Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Суспільне Культура

  • “Будинок зі скалок” Сімона Леренґа Вільмонта покажуть на телеканалі Суспільне Культура

    “Будинок зі скалок” Сімона Леренґа Вільмонта покажуть на телеканалі Суспільне Культура

    У неділю, 12 березня, о 22:30 на Суспільне Культура відбудеться прем’єра фільму «Будинок зі скалок», номінованого на цьогорічний «Оскар» у категорії «Документальний повнометражний фільм».

    Дансько-українсько-шведський фільм «Будинок зі скалок» оповідає, як на тлі війни у Східній Україні, поблизу лінії фронту, невелика група вольових соціальних працівників та працівниць невтомно працює в одному особливому дитбудинку, створюючи такий необхідний безпечний простір для життя дітей, поки державні органи та суди вирішують подальшу долю дитини та її сім’ї.

    «Нам важливо було показати світові, що переживають ці діти через війну. Ми можемо бачити й розуміти якісь очевидні наслідки війни — зруйновані будинки і вбитих людей. Але часто ми не бачимо опосередкованих наслідків, як ця війна впливає на життя дітей. Водночас це фільм і про те, як у скрутні часи дітям допомагають виховательки. Про те, як вони підтримують дітей в час, коли зовні війна і всередині їхніх домівок війна. І ці виховательки — єдині, хто може поділитися з цими дітьми любов’ю і теплом. Це фільм про зв’язок між дітьми та дорослими», — говорить Азад Сафаров в інтерв’ю Радіо Культура.

    Стрічку створено за підтримки Держкіно в копродукції Швеції, Фінляндії, Данії та України.

    Режисер стрічки — Сімон Леренг Вільмонт з Данії, лінійний продюсер та другий режисер — Азад Сафаров.

    Продюсери фільму: Моніка Геллстрьом (Final Cut for Real, Данія), Тобіас Янсон (STORY, Швеція), Самі Янукайнен (Donkey Hotel, Фінляндія), Дар’я Бассель та Віка Хоменко (Moon Man, Україна).

    До зйомок долучили також правозахисницю Олену Розвадовську, яка допомагала режисерам правильно спілкуватися з дітьми.

    Нагадаємо, що в український прокат фільм виходить 9 березня.

  • Суспільне Культура покаже художній фільм «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем’яненко

    Суспільне Культура покаже художній фільм «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем’яненко

    Фільм «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем’яненко створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Сюжет. Дія починається у Парижі, де свої останні дні доживає літній чоловік, який зберігає щоденник своєї бабусі Фані Каплан. З цього щоденника починається журналістське розслідування оповідачки Марини. Разом з журналісткою глядач проходить драматичні події життя 16-річної Фані, яка закохується у революціонера на ім’я Віктор Гарський, і замість нього йде на каторгу. У засланні Фані втрачає зір, звідси й береться прозора та зрозуміла масовому глядачеві метафора про «сліпе кохання» героїні. Її лікар, Дмитро Ульянов, брат Володимира Ульянова, повертає Фані зір і робить своєю коханкою. За рік після початку стосунків дівчину звинувачують у спробі замаху на Леніна і страчують.

    ”Моя бабуся Фані Каплан”, звичайно, неформат. Але дуже завуальований. Тому що зовні там є всі ознаки певного жанру — історія кохання героїні. А далі — хто що зможе узяти для себе, тому що починається гра з глядачем — у фільмі багато іронії, самоіронії. На подив, деякі спірні речі у стрічці глядачі сприймають дуже спокійно, не намагаючись щодо цього рефлексувати. Розуміють, що лінію стосунків Каплан (Катерина Молчанова) з анархістом Віктором Гарським (Іван Бровін) показано так, як її бачить Фані. Тому полегшену казкову форму і застосовано до цих епізодів. Завваж, історію Фані Каплан і Дмитра Ульянова (Мирослав Слабошпицький) розказано вже складнішою кіномовою, ніж фантазії дівчинки, яка побачила Гарського, почула його голос і — пропала. І навіть після розставання й зради романтична казка живе в ній.

    Режисерка стрічки Олена Дем’яненко, з інтерв’ю газеті «День».