Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Памфір

  • Створений за підтримки Держкіно фільм “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука — лауреат премії “Кіноколо”-2022

    Створений за підтримки Держкіно фільм “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука — лауреат премії “Кіноколо”-2022

    Тріумф «Памфіра» в п’ятьох номінаціях, відзнаки документаліста й захисника Маріуполя Дмитра Козацького та загиблого режисера фільму «Маріуполіс 2» Мантаса Кведаравічюса. 

    Ввечері 20 жовтня в прямому ефірі телеканалу «Суспільне Культура» відбулась Церемонія нагородження П’ятою ювілейною Національною премією кінокритиків «Кіноколо»

    Найкращим повнометражним ігровим фільмом українські кінокритики визнали «Памфір». Творця фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука відзначили як Найкращого режисера та автора сценарію, а також нагородили премією «Відкриття року» — за найкращий повнометражний дебют. Виконавець головної ролі Олександр Яцентюк отримав нагороду як Найкращий актор. Стрічка розповідає про чоловіка, який повертається з заробітків додому на Західну Україну напередодні традиційного карнавалу Маланки і відновлює зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Світова прем’єра фільму відбулася в програмі «Двотижневик режисерів» цьогорічного Каннського кінофестивалю.

    Найкращою акторкою визнали Оксану Черкашину, виконавицю головної ролі в «Клондайку» (це друга її статуетка «Кіноколо» після фільму «Погані дороги» у 2020). У номінації «Найкращий короткометражний ігровий фільм» перемогла картина режисерки та сценаристки Наталки Ворожбит «Ти в порядку?» про травмовану війною українку в Європі. Найкращим документальним фільмом назвали «Нескінченність за Флоріаном» Олексія Радинського про легендарного київського архітектора Флоріана Юр’єва. Премію за Найкращий анімаційний фільм здобула картина «МИ, ЄВРОПА» Марини Степанської та Анни Дудко — буктрейлер до поеми Лорана Годе «Ми Європа. Бенкет народів». Нагороду За досягнення отримали Станіслав Битюцкий, Альона Пензій, Олександр Телюк — кінознавці державного кіноархіву «Довженко-Центр», які в 2022 році провели цикл публічних кінопоказів рідкісних українських стрічок «Дивне, химерне, фантастичне».

    Спеціальні відзнаки отримали литовський режисер Мантаса Кведаравічюса (посмертно), якого наприкінці березня взяли в полон і вбили російські військові під час зйомок стрічки «Маріуполіс 2», а також Дмитро «Орест» Козацький — захисник Маріуполя, який став співрежисером фільму «Останній день на Азовсталі» та поширив світом легендарні фотографії з «Азовсталі».

    Національна премія кінокритиків «Кіноколо» — заснована в 2018 році щорічна премія, яка визначає досягнення українського кінематографа та діячів кіноіндустрії за останній рік від імені спільноти кінокритиків України. В минулі роки найкращими фільмами року ставали «Стоп-Земля», «Атлантида», «Додому» і «Донбас».

    Церемонія нагородження пройшла в прямому ефірі телеканалу «Суспільне Культура». Традиційно вона відбулася в день відкриття Київського тижня критики — міжнародного фестивалю арт-кіно, кураторами якого є українські кінокритики й кінокритикині. Шостий Київський тиждень критики триватиме до 26 жовтня в кінотеатрі «Жовтень».

    Список лауреатів:

    Найкращий повнометражний ігровий фільм

    «Памфір», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук, прод. Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко, Лора Бріан, Богна Шевчик, Клаудія Смея-Ростворовська, Жанкарло Насі, Адольф Ель Ассаль, Сільвана Сантамарія. 

    Найкращий короткометражний ігровий фільм

    «Ти в порядку?», реж. Наталка Ворожбит, прод. Денис Крупнов, Наталка Ворожбит.

    Найкращий документальний фільм

    «Нескінченність за Флоріаном», реж. Олексій Радинський, прод. Люба Кнорозок.

    Найкращий анімаційний фільм

    «МИ, ЄВРОПА», реж. Марина Степанська, Анна Дудко, прод. Галина Шиян.

    Відкриття року

    «Памфір», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук.

    Найкращий режисер/режисерка

    Дмитро Сухолиткий-Собчук («Памфір»).

    Найкращий актор

    Олександр Яцентюк — «Памфір», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук.

    Найкраща акторка

    Оксана Черкашина — «Клондайк», реж. Марина Ер Горбач. Створено за підтрикми Держкіно

    Найкращий сценарій фільму (ігрові повнометражні та ігрові короткометражні фільми)

    Дмитро Сухолиткий-Собчук — «Памфір». Створено за підтрикми Держкіно

    За досягнення (українським авторам робіт про українське чи зарубіжне кіно, а також зарубіжним авторам робіт про українське кіно — кінокритикам, кінознавцям, журналістам, кураторам, блогерам тощо).

    Станіслав Битюцький, Альона Пензій, Олександр Телюк за цикл показів «Дивне, химерне, фантастичне».

    Спеціальні відзнаки

    Дмитро «Орест» КозацькийМантас Кведаравічюс

    Київський тиждень критики фінансується зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut

  • Вийшов міжнародний трейлер фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”

    Вийшов міжнародний трейлер фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”

    Видання Screendaily опублікувало офіційний міжнародний трейлер створеної за підтримки Держкіно сімейної драми “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука, яка зірвала шквал овацій під час світової прем’єри у програмі “Двотижневик режисерів” Каннського кінофестивалю.

    Трейлер – це запальничка. Сподіваюсь, він підпалить інтерес до історії та головних героїв. Дуже радий з того, що українська та міжнародна аудиторія нарешті побачить трейлер до нашого фільму.

    Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

    Дмитро Сухолиткий-Собчук перебуває зараз у великому турі з допрем’єрними показами напередодні старту прокату стрічки у Франції. Французький дистриб’ютор фільму компанія Condor випустить фільм у майже сотні кінотеатрів країни вже з 2 листопада. “Памфір” також проданий для прокату у Канаді, Італії, Польщі, Швейцарії, Греції, Індонезії, Словакії та країнах Балтії. Світовий дистриб’ютор стрічки – паризька компанія Indie Sales.

    Події фільму розгортаються в Західній Україні напередодні традиційного карнавалу Маланка та розповідають про головного персонажа Памфіра, який повертається додому до своєї сім’ї після довгої відсутності та мусить виправити помилку сина й відновити зв’язок зі своїм кримінальним минулим.

    Головні ролі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

    Нещодавно “Памфір” отримав спеціальну відзнаку журі на кінофестивалі “Молодість”, який цього року проходив в рамках кінофестивалю в Гамбурзі, також стрічка отримала шість номінацій на Національну премію кінокритиків “Кіноколо”, церемонія нагородження якої відбудеться 20 жовтня.

    Фільм спродюсований українською компанією Bosonfilm, продюсерками Олександрою Костіною та Євгенією Яцутою, у копродукції із Лорою Бріан із французської компанії Les Films d’Ici, Богною Шевчик і Клаудією Смєєю-Ростворовською з польської Madants та Жаркарло Насі з чилійської компанії Quijote Films. Співпродюсерами фільму виступили Артем Колюбаєв з Mainstream pictures, Альона Тимошенко, Адольф Ель Ассаль з Wady Films, Сільвана Сантамарія з Soilfilms, Адам Гуделл з Moderator Inwestycje та Studio Orlando.

    Після успішної прем’єри в Каннах, “Памфір” було відібрано до програм більш ніж 40-ка фестивалів із 25-ти країн світу. Кожен показ фільму збирає повні зали глядачів. Тож ми з нетерпінням очікуємо, коли окрім фестивального релізу розпочнеться кінотеатральний прокат у світі. Вихід трейлера – це перший крок в цьому напрямку.

    Продюсерка фільму Олександра Костіна

    Фільм профінансувало Державне агентство України з питань кіно, Український культурний фонд, Польський інститут кіно та французький CNC. Також фільм підтримали найвідоміші європейські фонди Visions Sud Est, Göteborg Film Fund, Hubert Bals Fund, та Чернівецька обласна державна адміністрація. Промоція фільму здійснюється за підтримки Українського Інституту, German Films та Goteborg Film Fund.

    Вихід стрічки в український прокат заплановано на 2023 рік.

  • Кінофестиваль “Молодість” оголосив переможців національного конкурсу

    Кінофестиваль “Молодість” оголосив переможців національного конкурсу

    В Гамбурзі на кінофестивалі FILMFEST HAMBURG (29 вересня – 8 жовтня 2022) було обрано переможців національного конкурсу українських фільмів КМКФ “Молодість”. Уперше в історії кінофестивалю конкурс включав не тільки короткометражні фільми, а й повні метри – причому всі з них були дебютними фільмами режисерів/-ок.

    Журі в складі української режисерки та сценаристки Єви Нейман, іранського продюсера Фарзада Пака та німецької акторки Фрітці Габерляндт обрало переможців у обох категоріях. 

    Найкращим повнометражним фільмом стала створена за підтримки Держкіно стрічка “Стоп-Земля Катерини Горностай, а найкращим короткометражним – “Leopolis Night” Нікона Романченка.

    Переможці отримали статуетки “Скіфський олень” і грошові призи: 60 000 грн за найкращий короткометражний фільм (спонсор – Міжнародний інститут глибинної психології) та 100 000 грн за найкращий повнометражний фільм (від спонсора МСЛ).

    Особливі відзнаки від журі отримали створена за підтримки Держкіно стрічка “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та фільм “Діма, Дмітрій, Дмитро. Слава Героям” Клеменса Пула.

    Загалом у конкурсі взяли участь 12 короткометражних українських фільмів і 7 повнометражних.

    Поза конкурсом були продемонстровані створений за підтримки Держкіно документальний фільм членкині журі Єви Нейман “Привоз”, що став фільмом-закриттям програми, і збірка переможців і лавреатів “Молодості” воєнної тематики.

    Національний конкурс “Молодості” проходив у Гамбурзі з 30 вересня до 5 жовтня 2022 року.

  • “Памфір” показали на кінофестивалі у Страсбурзі та номінували у двох категоріях на британському кінофестивалі Raindance

    “Памфір” показали на кінофестивалі у Страсбурзі та номінували у двох категоріях на британському кінофестивалі Raindance

    Триває фестивальна історія створеного за підтримки Держкіно фільму “Памфір” / Pamfir режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. Стрічка отримала можливість змагатись у двох категоріях на престижному британському кінофестивалі Raindance: у номінації “Відкриття” та номінації за кращу операторську роботу.

    Raindance Film Festival – найбільший фестиваль незалежного кіно у Великобританії. Ювілейний 30-й випуск відбудеться цього року в самому центрі лондонського кінокварталу Вест-Енд із 26 жовтня до 5 листопада.

    Повнометражний дебют Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” покажуть 3 листопада о 18:30 у Curzon Soho.

    Квитки доступні за посиланням – https://bit.ly/raindancetickets

    Окрім цього, 24 вересня фільм показали на Festival Européen du Film Fantastique de Strasbourg.

    “Памфір” представив режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук та виконавча продюсерка Каріна Костина. Аудиторія неймовірно позитивно відреагувала на українське кіно, глядачі із захопленням розпитували після показу про сюжет, головних героїв, а особливо про традиційне буковинське свято – Маланку.

    FEFFS – це кінофестиваль фантастичного кіно у Страсбурзі, що був заснований у 2008 р. Фестиваль приваблює глядачів своєю еклектичною програмою: окрім кінопоказів, він має також багато паралельних подій, що залучають різноманітну аудиторію.

    Церемонія нагородження переможців відбудеться 1 жовтня 2022 року.

  • Стрічки, створені за підтримки Держкіно, – у програмі Національного конкурсу 13-го Одеського міжнародного кінофестивалю

    Стрічки, створені за підтримки Держкіно, – у програмі Національного конкурсу 13-го Одеського міжнародного кінофестивалю

    До програми “Одеса – Варшава: український конкурс” увійшли 11 повнометражних та 7 короткометражних стрічок. 

    Національна конкурсна програма 13-го Одеського міжнародного кінофестивалю пройде в межах Варшавського міжнародного кінофестивалю під назвою “Одеса – Варшава: український конкурс”. До неї увійшли, зокрема, такі повнометражні фільми:

    • Відблиск, реж. Валентин Васянович, Україна, 2021. Створено за підтримки Держкіно. 

    Картина розповідає про хірурга з Дніпра, який іде добровольцем на фронт і потрапляє в полон. Після звільнення на нього чекає мирне життя, проте його переслідує пережите. Спілкування з колишньою дружиною та 12-річною донькою, котра також травмована через смерть близької людини на війні, дає йому надію на зцілення.

    • “Гартовані Гнівом”, реж. Леся Калинська, Руслан Батицький, Україна/США/Норвегія, 2022

    Документальний фільм розповідає історію двох українських ідеалістів протягом майже дев’яти років: від подій Революції Гідності у 2013-2014 роках і до повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році. Павло та Світлана знайомляться і закохуються під час мирних протестів на Майдані. Захищаючи свою країну, демократію і родину, молода пара опиняється перед складним життєвим вибором.

    • “День Українського Добровольця”, реж. Володимир Тихий, Україна/Польща, 2022

    У документальному фільму колектив кінематографістів Babylon’13, утворений під час Майдану, зосереджується на подіях 14 березня 2022 року – 2944-го дня російсько-української війни.

    • Клондайк, реж. Марина Ер Горбач, Україна/Туреччина, 2022. Створено за підтримки Держкіно. 

    Події фільму розгортаються у липні 2014 року на Донбасі. Молоде подружжя готується стати батьками. Попри сварки, чоловік і брат дружини прагнуть одного — евакуювати вагітну жінку. Та вона відмовляється їхати навіть коли село захоплюють озброєні угруповання. Тим часом у небі над ними збивають цивільний літак.

    • Назовні, реж. Ольга Журба, Україна/Німеччина/Нідерланди, 2022. Створено за підтримки Держкіно. 

    Фільм охоплює життя підлітка Роми протягом семи років. Рома, випускник центру реабілітації для дітей позбавлених батьківського піклування, повертається в рідне провінційне місто. Але він не має ані житла, ні підтримки та у перший день повноліття фактично залишається на вулиці. Аж поки його старший брат, який нещодавно вийшов із в’язниці, не бере його під своє крило. Самостійне життя захоплює Рому у вир карколомних подій, де як іскри пам’яті з’являються епізоди з його дитинства: від барикад Революції гідності до безтурботного перебування в дитячому будинку.

    • Памфір, реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук, Україна/Польща/Франція, 2022. Створено за підтримки Держкіно. 

    Памфір повертається додому після тривалої відсутності, щоб возз’єднатися з сім’єю. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію і змушує його звернути на ризикований шлях з незворотніми наслідками.

    • Терикони, реж. Тарас Томенко, Україна, 2022. Створено за підтримки Держкіно. 

    Насті було шість, коли у Новорічну ніч російські ракети влучили в її будинок. Для таких дітей війна стала буденністю, пейзажом за вікном. Настя мріє про новий будинок, собаку і просить Діда Мороза повернути їй батька.

    Режисерка фільму Марта Смеречинська дивиться в очі своїм страхам й занурюється в реальність своєї сестри Насті, греко-католицької черниці, в монастирі Наречених Христа на Західній Україні, щоб заново пізнати світ, у якому вони обидві зросли.

    • Я і Фелікс, реж. Ірина Цілик, Україна, 2021. Створено за підтримки Держкіно. 

    Це історія про дорослішання, перші уроки добра і жорстокості, підліткову закоханість, пошуки вчителя і непрості стосунки дітей та, поламаних 1990-ми роками, дорослих.

    • Як там Катя?, реж. Крістіна Тинькевич, Україна, 2022. Створено за підтримки Держкіно. 

    Анна – лікарка швидкої допомоги. Вона мати-одиначка, яка мріє про краще життя зі своєю 12-тирічною донькою Катею. Раптовий і брутальний збій розміреного плину життя Анни змушує постати її перед дилемою, яка зруйнує засади її власних моральних меж.

    Також у програмі “Одеса – Варшава: український конкурс” будуть показані 7 короткометражних стрічок:

    • “Поки тут тихо”, реж. Олена Подолянко, Новруз Хікмет

    Молода пара, Максим та Люда, відірвані від усього світу, на одну довгу ніч в готельному номері прикордонного міста. Цієї ночі вони домовляються не говорити про війну. Повністю поглинуті одне одним в своєму маленькому світі вони не помічають, як настає ранок і змушує їх повернутись в реальність.

    • “Театральна”, реж. Аліна Панасенко

    Тимофій – маленький кишеньковий злодій. Він живе своє звичайне життя, допоки раптом не закохується у чергову по станції Театральна. Він намагається вкрасти в жінки диск, який схожий на тенісну ракетку – так вони знайомляться. Ми стикаємося з першою закоханістю головного героя.

    • JORDAN’96, реж. Катерина Лесик. Створено за підтримки Держкіно. 

    Cередина 90-х, провінційне містечко. На дискотеці Андрій, 18- річний хлопець, зустрічає свого друга-однокласника Женю, який декілька років тому емігрував до Ізраїлю. Тієї ж ночі Женя зникає і вся підозра падає на Андрія, який повертається додому у Женіних кросівках. Батько Жені — місцевий кримінальний авторитет, самостійно починає пошуки сина.

    • Лалібела, реж. Анна Морозова. Створено за підтримки Держкіно. 

    Напередодні Великодня в українське село потрапляє ікона Ефіопської Божої Матері. Її помічають парафіяни і це спричиняє конфлікт між молодим священиком і його паствою. Селяни не згодні, щоб у церкві була темношкіра Богородиця. Наступної ночі хтось пробирається до церкви і розрізає ікону. Після нічних подій ікона починає мироточити.

    • “ГКЧП”, реж. Аркадій Непиталюк

    19 серпня 1991 року. СРСР. У Москві ГКЧП, мітинги, барикади і танки. А у дитячо-юнацькому таборі поблизу Запоріжжя своє життя. Кохання, страх, пристрасть і синьо-жовтий прапор. І «Лебедине озеро» по телевізору.

    • “Ach So”, реж. Поліна Піддубна

    “Я знімаю дуже маленьку кімнату в Берліні (яка нагадує труну), і там мені сняться дивацтва. Люди знаходяться в підвішеному стані на протязі двох років, ніхто не знає коли це закінчиться. Клюб зачинений, швидка не приїде. Все, що залишається – ходити нічним містом зі своїми внутрішніми потьмарами”.

    • “Садок вишневий”, колективна робота студентів 2-го курсу режисури анімаційного фільму Київського Національного Університета Театра, Кіно і Телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Художній керівник курсу Олена Касавіна.

    Анімаційний кліп за музичним твором Валентина Сильвестрова на вірші Тараса Шевченка «Садок вишневий». Фільм створювався в січні-березні 2022 року до 9 березня – дня народження Поета, в подарунок Національному Музею Шевченка. Студенти завершували свою роботу в перші 2 тижні війни, буквально в бомбосховищах.

    Переможці конкурсу визначатимуться у двох номінаціях:

    • Найкращий український повнометражний фільм (приз 6 тис. євро)
    • Найкращий український короткометражний фільм (приз 3 тис. євро)

    38-й Варшавський міжнародний кінофестиваль відбудеться 14-23 жовтня 2022 року. Склад журі буде оголошено в кінці вересня.

    Варшавський міжнародний кінофестиваль було засновано у 1985 році. Щороку захід проводиться на початку жовтня в столиці Польщі, Варшаві. Фестиваль представляє найкращі фільми з усього світового, європейського та польського кінематографу місцевій та міжнародній аудиторії.

  • «Носоріг» Олега Сенцова і «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука – у секції Polonica Кінофестивалю у Ґдині

    «Носоріг» Олега Сенцова і «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука – у секції Polonica Кінофестивалю у Ґдині

    Polonica, поряд з основним конкурсом, є найстарішою програмою Кінофестивалю у Ґдині. Щоб потрапити до секції, фільм має відповідати основному критерію – це має бути виробництво з польським акцентом. Завдяки тому, що польське кіно відкрите для європейської та міжнародної копродукції, розділ стає дедалі різноманітнішим.

    Цьогоріч у конкурсній програмі Фестивалю, який проходитиме з 12 до 17 вересня, бере участь аж 57 польських фільмів.

    Втім, серед фільмів, які будуть показані в рамках секції Polonica, є «Носоріг» Олега Сенцова. Події стрічки відбуваються в Україні 1990-х під час трансформації СРСР. Головний герой – молодий чоловік, відомий як Носоріг, починає свою кар’єру дрібним злодієм, але швидко просувається вгору кримінальною ієрархією.

    Нагадаємо, що стрічку «Носоріг» створено у копродукції України, Польщі та Німеччини. 
    Створення фільму підтримано Міністерством культури та інформаційної політики України, Державним агентством України з питань кіно, фондом підтримки спільного кіновиробництва та прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт EURIMAGES, Польським кіноінститутом, німецьким кінофондом Medienboard Berlin-Brandenburg.

    Також у секції Polonica буде представлено «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука. За сюжетом, син головного героя підпалює церкву, тож батькові потрібно дотягнутися до своїх зв’язків із злочинного світу, щоб сплатити борг. Але з кожним новим рішенням він усе більше заплутується у корупції та мафіозних угодах.

    “Памфір” є копродукцією чотирьох країн: України (Bosonfilm), Франції (Les Films d’Ici), Польщі (Madants) та Чилі (Quijote). Проєкт 2019 року став одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно в секції авторських повнометражних ігрових фільмів спільного виробництва.

    Крім цього, у рамках цьогорічної співпраці Польського та Краківського кінофестивалів організатори запрошують на показ фільму «Синдром Гамлета» режисерів Ельвіри Нєвєри та Пьотра Росоловського. Це потужний портрет покоління молодих українців, народжених після розпаду Радянського Союзу, сформованих Майданом 2013 року, натхнених силою політичних змін та зранених війною.

  • “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Бачення метелика” Максима Наконечного отримали нагороди на кінофестивалі у Сербії

    “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Бачення метелика” Максима Наконечного отримали нагороди на кінофестивалі у Сербії

    Створені за підтримки Держкіно “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Бачення метелика” Максима Наконечного отримали нагороди на European Film Festival Palić у Сербії.

    Міжнародне журі критиків 29-го Фестивалю європейського кіно у Паличі найкращим фільмом конкурсної програми “Паралелі та зустрічі” обрало дебютну стрічку українського режисера Максима Наконечного “Бачення метелика”.

    Найвищий рівень створення кіно від перспективного молодого режисера дає нам надію, що європейське кіно має дуже світле майбутнє.

    Міжнародне журі критиків European Film Festival Palić

    А фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” отримав нагороду THE PALIĆ TOWER за найкращу режисуру від міжнародного журі та Спеціальну відзнаку від журі FIPRESCI.

    Оголошуючи нагороду, журі фестивалю окремо відзначило майстерну режисуру Дмитра Сухолиткого-Собчука та вишукану операторську роботу оператора-постановника фільму Микити Кузьменка.

    Під час фестивалю глядачам було представлено також програму українського кіно “Україна у фокусі” від Українського інституту. До програми увійшли створені за державної підтримки знакові фільми сучасного українського кінематографа: “Відблиск” Валентина Васяновича, “Погані дороги” Наталі Ворожбит, “Носоріг” Олега Сенцова, “Стоп-Земля” Катерини Горностай, “Рози. Фільм-кабаре” Ірени Стеценко та “Цей дощ ніколи не скінчиться” Аліни Горлової.

    European Film Festival Palić відбувся з 16 до 22 липня 2022 року. Фестиваль європейського кіно в місті Палич є яскравою культурною подією у Сербії, та одним із найважливіших кінофестивалів у регіоні.

  • На 56-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах пройшла панельна дискусія про вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію

    На 56-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах пройшла панельна дискусія про вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію

    У Чехії триває 56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах. Вчора, 4 липня, в межах Karlovy Vary International Film Festival пройшла панельна дискусія “Вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію”.

    Участь в обговоренні взяли Симона Бауман (German Films), Улдіс Цекуліс (VFS Films), Павліна Зіпкова (Czech Film Commission), Дагмар Седлачкова (Masterfilm) та Ігор Савиченко (Directory Films) і Дар’я Бассель (Moonman, Docudays UA), модерувала розмову Іванна Хіцінська. Учасники дискусії говорили про те, як війна росії проти України впливає на міжнародну кіноіндустрію та вкотре звернули увагу кіноспільноти на необхідність припинення співпраці з кіноінституціями рф і важливість виключення нині російського кінематографа зі світового культурного поля.

    Нагадаємо, у позаконкурсній програмі Horizons Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, що за визначенням фестивалю є добіркою найвидатніших сучасних фільмів, Україна представляє створені за підтримки Держкіно стрічки: “Бачення метелика” режисера Максима Наконечного, “Клондайк” режисерки Марини Горбач, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Відблиск” Валентина Васяновича. До програми Horizons відібрано також стрічку “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, вбитого в Маріуполі наприкінці березня. А до складу журі нової фестивальної конкурсної секції Proxima запрошено відомого українського режисера Мирослава Слабошпицького.

    Сьогодні в межах KVIFF’s Industry Days на кінофестивалі у Карлових Варах триває презентація секції Work in Progress від Одеського міжнародного кінофестивалю. До OIFF WIP Selection відібрано 8 проєктів, всі вони створюються за підтримки Державного агентства України з питань кіно: “Ти – Космос” (реж. Павло Остріков), “Свято Хризантем” (реж. Семен Мозговий), “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь), “Залізна сотня” (реж. Юлія Гонтарук), “Коли нам було 15” (реж. Анна Бурячкова), “Демони” (реж. Наталка Ворожбит), “БожеВільні” (реж. Денис Тарасов), “Ти мене любиш?” (реж. Тоня Ноябрьова).

    56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах триває до 9 липня 2022 р.

  • Підсумки представлення України на Каннському кінофестивалі: заяви та дії на підтримку нашої держави, робота Національного павільйону України та участь України в конкурсній та індустрійній програмах Канн

    Підсумки представлення України на Каннському кінофестивалі: заяви та дії на підтримку нашої держави, робота Національного павільйону України та участь України в конкурсній та індустрійній програмах Канн

    Завершив роботу ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль, на якому Україна у складний для неї воєнний час була представлена Національним павільйоном на кіноринку Marché du Film, фільмами у конкурсних програмах та великою кількістю індустрійних заходів за участі та на підтримку української кіногалузі. Цього року фестиваль став фронтом боротьби за те, щоб голос українського кіно, голос України був дійсно почутий міжнародною спільнотою.

    На відкритті 75-го Каннського міжнародного фестивалю з відеозверненням до аудиторії виступив Президент України Володимир Зеленський.

    1 вересня 1939 року мав розпочатися перший Каннський кінофестиваль. Але Друга світова війна порушила ці плани. Шість років на фронтах цієї війни кіно билося за свободу, та, на жаль, і за диктатуру. “Великий диктатор” Чарлі Чапліна, що вийшов 1940 року, тоді не знищив справжнього диктатора. Але завдяки йому кінематограф перестав бути німим. Німим у всіх сенсах цього слова. Кінематограф заговорив, і це був голос майбутньої перемоги свободи. Сьогодні, як і тоді, знов є диктатор. Знов, як і тоді, є війна за свободу. Та знов, як і тоді, необхідно, щоб кінематограф не був німим. Ми маємо нарешті виграти цю битву. Кожен голос має бути на боці свободи. І передусім голос кінематографа.

    Президент України Володимир Зеленський

    Голосом кінематографа України безпосередньо в офіційному відборі Каннського кінофестивалю стали відразу дві повнометражні дебютні стрічки молодих українських режисерів: “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука у “Двотижневику режисерів” і “Бачення метелика” Максима Наконечного у секції “Особливий погляд”.

    25 травня, у день світової прем’єри в секції Un Certain Regard офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю, команда фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision) провела акцію на підтримку України на червоній доріжці, коли увага всіх міжнародних медіа була максимально прикута до творчої групи. Митці вийшли під звуки сирен повітряної тривоги та закрили свої обличчя символом перекресленого ока, який широко відомий користувачам соціальних та означає “Потенційно неприйнятний контент. Ця світлина може містити сцени жорстокості або насильства”. Команда тримала постер із підписом “Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this Genocide?” (“росіяни вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид – це потенційно неприйнятний контент?”). Потужна акція український митців мала неабиякий розголос на фестивалі.

    Photo credit (c) Laurent Koffel

    Україна цьогоріч використовувала всі можливості для того, щоб донести до широкої аудиторії Каннського кінофестивалю правду про війну росії проти нас. Вперше до складу журі однієї з премій фестивалю – “Золоте око” (L’Oeil d’Or), що вручається від 2015 року найкращій документальній стрічці, присутній в одній з офіційних каннських програм, – долучилася українська режисерка Ірина Цілик.

    Спеціальний приз від L’Oeil d’Or журі вручило стрічці Mariupolis 2 посмертній роботі литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який був вбитий російськими окупантами в Маріуполі на початку квітня. Стрічку змонтовано з матеріалу, який Мантас знімав у Маріуполі, та який вдалося зберегти цивільній дружині режисера Ганні Білобровій. Разом із Дунею Сичовою вони змонтували “Маріуполіс 2” і представили у Каннах останній фільм режисера. Вручаючи нагороду, президентка журі Аґнєшка Холланд оголосила хвилину мовчання за жертвами війни росії в Україні – режисерами, журналістами, фотографами та іншими людьми творчих професій.

    Фото: фб-сторінка Ірини Цілик 

    Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film

    Разом із початком Каннського кінофестивалю та його кіноринку Marché du Film 17 травня розпочав свою роботу Національний павільйон України. Робота павільйону під гаслами Bravery to make movies during the war та #StandWithUkraine була орієнтована на всебічну презентацію можливостей України для співпраці в аудіовізуальній індустрії, проєктів і сервісів, які ми можемо запропонувати міжнародним партнерам навіть за часів війни, та проведення заходів, спрямованих на підтримку у цей надскладний час як української індустрії, так і нашої держави загалом.

    Національний павільйон консолідував зусилля української кіноіндустрії заради спільної мети – підтримки вітчизняного кіновиробництва у ці скрутні часи та донесення світові правди про війну в Україні. Наша держава відкрита до міжнародної співпраці. Ми прагнемо залишатися на міжнародному ринку кіно, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного процесу, й вдячні світовій кіноспільноті за підтримку, яку відчули у Каннах від багатьох міжнародних партнерів – старих і нових.

    Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук

    19 травня на кіноринку Marché du Film відбулася організована Національним павільйоном України дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. На захист інтересів України на культурному фронті стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук, арт-директор київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі, радниця Посольства України у Франції Вікторія Гуленко та кінопродюсер Андрій Фесяк. Учасники події, організованої за підтримки Американського павільйону, продемонстрували аудиторії приклади просування наративів російської пропаганди засобами кіно та навели аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    20 травня в межах презентації Discover Ukraine, участь у якій взяли Марина Кудерчук, Вікторія Ярмощук, а також Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв, спікери розповіли про сучасний стан української індустрії: про те, як вона змінилася через війну та які можливості для співпраці, попри все, може надати закордонним партнерам. У межах івенту був представлений шоуріл українських проєктів, що зараз створюються за підтримки Держкіно та відкриті до копродукційних ініціатив. А також – Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою кінематографістів.

    22 травня в Українському павільйоні відбулася дискусія Women In Industry за участі продюсерки Лариси Гутаревич, режисерки Ірини Громозди, актриси театру та кіно, продюсерки Олени Лавренюк, а також Сахри Карімі (Sahraa Karimi) – афганської кінорежисерки та першої жінки-очільниці державної кінокомпанії Afghan Film Organization, якою вона керувала до захоплення Кабулу Талібаном. Всі спікерки івенту, на жаль, не з чуток знають, що таке війна. Вони поділилися з аудиторією своїм досвідом її проживання та можливостями для опору через творчість, які вони для себе відкрили.

    24 травня з великим успіхом пройшов організований Держкіно та Українським національним павільйоном за підтримки мерії міста Канни, благодійний вечір із “тихим” аукціоном, на якому представили унікальні кінематографічні та мистецькі лоти. Серед них були – постер до стрічки “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка; картина Владислава Шерешевського Cats, написана 19 березня 2022 року після обстрілів і руйнування житлових будинків Маріуполя російськими військами, коли діти вибігали із домівок, тримаючи в руках лише домашніх тварин; жовто-блакитна каблучка Pure Freedom від бренду SOLO for diamonds; книга Девіда Лінча “Спіймати велику рибу” із його автографом, а також оригінальний сторіборд до стрічки “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова та дві картини славетного українського художника Івана Марчука – “Виходять мрії з берегів” та “Замріяні копички”, які отримали найвищі ставки. За підсумками торгів організаторам вдалося зібрати понад 1,5 мільйона гривень. Зібрані кошти буде спрямовано на підтримку української кіноіндустрії.

    Протягом роботи кіноринку у Національному павільйоні України відбулися також численні зустрічі української делегації з представниками міжнародної кіноспільноти та дипломатичних кіл. Гостями Українського павільйону стали Прем’єр Люксембургу Ксав’є Беттель (Xavier Bettel), Міністр-Президент Валлонії Еліо Ді Рупо (Elio Di Rupo), виконавчий директор Marché du Film – Festival de Cannes Жером Пайяр (Jérôme Paillard), директор Wallonia-Brussels Federation Centre du Cinéma et de l’Audiovisuel Жоанн Брунфо (Jeanne Brunfaut) та багато інших європейських партнерів.

    Робота Національного павільйону України тривала й після закінчення Marché du Film. 26 травня у павільйоні було проведено презентацію короткометражного фільму “Доля” французького режисера та сценариста Слоні Со: актуального проєкту про українців, що, рятуючись від війни, були змушені виїхати за кордон. А 27 травня команда павільйону взяла участь у церемонії вручення нагород Премії Palm Dog Award, лауреатом якої став відомий український пес-сапер Патрон. Улюбленця українців Патрона, який разом із командою ДСНС розміновує Чернігівщину, нагородили відзнакою PalmDogManitarian, що вручається за зв’язок між людством і собаками.

    Стратегічні партнерства

    У Каннах стало відомо про кілька стратегічно важливих ініціатив, реалізація яких допоможе українській індустрії вистояти у скрутні часи.

    Зокрема, це ініціатива Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages щодо звільнення України від обов’язкових членських внесків до середини наступного року із збереженням для нашої держави можливості долучатися до всіх програм фонду.

    Ми дуже вдячні Eurimages за розуміння й підтримку, завдяки яким Україна матиме змогу брати повноправну участь в усіх програмах Eurimages без членського внеску, який наразі, коли всі наявні ресурси держави йдуть на підтримку армії, було б дуже важко сплатити. Цей жест доброї волі з боку європейських колег багато значить для всієї української кіноспільноти та матиме вплив на відновлення роботи нашої індустрії за часів війни.

    Заступниця представника України в Раді правління Eurimages, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Із аналогічною ініціативою на своєму щорічному засіданні в межах Каннського кінофестивалю виступила European Film Agency Directors association (EFAD) – європейська асоціація, що об’єднує 35 національних кіно- та аудіовізуальних агенцій. EFAD відзвітувала про конкретні кроки, спрямовані на підтримку українських кінематографістів, що вже реалізовані асоціацією та її членами. А також запропонувала Державному агентству України з питань кіно вступити до EFAD із звільненням від сплати членських внесків на найближчі два роки. Голова Держкіно Марина Кудерчук підтримала цю ініціативу.

    Фото: Roland Teichmann_twitter

    Також у Каннах відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding) між Державним агентством України з питань кіно та Фільмкомісією Риму (Roma Lazio Film Commission), що покликаний поглибити та розвинути співпрацю між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції. Меморандум підписали Голова Держкіно Марина Кудерчук та президентка Roma Lazio Film Commission Лучано Совена.

    Заяви та дії світової кіноспільноти на підтримку України

    Надзвичайно сильним й абсолютно трагічним художнім висловлюванням про те, що зараз відбувається в Україні, стала посмертна прем’єра у Каннах фільму “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, котрий був закатований і вбитий росіянами в Маріуполі.

    У контексті того жаху, що відбувається в України, для нас є абсолютно неприпустимим нині надання можливості для висловлювання на міжнародних майданчиках представникам країни-агресора. Напередодні й під час проведення Канн-2022 Держкіно неодноразово зверталося до оргкомітету кінофестивалю з вимогою виключення фільму російського режисера Кірілла Сєрєбрєннікова з конкурсної програми та закликом до бойкоту російського кінематографа зараз, під час війни росії з Україною. Канни дослухалися лише частково, ухваливши рішення про відмову приймати на фестивалі офіційні делегації або представників, пов’язаних із російським урядом, але залишили стрічку Сєрєбрєннікова у конкурсі, чим той і скористався, зробивши заяву із закликом зняти санкції з близького до путіна олігарха Романа Абрамовича та допомогти сім’ям росіян, відправлених на війну.

    Утім, міжнародна кіноспільнота виявилася більш рішучою та однозначною у своїх висловлюваннях і діях щодо підтримки України. У межах панельної дискусії Ukrainian Cinema: From Surviving to Thriving Again. How the Global Film Community Can Come Together to Support the Country’s War-Torn Industry Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд заявила:

    Якби це залежало від мене, я б не допускала російські фільми в офіційну програму фестивалю – навіть якщо Кірілл Сєрєбрєнніков талановитий митець. На жаль, його слова підтвердили моє погане передчуття. Він використав [фестивальну пресконференцію], щоб похвалити російського олігарха [підсанкційного Романа Абрамовича] та порівняти трагедію російських солдатів і українських захисників. Я б не давала йому такої нагоди в цей час.

    Президентка Європейської кіноакадемії, кінорежисерка Аґнєшка Голланд

    Ця дискусія відбулася 21 травня на кіноринку Marché du Film в межах Дня України (Ukraine In Focus) – низки ініціатив, підтриманих організаторами Marché du Film й спрямованих на відновлення роботи української кіноіндустрії та допомогу українським кінематографістам. У межах Ukraine in Focus відбувся скринінг Ukrainian Features Preview та зустрічі формату Producers Network, участь у яких взяли шість українських продюсерів, – Дар’я Бассель (Moon Man), Денис Іванов (Arthouse Traffic), Наталія Лібет (Digital Religion), Сашко Чубко (Pronto Film), Ольга Бесхмельниціна (ESSE Production House) та Володимир Яценко (ForeFilms), – що представили свої проєкти закордонним колегам з метою міжнародної співпраці. За підтримки Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF) також у програмі Tallinn Black Nights Goes to Cannes презентували добірку українських ігрових повнометражних стрічок на завершальних етапах виробництва, що шукають сейлз-агентів, дистрибуторів, можливості для участі у фестивалях. А в індустріальній програмі Cannes Docs був організований шоукейс українських документальних фільмів Work-in-Progress, один із учасників якого – проєкт Єлізавети Сміт “Слухаючи світ” – отримав нагороду DAE Award.

    22 травня на кіноринку Marché du Film відбувся фандрайзинг-івент Ukrainian Films Now, організований на підтримку України організаціями EAVE, First Cut Lab та італійським кіноформумом When East Meets West у партнерстві з EFAD та CineRegio.

    У заході взяли участь 12 європейських кінофондів: ALCA/Region Nouvelle-Aquitaine, Ciclic/Region Centre-Val de Loire (обидва Франція), HessenFilm, Mitteldeutsche Medienförderung (обидва Німеччина), Fondo Audiovisivo FVG, IDM Film Commission Südtirol (обидва Італія), Wallima Brugesel, Wallima Bruge (обидва Бельгія), Film i Skåne (Швеція), Естонський інститут кіно (Estonian Film Institute), Film Fund Luxembourg та Словацький аудіовізуальний фонд (Slovak Audiovisual Fund). Метою події був збір коштів на підтримку українських фільмів у постпродакшені (всього було представлено дев’ять стрічок, шість з яких є дебютними), а також налагодження зв’язків українських кінокоманд із потенційними європейськими продюсерами та партнерами. Головну премію Ukrainian Films Now Award із грошовою винагородою у 30 тис. євро отримала дебютна стрічка Марини Вроди “Степне”, що створюється за підтримки Держкіно.

    Нагороду від IDM Film Commission Suedtirol / Cine Chromatix Italy у вигляді фінансування послуг із постпродакшену було присуджено фільму Тоні Ноябрьової “Ти мене любиш?”. Постпродакшен від Screen Brussels та Спеціальну відзнаку журі отримала стрічка Анни Бурячкової “Коли нам було 15”. Нагороду First Cut Lab Award вручили проєкту Павла Острікова “Ти – космос”, а приз від Ciclic/ Région Centre-Val de Loire – стрічці Юлії Гонтарук “Залізна сотня”. Усі ці фільми також свого часу стали переможцями конкурсних відборів Держкіно та є створюваними за державної підтримки.

    Ще однією отриманою у Каннах нагородою стала відзнака конкурсної програми Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation. Третю премію студентського конкурсу Cinéfondation було розділено між роботою французького режисера Laurène Fernandez Les Humains Sont Cons Quand Ils S’Empilent та короткометражною дипломною стрічкою Glorious Revolution української режисерки Марії Новікової. Фільм створено у ко-продукції Великобританії, Німеччини та України, українську сторону виробництва представляє компанія “СУК Сучасне українське кіно”.

    Національний павільйон України на кіноринку Marché du Film 75-го Каннського кінофестивалю був організований спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

    Вдячні організаторам і партнерам за підтримку та спільну працю. Особливу подяку за надані для благодійного аукціону лоти висловлюємо Івану Марчуку, Владиславу Шерешевському, компанії FILM.UA Group, видавництву “Фоліо”, бренду Solo for diamonds та дизайнерці Лілії Пустовіт.

  • Овації режисеру: у Каннах пройшла світова прем’єра фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”

    Овації режисеру: у Каннах пройшла світова прем’єра фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”

    21 травня, у каннському Théâtre Croisette, в одній з найпрестижніших програм Каннського кінофестивалю “Двотижневик режисерів”, показали створений за підтримки Держкіно повнометражний ігровий дебют українського режисера та сценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”. Стрічка претендує на “Золоту камеру” – премію Каннського кінофестивалю, що присуджується за найкращий дебютний повнометражний фільм.

    “Двотижневик режисерів” – це самостійна секція Канн, заснована після подій 1968 року, коли фестиваль скасували через студентські заворушення. В основі програми лежить принцип “кінематографісти для кінематографістів”: навіть відбір до цієї секції – певне визнання, яке зазвичай отримують лише режисери, котрі вже зробили собі ім’я. Цьогоріч одним із них є український режисер-дебютант Дмитро Сухолиткий-Собчук.

    В центрі сюжету стрічки – кремезний чоловік на прізвисько Памфір (Олександр Яцентюк): в минулому контрабандист, який нині заробляє будівельними роботами. Він повернувся із заробітків до рідного села напередодні зимового карнавалу Маланки. Памфір має побожну дружину (Соломія Кирилова) і сина-підлітка Назара (непрофесійний актор Станіслав Потяк). І через необережний вчинок сина Памфір опиняється перед необхідністю знову порушити закон, хоча й присягався цього не робити.

    Соціуму потрібні міфологеми – нові орієнтири, що виникають з потреби в комусь сильному, відважному, незламному. І важливо, щоб вони були сучасними: базувалися не на далекому, але на ближньому минулому, котре ми самі для себе міфологізуємо. Нам не треба Гастелло – нам треба Привид Києва. Нам треба дівчина, котра виводить собак з Ірпеня. Це зриме мессіанство: тут і зараз. І цю нову міфологію “тут і зараз” неможливо очорнити, як у разі героїв минулого, бо все це ми бачимо на власні очі. Ці приклади незламності нам зараз потрібні. І ми маємо розуміти, як вони народжуються. І ось “Памфір” – це, власне, один зі сценаріїв того, як народжується міфологема.

    Режисер і сценарист фільму Дмитро Сухолиткий-Собчук

    “Памфір” є копродукцією чотирьох країн: України (Bosonfilm), Франції (Les Films d’Ici), Польщі (Madants) та Чилі (Quijote). Проєкт 2019 року став одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно в секції авторських повнометражних ігрових фільмів спільного виробництва.

    Фінансова підтримка Держкіно стала для нас найважливішою – базою для старту, що дозволила залучати подальших партнерів із копродукції та фінансування. Після Канн в “Памфіра” заплановані прем’єри у Північній та Південній Америці, Африці, Азії. В нашого міжнародного сейлз-агента Indie Sales є варіанти не лише для кожного континенту, а й для кожної території – як у контексті прем’єри, так і участі у фестивалях. Також завдяки міжнародним партнерам ми маємо гарантію релізу на території кожного з них: у Польщі, Франції, Чилі, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Люксембурзі та Німеччині. Ну і, звісно, сподіваємося на якнайшвидшу можливість прем’єри та релізу в Україні.

    Продюсерка Олександра Костіна, Bosonfilm

    До продюсерської команди “Памфіру”, крім міжнародних копродюсерів Лори Бріан, Клаудії Смеї, Богни Шевчик та Жанкарло Насі, долучилися також українські копродюсери Євгенія Яцута, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко. Проєкт отримав підтримку від Українського культурного фонду, Польського інституту кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est, французького національного центру кіно CNC Aide aux cínemas du monde, Hubert Bals Fund при кінофестивалі в Роттердамі, агенції European Film Promotion і Чернівецької державної обласної адміністрації.

    Від перших драфтів сценарію “Памфір” готувався майже сім років. Над сценарієм Дмитро Сухолиткий-Собчук кілька років працював у престижних творчих майстернях: туринській резиденції TorinoFilmLab (Script&Pitch), Midpoint Intensive в межах фестивалю в Карлових Варах, а також у Cinefondation, програмі підтримки молодих кінематографістів із різних країн під патронатом Каннського кінофестивалю з дуже жорсткою селекцією і малою кількістю учасників.

    Понад пів року – із січня по жовтень “карантинного” 2020-го – тривав підготовчий період, що включав чисельні експедиції на локації у Карпатах. Безпосередньо зйомки відбувалися з жовтня 2020-го по березень 2021-го у Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Після цього – рік постпродакшену, останній етап якого, який співпав із аплікацією до Канн, був дуже складним, адже відбувався вже за умов повномасштабної війни росії проти України.

    Хоча сюжет “Памфіра” не має жодного стосунку до гібридної війни, проте у стрічці все одно чутні її відголоски: у радіо- та телепередачах, що потрапляють у кадр, у діалогах героїв. І, за словами Дмитра Сухолиткого-Собчука, “завдяки цим відголоскам ми ідентифікуємо єдність усього українського суспільства, що має проблемного сусіда на Сході”.