Державне агентство України з питань кіно

Позначка: панельна дискусія

  • “Український день” в межах 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю

    “Український день” в межах 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю

    6 вересня у межах 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю відбувся Український день, центральною подією якого стала панельна дискусія «Від діалогу до копродукції» у межах професійної програми фестивалю — Venice Production Bridge.

    Захід відкрив керівник Venice Production Bridge Паскаль Діот. Він висловив підтримку українським кінематографістам, відзначив високу якість і жанрове розмаїття українських проєктів та підтвердив готовність і надалі підтримувати українське кіно.

    З вітальним словом виступив Генеральний консул України в Мілані Володимир Ворона, який наголосив на важливій ролі культури та культурної дипломатії у представленні України на міжнародній арені.

     

    «Сьогодні, в умовах повномасштабної війни росії проти України, українське кіно — це значно більше, ніж мистецтво. Це можливість розповідати світові правду про Україну, зберігати нашу історію та пам’ять, ділитися досвідом українського суспільства і доносити голос України до міжнародної аудиторії», — зазначив Володимир Ворона.

    Перша заступниця голови Державного агентства України з питань кіно Марина Текуцька подякувала організаторам і міжнародним партнерам за можливість для української кіноіндустрії бути представленою на одному з ключових професійних майданчиків.

     

    «Україна сьогодні не просто запрошує до співпраці — ми створюємо для неї реальні можливості. Ініціатива Президента “Тисячовесна” посилює можливості для виробництва українського кіно та участі міжнародних партнерів у спільних проєктах. Ми відкриті до співпраці й готові створювати нові фільми разом», – зазначила Марина Текуцька.

    Під час панельної дискусії учасники представили можливості співпраці з українськими продакшенами.

    Продюсерки Ольга Матат та Діана Назарук поділилися практичним досвідом міжнародного спільного виробництва та розповіли про чинники, визначальні для успішної копродукції.

    «Зараз українське кіно практично неможливо уявити без міжнародної копродукції. Для нас це не тільки про фінансування, це про партнерство, обмін досвідом і можливість створювати українські фільми як повноцінну частину європейського кінопростору», — зазначила продюсерка Ольга Матат.

    «Так, ми далі живемо у війні, але виключно солідарність і бажання підтримати українську кіноіндустрію більше не працюють для копродукції. Якість проєкту — потужний сценарій, креативний підхід, команда — ось що справді має значення і веде до продуктивної творчої та професійної співпраці», — наголосила продюсерка Діана Назарук.

    У межах заходу українські продюсери представили свої проєкти:

    •  Олександр Красенков — «Заплутані», режисер Іван Орленко;
    • Віка Хоменко — «Антонівка», режисерка Катерина Горностай;
    • Юлія Сінькевич — «ГІЯ», режисерка Крістіна Тинькевич, співпродюсер Єгор Олесов.
    • «Дещо дивне сталося зі мною» — режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, продюсери Діана Назарук, Аластар Кларк, Дмитро Сухолиткий-Собчук;
    • «Відбій повітряної тривоги» — режисерка Крістіна Тинькевич, продюсери Ольга Матат, Марія Цігка, Маркус Гальбершмідт та Бернар Мішо;
    • «Фехтувальниця. Головний поєдинок» — режисер Денис Тарасов, продюсерка Марія Костіна.

    Модерував дискусію Юрій Вітяк.

    Захід реалізований Державним агентством України з питань кіно у співпраці з Міністерством культури України, Українським інститутом та ГО «УкрКіноФест».

    Міжнародна співпраця та копродукція — важливі інструменти інтеграції українського кіно в європейський і світовий кінопростір та посилення присутності України на міжнародній культурній мапі.

    83-й Венеційський міжнародний кінофестиваль проходить з 2 до 12 вересня.

  • Документальна анімація в сучасних реаліях: як говорити про те, що неможливо зафіксувати камерою

    Документальна анімація в сучасних реаліях: як говорити про те, що неможливо зафіксувати камерою

    У межах секції Film Industry Office 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю відбулася панельна дискусія «Документальна анімація в сучасних реаліях».

    Учасники обговорили документальну анімацію як інструмент осмислення та фіксації сучасності — можливості говорити про правдиві історії, працювати зі свідченнями, травматичним досвідом і подіями, які не завжди можливо зафіксувати традиційними засобами кінематографа.

    Модератор — Олег Маламуж, продюсер, режисер і професор анімації, режисер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня», заслужений діяч мистецтв, член правління Української кіноакадемії.

    Спікерки:

    • Ірина Цілик — кінорежисерка, письменниця, сценаристка, лауреатка Шевченківської премії за фільм «Земля блакитна, ніби апельсин».

    • Юлія Коцюба — режисерка, номінантка Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО», номінантка національної кінопремії «Золота Дзиґа» 2026, переможниця кінофестивалю «Вільне кіно», відзначена Спілкою кінокритиків України на фестивалі «Бардак» за анімаційний фільм «Моя шафа».

    17-й Одеський міжнародний кінофестиваль триває у Києві з 27 серпня до 4 вересня.

     

  • Культура проти імперії: як мистецтво чинить опір тоталітаризму

    Культура проти імперії: як мистецтво чинить опір тоталітаризму

    У межах індустрійної секції Film Industry Office 17-го ОМКФ відбулася панельна дискусія «Культура проти імперії: як мистецтво чинить опір тоталітаризму».

    Учасники говорили про те, чи може культура бути інструментом спротиву, де проходить межа між мистецтвом і пропагандою, яку роль у підтримці культури має відігравати держава та що може вважатися перемогою культурного спротиву.

    Окремою темою стала природа імперської культури. Під час дискусії прозвучала теза, що імперія не лише намагається знищити культури підкорених народів, а й прагне привласнити їх, включити до власного канону та використати як інструмент впливу. Водночас учасники застерегли: якщо українська культура визначатиме себе виключно через протистояння Росії, імперія знову залишатиметься центром нашої системи координат.

    Модерувала дискусію медіаекспертка, продюсерка та фахівчиня зі стратегічних комунікацій Поліна Толмачова.

    Учасники дискусії:

    • Сергій Лавренюк — продюсер фільму «Санаторій імені Горького. Поєдинок»
    • Вадим Карп’як — речник 8-го корпусу Десантно-штурмових військ
    • Андрій Осіпов — голова Державного агентства України з питань кіно
    • Ірина Солошенко — волонтерка, керівниця медичного напряму благодійного фонду «КОЛО»
    • Антон Дробович — керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE, голова Українського інституту національної пам’яті у 2019–2024 роках
    • Ольга Гребор — заступниця директора Польського Інституту в Києві.

    Серед тем обговорення — культура як простір формування ідентичності, імперське привласнення української історії та культурних постатей, культурний спротив як свідомий мистецький жест, ризик перетворення державного замовлення на пропаганду, роль культурних інституцій, державна підтримка кіно, міжнародні копродукції та спільна історична пам’ять України й Польщі.

    Учасники також говорили про практичний вимір культурного спротиву під час війни — мистецькі проєкти військових і волонтерів, перетворення артефактів війни на мистецтво та можливість через культуру підтримувати фронт.

    Ірина Солошенко наголосила: «Хто може творити — нехай творить. У нас немає пауз, тому що ми сьогодні живі, а завтра — ні».

    Окреме питання дискусії — як виглядатиме перемога культурного спротиву. Серед відповідей прозвучали творча свобода, сильні культурні інституції, подолання російської імперської матриці та конкурентоспроможність українського контенту. Сергій Лавренюк зазначив, що українське кіно та український контент мають ставати дедалі якіснішими й конкурентоздатнішими, адже «якість народжується із кількості в тому числі».

    Приводом для дискусії став фільм «Санаторій імені Горького. Поєдинок» — українсько-польсько-ірландська копродукція про радянські репресії проти польської еліти та протистояння митця тоталітарній системі.

  • Тисячовесна: перспективи демонстрації фільмів в Україні

    Тисячовесна: перспективи демонстрації фільмів в Україні

    У другий день 17-го ОМКФ в межах індустрійної секції Film Industry Office відбулася панельна дискусія «Тисячовесна: перспективи демонстрації фільмів в Україні».

    Учасники обговорили, як український кіноринок працюватиме з великим обсягом нового контенту та які проєкти матимуть шанс знайти свого глядача, а також перспективи співпраці між кінотеатрами, стримінгами, телеканалами, дистриб’юторами та фестивалями.

    Модерувала дискусію генеральна директорка ОМКФ Анна Мачух.

    Учасники дискусії:

    • Андрій Осіпов — Голова Державного агентства України з питань кіно
    • Вероніка Ясінська — CEO Green Light Film
    • Олена Мартинова — маркетинг-директорка Starlight Media та очільниця Starlight Creative
    • Вікторія Федоріна — директорка кінотеатру «Жовтень»
    • Валерія Толочина — СМО, продюсерка MEGOGO
    • Павло Сушко — голова підкомітету у сфері кінематографа та реклами, заступник голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики
    • Олексій Гладушевський — генеральний продюсер Миколайчук OPEN
    • Ольга Пантелеймонова — засновниця та генеральна директорка UPhub
    • Вікторія Мурована — головна продюсерка аудіовізуального контенту «Суспільне»
    • Зоя Сошенко — кінопродюсерка, засновниця PLAY FILM

    Серед тем обговорення — співіснування державної програми «Тисячовесна» з пітчингами Держкіно, брак кінотеатрів у регіонах та важливість пільги з ПДВ для національного кіно, досвід кінотеатрів-бутіків на кшталт «Жовтня», цифровізація споживання контенту, комерційна складова відбору фільмів, підтримка молодих авторів мовниками, розвиток дистрибуції українського кіно та робота з українською діаспорою за кордоном.

    17-й Одеський міжнародний кінофестиваль проходить з 27 серпня по 4 вересня у Києві.

    Придбати  квитки на кінопокази, лекції, майстер класи та абонементи можна за посиланням.

     

  • Від сильної історії до мільйонів глядачів: на «Тисячовесні» говорили про майбутнє українського контенту

    Від сильної історії до мільйонів глядачів: на «Тисячовесні» говорили про майбутнє українського контенту

    Як створювати українські фільми та серіали, які захоплюють мільйони глядачів?

    Про формулу якісного контенту, сильні історії та нові можливості для індустрії говорили учасники панельної дискусії «Rethinking Fiction. Як створювати якісний контент для широкої аудиторії», що відбулася у межах освітньої програми фінального пітчингу «Тисячовесни».

    У дискусії взяли участь:

    • Морад Куфан (Morad Koufane) — медіаменеджер і телевізійний продюсер, директор міжнародної драми, спільного виробництва та придбання France Télévisions;
    • Євген Тунік — режисер, сценарист і продюсер, співавтор подкасту про українську кіноіндустрію «Коли буде як в Голлівуді», сценарист і шоуранер молодіжного телесеріалу-антології «Перші ластівки»;
    • Ірина Костюк — продюсерка кіно та серіалів, генеральна продюсерка FILM.UA Group;
    • Анастасія Штейнгауз — продюсерка, ексдиректорка ICTV та ICTV2, керівниця Starlight Doc, засновниця Doc Kyiv Fest і Starlight Story Lab;
    • Наталія Панченко — директорка зі стратегії та розвитку контенту «Київстар ТБ», продюсерка телесеріалів «Вітя» та «Тиха Нава». 

    Модерував розмову голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов.

    Він наголосив, що сьогодні особливо важливо переосмислювати підходи до створення українського кіно та аналізувати як успішний досвід, так і рішення, які не дали очікуваного результату.

    «Такі діалоги, переосмислення і чесна професійна рефлексія сьогодні особливо важливі. Цього року український кінематограф отримав безпрецедентний обсяг державного фінансування. Але великі ресурси — це не лише великі можливості, а й велика відповідальність. Тому головне питання зараз — не просто як використати ці кошти, а яким має стати українське кіно в результаті цих інвестицій. Що ми маємо змінити, чого навчитися, які рішення ухвалити, щоб цей ресурс дав довгостроковий ефект для всієї індустрії. Думаю, саме такі розмови допомагають нам разом шукати відповіді на питання: що далі?», — зазначив Андрій Осіпов.

    Учасники панелі зосередилися на тому, що сьогодні означає якісний український контент і як зробити його конкурентним та цікавим не лише для професійного середовища, а й для мільйонів глядачів.

    Серед тем розмови — робота з аудиторією, розвиток сценаріїв та оригінальних ідей, роль продюсера і креативної команди, баланс між художньою якістю та масовою привабливістю, а також перспективи українських фільмів і серіалів.

    Євген Тунік наголосив, що в індустрії важливо зберігати баланс між авторським і комерційним кіно. Авторське кіно формує нове бачення та розвиває кіномову, тоді як комерційний контент допомагає підтримувати й розвивати індустрію та залучати широку аудиторію.

    Він також зазначив, що спільним завданням індустрії має стати створення якісного «арт-мейнстриму» — контенту, який поєднує художню цінність із доступністю та привабливістю для великої кількості глядачів.

    «Для мене якісний проєкт — це завжди поєднання таланту й ресурсів. Важливо, щоб у команді була людина, яка по-справжньому вірить у проєкт, бореться за нього і не погоджується на компроміси, що можуть знизити його якість», — сказав Морад Куфан.

    Окрему увагу учасники дискусії приділили можливостям, які відкриває для індустрії державна підтримка культурного продукту. Учасники наголосили на необхідності перетворювати додаткові ресурси на сильні проєкти, здатні формувати інтерес до українських історій усередині країни та представляти Україну міжнародній аудиторії.

    Панельна дискусія стала частиною п’ятиденної освітньої та культурної програми фінального пітчингу «Тисячовесни», яка об’єднала представників культурних і креативних індустрій, держави, бізнесу, громадянського суспільства, медіа та експертного середовища.

    «Тисячовесна» — державна ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яку реалізують Міністерство культури України та Офіс Президента.

    Її мета — підтримати створення сучасного українського культурного продукту, наповнювати інформаційний простір українськими історіями та посилювати культурну стійкість суспільства. 

    Фінальний пітчинг проходить за підтримки НАФТОГАЗ, WORK UA,  ZAGORIY FOUNDATION, NOVA UKRAINE, SKYFALL, МХП. Їхня підтримка стала прикладом партнерства держави, бізнесу та громадянського суспільства навколо розвитку української культури. Партнерами події також стали Моршинська, Будмаш, Big Wines та Coffee Lab, які долучилися до реалізації проєкту.

  • Українському павільйоні відбулася міжнародна панельна дискусія «Women, War and Witness: Cinema in Times of Global Crisis»

    Українському павільйоні відбулася міжнародна панельна дискусія «Women, War and Witness: Cinema in Times of Global Crisis»

    15 травня 2026 року в межах 79-го Каннського Міжнародного Кінофестивалю в Українському павільйоні відбулася міжнародна панельна дискусія «Women, War and Witness: Cinema in Times of Global Crisis», присвячена ролі кіно у часи війни, гуманітарних криз та глобальної нестабільності.

    Подію організували Talented U та Women and the World International Film Festival (London) — українсько-британська культурна платформа, що підтримує незалежне кіно, жінок-режисерок та міжнародний культурний діалог.

    У центрі дискусії були питання війни, пам’яті, культурної стійкості, жіночого досвіду та відповідальності кінематографа у світі, який переживає одночасно кілька глобальних криз.

    З вітальним словом до гостей звернулася Baroness Fiona Twycross, Parliamentary Under-Secretary of State at the UK Department for Culture, Media and Sport.

    «Ми підтримуємо Україну.
    Ми нарешті підписали угоду про 100-річне партнерство, а це означає, що співпраця продовжуватиметься в усіх сферах — зокрема і в культурі.

    Військова підтримка — це, безумовно, те, що ми будемо продовжувати надавати, але ми хочемо підтримувати Україну не лише зброєю, а й через збереження та розвиток її культурних цінностей та ідентичності», — зазначила Baroness Fiona Twycross.

    Також вона підкреслила важливість підтримки української кіноіндустрії та митців під час війни:

    «Надзвичайно важливо підтримувати митців і людей, які працюють у сфері кіно.
    Ми несемо відповідальність за те, щоб оператори, режисери та креативні команди могли працювати, творити вільно та незалежно, відчувати сильну підтримку держави й мати можливість розповідати свої історії світові.

    Культура і кіно — це не щось другорядне під час війни. Це частина національної ідентичності, пам’яті та голосу країни.»

    У панелі взяли участь:

    — Наталія Мовшович, заступниця міністра культури України з питань європейської інтеграції
    — Сара Ішак, єменсько-шотландська режисерка, номінантка на премії Oscar та BAFTA, учасниця Cannes Critics’ Week 2026
    — Марина Ер Горбач, українська режисерка та сценаристка, авторка фільму «Клондайк», лауреатка Sundance та Berlinale
    — Verity Wislocki, продюсерка та культурна стратегиня, авторка проєктів про сирійських біженців та медійну репрезентацію війни

    Модераторкою дискусії стала Марія Виноградова.

    «Війна чітко показала, що культура є частиною національної безпеки та стійкості держави. Росія атакує не лише території, а й пам’ять, ідентичність та культуру. Тому сьогодні культура є водночас тим, що ми маємо захищати, і тим, що допомагає Україні вистояти.
    Українське кіно та мистецтво не лише документують війну — вони зберігають людяність, емпатію та здатність уявляти спільне майбутнє. Культура передає наші цінності, спосіб бачити світ і пояснює міжнародній аудиторії, що означає бути українцями сьогодні.
    Міністерство культури працює над тим, щоб українська культура була присутня в міжнародному просторі системно — через партнерства, підтримку кінематографа та участь у ключових подіях, зокрема Каннському кінофестивалі. Відповідальність держави полягає і у фінансовій підтримці сектору, і у створенні екосистеми, де митці можуть працювати вільно, зберігати творчу свободу та цілісність авторського задуму і мати простір для творчості й внутрішньої стійкості”, — зазначила заступниця Міністра культури України Наталія Мовшович.

    Ксенія Бугримова, директорка Women and the World International Film Festival та Talented U, зазначила:

    «Головною метою цієї дискусії було створити в Каннах простір для розмови, якої, на нашу думку, сьогодні дуже бракує: про те, як травма, біль і досвід війни трансформуються в мистецтво — і як саме цей досвід проговорюється жінками.

    Каннський кінофестиваль завжди був місцем великого світового кіно, але сьогодні кіно неможливо відокремити від глобальних криз, воєн і людських трагедій. Нам було важливо говорити не лише про фільми, а про відповідальність мистецтва перед людством.

    Саме тому найприроднішим місцем для такої дискусії став Український павільйон. Україна сьогодні переживає страшну війну, постійні російські атаки, втрати цивільних людей і руйнування культурної пам’яті. Ми хотіли підсвітити цей досвід саме тут і саме зараз — у Каннах, перед міжнародною кіноспільнотою.

    Для нас було важливо показати, що жіночий голос у кіно про війну — це не периферія. Це голос пам’яті, свідчення, болю, стійкості й майбутнього.»

    Під час панелі режисерка Сара Ішак наголосила на важливості жіночих голосів у сучасному кінематографі:

    «У моєму фільмі протягом усього сюжету немає жодного чоловіка — там лише жінки.
    І хто, як не самі жінки, мають підсвічувати та підтримувати жіночі історії й жіночі голоси в кіно? Тому що саме ми створюємо наративи. І якщо ми будемо говорити про це достатньо голосно, ці наративи існуватимуть, а жіночі голоси у кінематографі звучатимуть усе сильніше.»

    Вона також зазначила, що подібних розмов сьогодні бракує міжнародним кінофестивалям:

    «Канни завжди намагалися залишатися простором поза політикою. Але кіно неможливо відокремити від реальності світу, у якому ми живемо. Війни, насильство, переміщення людей та жіночий досвід виживання вже стали частиною сучасного кінематографа, і ці розмови є необхідними.»

    Українська режисерка Марина Ер Горбач говорила про важливість емоційного виміру кіно та людського досвіду під час війни:

    «Я — storyteller почуттів.
    Усе, що я створюю, народжується через емоції та людські переживання.

    У своєму фільмі “Клондайк” я показувала війну не через фронт чи бойові сцени — я показувала її через людей.»

    Також вона додала:

    «Почуття — це найсильніше, що ми маємо. Саме вони об’єднують усіх людей на Землі. Це універсальна мова людства.»

    Продюсерка Verity Wislocki підкреслила етичну відповідальність документалістики:

    «Надзвичайно важливо дбати про почуття людей, чиї історії ти розповідаєш, особливо коли йдеться про документальне кіно.

    Я вважаю, що ми несемо відповідальність за почуття людей, чиї історії показуємо через кінематограф.»

    Під час дискусії учасники обговорили, як кіно стає не лише мистецтвом, а й формою свідчення, документування історії, інструментом культурного спротиву та способом збереження людяності в часи війни.

    Особливу увагу було приділено жіночому погляду в кіно про конфлікти, питанням репрезентації біженців та відповідальності режисерів і продюсерів у роботі з травматичними темами.

    Панель стала частиною міжнародної присутності України на Каннському кінофестивалі та ще одним кроком до посилення культурної дипломатії України через сучасний кінематограф.

     

  • В Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія: «Жанр “Байопік” як інструмент деколонізації історії та культури України за період радянської окупації»

    В Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія: «Жанр “Байопік” як інструмент деколонізації історії та культури України за період радянської окупації»

    15 травня, у День вишиванки, на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes в Українському національному павільйоні пройшла панельна дискусія Biopics as Tools for Decolonizing History — жанр «Байопік» як інструмент деколонізації історії та культури України період радянської окупації.

    Генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі відкрив захід та представив почесних гостей: Simone Baumann —  Managing Director,  German Films, Dennis Ruh — Film and Media Industry Director, Leszek Andrzej Wyszyński — Film and Television Producer (Poland), Francisco Bassignana —  Director, Krakovia Producciones, Rustam Babazade — Screenwriter and Director, Ali-Sattar Guliyev — Film Director and Producer.

    У межах дискусії було презентовано документальну стрічку «Сентиментальна подорож до планети Параджанова», яку представив продюсер Пилип Іллєнко.

    Документальний повнометражний фільм «Вірський. Танець свободи» презентувала очільниця копродукції та дистрибуції UPHub Катерина Гайдук.

    Стрічка розповідає про легендарного хореографа, який прославився на весь світ своїми видовищними, найскладнішими у світі постановками народного естрадного танцю з ексклюзивними авторськими елементами.

    «До кінця життя Павло Вірський залишався вірним своїм цінностям і принципам, попри тиск і гніт радянської влади. Ансамбль Вірського продовжує успішно мандрувати світом, відвідавши понад 70 країн, і несе важливі наративи свободи та незламності українського духу», — відзначила Катерина Гайдук, наголосивши на неоціненному внеску відомого балетмейстера в розвиток світового танцювального мистецтва.

    Також було представлено тизер художнього повнометражного фільму «Вірський» режисера Зази Буадзе — глибоку і чуттєву історію, у центрі якої — життя митця на злеті його міжнародного успіху, що паралельно супроводжувався переслідуванням і тиском з боку радянської влади.

    Перший тизер байопіку «Довженко» презентував копродюсер стрічки Андрій Ногін:

    «Неможливо переоцінити внесок і значення легендарного кінематографіста, а також символічність екранізації цієї історії однією з найбільших і найстаріших кіностудій України — Одеською кіностудією, у якій метр починав свій творчий шлях 100 років тому», — зазначив Андрій Ногін.

    Режисер, актор, продюсер і військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв розповів про шпигунську драму, над якою нині працює у партнерстві з ГУР МО та F Films, і подякував глядачам за підтримку України та Збройних Сил України.

    Байопік-драму «Амосов. Оголене серце» представила Катерина Гайдук. Це історія про генія української та світової медицини, письменника, новатора, винахідника й талановитого вченого Миколу Амосова, який випередив час і здійснив прорив у кардіохірургії, врятувавши життя сотень тисяч людей.

    Представлені фільми висвітлили досягнення, здобуті всупереч радянським утискам, і стали кінематографічним способом повернення культурної спадщини, водночас кидаючи виклик імперським наративам.

    Андрій Халпахчі завершив захід словами вдячності гостям. Усі урочистості було скасовано у зв’язку з трагічною новиною про загибель українського кінематографіста Максима Неліпи.

    Пам’ять полеглих героїв України вшанували хвилиною мовчання.

    Організатори заходу: Державне агентство України з питань кіно, ГО «Укркінофест», UCH, UPHub.

  • У межах Другого щорічного національного кінофестивалю «Cinema for Victory» відбулася панельна дискусія на тему «Міжнародна дистрибуція: стратегії виходу на глобальний ринок»

    У межах Другого щорічного національного кінофестивалю «Cinema for Victory» відбулася панельна дискусія на тему «Міжнародна дистрибуція: стратегії виходу на глобальний ринок»

    26 лютого в «Українському домі» у межах Другого щорічного національного кінофестивалю «Cinema for Victory» відбулася панельна дискусія на тему «Міжнародна дистрибуція: стратегії виходу на глобальний ринок».
    Захід об’єднав провідних українських та міжнародних кінематографістів, представників державних інституцій та експертів, які обговорили перспективи українського кіно на світовому ринку. 

    Заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська підкреслила, що один з 10 пунктів Плану стійкості, який презентував Президент України, стосувався сфери культури.

     

    «З одного боку, ми маємо мотивувати культурну спільноту розповідати про нашу спадщину. Водночас необхідно створювати новий контент, що сприятиме збереженню й розвитку національної ідентичності. Окрім цього, важливо фіксувати події, що відбуваються під час війни, адже це частина нашої історії», — зазначила Олена Ковальська.

    Особливу увагу учасники приділили обговоренню українських фільмів, що здобули міжнародне визнання. Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький наголосив на пріоритетній підтримці документального кіно.

    «Міністерство культури та стратегічних комунікацій позиціонує документальне кіно як інструмент культурного діалогу між Україною та світом. Прикладом такої взаємодії є фільм Бернара-Анрі Леві “Героям слава“, продемонстрований під час відкриття фестивалю. В цьому фільмі є відповіді на питання, хто ми і за що боремося», — зазначив Микола Точицький.
    Учасники дискусії відзначили роль міжнародного спільного кіновиробництва як ефективного інструменту для залучення іноземної аудиторії. У 2022-2024 роках за державної підтримки завершено виробництво 62 фільмів, з яких 19 — документальних.

    Т. в. о. голови Державного агентства України з питань кіно Юлія Шевчук зазначила:

    «На сьогодні система підтримки й розвитку документального кіно в Україні охоплює достатньо широкий спектр можливостей. Це як державна підтримка, так і міжнародна копродукція. Україна 2009 року долучилася до Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво, а з 1 лютого 2025 року почала діяти оновлена версія цієї конвенції. Наразі ми маємо низку укладених угод про спільне кінематографічне виробництво з Канадою, Ізраїлем та Францією».

    Вона також наголосила, що особлива увага приділяється міжнародній співпраці, і результати цієї роботи вже помітні: українське документальне кіно здобуває дедалі більше міжнародне визнання.
    Оцінками фестивальних стрічок поділився Бернар-Анрі Леві — Голова міжнародного журі Другого щорічного національного кінофестивалю «Cinema for Victory». Він назвав українську школу документалістики «однією з найкращих у Європі». В свою чергу французький режисер-документаліст Філіп Азуле розповів про свій досвід зйомок в Україні.

    Обговорення в межах кінофестивалю «Cinema for Victory» засвідчило важливу роль українського документального кіно на міжнародній арені. Учасники дискусії підтвердили необхідність подальшого розвитку міжнародної дистрибуції та просування українського документального кіно, що, зокрема, сприятиме донесенню світу правди про війну в Україні. Висока оцінка іноземних експертів, зокрема Бернара-Анрі Леві, підкреслює значний потенціал українських кінематографістів і важливість подальшої підтримки напряму.

    Фестиваль проводиться за підтримки Президента України, ініційований Держкіно та заснований ГО «УКРКІНОФЕСТ», Міжнародним кінофестивалем «Молодість», Одеською кіностудією.
    Cinema for Victory покликаний зафіксувати пам’ять, зруйнувати пропаганду та донести світу правду.

  • Українське кіно на шляху до відродження: виклики та можливості воєнного часу

    Українське кіно на шляху до відродження: виклики та можливості воєнного часу

    15 лютого в межах 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю відбувся індустріальний захід, присвячений обговоренню стану української кіноіндустрії в умовах повномасштабної війни.

    Під час панельної дискусії спікери обговорили можливості та виклики, з якими стикаються кінематографісти сьогодні. Серед спікерів:

    •  Максим Александров — Заступник Голови Держкіно
    •  Андрій Осіпов — Голова Ради державної підтримки кінематографії
    • Вікторія Ярмощук — Голова «Української Кіноасоціації», генеральна директорка FILM.UA
    • Андрій Халпахчі — Голова Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» 
    • Андрій Ногін — Голова ГО «Укркінофест», генеральний продюсер FFilms

    Модератор заходу – Андрій Халпахчі.

    На заході було представлено 8 українських повнометражних фільмів на стадії “Work in progress”:

    • «Наша Файта» (анімаційний, реж. Костянтин Федоров)
    • «Режисер» (художній, продюсер Андрій Осіпов)
    • «Кожна смерть зменшує мене» (документальний, реж. Сергій Баженов)
    • «Соліст» (художній, реж. Сергій Сторожев)
    • «Вірський» (художній, реж. Заза Буадзе)
    • «Будинок з химерами» (художній, реж. Денис Тарасов)
    • «На Різдво обіцяють сніг» (художній, режисерка та продюсерка Олександра Тесленко)
    • «Кіллхаус» (художній, продюсер Любомир Левицький)

    Заступник Голови Держкіно Максим Александров привітав команду фільму «Стрічка часу» Катерини Горностай з відбором до основної конкурсної програми кінофестивалю та висловив подяку директорці Берлінського міжнародного кінофестивалю Трісію Таттл, директорці Європейського кіноринку Тані Майснер, виконавчій директорці German Films пані Симоні Бауман та Федеральному міністру культури та медіа Німеччини пані Клаудії Рот, а також Керівниці проекту Європейського фонду солідарності для українських фільмів Манон Дуверже за можливість представляти українське кіно на таких важливих і престижних заходах та за незмінну підтримку української кіноіндустрії. 

    «Війна змінила життя кожного українця, і кіноспільнота не стала винятком. Наші колеги – кінематографісти відстоюють Україну і як митці, і як воїни, боронячи не лише територію, але й можливість нашої культури вільно існувати та розвиватися», – зазначив Максим Александров.

    Українське кіно продовжує знаходити підтримку на міжнародній арені, демонструючи свою силу та талант навіть у найважчі часи.

  • 25 травня завершить роботу 77-й Каннський міжнародний кінофестиваль

    25 травня завершить роботу 77-й Каннський міжнародний кінофестиваль

    25 травня завершить роботу 77-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Цьогоріч Україна була представлена Національним павільйоном на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes, який став центром зустрічей та обміну досвідом.

    Український національний павільйон розпочав свою роботу під традиційним гаслом «StandWithUkraine». В межах роботи павільйону було організовано численні індустріальні заходи, дискусії та презентації, що сприяли обміну ідеями та співпраці між українською та міжнародною кіноспільнотою.

       Як і багато років поспіль, національний павільйон став платформою для налагодження нових зв’язків, розвитку кіноіндустрії та просування українського кіно на міжнародному рівні.

    В рамках павільону 15 травня на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes  відбулись закриті покази фільмів створених за підтримки Державного агентства з питань кіно: «Назавжди Назавжди» режисерки Анни Бурячкової та «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка.

    16 травня  в Американському павільйоні пройшла панельна дискусія «Ukrainian film industry Opportunities, prospects for cooperation and distribution in the face of war», про можливості українського кінематографа, перспективи співпраці та дистрибуції в умовах війни.

    В Українському національному павільйоні відбувся захід з нагоди Дня вишиванки.

    17 травня у межах павільйону пройшла панельна дискусія «Stolen history of Ukraine: let’s coproduce to bring it to the big screen», присвячена проблемі вкраденої історії України.

    В межах Українського національного павільйону 18 травня пройшла панельна дискусія від Української асоціації жінок у кіно- та медіаіндустрії «What Do Women Speak About: Narratives Of Female Cinematographes In Ukraine And Worldwide In The Context Of War» про специфіку жіночого кінематографа в Україні та світі в контексті війни.

    19 травня в Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія «A new generation of Ukrainian film industry» про вплив повномасштабної війни на освітній процес в Україні. Під час заходу спікери обговорили аналіз і проблеми кіноіндустрії, які виникли в освітян, студентів та способи їх вирішення.

    У межах Каннського кіноринку Європейський фонд солідарності для українських фільмів оголосив результати першого раунду конкурсу Фонду у 2024 році.

    Цього року Український національний павільйон організовано Державним агентством України з питань кіно, у співпраці з Marché du Film – Festival de Cannes, ГО «ЦЕНТР РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ», Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість», ГО «УкрКіноФест» та  Українською Кіноасоціацією.

    Переможців цьогорічного конкурсу оголосять у суботу, 25 травня, на церемонії закриття 77-го Каннського кінофестивалю.