Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Український національний павільйон

  • Ukraine in Focus на Каннському кінофестивалі: нетворкінг, шоукейси та заява Аґнєшки Голланд

    Ukraine in Focus на Каннському кінофестивалі: нетворкінг, шоукейси та заява Аґнєшки Голланд

    21 травня на кіноринку Marché du Film 75-го Каннського кінофестивалю відбувся День України / Ukraine in Focus – низка ініціатив, спрямованих на відновлення роботи української кіноіндустрії.

    Сьогодні – наш фокус на Україні. Ми сподіваємося, що ці ініціативи дозволять українській кінематографії та аудіовізуальній індустрії не лише вижити в складних умовах, а й процвітати та продовжувати робити нові фільми видимими та доступними для міжнародної аудиторії. Ми також зробимо все можливе, щоб наші території-партнери могли підтримувати національне виробництво та дистрибуцію, незважаючи на труднощі.

    Виконавчі директори Marché du Film Жером Пайяр та Гійом Есміоль

    Цьогоріч в індустрійній програмі кіноринку Producers Network, яка щорічно збирає понад 500 кінопрофесіоналів з усього світу для участі в закритих зустрічах та спеціальних фахових подіях, Україна стала однією з п’яти фокусних держав і була представлена шістьма продюсерами: Дар’єю Бассель з Moon Man, Денисом Івановим з Arthouse Traffic, Наталією Лібет з Digital Religion, Сашком Чубком з Pronto Film, Ольгою Бесхмельниціною з ESSE Production House та Володимиром Яценком з ForeFilms, який зараз служить у ЗСУ, але зміг долучитись до цьогорічних Канн.

    У межах Дня України на індустрійній програми Cannes Docs був організований шоукейс українських документальних проєктів Work-in-Progress, що відбувся у форматі пітчингу та 10-хвилинної презентації чорнових відеоматеріалів майбутніх фільмів міжнародним продюсерам, байєрам та іншим професіоналам зі сфери кіно.

    Ігрове кіно було представлене на кіноринку завдяки підтримці Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF), у програмі Marché du Film’s Goes to Cannes, добіркою українських ігрових повнометражних фільмів на завершальних етапах виробництва, що шукають сейлз-агентів, дистрибуторів, можливості для участі у фестивалях, а також у скринінгу Ukrainian Features Preview.

    Всі фільми цих добірок (див. нижче) свого часу брали участь у пітчингах Держкіно (за винятком документального проєкту “Слухаючи світ”), стали переможцями та створюються зараз за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    Відбулася також панельна дискусія Ukrainian Cinema: From Surviving to Thriving Again. How the Global Film Community Can Come Together to Support the Country’s War-Torn Industry, організована міжнародною фундацією індустріальних воркшопів focalMEDICI. У ній взяли участь провідні представники світової та української індустрії: Беро Бейер, CEO Netherlands Film Fund; Йован Мар’янович, фестивальний директор Sarajevo Film Festival; Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту; Юлія Сінькевич, член наглядової ради та співзасновниця Української кіноакадемії. А також Аґнєшка Голланд, кінорежиссерка, Президентка Європейської кіноакадемії, чиї слова чітко визначили тональність події.

    Якби це залежало від мене, я б не допускала російські фільми в офіційну програму фестивалю – навіть якщо Кірілл Сєрєбрєнніков талановитий митець. На жаль, його слова підтвердили моє погане передчуття. Він використав [фестивальну пресконференцію], щоб похвалити російського олігарха [підсанкційного Романа Абрамовича] та порівняти трагедію російських солдатів і українських захисників. Я б не давала йому такої нагоди в цей час.

    Кінорежиссерка, Президентка Європейської кіноакадемії Аґнєшка Голланд

    Нагадаємо, Держкіно багаторазово зверталося до Каннського кінофестивалю з вимогою виключення фільму російського режисера з конкурсної програми фестивалю та закликом до бойкоту російського кінематографа зараз, під час війни росії з Україною.

    Безпосередньо на фестивалі Українським національним павільйоном за підтримки Американського павільйону була організована дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців, із закликом про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль триває з 17 до 28 травня 2022 року.

    —————————————————————————

    Фільми, що були представлені у добірках Ukraine in Focus:

    У програмі документального шоукейсу були представлені:

    • “Залізна сотня” (“Вавилон’13”; режисерка Юлія Гонтарук, продюсери Юлія Гонтарук, Іванна Хіцінська, Олександра Братищенко, Ігор Савиченко) – історія українських добровольців-ветеранів, які демобілізувалися з війни на сході України у 2015-2017 роках, повернулися до цивільного життя, але змушені цього року знову піти на війну. За підтримки Держкіно.
    • “Лимани. Бій за рай” (“Альбатрос Комунікос”; режисер Сергій Лисенко, продюсерки Анна Капустіна, Олександра Кравченко) – історія боротьби захисників природи Тузлівських лиманів із браконьєрами та забудовниками. За підтримки Держкіно.
    • “Слухаючи світ” (TABOR; режисерка Єлизавета Сміт, продюсери Євген Рачковський, Ольга Бесхмельніцина) – історія української активістки із порушеннями слуху, що разом із сином змушена евакуюватися з розбомбленого Харкова до Львова, а потім до Німеччини, де вони, як і тисячі інших українців, намагаються знайти спокій до закінчення війни.
    • “Мир для Ніни” (PE Lyuba Knorozok, Astrae Productions; режисерка Жанна Максименко-Довгич, продюсерки Люба Кнорозок, Дея Ґжиновці) – історія матері оборонця донецького аеропорту, яка прагне добитися покарання воєнних злочинців, що вбили її сина. За підтримки Держкіно.

    До Tallinn Black Nights Goes to Cannes увійшли проєкти:

    • “Редакція” (Moon Man, South Films, Elemag pictures; режисер Роман Бондарчук, продюсерки Дар’я Бассель, Дар’я Аверченко, Таня Георгієва-Уолдхауер) – проєкт про журналіста-початківця, що починає розуміти, як насправді влаштований світ медіа. За підтримки Держкіно.
    • “Дім за склом” (Directory films, Contemporary Ukrainian Сinema, Сіnelab, Nord Production; режисер Тарас Дронь, продюсери Ігор Савниченко, Валерія Сочівець, Родріго Руїз Тараноза, Тарас Дронь) – трилер про безвісти зниклих під час випускного вечора молодих дівчину та хлопця. За підтримки Держкіно.
    • “Ти мене любиш?” (Family Production; режисер Тоня Ноябрьова, продюсери Анастасія Буковська, Данило Каптюх) – драма дорослішення на тлі пострадянських реалій 1990-х. За підтримки Держкіно.
    • “Демони” (“Крісті фільм”; режисер Наталка Ворожбит; продюсери Дмитро Мінзянов, Денис Іванов) – історія безхатька з Росії, що потрапляє до гоголівських місцин поблизу Сорочинців, та зіштовхується з містичними особливостями цього українського регіону. За підтримки Держкіно.
    • “Свято Хризантем” (Mainstream Pictures LLC; режисер Семен Мозговий, продюсери Алекс Чепіга, Артем Колюбаєв, Дарина Захарова, Катерина Лачина) – науково-фантастична драма про молоду лікарку, що опікується жінкою, яка загадково вціліла після ядерного вибуху. За підтримки Держкіно.

    До програми Ukrainian Features Preview потрапили:

    • “Камінь. Ножиці. Граната” (ForeFilms; режисерка Ірина Цілик, продюсери Володимир Яценко, Анна Яценко) – оповідь про дорослішання за мотивами книги Артема Чеха “Хто ти такий?” про стосунки підлітка та зламаних дорослих в Україні 1990-тих. За підтримки Держкіно.
    • “Коли нам було 15” (Digital Religion; режисерка Анна Бурячкова, продюсери Наталія Лібет, Віталій Шереметьєв) – 15-річна Тоня – новенька у школі – стикається з питаннями жорстокого поводження з боку колишнього бойфренда, прийняття своєї сексуальності та самотності, намагаючись знайти своє місце у світі дорослих. За підтримки Держкіно.
    • “Ля Палісіада” (Viatel, Contemporary Ukrainian Cinema; режисер Філіп Сотниченко, продюсери Валерія Сотниченко, Олександр Чубко) – Україна, 1996 рік. До скасування смертної кари – п’ять місяців. В озері знаходять убитого міліціонера. Правоохоронці хочуть помститися та поспішають завершити справу до введення мораторію на страту. Судовий психіатр має зіграти ключову роль у заплутаному процесі розслідування, щоби врятувати обвинувачених від покарання, на яке вони не заслуговують. За підтримки Держкіно.
    • “Я, Ніна” (Yanina Sokolova Production; режисерка Марися Нікітюк, продюсерки Яніна Соколова, Юлія Сінькевич) – молода успішна журналістка Ніна здається цілком щасливою, проте одного дня їй діагностують рак, а згодом роблять операцію з видалення внутрішніх жіночих органів. Оперує онкологиня Олександра, молода лікарка з міжнародним досвідом. Саме вона стає для Ніни найближчою людиною, точкою опори та символом одужання. За підтримки Держкіно.
  • Discover Ukraine – before and during the war. У Каннах пройшла презентація можливостей української кіногалузі

    Discover Ukraine – before and during the war. У Каннах пройшла презентація можливостей української кіногалузі

    Discover Ukraine – before and during the war. Пронизливим відеороликом із таким ключовим меседжем 20 травня було відкрито презентацію Discover Ukraine, присвячену можливостям української індустрії до міжнародної співпраці навіть за умов війни.

    Спікерами презентації стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв і виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.

    До повномасштабної війни українська креативна індустрія демонструвала зростання на понад 4% щороку, генеруючи майже 4% доданої вартості України – цифри, що не поступаються аналогічним показникам великих європейських країн. Креативні сервіси складали 30% від загального експорту українських сервісів, а за даними Global Creativity Report, Україна входила до топ-25 країн, які отримували найбільше нагород в світі. Це доводить, що Україна може продукувати та експортувати креативні ідеї.

    Країна мала розвинену кіновиробничу інфраструктуру та потужну індустрію. У першій частині презентації спікерами було перелічено її ключові переваги: кеш-рібейти до 30%, унікальні локації – природні, індустріальні, історичні та сучасні, доступність оренди обладнання для зйомок і потужних студійних комплексів, залучення локальних високопрофесійних знімальних команд, більше 40 постпродакшен-студій, що надають сервіси міжнародній кіноспільноті – від США та Великобританії до Індії та Китаю; база костюмів, реквізиту та декорацій різних історичних епох, плюс – величезний досвід у виробництві фільмів та телесеріалів, включно із залученням всесвітньо знаних акторів та режисерів.

    Але ролик Ukraine during the war, створений спільними зусиллями Держкіно, Української кіноасоціації, Асоціації кіноіндустрії України, Закарпатської та Одеської фільмкомісій, показав аудиторії Україну сьогодні: розтрощені росіянами міста, села, дороги…

    На сьогодні Держкіно призупинило всі конкурси для кіноіндустрії, але в Україні є фільми з минулих років, що перебувають або в процесі зйомок і постпродакшену, або тільки розпочинають девелопмент. І наша мета – залишатися на міжнародному кіноринку, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного ком’юніті, для чого потрібно завершити розпочаті фільми та продовжувати всі процеси. Багато років Держкіно має спеціальний рахунок, який акумулює гроші від прокату українського кіно, донейти та гранти. І оскільки державний бюджет України зараз більшою мірою спрямовано на підтримку армії та постраждалих людей, цей спецфонд – надія кінематографа на продовження роботи. Місія Агентства сьогодні – продовжити створювати фільми, зберегти робочі місця у кіногалузі та повернути в країну кіновиробників, що були вимушені виїхати у пошуку роботи.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Минулого року ми мали близько $20 млн на виробництво, фестивалі та всю українську кінематографічну активність. Цього року на цю активність планувалося майже $70 млн. Але через війну цих грошей немає, тому ми потребуємо допомоги від міжнародних партнерів. 2014-го, коли розпочалася російська агресія, індустрія виробляла один чи два фільми на рік, а позаминулого року, перед пандемією COVID-19, вийшло майже 40 українських стрічок. Останні 3–4 роки Україна була присутня на всіх світових фестивалях класу А, та й сьогодні, попри війну, ми маємо два фільми в конкурсах Каннського кінофестивалю. І ми хочемо, щоб це продовжувалося, тому Рада з підтримки кінематографії разом із Держкіно створили перелік фільмів, що були відзняті, перебувають на різних стадіях та потребують грошей, аби бути завершеними. Також ми намагаємося знайти якомога більше копродукцій по всьому світу, і я сподіваюся, що наступного року завдяки міжнародній підтримці ми також матимемо фільми, щоб презентувати на фестивалях.

    Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв

    Наша мета у Каннах – довести, що попри все Ukraine is your destination! І хоча продакшен в Україні сьогодні неможливий через війну, наша індустрія може запропонувати постпродакшен, CG, VFX та інші сервіси, адже за два роки пандемії українські кінематографісти навчилися працювати віддалено та використовувати на практиці всі переваги такої роботи. Наші високотехнологічні компанії активно розробляють послуги, котрі можна надавати міжнародному ринку просто зараз. Більш, ніж будь-коли, ми готові працювати і бачимо потенціал української індустрії.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Задля досягнення цієї мети було створено інтерактивний каталог, до якого увійшло понад 200 відкритих до міжнародного партнерства українських проєктів на різних стадіях виробництва, а також 30 українських компаній, готових надавати сервіси закордонним колегам. Завантажити каталог можна за посиланням https://bit.ly/UAFilms2022

    Аби продемонструвати жанрову різноманітність українського кіно, спеціально для презентації був підготовлений шоуріл із 18 проєктів, що перебувають на різних стадіях виробництва чи постпродакшену та за підтримки Держкіно шукають копродукційних партнерів або доступні до придбання. До шоурілу увійшли:

    Ігрові стрічки

    • “Морок” (реж. Максим Ксьонда): хоррор, що оповідає історію ураження людей давньою паразитуючою формою життя, що позбавляє їх волі.
    • “Мирний-21” (реж. Ахтем Сеітаблаєв): воєнна драма про напад росіян і сепаратистів на Луганський прикордонний загін.
    • “Легенди Чарівнолісся” (реж. Віктор Андрієнко): дитяче фентезі.
    • “Сашенька” (реж. Олександра Жовна): драма 18+ про шокуюче вбивство у СРСР 1970-х.
    • “Ля Палісіада” (реж. Філіп Сотниченко): драма у стилі пострадянського нуару.
    • “Поема про зорі” (реж. Дмитро Кашуба): драма про давню українську традицію сакральної жіночої пісні.
    • “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь): трилер про безвісти зниклих під час випускного вечора молодих дівчину та хлопця.
    • “Три місяці до зими” (інша назва – “Дисидент”; реж. Станіслав Гуренко, Андрій Алфьоров): драма про дисидентський рух в радянській Україні, натхненна історією життя Василя Жмиха – дисидента, учасника руху опору в СРСР та бійця УПА.
    • “Уроки толерантності” (реж. Аркадій Непиталюк): драмеді про українську пару середніх років, що приймає у себе іноземця-гея.
    • “Кордон” (реж. Андрій Кавун):  воєнна драма за романом Євгена Положія “Іловайськ”, що розповідає історію трьох добровольців, які потрапили в оточення російських військ.
    • “Блуд і Кавун” (реж. Олег Волоткевич): поетична короткометражка, в якій у формі притчі змальовується циклічність історії України.

    Документальні фільми

    • “Хочу додому” (реж. Марія Дергачова) про проблеми безхатніх тварин.
    •  “Звук Райдуги” (реж. Роман Синчук) про київський театр міміки та жестів “Райдуга”, єдиний в Україні професійний театр, де актори, режисери та всі робітники сцени – люди з порушеннями слуху.
    •  “І кожна річка” (реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко): фільм на екологічну тему, що має показати всю красу і весь жах річкової системи України.
    • “Іван та Марта” (реж. Сергій Буковський): кінорозповідь про драму українського дисидента Івана Дзюби.
    • “Бартка” (реж. Володимир Бакум): проєкт, присвячений темі вирубки карпатських лісів.

    Також до шоурілу увійшов один анімаційний проєкт – повнометражна 3D-анімація “Азарт” (реж. Олексій Пантелєєв) у стилістиці однойменного неонуарного графічного роману про професійного гравця в азартні ігри.

    Окремо на презентації Discover Ukraine було презентовано Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії, прозорість роботи якого гарантується Держкіно. Зібрані кошти будуть використані на завершення фільмів на останніх стадіях виробництва, на запуск 2022 року кількох фільмів у роботу і на розробку нових проєктів. На знак подяки імена жертводавців будуть зазначені у титрах проєктів, що отримають таку підтримку. Долучися можна за посиланням https://usfa.gov.ua/stand-with-ukraine.

    Захід відбувся у партнерстві з Американським павільйоном. Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

  • Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    19 травня на Каннському кіноринку Marché du Film відбулася дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. Учасники події, організованої Національним павільйоном України за підтримки Американського павільйону, навели аудиторії вагомі аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    Модератором події виступив кінопродюсер та засновник кінокомпанії F Films Андрій Фесяк. У вступному слові він згадав про сьогоднішній День вишиванки – символ нашої культури, в орнаментах якої відображено своєрідність кожного регіону. І зауважив, що цей святковий день – як і всі дні від початку російської агресії – є сумним, адже “у той час, поки люди в світі дивляться кіно, в Україні ворог руйнує міста й кінотеатри в них”. Він наголосив на тому, що культура загалом – і кіно зокрема – завжди була ідеологічною зброєю країни-агресора, котру росія роками використовувала задля проштовхування наративів антиукраїнської шовіністичної пропаганди.

    Як наочний аргумент цієї тези численним гостям події, – представникам світової та української кіноіндустрії й дипломатичних кіл, журналістам, – було представлено відеоролик із найбільш кричущими фрагментами популярних російських фільмів, які готували глядачів до кривавої війни з нашою державою, заперечували існування України, української мови та культури, зображали українців “нацистами” та ворогами рф.

    У продовження розмови Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук згадала про велику роботу, що майже одразу із початком повномасштабної війни почало провадити Держкіно разом із Українською кіноакадемією та всією українською кіноспільнотою, готуючи численні петиції та розсилаючи листи й звернення до світового кінематографічного співтовариства із закликом до бойкоту російського кінематографа.

    Марина Кудерчук наголосила, що Держкіно багато разів зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції стосовно неприпустимості участі російського аудіовізуального контенту у кінофестивалі під час війни, розв’язаної росією проти України. І хоча оргкомітет фестивалю зрештою ухвалив рішення про відмову приймати офіційні делегації або представників, пов’язаних із урядом рф, він все одно залишив у конкурсній програмі фільм російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”, аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі.

    Безкарність дій агресора з 2014 року призвела до того, що у лютому розпочалася повномасштабна війна на території України. І саме кінематограф є пропагандистським інструментом, яким рф зображає меншовартість інших країн, нав’язуючи меседж про велич росії та її армії як серед своїх громадян, так і по всьому світу. З початку березня ми активно зверталися до міжнародних фестивалів та VOD-платформ із закликом блокувати покази російського кіно, щоб захистити світ від цієї пропаганди. Сьогодні українські кінематографісти мали б займатися своєю справою, але натомість змушені йти до армії, волонтерити, рятувати своїх дітей, захищати домівки, яких дехто з них вже не має… Ми віримо, що переможемо, повернемося до нормального життя, будемо знімати українське кіно та будемо частиною європейської кінематографічної родини. І вдячні за підтримку колегам з усього світу.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Історичний аспект необхідності культурного бойкоту зачепив у своєму виступі артдиректор Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. Він підкреслив необхідність зміщення фокусу з російської культури першою чергою в самій Україні, навів приклади виключень фільмів країни-агресора з інших фестивалів і наголосив на необхідності культурної деокупації.

    Після розпаду СРСР неможливо було влаштувати українські посольства в країнах Європи, оскільки росія привласнила всі радянські посольства на цих територіях. Це ж саме відбувалося у галузі дистрибуції західних фільмів – російські компанії купляли права на всі екс-радянські території: Україну, Грузію, тощо. І навіть через економічний аспект заморожували для деяких авторських фільмів можливість бути показаними в Україні – буцімто, невигідно. Тобто росія окупувала все. Сьогодні ми маємо відділення великих компаній в Україні, але центральні регіональні офіси все одно лишаються в москві, і саме там вирішують, коли будуть релізи в Україні. Це має змінитися.

    Артдиректор КМКФ “Молодість” Андрій Халпахчі

    Розмову продовжила радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, наголосивши, що “такої війни не було в Європі з 1945-го року: світ спостерігає, що відбувається в Україні, а Україна захищає всю Європу”. Вікторія Гуленко розширила тему необхідності повної відміни участі представників росії у будь-яких світових подіях суспільного значення: не лише у кінофестивалях, але й спортивних змаганнях, закордонних виступах російських музикантів і артистів тощо, – оскільки все це так само пропагує наративи рф і зміщує акценти з їхньої колективної відповідальності за агресію проти України.

    Як приклад такої вже реалізованої відміни вона навела, зокрема, припинення нью-йоркською Метрополітен-опера співпраці з російською оперною співачкою Анною Нетребко, що відмовилася публічно засудити дії владіміра путіна, й рішення замінити її в постановці “Турандот” українською співачкою Людмилою Монастирською.

    Згадала вона й про Євробачення, де український гурт Kalush Orchestra здобув перемогу завдяки рекордній підтримці України з боку вільних країн Європи. Європейський мовний союз вже наступного дня після повномасштабного нападу на Україну відсторонив росію від участі в Євробаченні, й представниця МЗС наголосила, що так само мав би вчинити і Каннський кінофестиваль.

    Позиція Канн щодо Сєрєбрєннікова викликає певний подив, оскільки біографія режисера щільно пов’язана із Владиславом Cурковим, що працював у путінській адміністрації. До фінансування робіт режисера долучався Фонд Суркова. І це тоді, коли загальновідомо, що саме Сурков – архітектор російської пропагандистської машини, робота якої була тригером початку війни на Донбасі 2014 року. Щодо безпосередньо фільму “Дружина Чайковського”, то він профінансований приватним фондом “Кінопрайм” Романа Абрамовича, котрий зараз перебуває під європейськими санкціями.

    Радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук сконцентрувалася на індустріальному аспекті питання, наголосивши на необхідності повного відмежування країни-агресора від доступу до світового кіноринку.

    Це – не лише українська війна. Якщо українська армія програє, то програє й весь демократичний світ. І  якщо програє українське кіно, то це також уразить і європейське, і світове кіно. Наш креативний ринок, наша кіноіндустрія багато разів довела, що ми дійсно частина Європи. Ми робимо чудові стрічки з глибокими сенсами, і не думаю, що хтось хоче це втратити. Світ має зрозуміти, що відбувається зараз: ми захищаємо не Україну, а демократію, гуманістичні принципи світу, і це може бути втілене у дуже практичних речах на кшталт кооперації.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Вікторія Ярмощук закликала припинити будь-який бізнес із суб’єктами підприємницької діяльності рф, зупинити дистрибуцію та ліцензування контенту для території росії тощо. Адже кошти, котрі завдяки цьому заробляють російські дистрибутори, кінотеатри, кіновиробники, згодом через податки фактично йдуть на фінансування страшної війни проти мирного населення Європи, а також – на продовження роботи російської пропагандистської машини. І світова кіноспільнота, що прагне поновлення й збереження миру в Україні та Європі, аж ніяк не має цього допускати.

    Завтра, 20 травня на кіноринку Marché du Film Національний павільйон України представить презентацію Discover Ukraine: подія буде сфокусована на можливостях міжнародної співпраці з нашою кіноіндустрією та питаннях підтримки її роботи за часів війни.

  • На кіноринку Marché du Film Каннського кінофестивалю відкрився Український національний павільйон

    На кіноринку Marché du Film Каннського кінофестивалю відкрився Український національний павільйон

    Розпочав роботу ювілейний 75-й Каннський кінофестиваль: на кіноринку Marché du Film відкрився і вже прийняв перших гостей Український національний павільйон.

    Marché du Film оголосив, що цього року до кіноринку приєднуються понад 12 000 професіоналів із більш ніж 110 країн світу. Україна – один із центрів уваги цьогорічних Канн. У конкурсних програмах ми представляємо відразу два фільми молодих українських режисерів – створені за підтримки Держкіно “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука та “Бачення метелика” Максима Наконечного. Окрім того, до позаконсурсної програми фестивалю додався фільм “Маріуполіс-2” – посмертна робота литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який був вбитий російськими окупантами в Маріуполі на початку квітня.

    Національний павільйон України у Каннах підготував низку заходів, спрямованих на підтримку у нинішній надскладний час як української індустрії, так і нашої держави загалом. 19 травня ми розпочнемо дискусію Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War, присвячену захисту інтересів України на культурному фронті. 20 травня пройде презентація Discover Ukraine – ми розкажемо світовій кіноспільноті про можливості співпраці з нашою державою навіть за умов війни. 22 травня відбудеться дискусія Women In Industry про нагальні аспекти гендерного питання, посиленого війною. А 24 травня Український павільйон запросить гостей фестивалю на благодійний вечір-аукціон, усі кошти від якого буде спрямовано на підтримку України.

    Національний павільйон – це точка консолідації спільних зусиль нашої кіноіндустрії, спрямованих на підтримку вітчизняного кіновиробництва та донесення правди про війну світовій спільноті.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Відвідувачі Національного павільйону також матимуть змогу долучитися до фінансової підтримки української кіногалузі, скориставшись розміщеним у павільйоні QR-кодом із посиланням на Спеціальний рахунок для пожертв, прозорість роботи якого гарантує Держкіно. Зібрані кошти будуть спрямовані на завершення стрічок, що перебувають на фінальному етапі виробництва, запуск кількох фільмів 2022 року та розробку нових проєктів для забезпечення безперервності циклу розвитку українського кіно.

    Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

  • Вже завтра на Каннському кінофестивалі розпочинає роботу Український національний павільйон

    Вже завтра на Каннському кінофестивалі розпочинає роботу Український національний павільйон

    Від 17 до 25 травня на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю працюватиме Український національний павільйон, що представить світовій кіноспільноті потужності нашої кіногалузі та можливості для співпраці, підніме важливі питання часів війни, а також проведе благодійний вечір-аукціон на підтримку України.

    Цьогоріч організація Українського павільйону відбувалася за надзвичайно складних умов і ми дуже вдячні українській кіноспільноті за єдність, розуміння та кооперацію зусиль. Україна у Каннах продовжить відстоювати свої інтереси на культурному фронті, а українська кіноіндустрія представить виробничі та контентні потужності та відкритість до міжнародної співпраці – навіть за умов війни.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Спеціально для роботи Українського павільйону підготовлений інтерактивний каталог українських проєктів і сервісів, які зараз може надавати закордонним партнерам наша держава.

    Загалом до каталогу включено понад 200 проєктів, котрі розділені за категоріями. Це – готові стрічки 2020–2022 років виробництва, серед яких 48 повнометражних ігрових фільмів, 21 документальний, 24 короткометражних, а також один анімаційний проект. До частини каталогу Works in progress увійшло 24 повнометражних проєкти, 12 документальних, 4 короткометражних і один анімаційний. Категорія Works in development (проєкти для міжнародної копродукції, що перебувають у стадії девелопменту та вже мають написаний сценарій) включає 52 повнометражні ігрові стрічки, 8 документальних, один короткометражний проєкт і п’ять анімаційних. А четверта частина каталогу – Services and cooperation opportunities – вміщує інформацію про 30 українських провідних компаній і ті сервіси, що вони наразі можуть надавати світовій індустрії. Відвідувачі Українського павільйону матимуть змогу завантажити собі каталог, скориставшись QR-кодом, розміщеним на локації, або за посиланням на digital-сторінці павільйону.

    Програма Українського павільйону включатиме різноманітні заходи за участі представників вітчизняної та світової кіноіндустрії, спрямовані на міжнародну промоцію українських проєктів і сервісів, вирішення нагальних питань зі сфери культурної дипломатії та інформування світової спільноти про можливості підтримки української кіноіндустрії.

    19 травня відбудеться дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War. Російська кіноіндустрія, серед іншого, відіграла не останню роль у дегуманізації українців, заперечуючи наше існування, нашу мову та культуру, зображуючи нас як “нацистів” і ворогів росії. Під час дискусії представники української кіноспільноти на чолі з Головою Держкіно Мариною Кудерчук обґрунтують позицію нашої держави щодо неприпустимості сьогодні давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені. Подія відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

    Наступного дня, 20 травня, відбудеться презентація Discover Ukraine за участі Голови Держкіно Марини Кудерчук, Голови Ради з державної підтримки кінематографії Артема Колюбаєва та виконавчої директорки Української кіноасоціації Вікторії Ярмощук. Спікери розкажуть про можливості для співпраці з нашою державою навіть за умов війни: зокрема – в галузях постпродакшену, анімації, VFX, адаптації, сервісів для кіно, що зараз доступні для роботи. Окрім того, в межах заходу буде презентований шоуріл найсвіжіших українських проєктів різних жанрів, доступних для придбання чи копродукційних ініціатив.

    Міжнародний напрям – це джерело фінансового ресурсу для кіноіндустрії України, тому сьогодні всі працюють над проєктами, котрі зможуть запропонувати міжнародному ринку. Ми віримо, що після війни до країни підуть інвестиції, і зараз дуже важливо протриматися, наближаючи всіма можливими способами Перемогу.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    На презентації Discover Ukraine представлять також Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою кінематографістів. Після початку повномасштабної війни росії проти України бюджет нашої держави на підтримку кіноіндустрії був секвестрований, оскільки всі ресурси країни наразі спрямовані на підтримку армії та гуманітарні потреби. Відтак Держкіно закликає підтримати українську кіноіндустрію та оголошує збір коштів на її порятунок та забезпечення роботою українських кінематографістів. Зібрані кошти будуть використані на завершення фільмів на останніх стадіях виробництва, визначених переліком, затвердженим Радою з державної підтримки кінематографії. Також – на запуск 2022 року кількох фільмів у роботу: з метою підтримки української кіноіндустрії та кінематографістів у воєнний час. І ще – на розробку нових фільмів задля забезпечення безперервності циклу розвитку українського кіно. Держкіно гарантує прозорість та відкритість використання коштів із публічною фінансовою звітністю. А на знак подяки імена жертводавців будуть зазначені у титрах проєктів, що отримають таку підтримку. Презентація Discover Ukraine відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

    22 травня в межах роботи Українського павільйону відбудеться дискусія Women In Industry, присвячена темі гендерного питання в українській та світовій кіноіндустрії. Участь у дискусії візьмуть представниці української кіноіндустрії: продюсерка Лариса Гутаревич, режисерка Ірина Громозда, актриса театру та кіно, продюсерка Олена Лавренюк, модеруватиме бесіду режисерка Вероніка Шова. Також до розмови долучиться Сахра Карімі (Sahraa Karimi) – афганська кінорежисерка та перша жінка-очільниця державної кінокомпанії Afghan Film Organization, якою вона керувала до захоплення Кабулу Талібаном. Спікерки обговорять різні аспекти гендерного питання в кіногалузі й розглянуть його крізь призму війни, знайому, на жаль, як українським, так і афганській учасницям дискусії.

    24 травня Український павільйон запросить гостей фестивалю на благодійний вечір-аукціон, кожен із запрошених матиме змогу зробити свій внесок у збереження свободи й незалежності української держави та долучитись до збору коштів, котрі будуть спрямовані на підтримку України.

    Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 17 до 28 травня 2022 року. Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.