Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Тетяна Бережна

  • Тетяна Бережна: «Національний центр Олександра Довженка отримає фінансування на збереження кіноколекції»

    Тетяна Бережна: «Національний центр Олександра Довженка отримає фінансування на збереження кіноколекції»

    Під час міжнародного саміту Lumière у Франції Міжнародний альянс для захисту культурної спадщини в зонах конфліктів спільно з Національним центром кінематографії та анімаційного зображення Франції (CNC) оголосили про запуск нової міжнародної програми із захисту кінематографічної та аудіовізуальної спадщини, що перебуває під загрозою.

    Програма спрямована на збереження та відновлення кіноколекцій, покращення умов їхнього зберігання, розвиток професійної експертизи та забезпечення доступу до культурної спадщини. ALIPH вже оголосив про виділення перших 500 тисяч доларів США на фінансування невідкладних проєктів у межах програми.

    Окрему увагу в програмі приділено Україні та Сирії. Зокрема, йдеться про підтримку зусиль відповідних інституцій зі збереження їхніх кінематографічних колекцій.

    «Для України захист кінематографічної спадщини — це збереження нашої пам’яті, культурної ідентичності та свідчень про час, у якому ми живемо. Через російську агресію українські колекції перебувають під постійною загрозою, тому ця програма дає нам важливі практичні інструменти для їх збереження та відновлення. Вдячна партнерам, що Україна стала одним із перших учасників ініціативи», – наголосила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України             Тетяна Бережна.

    Ініціатива покликана реагувати на зростаючі загрози для кінематографічних колекцій у різних країнах світу, зокрема через збройні конфлікти, наслідки зміни клімату та фізичне старіння плівкових носіїв. Водночас спеціалізоване обладнання та професійні навички, необхідні для роботи з плівковими матеріалами, стають дедалі менш доступними.

    Кінематографічна та аудіовізуальна спадщина має особливе значення для збереження колективної пам’яті, оскільки містить свідчення про суспільства, мови, історичні події та культурну ідентичність.

    У межах програми передбачається фінансування оцінки стану та захисту колекцій, роботи з вразливими носіями, оцифрування матеріалів застарілих форматів, модернізації технічного обладнання, підготовки фахівців та ініціатив, спрямованих на розширення доступу громадськості до творів.

    Франція оголосила про намір спрямовувати на програму 1 мільйон доларів США щорічно протягом п’яти років. Загалом у 2027–2032 роках планується залучити 15 мільйонів доларів США для реалізації ініціативи.

    Запуск програми став продовженням майже десятирічного досвіду ALIPH у захисті культурної спадщини, що опинилася під загрозою через війни та кліматичні ризики. Організація вже підтримувала проєкти зі стабілізації архівів, документування та оцифрування вразливих колекцій, оснащення культурних установ і підготовки фахівців.

  • Відбулася підсумкова зустріч із експертами масштабної ініціативи «Тисячовесна»

    Відбулася підсумкова зустріч із експертами масштабної ініціативи «Тисячовесна»

    Віцепремʼєр-міністерка з питань гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілася з експертною спільнотою ініціативи Президента України «Тисячовесна» для підбиття підсумків першого року роботи програми та обговорення векторів її подальшого розвитку.

    Під час зустрічі учасники обговорили деталі конкурсного відбору, роботу експертних комісій, проведення фінальних пітчингів і критерії оцінювання проєктів.

    Підсумки першого року ініціативи «Тисячовесна» в цифрах:

    • 2634 заявки було подано за 7 напрямами;
    • 2172 проєкти успішно пройшли до етапу експертного оцінювання;
    • 680 проєктів рекомендовано до фінансування за результатами всіх відбіркових турів;
    • 195 українських та міжнародних експертів було залучено до прозорого й об’єктивного оцінювання.

    Тетяна Бережна висловила вдячність усій експертній команді за сотні годин кропіткої роботи, принциповість та високу відповідальність за кожне ухвалене рішення, що дало змогу провести конкурс безпрецедентного для України масштабу. Окрему подяку за організацію та вагомий внесок у розбудову проєкту було адресовано Ілоні Шнейдер, Андрію Осіпову, Ользі Бесхмельніциній, Ганні Красноступ та Надії Потоцькій.

    Зважаючи на досвід першого відбору, вже опрацьовується низка якісних змін для наступного сезону:

    • запровадження окремої конкурсної категорії для дебютних проєктів;

    • запуск нового книжкового напряму;

    • формування чітких регламентів та рамок використання штучного інтелекту (ШІ) у проєктах;

    • вдосконалення системи експертного оцінювання;

    • створення освітньої програми для підготовки майбутніх заявників.

    Очікується, що наступного року ініціатива залучить ще більше якісних українських проєктів, готових до успішної реалізації.

  • «Тисячовесна»: підсумки фінального пітчингу найбільшої державної ініціативи підтримки української культури

    «Тисячовесна»: підсумки фінального пітчингу найбільшої державної ініціативи підтримки української культури

    Команда Мінкульту разом з партнерами завершили в Івано-Франківську фінальний етап відбору «Тисячовесни». Фінансування отримають 545 проєктів:

    • «Візуальне мистецтво» — 77 проєктів,
    • «Перформативне мистецтво» — 133 проєкти,
    • «Сучасна музика» — 143 проєкти,
    • «Неігрові (документальні) фільми та серіали» — 70 проєктів,
    • «Ігрові фільми та серіали» — 92 проєкти,
    • «Фільми для дитячої аудиторії та анімація» — 30 проєктів.

    Всього на пітчингу команди презентували 1 215 проєктів. Паралельно з пітчингами відбулися 15 професійних дискусій, 5 концертів і 4 театральні вистави, безліч зустрічей культурної спільноти. 

    “Тисячовесна” — це про значно більше, вагоміше для майбутнього нашої культури, нашої держави. Програма буде працювати й наступного року. Ми бачимо з кількості заявок, що маємо розраховувати на збільшення фінансування. Потрібен був цей перший крок, щоб зрозуміти масштаб і потребу. Там, де є результат, треба буде ще більше допомагати. Я впевнений в успіху цієї ідеї та в тому, що вона народить багато різного талановитого українського контенту. Я вірю, що за рік ми будемо говорити вже про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва», — наголосив Президент України Володимир Зеленський.

    Фінальний пітчинг став третім і ключовим етапом «Тисячовесни». Автори, режисери, продюсери, музиканти, митці, культурні менеджери та творчі команди захищали проєкти перед конкурсними комісіями. Загалом фінальні пітчинги «Тисячовесни» тривали 320 годин. 

    Нагадаємо, окремий порядок оцінювання діє для напряму «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж», для якого другий етап буде фінальним. Його результати будуть повідомлені пізніше.

    «За цими п’ятьма днями — значно більше, ніж понад 1 200 презентацій. Це тисячі людей, нові знайомства, партнерства й ідеї, які вже почали народжувати наступні проєкти. “Тисячовесна” показала масштаб творчої енергії, яка сьогодні є в Україні, і водночас — величезний запит на системну підтримку культури. Наше завдання — допомогти перетворити цю енергію на фільми, музику, вистави, анімацію, мистецькі проєкти, які дивитимуться, слухатимуть і обиратимуть українці. Це інвестиція не лише в культуру, а й у нашу стійкість, економіку та здатність говорити зі світом власним голосом», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

    Від ідеї до фіналістів

    «Тисячовесна» стартувала як відповідь на потребу України у більшій кількості якісного, конкурентного культурного продукту — фільмів, серіалів, анімації, музики, театральних постановок, виставок та інших проєктів, здатних працювати з українською аудиторією та представляти Україну у світі. На реалізацію ініціативи передбачено до 4 млрд грн державної підтримки.

    Загалом на участь у «Тисячовесні» надійшло 2 634 заявки. Після другого етапу експертного оцінювання до фінального пітчингу пройшли понад 1 200 проєктів. Понад 180 українських і міжнародних експертів оцінювали креативність та якість презентацій, реалістичність реалізації, професійну готовність команд, обґрунтованість кошторисів, міжнародний потенціал та запропонований обсяг співфінансування.

    Понад 20% учасників «Тисячовесни» — дебютанти. Наступного року ініціативу планують розширити ще двома категоріями — відео ігри та книги.

    Президент України відвідав фінальний пітчинг

    13 серпня до фінального етапу «Тисячовесни» долучився Президент України Володимир Зеленський. Глава держави відвідав творчі локації, де відбувалися пітчинги, та поспілкувався з учасниками, експертами й партнерами ініціативи.

    Президент наголосив, що значення програми виходить далеко за межі створення розважального контенту. Йдеться також про економічний ефект, завантаження культурних і креативних індустрій, розвиток творчих команд, культурного менеджменту, інфраструктури та мистецької освіти.

    «Держава буде проводити “Тисячовесну” щороку, і щороку це буде зростати», — наголосив Президент.

    Володимир Зеленський також зазначив, що за результатами першого року програма має вдосконалюватися: напрями, які продемонструють найбільшу ефективність, отримуватимуть більше підтримки. За його словами, кількість заявок уже свідчить про необхідність збільшувати фінансування ініціативи надалі.

    Окремими темами розмови стали залучення молодих авторів, повернення українських митців з-за кордону, зменшення бюрократії, міжнародне просування українського контенту та розвиток меценатства. Президент наголосив на важливості збільшення присутності українських культурних проєктів на міжнародних майданчиках як складової протидії російській пропаганді.

    Освітня програма: від державної політики до міжнародної ко-продукції

    Фінальний пітчинг став не лише майданчиком для конкурсного відбору. Упродовж п’яти днів його супроводжувала масштабна освітня програма — 15 панельних дискусій та професійних зустрічей за участі понад 60 спікерів.

    До розмов долучилися представники держави, культурних інституцій, кіно- та музичної індустрій, театрів, видавничої сфери, фестивалів, медіа, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

    Серед ключових тем — пріоритети державної культурної політики, міжнародна ко-продукція, присутність незалежного українського кіно на світових фестивалях, розвиток читання та книжок про культуру, створення культурних інституцій з нуля, масштабування та адаптивність проєктів під час війни, дистрибуція мистецьких проєктів, розвиток музичних фестивалів, театральної сфери та механізмів міжнародної співпраці.

    Учасники говорили про те, як культурному проєкту стати життєздатним після завершення грантової підтримки: знаходити партнерів і співфінансування, працювати з аудиторією, вибудовувати дистрибуцію, виходити на міжнародні ринки та масштабуватися.

    Освітня програма перетворила фінальний пітчинг на майданчик професійного обміну, де учасники могли отримати практичні знання від людей, які вже реалізують проєкти в Україні та за кордоном, а також знайти партнерів для майбутньої співпраці.

    Відкрита культурна програма

    Паралельно з пітчингами та освітньою програмою в Івано-Франківську відбулася відкрита культурна програма. За п’ять днів глядачам представили 5 концертів та 4 театральні вистави в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

    Музичну програму «Тисячовесни» сформували виступи Святослава Вакарчука, OTOY, Schmalgauzen, LOVERA BREАUX, та Євгена Хмари. Також у програмі були сети DJ Oles і DJ Max Yos. Культурні події стали відкритою частиною фінального пітчингу та можливістю для містян і гостей Івано-Франківська долучитися до «Тисячовесни».

    «Тисячовесна» — ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яку реалізують Міністерство культури України спільно з Офісом Президента. Її мета — підтримати авторів і творчі команди, які створюють сучасний український культурний продукт із високим суспільним та міжнародним потенціалом. 

    Фінальний пітчинг відбувся за підтримки НАФТОГАЗ, WORK UA,  ZAGORIY FOUNDATION, ДАРНИЦЯ, NOVA UKRAINE, SKYFALL, МХП. Їхня підтримка стала прикладом партнерства держави, бізнесу та громадянського суспільства навколо розвитку української культури. Партнерами події також стали Моршинська, Будмаш, Big Wines та Coffee Lab, які долучилися до реалізації проєкту.

  • «Тисячовесна» – ініціатива, яка стала набагато більшою, ніж просто конкурс

    «Тисячовесна» – ініціатива, яка стала набагато більшою, ніж просто конкурс

    Сьогодні в Національній опері України імені Т. Г. Шевченка говорили про перші результати «Тисячовесни» – ініціативи, яка вже стала набагато більшою, ніж просто конкурс.

    Загалом було прийнято 2634 заявки – майже втричі більше, ніж очікувалося.

    За цією цифрою – автори, режисери, музиканти, продюсери, художники, культурні менеджери, інституції, незалежні команди, молоді дебютанти та досвідчені професіонали. Усі ті, хто не чекає “кращого часу”, а вже сьогодні готові створювати український культурний продукт.

    Захід відбувся за участі Президента України Володимира Зеленського, Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – Міністерки культури України Tетяни Бережної, команди ініціативи, експертів та учасників-заявників.

    «Дуже дякуємо учасникам, експертам, державній команді, яка втілює цю програму в життя. Завдяки цій програмі сьогодні є всі можливості, аби створювати саме те, що дуже потрібно нашому суспільству зараз. Продукт, який буде успішно боротися за свідомість і серця мільйонів – наших дітей, молоді, старшого покоління. Перемагатиме ворожі наративи й відчай та об’єднуватиме українців. Це вкрай важливо, особливо у час війни, коли культура є зброєю для захисту нашої української ідентичності, нашого майбутнього. Я вірю: сьогодні ми починаємо дещо дійсно знакове, велике, важливе. І вірю – нам все вдасться», – наголосив Володимир Зеленський.

    Президент наголосив, що «Тисячовесна» має стати довгостроковою програмою підтримки української культури – з перспективою щорічної реалізації та розширення напрямів.

    В межах презентації перших результатів відбулася і панельна дискусія за участі представників команди ініціативи Голови Держмистецтв Ольги Россошанської, Голови Держкіно Андрія Осіпова, операційної директорки ініціативи «Тисячовесна» Ілони Шнейдер та директорки Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганни Красноступ, які детальніше розповіли про підсумки по кожному напряму.

    Зокрема, Голова Держмистецтв Ольга Россошанська поділилася інформацією про результати за напрямами «Сучасна музика», «Візуальне мистецтво», «Перформативне мистецтво», за які відповідає Держмистецтв.

    «Станом на сьогодні за трьома напрямами Держмистецтв подано 870 заявок, із яких 688 проєктів уже пройшли технічний відбір. Особливо тішить, що 16,4% заявок становлять дебютні проєкти, а 18,3% — проєкти для дитячої аудиторії. Важливо й те, що, попри всі виклики, активну участь у конкурсі взяли представники майже всіх регіонів України», – розповіла пані Ольга.

    Завершуючи виступ, вона звернулась з побажаннями до учасників, експертів і всіх присутніх: «Учасникам хочу побажати не втрачати віри у свої ідеї, очікуючи фінальних результатів. Експертам — міцної кави, бо вибирати між хорошим і хорошим завжди найважче. А всім нам — щоб за рік ми говорили вже про попередні результати. І не лише про кількість заявок, а про те, що з цього народилося — які вистави поставлені на сцені, які альбоми зазвучали, які виставки відкрилися. Саме тоді «Тисячовесна» стане традицією».

     «Тисячовесна» продовжує формувати простір для нових ідей, партнерств та проєктів, покликаних зміцнювати українську культуру та розповідати світові історії України.

     

     

  • Перші підсумки «Тисячовесни»: спілкування Володимира Зеленського з учасниками, експертами та партнерами ініціативи «Тисячовесна»

    Перші підсумки «Тисячовесни»: спілкування Володимира Зеленського з учасниками, експертами та партнерами ініціативи «Тисячовесна»

    Сьогодні презентовано перші підсумки «Тисячовесни». Фідбек, що ми отримали за цей час, певною мірою історичний. Понад 2600 заявок на конкурс. Сотні проєктів кіно, документалістики, музики, візуального й перформативного мистецтва та понад 150 експертів – відомих і авторитетних в індустрії людей, які будуть це оцінювати. Я дякую кожному й кожній із вас – учасникам, експертам, державній команді, яка втілює програму в життя.

    Завдяки цій програмі сьогодні є всі можливості, аби створювати саме те, що дуже потрібно нашому суспільству зараз. А саме – більше свого. Продукт, який буде успішно боротися за свідомість і серця мільйонів – наших дітей, молоді, старшого покоління. Боротись і перемагати ворожі наративи, відчай і біль, давати українцям енергію та об’єднувати людей довкола українського майбутнього.

    Це вкрай важливо, особливо в часи війни, коли культура також є зброєю, для захисту української свідомості, нашої ідентичності та майбутнього. Я вірю: сьогодні ми починаємо дещо дійсно знакове та велике. І вірю: все вдасться.

    ——

    Today, the initial results of Tysiachovesna have been presented. The feedback we have received so far is, to some extent, historic. More than 2,600 applications for the competition. Hundreds of projects in film, documentary, music, visual, and performing arts. And more than 150 experts – prominent and respected people in the industry – who will evaluate them. I thank each and every one of you: the participants, the experts, and the state team bringing the program to life.

    Thanks to this program, we now have every opportunity to create exactly what our society needs most right now. Namely, more of our own. A product that will successfully fight for the minds and hearts of millions – our children, young people, and older generations – fight and defeat hostile narratives, despair, and pain, give Ukrainians energy, and unite people around the Ukrainian future.

    This is extremely important, especially in wartime, when culture is also a weapon, for protecting Ukrainian consciousness, our identity, and our future. I believe that today we are embarking on something truly significant and grand, and I believe that we will succeed.

  • 1 151 заявка у «Тисячовесні»!

    1 151 заявка у «Тисячовесні»!

    Маємо 1 151 заявку у «Тисячовесні».

    Але це ще не фінал! Розгляд заявок триває, буде більше.

    Остаточний результат та аналітику презентуємо 12 червня, – зазначає Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України — Міністр культури України  Тетяна Бережна.

    Міністерка зазначає, що присутній величезний запит на створення нових українських фільмів, музики, вистав, візуального мистецтва та сучасного цифрового контенту. Масштаб ідей вражає.

    Загальна сума проєктів – 10,8 млрд гривень. Найбільше заявок по напрямках:

    • Аудіовізуальні шоу та ролики для соцмереж – 270 заявок
    • Ігрові фільми та серіали – 238 заявок
    • Неігрові (документальні) фільми та серіали – 180 заявок

    Особлива гордість – показник дебютів станом на зараз близько 17%.

    Останні два місяці збору заявок були дуже активними. Разом із командою провели 26 подій – офлайн та онлайн, зустрічалися з культурними спільнотами, молоддю, представниками державних інституцій. Презентували “Тисячовесну”, відповідали на тисячі запитань, обговорювали ідеї, слухали пропозиції та зауваження. Постійно працювали над вдосконаленням програми.

    Дякую кожному, хто подавав заявки. Дякую партнерам, експертам, представникам культурної спільноти, які долучились. Дякую тим, хто розповідав про «Тисячовесну» у своїх соцмережах, підтримував ініціативу. І дякую тим, хто критикував ініціативу, бо відкриті дискусії допомогли нам покращити умови і зробити їх більш комфортними для індустрії.

    Уже з 17 червня, проєкти оцінюватимуть понад 120 незалежних експертів культурної сфери. Після цього, проєкти, які набрали 60 балів пройдуть в третій етап – публічних пітчингів і презентацій.

    Попереду багато роботи. Але вже зараз зрозуміло: Україна має неймовірну кількість потужних ідей, талановитих митців і команд, які готові формувати нове покоління української культури.

    Ми з командою вже в передчутті, скільки талановитих проєктів буде серед заявок. І скільки якісного українського культурного продукту ми побачимо в результаті!

    Дякую Президенту Володимир Зеленський за ініціативу і безпрецендентну підтримку української культури.

    Дякую Юлія Свириденко за підтримку! Олені Ковальській за співпрацю.

    Створюймо українське!

  • Відбулась зустріч експертів ініціативи фінансування створення українського культурного продукту «Тисячовесна»

    Відбулась зустріч експертів ініціативи фінансування створення українського культурного продукту «Тисячовесна»

    Відбулась зустріч експертів ініціативи фінансування створення українського культурного продукту «Тисячовесна».

    У заході взяли участь режисери, продюсери, музиканти, театральні діячі, художники та культурні менеджери, які вже найближчим часом розпочнуть оцінювання поданих проєктів.

    Під час зустрічі було презентовано ініціативу Президента України Володимира Зеленського, а також обговорено ключові принципи та етапи оцінювання заявок.
    На запитання щодо відбору проєктів і механізмів роботи програми відповідали Ілона Шнайдер, Андрій Осіпов, Ольга Россошанська, Ганна Красноступ та Надія Потоцька.

    До зустрічі також долучилася Олена Ковальська, яка виступила із вітальним словом. Тетяна Ломакіна наголосила на важливості безбар’єрності та інклюзивності у створенні сучасного культурного продукту.

    Окремо дослідницька компанія «Gradus» презентувала результати дослідження щодо споживання культурного продукту українцями. Саме ці дані стали однією з основ формування ініціативи «Тисячовесна».

    «Дуже натхненна зустріччю! Неймовірно радісно бачити повну залу людей, чиї фільми ми дивимося в кінотеатрах, чию музику слухаємо в навушниках, чиї вистави збирають повні зали, і тих, хто щодня формує сучасну українську культуру», – зазначила Тетяна Бережна.

    Також Уряд затвердив перелік експертів «Тисячовесни»: понад 120 професіоналів у складі 7 експертних комісій оцінюватимуть заявки у сферах кіно, серіалів, музики, театру, візуального мистецтва, анімації, дитячого та цифрового контенту.

    Перелік експертів буде опубліковано на сайті Міністерства культури України та на офіційних ресурсах ініціативи.

  • За участі першої леді Олени Зеленської презентовано державний стандарт безбар’єрної мови

    За участі першої леді Олени Зеленської презентовано державний стандарт безбар’єрної мови

    В Україні презентували перший державний стандарт у сфері безбар’єрності — «Термінологія безбар’єрності». Подія відбулася за участі урядовців, міжнародних партнерів, представників громадського сектору та експертного середовища. Документ став результатом річної роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови. 

     

    Створення Стандарту є продовженням ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які мають бути виведені з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів. Вони стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. 

    Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, правничої та наукової літератури, сфери освіти та урядування. Також стандарт рекомендований для використання у медіа та публічних комунікаціях. 

    «Хтось каже “безробітний” або “бездомний”, і цей ярлик звучить як доконаність. Але якщо скажемо “людина без дому”, “людина без роботи” – видно, що йдеться про обставини, які можуть і повинні змінитися. Мова – частина гідності обох сторін: і того, хто говорить, і того, про кого йдеться. Тому час відвикати від ніби звичного “сурдоперекладач”, бо насправді це “перекладач жестової мови” — із фокусом і повагою до мови й тих, хто нею користується», – зазначила перша леді.

    «Мова — це найперша форма поваги та уваги. Якщо немає поваги у словах, не буде її і в діях. І зараз, змінюючи лексику на безбарʼєрну, ми не просто формально міняємо словник: ми хочемо змінити “оптику” суспільства. Людина та її гідність завжди мають бути на першому місці: у визначеннях, у рішеннях кожного посадовця, всієї держави», – наголосила перша леді.

    Радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна наголосила, що стандарт пропонує нейтральні слова для щоденної практики безбар’єрності. Це зробить  публічні послуги, заходи та взаємодію з державою доступнішими для кожного громадянина. «В основі стандарту правозахисний принцип «спочатку людина». Коли ми прибираємо з мови стигматизуючі фрази — це повертає людям їх суб’єктність. Адже поважне ставлення до особистості проявляється у коректній комунікації», — додала уповноважена Президента.

    Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна підкреслила важливість системного впровадження нових норм, щоб кожна людина відчувала повагу через коректне звернення.

    «Наша наступна мета — вбудувати стандарт у щоденну роботу держави, щоб правильні слова використовувалися “за замовчуванням”», — підкреслила вона.

     

    «ЮНЕСКО радіє можливості долучитися до цієї ініціативи. Робота над Стандартом у такий складний для України момент, — під час війни — свідчить, наскільки важливою є ця робота. Коли інституції та суспільство змінюють спосіб, у який вони говорять, це відображає те, як мислить суспільство — і зрештою, як воно діє», — зазначила К’яра Децці Бардескі, Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні.

    «Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» – це нормативний документ,  напрацьований у  синергії фахівців із безбар’єрності, правників і мовознавців, який унормовує й систематизує терміни та визначення до них у сфері безбар’єрності, розширює сферу використання української термінології з питань безбар’єрності», — зауважила Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров. 

    Робота над змістом стандарту проходила за участю експертів Ради Європи, ЮНЕСКО та проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), що фінансується Урядом Канади та впроваджується Alinea International. Документ уже доступний на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови.

    Презентація стандарту дає старт навчально-інформаційній програмі щодо недискримінаційної мови, що об’єднає державні органи, громади, експертів, громадянське суспільство, ветеранську спільноту та лідерів думок і буде реалізована Національним агентством державної служби в рамках проєкту «Держава без барʼєрів». 

    Подію організовано за ініціативи Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної та Міністерства культури України, за сприяння ЮНЕСКО та Центру соціальних змін і поведінкової економіки, а також за підтримки Ощадбанку.

     

     
     
  • Види контенту, можливості для кіноіндустрії та спільна робота над проєктами: Тетяна Бережна зустрілася з кіноспільнотою

    Види контенту, можливості для кіноіндустрії та спільна робота над проєктами: Тетяна Бережна зустрілася з кіноспільнотою

    26 листопада у Національному центрі Олександра Довженка Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна вдруге за місяць зустрілась з кіноспільнотою. Обговорення стосувалось актуальних викликів та можливостей для сфери, а також об’єднання зусиль навколо майбутніх проєктів.

    Тетяна Бережна відзначила, що регулярний діалог із кіноспільнотою є ключовою передумовою розвитку сфери, а рішення, напрацьовані разом, дають відчутні результати.

    «Провели вже другу за місяць зустріч із представниками кіноспільноти. Для мене принципово важливо вибудувати регулярний, відкритий і змістовний діалог з індустрією. Домовилися системно зустрічатися, обмінюватися пропозиціями, швидко реагувати на виклики разом та шукати рішення. Кіно під час війни – інструмент збереження пам’яті і формування ідентичності. А ще – сильний елемент дипломатії, голос України у світі. Тому кожне таке обговорення – інвестиція у нашу стійкість», — зазначила очільниця Мінкульту.

    Голова Державного агентства з питань кіно Андрій Осіпов підкреслив важливість єдності галузі під час підготовки та впровадження нових інструментів підтримки.

    «Ми маємо рухатися вперед разом — у інтересах індустрії», — наголосив він.

    Під час зустрічі Міністерка представила тематичну рамку програми «1000 годин українського контенту». Вона має бути прозорою, зрозумілою для творців і відповідати реальним потребам українського суспільства в час війни. Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності, після співпраці з IDEM, вже погодила відповідні рекомендації до реалізації ініціативи Президента України. Це перелік тем, що задають напрям для створення якісного національного контенту.

    Окремо обговорили питання бронювання спеціалістів у кіноіндустрії. Команда Мінкульту разом із експертами оновили підходи, врахувавши специфіку довгих виробничих циклів. З’явилася нова підстава для бронювання для національних кіновиробників, внесених до Держреєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів. Робота над цим напрямом продовжується.

    Також під час зустрічі учасники обговорили програми підтримки, способи залучення міжнародних експертів, подальшу взаємодію. Окремо зупинилися на питаннях прозорості, чесної конкуренції та нових можливостях для виробників аудіовізуального продукту. Учасники домовилися разом формувати нову якість українського контенту.

  • Українська кіноіндустрія: перспективи

    Українська кіноіндустрія: перспективи

    30 жовтня у Національному центрі Олександра Довженка відбувся захід «Українська кіноіндустрія: перспективи», який об’єднав представників державних інституцій, кіногалузі та міжнародних партнерів (які приєдналися онлайн).

    З вітальними словами до учасників звернулися Тетяна Бережна, Віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України, Павло Сушко, Заступник голови Комітету, голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та Андрій Осіпов, голова Державного агентства України з питань кіно, які підкреслили важливість підтримки українського кіно в умовах сьогодення.

    «Дякую спільноті за зустріч, презентацію, чесну та конструктивну розмову. Навіть вимкнення світла нам не завадило почути один одного. Інформація з перших уст — цінна, вона допомагає розуміти реальний досвід та ключові потреби. Тому вже готуємо наступну зустріч з представниками кіноіндустрії. Нині дійсно складні часи для кіноспільноти, як і для всієї країни. Але ми шукаємо рішення, як вирішити кризові моменти та створити можливості для індустрії» — зазначила Тетяна Бережна.

    Павло Сушко наголосив на важливості спільної роботи держави та професійної спільноти задля розвитку кіноіндустрії:

    «Якісний контент — це теж зброя. Індустрія має його створювати, а держава — забезпечувати умови для цього», підкреслив Павло Сушко.

    Під час заходу голова Держкіно Андрій Осіпов представив презентацію «Українська кіноіндустрія: перспективи», у якій окреслив роль агентства в європейській кінематографічній спільноті, розповів про розвиток міжнародного партнерства та співпрацю з кінофондами, відзначив успіхи українських фільмів на фестивалях класу «А» й наголосив на актуальних викликах у сфері фінансування галузі.

    Він підкреслив, що за п’ять місяців перебування на посаді налагодив активну комунікацію з міжнародними партнерами та представниками кіногалузі, що сприяє посиленню позицій України у світовому кінопросторі.

    До заходу онлайн приєдналися міжнародні партнери українського кіно:

    • Sevara Irgacheva, голова EFAD, висловила підтримку Україні та побажала подальших успіхів українському кінематографу.
    • Tiina Lokk, засновниця та директорка Талліннського кінофестивалю, підкреслила важливість міжнародної співпраці для розвитку українського кіно.

    Вони наголосили, що лише зараз вдалося знайти порозуміння з Держкіно і вони готові продовжувати плідну спільну роботу.

    Андрій Ногін, голова ГО «Укркінофест», представив спеціальну презентацію про стан української кіноіндустрії. Він охопив ключові аспекти: успіхи фільмів у кінотеатрах, міжнародні копродукції та нагороди українських стрічок на фестивалях в Україні та за кордоном.

    Завдяки фінансуванню 2024–2025 років у виробництві перебуває багато нових якісних кінопроєктів — від документальних до анімаційних. Це драми, екшени, життєствердні комедії, історичні стрічки та копродукції. Уже в 2026 році частину з них можна буде побачити на екранах і фестивалях. Є й очікувані історії, що перебувають на фінальній стадії підготовки до запуску та потребують підписання контрактів і завершення фінансування, — зазначила Член Наглядової ради Української кіноакадемії, Член Правління Фонду Української ради бізнесу, СЕО кінокомпанії UPHub Ольга Пантелеймонова.

    Завершився захід показом тизерів майбутніх українських прем’єр 2026 року.

    Символічним акордом стало відеопривітання режисера Ахтема Сеітаблаєва, який не зміг бути присутнім особисто — саме в цей час він перебував на зйомках нового фільму.

    Модератор заходу: Дар’я Трегубова.

    Дякуємо всім за змістовну зустріч! 

    Особлива подяка представникам кіноспільноти, які змогли долучитися, поділитися своїми досягненнями та розповісти про стан своєї роботи — ваша участь надихає та додає сил розвивати українське кіно далі!