нас. Вперше до складу журі однієї з премій фестивалю – “Золоте око” (L’Oeil d’Or), що вручається від 2015 року найкращій документальній стрічці, присутній в одній з офіційних каннських програм, – долучилася українська режисерка Ірина Цілик.

Спеціальний приз від L’Oeil d’Or журі вручило стрічці Mariupolis 2 – посмертній роботі литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який був вбитий російськими окупантами в Маріуполі на початку квітня. Стрічку змонтовано з матеріалу, який Мантас знімав у Маріуполі, та який вдалося зберегти цивільній дружині режисера Ганні Білобровій. Разом із Дунею Сичовою вони змонтували “Маріуполіс 2” і представили у Каннах останній фільм режисера. Вручаючи нагороду, президентка журі Аґнєшка Холланд оголосила хвилину мовчання за жертвами війни росії в Україні – режисерами, журналістами, фотографами та іншими людьми творчих професій.

^{Фото: фб-сторінка Ірини Цілик} 

Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film

Разом із початком Каннського кінофестивалю та його кіноринку Marché du Film 17 травня розпочав свою роботу Національний павільйон України. Робота павільйону під гаслами Bravery to make movies during the war та #StandWithUkraine була орієнтована на всебічну презентацію можливостей України для співпраці в аудіовізуальній індустрії, проєктів і сервісів, які ми можемо запропонувати міжнародним партнерам навіть за часів війни, та проведення заходів, спрямованих на підтримку у цей надскладний час як української індустрії, так і нашої держави загалом.

Національний павільйон консолідував зусилля української кіноіндустрії заради спільної мети – підтримки вітчизняного кіновиробництва у ці скрутні часи та донесення світові правди про війну в Україні. Наша держава відкрита до міжнародної співпраці. Ми прагнемо залишатися на міжнародному ринку кіно, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного процесу, й вдячні світовій кіноспільноті за підтримку, яку відчули у Каннах від багатьох міжнародних партнерів – старих і нових.

Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

19 травня на кіноринку Marché du Film відбулася організована Національним павільйоном України дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. На захист інтересів України на культурному фронті стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук, арт-директор київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі, радниця Посольства України у Франції Вікторія Гуленко та кінопродюсер Андрій Фесяк. Учасники події, організованої за підтримки Американського павільйону, продемонстрували аудиторії приклади просування наративів російської пропаганди засобами кіно та навели аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

20 травня в межах презентації Discover Ukraine, участь у якій взяли Марина Кудерчук, Вікторія Ярмощук, а також Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв, спікери розповіли про сучасний стан української індустрії: про те, як вона змінилася через війну та які можливості для співпраці, попри все, може надати закордонним партнерам. У межах івенту був представлений шоуріл українських проєктів, що зараз створюються за підтримки Держкіно та відкриті до копродукційних ініціатив. А також – Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою кінематографістів.

22 травня в Українському павільйоні відбулася дискусія Women In Industry за участі продюсерки Лариси Гутаревич, режисерки Ірини Громозди, актриси театру та кіно, продюсерки Олени Лавренюк, а також Сахри Карімі (Sahraa Karimi) – афганської кінорежисерки та першої жінки-очільниці державної кінокомпанії Afghan Film Organization, якою вона керувала до захоплення Кабулу Талібаном. Всі спікерки івенту, на жаль, не з чуток знають, що таке війна. Вони поділилися з аудиторією своїм досвідом її проживання та можливостями для опору через творчість, які вони для себе відкрили.

24 травня з великим успіхом пройшов організований Держкіно та Українським національним павільйоном за підтримки мерії міста Канни, благодійний вечір із “тихим” аукціоном, на якому представили унікальні кінематографічні та мистецькі лоти. Серед них були – постер до стрічки “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка; картина Владислава Шерешевського Cats, написана 19 березня 2022 року після обстрілів і руйнування житлових будинків Маріуполя російськими військами, коли діти вибігали із домівок, тримаючи в руках лише домашніх тварин; жовто-блакитна каблучка Pure Freedom від бренду SOLO for diamonds; книга Девіда Лінча “Спіймати велику рибу” із його автографом, а також оригінальний сторіборд до стрічки “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова та дві картини славетного українського художника Івана Марчука – “Виходять мрії з берегів” та “Замріяні копички”, які отримали найвищі ставки. За підсумками торгів організаторам вдалося зібрати понад 1,5 мільйона гривень. Зібрані кошти буде спрямовано на підтримку української кіноіндустрії.

Протягом роботи кіноринку у Національному павільйоні України відбулися також численні зустрічі української делегації з представниками міжнародної кіноспільноти та дипломатичних кіл. Гостями Українського павільйону стали Прем’єр Люксембургу Ксав’є Беттель (Xavier Bettel), Міністр-Президент Валлонії Еліо Ді Рупо (Elio Di Rupo), виконавчий директор Marché du Film – Festival de Cannes Жером Пайяр (Jérôme Paillard), директор Wallonia-Brussels Federation Centre du Cinéma et de l’Audiovisuel Жоанн Брунфо (Jeanne Brunfaut) та багато інших європейських партнерів.

Робота Національного павільйону України тривала й після закінчення Marché du Film. 26 травня у павільйоні було проведено презентацію короткометражного фільму “Доля” французького режисера та сценариста Слоні Со: актуального проєкту про українців, що, рятуючись від війни, були змушені виїхати за кордон. А 27 травня команда павільйону взяла участь у церемонії вручення нагород Премії Palm Dog Award, лауреатом якої став відомий український пес-сапер Патрон. Улюбленця українців Патрона, який разом із командою ДСНС розміновує Чернігівщину, нагородили відзнакою PalmDogManitarian, що вручається за зв’язок між людством і собаками.

Стратегічні партнерства

У Каннах стало відомо про кілька стратегічно важливих ініціатив, реалізація яких допоможе українській індустрії вистояти у скрутні часи.

Зокрема, це ініціатива Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages щодо звільнення України від обов’язкових членських внесків до середини наступного року із збереженням для нашої держави можливості долучатися до всіх програм фонду.

Ми дуже вдячні Eurimages за розуміння й підтримку, завдяки яким Україна матиме змогу брати повноправну участь в усіх програмах Eurimages без членського внеску, який наразі, коли всі наявні ресурси держави йдуть на підтримку армії, було б дуже важко сплатити. Цей жест доброї волі з боку європейських колег багато значить для всієї української кіноспільноти та матиме вплив на відновлення роботи нашої індустрії за часів війни.

Заступниця представника України в Раді правління Eurimages, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

Із аналогічною ініціативою на своєму щорічному засіданні в межах Каннського кінофестивалю виступила European Film Agency Directors association (EFAD) – європейська асоціація, що об’єднує 35 національних кіно- та аудіовізуальних агенцій. EFAD відзвітувала про конкретні кроки, спрямовані на підтримку українських кінематографістів, що вже реалізовані асоціацією та її членами. А також запропонувала Державному агентству України з питань кіно вступити до EFAD із звільненням від сплати членських внесків на найближчі два роки. Голова Держкіно Марина Кудерчук підтримала цю ініціативу.

^{Фото: Roland Teichmann_twitter}

Також у Каннах відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding) між Державним агентством України з питань кіно та Фільмкомісією Риму (Roma Lazio Film Commission), що покликаний поглибити та розвинути співпрацю між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції. Меморандум підписали Голова Держкіно Марина Кудерчук та президентка Roma Lazio Film Commission Лучано Совена.

Заяви та дії світової кіноспільноти на підтримку України

Надзвичайно сильним й абсолютно трагічним художнім висловлюванням про те, що зараз відбувається в Україні, стала посмертна прем’єра у Каннах фільму “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, котрий був закатований і вбитий росіянами в Маріуполі.

У контексті того жаху, що відбувається в України, для нас є абсолютно неприпустимим нині надання можливості для висловлювання на міжнародних майданчиках представникам країни-агресора. Напередодні й під час проведення Канн-2022 Держкіно неодноразово зверталося до оргкомітету кінофестивалю з вимогою виключення фільму російського режисера Кірілла Сєрєбрєннікова з конкурсної програми та закликом до бойкоту російського кінематографа зараз, під час війни росії з Україною. Канни дослухалися лише частково, ухваливши рішення про відмову приймати на фестивалі офіційні делегації або представників, пов’язаних із російським урядом, але залишили стрічку Сєрєбрєннікова у конкурсі, чим той і скористався, зробивши заяву із закликом зняти санкції з близького до путіна олігарха Романа Абрамовича та допомогти сім’ям росіян, відправлених на війну.

Утім, міжнародна кіноспільнота виявилася більш рішучою та однозначною у своїх висловлюваннях і діях щодо підтримки України. У межах панельної дискусії Ukrainian Cinema: From Surviving to Thriving Again. How the Global Film Community Can Come Together to Support the Country’s War-Torn Industry Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд заявила:

Якби це залежало від мене, я б не допускала російські фільми в офіційну програму фестивалю – навіть якщо Кірілл Сєрєбрєнніков талановитий митець. На жаль, його слова підтвердили моє погане передчуття. Він використав [фестивальну пресконференцію], щоб похвалити російського олігарха [підсанкційного Романа Абрамовича] та порівняти трагедію російських солдатів і українських захисників. Я б не давала йому такої нагоди в цей час.

Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд

Ця дискусія відбулася 21 травня на кіноринку Marché du Film в межах Дня України (Ukraine In Focus) – низки ініціатив, підтриманих організаторами Marché du Film й спрямованих на відновлення роботи української кіноіндустрії та допомогу українським кінематографістам. У межах Ukraine in Focus відбувся скринінг Ukrainian Features Preview та зустрічі формату Producers Network, участь у яких взяли шість українських продюсерів, – Дар’я Бассель (Moon Man), Денис Іванов (Arthouse Traffic), Наталія Лібет (Digital Religion), Сашко Чубко (Pronto Film), Ольга Бесхмельниціна (ESSE Production House) та Володимир Яценко (ForeFilms), – що представили свої проєкти закордонним колегам з метою міжнародної співпраці. За підтримки Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF) також у програмі Tallinn Black Nights Goes to Cannes презентували добірку українських ігрових повнометражних стрічок на завершальних етапах виробництва, що шукають сейлз-агентів, дистрибуторів, можливості для участі у фестивалях. А в індустріальній програмі Cannes Docs був організований шоукейс українських документальних фільмів Work-in-Progress, один із учасників якого – проєкт Єлізавети Сміт “Слухаючи світ” – отримав нагороду DAE Award.

22 травня на кіноринку Marché du Film відбувся фандрайзинг-івент Ukrainian Films Now, організований на підтримку України організаціями EAVE, First Cut Lab та італійським кіноформумом When East Meets West у партнерстві з EFAD та CineRegio.

У заході взяли участь 12 європейських кінофондів: ALCA/Region Nouvelle-Aquitaine, Ciclic/Region Centre-Val de Loire (обидва Франція), HessenFilm, Mitteldeutsche Medienförderung (обидва Німеччина), Fondo Audiovisivo FVG, IDM Film Commission Südtirol (обидва Італія), Wallima Brugesel, Wallima Bruge (обидва Бельгія), Film i Skåne (Швеція), Естонський інститут кіно (Estonian Film Institute), Film Fund Luxembourg та Словацький аудіовізуальний фонд (Slovak Audiovisual Fund). Метою події був збір коштів на підтримку українських фільмів у постпродакшені (всього було представлено дев’ять стрічок, шість з яких є дебютними), а також налагодження зв’язків українських кінокоманд із потенційними європейськими продюсерами та партнерами. Головну премію Ukrainian Films Now Award із грошовою винагородою у 30 тис. євро отримала дебютна стрічка Марини Вроди “Степне”, що створюється за підтримки Держкіно.

Нагороду від IDM Film Commission Suedtirol / Cine Chromatix Italy у вигляді фінансування послуг із постпродакшену було присуджено фільму Тоні Ноябрьової “Ти мене любиш?”. Постпродакшен від Screen Brussels та Спеціальну відзнаку журі отримала стрічка Анни Бурячкової “Коли нам було 15”. Нагороду First Cut Lab Award вручили проєкту Павла Острікова “Ти – космос”, а приз від Ciclic/ Région Centre-Val de Loire – стрічці Юлії Гонтарук “Залізна сотня”. Усі ці фільми також свого часу стали переможцями конкурсних відборів Держкіно та є створюваними за державної підтримки.

Ще однією отриманою у Каннах нагородою стала відзнака конкурсної програми Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation. Третю премію студентського конкурсу Cinéfondation було розділено між роботою французького режисера Laurène Fernandez Les Humains Sont Cons Quand Ils S’Empilent та короткометражною дипломною стрічкою Glorious Revolution української режисерки Марії Новікової. Фільм створено у ко-продукції Великобританії, Німеччини та України, українську сторону виробництва представляє компанія “СУК – Сучасне українське кіно”.

Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film 75-го Каннського кінофестивалю був організований спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

Вдячні організаторам і партнерам за підтримку та спільну працю. Особливу подяку за надані для благодійного аукціону лоти висловлюємо Івану Марчуку, Владиславу Шерешевському, компанії FILM.UA Group, видавництву “Фоліо”, бренду Solo for diamonds та дизайнерці Лілії Пустовіт.