Державне агентство України з питань кіно

Позначка: #UAразом

  • #UAразом: 20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

    #UAразом: 20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

    20 лютого Україна вшановує День пам’яті Героїв Небесної Сотні та згадує найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 років. Ми продовжуємо “Кіномарафон єднання: #UAразом” та пропонуємо подивитися два фільми, створені за підтримки Держкіно: біографічну стрічку “МІФ”, присвячену оперному співаку і Герою України Василю Сліпаку та воєнну екшен-драму “Черкаси”.

    “МІФ” – документальна стрічка режисерів Леоніда Кантера та Івана Яснія. Фільм став переможцем ІІІ Національної кінопремії “Золота Дзиґа” в номінації “Найкращий документальний фільм”.

    Це історія життя Василя Сліпака – оперного співака зі світовим ім’ям та унікальним голосом, соліста Паризької національної опери, Героя України, кавалера орденів “За мужність” І ст. та “Золота Зірка”, який покинув сцену та у 2015 році добровольцем пішов воювати на Донбас.

    Василь Сліпак народився у Львові, але в пошуках музичної реалізації переїхав до Франції. Там він прожив 19 років і знайшов усе, що звикли називати “щастям”: ім’я, успішну кар’єру на світових оперних сценах, вірних друзів і кохання. Він брав активну участь у Революції Гідності, очоливши демонстрації у Франції, долучився до волонтерського руху. А згодом вирішив залишити сцену та кар’єру в Європі й стати до лав добровольців, коли в його рідну країну прийшла війна. Під час виконання бойової задачі Василь “Міф” Сліпак загинув від кулі снайпера.

    Співаторами сценарію фільму є Леонід Кантер, Іван Ясній та Олена Мішина, продюсер – Катерина Мізіна. Анімацію до фільму створив Юрій Журавель. Стрічку створено NGO “Tribu Verde” та Міжнародним продюсерським центром “Фор-Пост” за підтримки Держкіно.

    Дивитися фільм “МІФ”

    Воєнна екшен-драма “Черкаси” Тимура Ященка заснована на реальних подіях та розповідає історію однойменного морського тральщика, який під час анексії Криму на початку 2014 року був заблокований російськими судами в озері Донузлав. “Черкаси” стали останнім українським кораблем, що чинив опір та не спустив державний прапор.

    Режисер-постановник: Тимур Ященко. Оператор: Юрій Дунай. Продюсери: Марта Лотиш, Ірина Клименко. Автори сценарію: Тимур Ященко, Роберт Квільман. Режисер монтажу: Олександр Чорний. Композитор: Антон Байбаков.

    У ролях: Роман Семисал, Дмитро Сова, Євген Ламах, Олег Щербина, Руслан Коваль, Євген Авдєєнко, Вадим Лялько, Віталіна Біблів.

    Виробництво MKK Film service (Україна) та Inter Media (Польща)  за підтримки Держкіно та ВМС ЗС України.

    Дивитися фільм “Черкаси”

  • Кіномарафон єднання: #UAразом – дивимось українські фільми “Будинок Слово” та “Кокуш. U.Сrane”

    Кіномарафон єднання: #UAразом – дивимось українські фільми “Будинок Слово” та “Кокуш. U.Сrane”

    Кіномарафон єднання: #UAразом триває. Пропонуємо подивитися фільм Тараса Томенка “Будинок Слово” про трагічну історію будинку письменників “Слово” у Харкові та стрічку “Кокуш. U.Сrane” (Одержимість) Світлани Соколенко та Андрія Зажарського про найскромнішого українського двічі лауреата “Оскара”.

    Документальна стрічка “Будинок Слово” розповідає про одну із найдраматичніших сторінок історії України – винищення української інтелігенції, спеціально зібраної під одним дахом будинку письменників “Слово” у Харкові. Це історія про те, як рай обертається на пекло, як система ламає художника.

    Стрічка стала переможцем II Національної кінопремії “Золота дзиґа” в номінації Найкращий документальний фільм. Режисер-постановник: Тарас Томенко. Сценаристи: Любов Якимчук, Тарас Томенко. Оператори-постановники: Тарас Томенко та Олександр Якимчук. Композитор: Алла Загайкевич. Продюсери: Юлія Чернявська та Олег Щербина. Виробник: Фреш Продакшн Груп за підтримки Держкіно.

    Дивитись фільм “Будинок Слово”

    Документальний фільм режисерів Світлани Соколенко та Андрія Зажарського “Кокуш. U.Сrane” (Одержимість) розповідає про найскромнішого українського двічі лауреата “Оскара” та його одержимість кіно. Анатолій Кокуш — легендарна людина в українському кінематографі. За допомогою техніки, винайденої та сконструйованої особисто Кокушем і на його студії “Фільмотехнік”, знято безліч фільмів, рекламних відео, концертів, шоу та спортивних змагань по всьому світу. Його знамениті крани та системи стабілізації для кінокамер мають величезний попит у Голлівуді, а сам Анатолій Кокуш є володарем двох нагород Американської кіноакадемії за науково-технічні досягнення (так званий “Технічний Оскар”).

    Режисери: Світлана Соколенко та Андрій Зажарський. Автори сценарію: Олексій Уманський та Андрій Євстратенко. Продюсер: Андрій Зажарський. Директор картини: Аліна Копйова. Виробник: “70 ММ” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Дивитись фільм “Кокуш. U.Сrane” (Одержимість)

  • #UAразом: дивіться фільми “Мої думки тихі” Антоніо Лукіча та “Літа мої…” Володимира Гончарова

    #UAразом: дивіться фільми “Мої думки тихі” Антоніо Лукіча та “Літа мої…” Володимира Гончарова

    У рамках “Кіномарафону єднання: #UAразом” пропонуємо подивитися культову українську комедію Антоніо Лукіча “Мої думки тихі” та анімаційний фільм Володимира Гончарова “Літа мої…”, створений за мотивами живопису народної художниці України Марії Примаченко.

    Лірична комедія Антоніо Лукіча “Мої думки тихі”, що стала для режисера дебютом у повному метрі, – це історія про молодого звукорежисера Вадима. Зазнавши безліч невдач в роботі та особистому житті, він отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання – записати голоси закарпатських тварин – може стати його шансом назавжди залишити “незручну Україну” і вирушити в “привабливу Канаду”, подалі від проблем. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється найменш підхожа для цього людина – мама Вадима.

    Світова прем’єра комедії Антоніо Лукіча “Мої думки тихі” відбулась у секції East of the West 54-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, де фільм отримав Спеціальну нагороду журі.

    В Україні кінофестивальна прем’єра стрічки пройшла на 10-му Одеському міжнародному кінофестивалі, де фільм отримав приз глядацьких симпатій, премію FIPRESCI за найкращий український фільм, премію за найкращу акторську роботу (Ірма Вітовська-Ванца) та спеціальну згадку журі (Андрій Лідаговський).

    У 2019 році фільм отримав також Національну премію кінокритиків “Кіноколо” у категоріях “Відкриття року” (Антоніо Лукіч) та “Найкраща акторка” (Ірма Вітовська-Ванца). У 2020 році стрічка стала лауреатом Національної кінопремії України “Золота Дзиґа” у чотирьох номінаціях: “Найкращий фільм” (реж. Антоніо Лукіч, продюсери Дмитро Суханов, Алла Бєлая), “Найкращий сценарій” (Антоніо Лукіч, Валерія Кальченко), “Найкраща жіноча роль” (Ірма Вітовська) та “Відкриття року” (Антоніо Лукіч).

    Загалом, стрічку було представлено на більш як 70 кінофестивалях світу. В український прокат фільм вийшов 16 січня 2020 року, того ж року картина вийшла на європейській стрімінговій платформі HBO Europe. Виробник: Toy Cinema за підтримки Держкіно.

    Дивитись фільм “Мої думки тихі”

    “Літа мої…” – український анімаційний фільм режисера Володимира Гончарова за мотивами живопису народної художниці Марії Примаченко, творчість якої є національним культурним спадком. Основою для персонажів фільму стали образи з творів художниці. Це її літа в образі дівчат, її “діди”, прості селяни, її земляки, це її улюблений золотий лев, “хижачка”… Усі вони йдуть до своєї мами Марії на день народження. Фільм дає глядачеві відчути найголовніше у творчості Марії Примаченко – перемогу добра і миру, саме життя нашого народу.

    Режисер-постановник: Володимир Гончаров. Сценаристи: Володимир Гончаров, Едуард Кірич. Художник-постановник: Едуард Кірич. Композитор: Олександр Спаринський. Продюсер: Віктор Слєпцов (“Борисфен-С”). Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Дивитись фільм “Літа мої…”

  • #UAразом: Кіномарафон єднання триває

    #UAразом: Кіномарафон єднання триває

    #UAразом: Кіномарафон єднання триває! Сьогодні пропонуємо до вашої уваги дві стрічки, що створені за підтримки Держкіно: комедійний мюзикл “Гуцулка Ксеня” Олени Дем’яненко та документальну етно-реконструкцію Олексія Гуза “Весільний спадок” про весільні звичаї та обряди України.

    Романтичний фільм-мюзикл “Гуцулка Ксеня” створено за мотивами однойменного твору основоположника модерної української оперети Ярослава Барнича, творчість якого тривалий час в Україні була заборонена. Фільм отримав нагороди IV Національної кінопремії “Золота Дзиґа” у номінаціях “Найкраща музика” та “Найкраща пісня”. Оригінальний саундтрек до стрічки створили та виконали фрік-кабаре Dakh Daughters, у фільмі також є сцена з виступом гурту “ДахаБраха”.

    Події фільму розгортаються у 1939 році. З Америки до Ворохти прибуває група американців із важливою місією – знайти наречену для молодого Яро. Батько юнака залишив заповіт, за яким Яро отримає у спадок мільйон доларів, якщо одружиться зі свідомою українкою.

    Автором сценарію та режисером фільму є Олена Дем’яненко, продюсери – Дмитро Томашпольський та Олена Дем’яненко. Музика – Ярослав Барнич, Тимур Полянський та фрік-кабаре Dakh Daughters.

    У ролях: Варвара Лущик, Максим Лозинський, Ігор Цішкевич, Тетяна Печенкіна, Олів’є Бонжур, Олег Стефан, Катерина Молчанова, Юрій Радковський, Христина Федорак, Віталій Ажнов, Марічка Штирбулова, Марія Чуприненко, Наталка Кобізька, Вікторія Янчук, Олександра Коваленко.

    Фільм створено “Кінокомпанією Гагарін Медіа” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Дивитися мюзикл “Гуцулка Ксеня”

    “Весільний спадок” – це повнометражний документальний фільм режисера Олексія Гуза про весільні звичаї та обряди 8 областей України: Київської, Черкаської, Чернігівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Харківської, Рівненської та Чернівецької. Картина є не лише унікальною збіркою невідомих до цього часу матеріалів, свідчень та реконструкцій: це ще й кіно про людей, які все своє життя займаються зберіганням та відновленням української традиційної культури.

    Режисером та оператором фільму є Олексій Гуз, продюсерка – Олена Малкова. У проєкті знялись відомі історики, фольклористи, етнографи та колекціонери Марія Квітка, Роксоляна Шимчук, Олександра Сторчай, Володимир Щибря, Ігор Перевертнюк. 

    Всі костюми, показані у фільмі, є автентичними національними строями, які ретельно зберігаються в приватних колекціях, а пісні, що звучатимуть у стрічці, є до цього часу невідомими регіональними весільними піснями, які було знайдено, записано та відтворено спеціально для цього проєкту.

    Стрічку створено компанією FILM.UA Television (FILM.UA Group) за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Дивитися фільм “Весільний спадок”