Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Вікторія Ярмощук

  • На Каннському кінофестивалі пройшла панельна дискусія про підтримку української кіноіндустрії

    На Каннському кінофестивалі пройшла панельна дискусія про підтримку української кіноіндустрії

    16 травня  в Американському павільйоні відбулась панельна дискусія «Ukrainian film industry Opportunities, prospects for cooperation and distribution in the face of war», про можливості українського кінематографа, перспективи співпраці та дистрибуції в умовах війни.

    Захід було розпочато зверненням Голови Державного агентства України з питань кіно Марини Кудерчук:

    Попри всі складнощі український кінематограф існує та розвивається у тому числі завдяки державній підтримці, яка надає кіномитцям можливість висвітлювати героїзм українського народу та незламність його духу.

    Так, цьогоріч вперше з початку повномасштабного вторгнення держава поновила фінансову підтримку виробництва національних фільмів та фільмів спільного виробництва, а також триває перший етап Конкурсного відбору фільмів. Наразі деякі проєкти, які отримали державну підтримку, вже розпочали виробництво.

    Україна – миролюбна держава, яка через кінематограф прагне донести до світу правду про жахіття війни, відобразити непоборний дух, героїзм і культурну ідентичність українського народу у його боротьбі за свободу, незалежність та збереження національних традицій і цінностей.

    Щиро вдячна Каннському кінофестивалю, кіноринку Marché du Film, EFAD, EURIMAGES та  міжнародній кіноспільноті за солідарність та підтримку України.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук розповіла про кіновиробництво в Україні під час повномасштабного вторгнення та успіхи українських фільмів у національному прокаті. «У 2023 році частка національного кіно в прокаті України зросла до безпрецедентних 15%. Також було наголошено на продакшн- і постпродакшн- можливостях в Україні».

    Генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі розповів про українські кінофестивалі, як надзвичайно важливу ланку кіновиробництва й дистрибуції.

    Президент European Film Agency Directors Christopher Peter Marcich розповів про роботу Європейського фонду солідарності з українським кіно, міжнародну підтримку української кіногалузі та співпрацю з українськими кіноматографістами.

    Європейський фонд солідарності, заснований у 2023 році.  Минулого року підтримав розробку шести і постпродакшн пʼяти кінопроєктів. У межах Каннського кінофестивалю буде оголошено про подальшу підтримку європейською кіноіндустрією українських фільмів.

    Також на панельній дискусії підіймалось питання спільного виробництва фільмів в умовах війни, де французький режисер і продюсер Philippe Azaule поділився власним досвідом. У співпраці з українськими кінематографістами він працює над створенням документального фільму про загін операторів дронів на фронті в Україні. Стрічка готується до фестивальної історії та прокату найближчим часом.

  • На 80-му Венеційському міжнародному кінофестивалі відбувся «Український день»

    На 80-му Венеційському міжнародному кінофестивалі відбувся «Український день»

    6 вересня в SPAZIO INCONTRI готелю Excelsior відбувся «Український день» — захід на підтримку України за участі ключових представників кіноіндустрії. Подія проходила у два блоки, модератором яких виступив Володимир Остапчук.

    У першому блоці «Українського дня» Генеральний консул України в Мілані Андрій Картиш, Голова Держкіно Марина Кудерчук та президент фестивалю President Roberto Cicutto дискутували про поточний стан справ у кіноіндустрії в Україні.

    President Roberto Cicutto:

    «Наша підтримка це не лише про конкретно цей івент чи будь-який інший. Ми постійно в діалозі. Ми намагаємось бути максимально корисними та збільшувати наш вклад з кожним днем. Дуже сподіваємось, що наступного року Україна приїде на фестиваль як країна-переможець».

    Марина Кудерчук наголосила:

    «Художні фільми в Україні знімались як минулого року, так і в цьому році. Наприклад 3 фільми знімалися в жовтні минулого року, під час тривог і ракет. Це показує що українці зовсім не прагнуть покинути свою країну, а прагнуть навпаки залишатись і розвивати індустрію».

    В другому блоці  кінематографісти поділилися своїм досвідом роботи над новими проєктами під час повномасштабного вторгнення.

    В межах заходу відбулася перша міжнародна презентація трейлеру фільму Олександра Щура «Буча».

    Цей проєкт — драма, створена на основі реальних подій. У квітні 2022 року стало відомо, що відбувається у Бучі та інших містах України, які були окуповані російськими військами.

    «Наша місія — розповісти про трагедію українського народу людям в усьому світі. Цей фільм — історія біженця з Казахстану, який врятував сотні українців із Бучі та інших міст під час окупації», — Олександр Щур.

    Також продюсер стрічки «Буча», поділився досвідом створення реконструкцій та окреслив специфіку знімань художнього фільму-реконструкції злочинів російських окупантів «по гарячих слідах».

    Відомий французький режисер Філіп Азуле, який проводить зйомки документальних фільмів на лінії фронту, розказав про особливості роботи «на нулі» та виклики, з якими стикається його команда.

    У другому блоці виступили Голова української кіноасоціації та продюсерка Вікторія Ярмощук та Голова ГО «УкрКіноФест» й продюсер Андрій Ногін, які розказали про підтримку українського кіноринку від закордонних колег та ряд копродукцій, які відбулися за період широкомасштабної російсько-української війни.

    Захід відбувся українською, англійською та італійською мовами. Також опісля завершення другого блоку гості мали змогу неформально поспілкуватися між собою та зі спікерами.

    Венеційський кінофестиваль — це один із найдавніших та найбільш значущих кінофестивалів у всьому світі. Він був заснований у 1932 і з того часу проводиться у Венеції, Італія. Також фестиваль належить до знаменитої «Великої Трійці» кінофестивалів, де йому супроводжують Каннський та Берлінський кінофестивалі. Цьогоріч він проходить з 30 серпня по 9 вересня 2023 року.

  • Результати освітнього семінару «Eurimages: можливості для української кіноіндустрії»

    Результати освітнього семінару «Eurimages: можливості для української кіноіндустрії»

    18 липня 2023 року відбувся освітній семінар «Eurimages: можливості для української кіноіндустрії», покликаний розповісти про поточні результати членства України в Eurimages, презентувати актуальні програми фонду та надати вітчизняним продюсерам рекомендації щодо подання проєктів на отримання фінансування.

    Семінар організовано за ініціативи Державного агентства України з питань кіно з метою ознайомлення слухачів із результатами членства України в Eurimages, презентації актуальних програм Фонду та надання рекомендацій продюсерам щодо подачі проєктів на отримання фінансування.

    Якими є дедлайни на найближчі аплікації до Eurimages та яким вимогам мають відповідати проєкти? Чому фонд, який раніше підтримував лише повнометражні фільми, тепер збирається підтримувати й серіали — та як українцям долучитися до цієї програми? Якими є дедлайни на найближчі аплікації до Eurimages та яким вимогам мають відповідати проєкти?

    Про все це та багато іншого — читайте в детальному конспекті семінару «Eurimages: можливості для української кіноіндустрії» за участі голови Держкіно Марини Кудерчук, національного представника України в Eurimages Сергія Зленка, виконавчої директорки фонду Сьюзан Ньюман та голови Української кіноасоціації Вікторії Ярмощук.

  • Українські продюсери запрошуються до участі в освітньому семінарі «Eurimages: можливості для української кіноіндустрії»

    Українські продюсери запрошуються до участі в освітньому семінарі «Eurimages: можливості для української кіноіндустрії»

    Спеціальний захід для української кіноспільноти  відбудеться онлайн 18 липня 2023 року з 10:00 до 12:00 за участі національних представників України в Європейському фонді підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages.  Семінар організовано за ініціативи Держкіно України з метою ознайомлення слухачів із результатами членства України в Eurimages, презентації актуальних програм Фонду та надання  рекомендацій продюсерам щодо подачі проєктів на отримання фінансування. 

    Зокрема, на заході йтиметься про особливості участі проєктів у конкурсі підтримки спільного кіновиробництва та спеціальні умови, які Фонд запровадив з метою допомоги українським кіновиробникам під час війни. Крім того, організатори презентують нову експериментальну програму підтримки серіалів спільного виробництва та додаткові можливості, які відкриті для девелопменту, промоції проєктів, кінотеатрів тощо.

    Спікери заходу:

    • Марина Кудерчук — голова Державного агентства України з питань кіно;
    • Сергій Зленко — національний представник України в Eurimages;
    • Вікторія Ярмощук — заступник національного представника України в Eurimages.

    Організатори: Державне агентство України з питань кіно, Національне представництво України в Eurimages, Українська Кіноасоціація.

    Для отримання доступу до онлайн семінару необхідно попередньо зареєструватись за посиланням.

    У разі виникненні питань, будь ласка, зв’яжіться з організаторами.

    Контактна особа: Ганна Клименко, [email protected]

    Офіційний контакт національних представників України в Eurimages: [email protected]

  • ПІДСУМКИ УЧАСТІ УКРАЇНИ В 47-МУ МІЖНАРОДНОМУ КІНОФЕСТИВАЛІ У ТОРОНТО

    ПІДСУМКИ УЧАСТІ УКРАЇНИ В 47-МУ МІЖНАРОДНОМУ КІНОФЕСТИВАЛІ У ТОРОНТО

    З 8 по 18 вересня Україна представляла свій стенд на Міжнародному кінофестивалі у Торонто. Цього року в рамках TIFF було проведено низку заходів, направлених на просування України на міжнародному кіноринку та налагодження співпраці з іноземними партнерами. На стенді були представлені каталоги Ukrainian Film Industry Guide та Ukrainian Films Catalogue.

    Національний стенд працював під гаслом #StandWithUkraine, а однією із основних місій  команд стенду було привернення уваги до війни в Україні та наслідків російської агресії. Серед відвідувачів стенду були представники міжнародних національних фондів та державних інституцій, дистриб’ютори, сейлз агенти, продюсери, фестивальні відбірники, а також керівництво кіноринку та кінофестивалю TIFF.

    Цього року завдяки партнерським домовленостям Державного агентства України з питань кіно та керівництва Міжнародного кіноринку TIFF український стенд перебував поряд з передовими кінематографічними країнами: Polish Film Institute, Arab Cinema, Spain (ICEX Spain / ICAA Spain), Canada (Telefilm & Ontario Creates), Italy (Cinecitta SpA). 

    Основними подіями, що представляли Україну на кінофорумі, стали:

    • Північно-американська прем’єра повнометражного художнього фільму «Люксембург, Люксембург» Антоніо Лукіча, продюсери Анна Яценко та Володимир Яценко. Стрічка брала участь у програмі “Сучасне світове кіно” (Contemporary World Cinema).
    • Північно-американська прем’єра короткометражного документального фільму «Літургія протитанкових перешкод» Дмитра Сухолиткого-Собчука в рамках офіційної програми Short Cuts. Фільм профінансувало одне з найпопулярніших світових видань New Yorker. Короткометражна документальна стрічка розповідає про українців, які тимчасово змінили професію та хочуть бути корисними Україні під час війни з росією.

    Фільм несе важливі повідомлення до різної аудиторії, в різні кутки світу  нагадування про те, до чого ніколи не звикнемо і ніколи не забудемо. Якщо говорити про постійний інформаційний простір, у який потрапляють сюжети про війну в Україні, то мені здається, що іноземний глядач, будучи ситим і в безпеці, може просто відвертатися, забуваючи, що війна тут триває і зараз. Що дуже багато людей перебуває на окупованих територіях, дуже багато полонених, відкрите питання з хлопцями та дівчатами з «Азовсталі», і про це треба нагадувати.

    Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

    • Спеціальною подією на фестивалі став показ стрічки «Свобода у вогні: Боротьба України за свободу», знятої Євгеном Афінеєвським за сприяння платформи Netflix. Документальний фільм створений на основі особистих історій звичайних українців, військовослужбовців, лікарів, журналістів та волонтерів. Режисер зосереджує увагу на розповідях мільйонів людей, життя яких кардинально змінилося за вісім років війни. Також дається відповідь на запитання, як агресивна програма російського диктатора залишалась непоміченою для світу протягом багатьох років, що призвело до відкритої агресії. Режисер зазначив, що творці «намагалися охопити всі ці питання та поділитися найповнішим поглядом очима людей на місцях».

    Також в рамках TIFF відбулись покази фільму “Валерія виходить заміж” спільного виробництва Ізраїлю та України. Співпродюсери цієї стрічки ізраїльської режисерки Міхал Вінік — Анна Яценко і Володимир Яценко з ForeFilms.

    13 вересня в рамках Кіноринку Міжнародного кінофестивалю у Торонто було проведено спеціальну подію в рамках Industry Conference – дискусію «Вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію».

    Гостями дискусії стали керівництво TIFF, канадські, українські та міжнародні фільммейкери.

    Модератором дискусії став продюсер та засновник F Films Андрій Фесяк, який акцентував, що «коли російські військові розпочали своє повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, мало хто на Заході очікував, що Україна протримається довше кількох днів; але після 7 місяців війни ми все ще воюємо, міцніємо і сильно б’ємо росіян. Весь український народ долучився до війни, щоб допомогти нашим військам перемогти у цій війні. Люди в кіноіндустрії нічим не відрізняються. Багато наших колег або воюють на передовій – деякі, на жаль, загинули – або воюють за допомогою засобів, які ми знаємо найкраще, як-от кіно. Насправді українська культура – ​​це одна з перших речей, що росіяни намагаються знищити в окупованих ними містах в Україні. Спалення книжок, руйнування театрів і заборона українського кіно і телебачення є однією з головних дій окупантів».

    Ігор Савиченко, продюсер Directory Films, розповів аудиторії про важливість залучення українських авторів (сценаристів, режисерів, художників і креативних продюсерів) до виробництва фільмів і серіалів, які створюються іноземними продакшнами, наголосивши, що «з початку повномасштабної війни рф проти України вже почали виходити документальні фільми про нашу боротьбу, тож за Україною починають слідкувати через документалістику».

    Вікторія Ярмощук, CEO FILM.UA Group та виконавча директорка Української кіноасоціації розповіла про можливості України, постпродакшн потужності України та можливості співпраці навіть у цей непростий час: «Останніми роками ми багато працювали задля того, щоб Україна почала приваблювати кіновиробників з усього світу, як партнер у кіновиробицтві, як локація для зйомок. На жаль, через військову агресію росії зараз вкрай важко знімати кіно на території нашої країни. Але попри надскладну ситуацію українські кіновиробники залишаються відкритими для співпраці й нових копродукційних проєктів. Ми готові надавати якісні послуги з постпродакшну, VFX, анімації, дублювання, дистрибуції і не тільки».

    Старший віце-президент та продюсер Радж Паніккар з Fifth Ground Entertainment долучився до дискусійної панелі з точки зору канадського продюсера щодо можливостей співпраці з Україною.

    Режисер документальної картини «Свобода у вогні: боротьба України за свободу» Євген Афінеєвський говорив про важливість роботи з українськими кінематографістами, швидкість та бюджетність такої співпраці, зазначивши високий рівень професійності та знання англійської мови українськими фільммейкерами.

    На дискусії гостям було повідомлено про те, що Державне агентство України з питань кіно періодично оновлює інформацію про українські фільми, що мають копродукційний потенціал, а також каталог українських сертифікованих компаній, які надають сервісні послуги щодо знімань, ренталу та постпродакшну.

    Міжнародний кінофестиваль у Торонто TIFF – щорічний кінофестиваль, що відбувається у вересні у Торонто (Канада). Фестиваль з’явився у 1976 році як Фестиваль фестивалів, де демонструвалася колекція фільмів з інших кінопоказів. Нарівні з кінофестивалем Санденс фестиваль у Торонто вважається найбільшим кінооглядом Північної Америки. Участь картини у кінофестивалі значно збільшує її шанси потрапити до північноамериканського прокату. Участь у міжнародному кінофорумі в Торонто багато в чому визначає міжнародну прокатну долю більшості артхаусних та незалежних фільмів.

    Кіноринок під час TIFF є одним із найбільших та найвпливовіших у регіоні. 

  • Eurimages підтримує Україну

    Eurimages підтримує Україну

    Цьогоріч у різних програмах Каннського кінофестивалю представлено 21 стрічку, створену за підтримки Eurimages. Серед них – стрічка українського режисера Максима Наконечного Бачення метелика” у конкурсній секції “Особливий погляд”. Цей фільм став одним із перших українських проєктів, підтриманих Eurimages, з моменту приєднання нашої держави до фонду у лютому 2020 року.

    Нині, зваживши на ситуацію в нашій державі, Eurimages звільнив Україну від обов’язкових членських внесків.

    Ця новина стала відома після традиційного прийому Eurimages в межах Каннського кінофестивалю: події, яка щороку збирає членів правління Eurimages та представників країн-учасниць фонду, – продюсерів, режисерів й інших професіоналів кіно, – задля налагодження й поглиблення партнерських взаємин.

    Ми дуже вдячні Eurimages за розуміння й підтримку, завдяки яким Україна матиме змогу брати повноправну участь в усіх програмах Eurimages без членського внеску, який наразі, коли всі наявні ресурси держави йдуть на підтримку армії, було б дуже важко сплатити. Цей жест доброї волі з боку європейських колег дуже багато значить для всієї української кіноспільноти та матиме вплив на відновлення роботи нашої індустрії за часів війни.

    Заступниця представника України в Раді правління Eurimages,

    виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Eurimages – Європейський фонд підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів, було створено при Раді Європи у 1989-му році. Eurimages сприяє незалежному кіновиробництву через надання фінансової підтримки повнометражним, анімаційним та документальним фільмам країн-учасників та заохочує професіоналів з різних куточків світу до міжнародної співпраці.

  • Україна долучається до European Film Agency Directors association (EFAD)

    Україна долучається до European Film Agency Directors association (EFAD)

    Про це стало відомо під час щорічного виїзного пленарного засідання EFAD в межах Каннського кінофестивалю, приєднатися до якого організатори події запросили представниць України – Голову Держкіно Марину Кудерчук і виконавчу директорку Української кіноасоціації Вікторію Ярмощук, які розповіли про поточний стан української індустрії та можливості співпраці з нашою країною навіть за умов війни.

    Представники EFAD запевнили Україну у своїй всебічній підтримці та оголосили ініціативи, що їх асоціація та її члени вже запровадили задля цієї мети.

    Зокрема, EFAD, а також Національний центр кінематографії та анімації Франції (CNC), німецькі кінофонди (включно з національним фондом FFA), Нідерландський кінофонд (Netherlands Film Fund) і Кінофонд Люксембургу (Film Fund Luxembourg) зробили пожертви Міжнародній коаліції кінематографістів у зоні ризику (International Coalition for Filmmakers at Risk). Коаліцією створено спеціальний “Надзвичайний фонд для режисерів”, котрий допомагає кінематографістам, які перебувають у безпосередній небезпеці через війну в Україні.

    Крім того, EFAD та Film Fund Luxembourg зроблять внесок до платформи Filmmakers for Ukraine, яка допомагає українським кінематографістам знайти профільну роботу за кордоном.

    На засіданні йшлося також про різнобічні ініціативи на підтримку українських кінопрофесіоналів із боку Польського кіноінституту (Polish Film Institute), Естонського кіноінституту (Estonian Film Institute) та Естонської кінематографічної спілки (Estonian Cinema Union), Литовського кіноцентру (Lithuanian Film Centre), благодійної британської організації в сфері кіно BFI, Міністерства культури Італії.

    Засудивши вторгнення в Україну та висловивши свою солідарність з нашим народом, асоціація EFAD, а також її члени зробили конкретні кроки для надання підтримки українським кінопрофесіоналам як в Україні, так і в державах, де ті знайшли притулок. Ми надзвичайно цінуємо цю підтримку. Й дуже вдячні за отримане Агентством запрошення вступити в асоціацію EFAD із звільненням від сплати членських внесків на найближчі два роки, яким неодмінно скористаємося заради подальшого посилення співпраці між українською та європейською кіноіндустріями.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    European Film Agency Directors association (EFAD) – це європейська асоціація, що об’єднує 35 національних кіно- та аудіовізуальних агентств, з базoю в Брюсселі. Членство в EFAD охоплює країни Європейського Союзу, а також Ісландію, Норвегію, Республіку Північна Македонія, Чорногорію, Сербію, Швейцарію та Великобританію.

    Фото – з твіттер-сторінки директора Австрійського кіноінституту Роланда Тайхманна (Roland Teichmann).

  • У Каннах підписано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції

    У Каннах підписано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції

    22 травня на Каннському кіноринку в Італійському павільйоні у Hotel Majestic відбулось підписання Меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding) між Державним агентством України з питань кіно та Фільмкомісією Риму (Roma Lazio Film Commission). Ініціатива покликана поглибити та розвинути співпрацю між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції.

    З українського боку документ підписала Голова Держкіно Марина Кудерчук, з італійського – президент Roma Lazio Film Commission Лучано Совена. Також участь у заході “Рим–Київ: відкриваючи можливості”, в межах якого був підписаний Меморандум, взяли генеральна директорка Roma Lazio Film Commission Крістіна Пріароне та виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.

    Підписаний нами Меморандум – це win-win ініціатива зі спільної роботи, що має на меті заохочувати співпрацю режисерів, продюсерів і професіоналів України та Італії й підтримувати розвиток спільних проєктів, висококласних кіно- та телефільмів, які мають міжнародний потенціал.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Меморандум передбачає сприяння укладанню угод про спільне аудіовізуальне виробництво, промоцію ініціатив, спрямованих на розвиток і дистрибуцію спільних проєктів, підтримку молодих кінопрофесіоналів обох країн (зокрема, шляхом професійного та освітнього обміну) та інші заходи зі створення та просування спільних кіно- та телепроєктів, які гідно представлятимуть Україну й Італію в світі.

    Меморандум про взаєморозуміння є чинним один рік, після чого автоматично поновлюється.

    Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходить із 17 до 28 травня 2022 року. На кіноринку кіноринку Marché du Film працює Український національний павільйон.

  • Discover Ukraine – before and during the war. У Каннах пройшла презентація можливостей української кіногалузі

    Discover Ukraine – before and during the war. У Каннах пройшла презентація можливостей української кіногалузі

    Discover Ukraine – before and during the war. Пронизливим відеороликом із таким ключовим меседжем 20 травня було відкрито презентацію Discover Ukraine, присвячену можливостям української індустрії до міжнародної співпраці навіть за умов війни.

    Спікерами презентації стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв і виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.

    До повномасштабної війни українська креативна індустрія демонструвала зростання на понад 4% щороку, генеруючи майже 4% доданої вартості України – цифри, що не поступаються аналогічним показникам великих європейських країн. Креативні сервіси складали 30% від загального експорту українських сервісів, а за даними Global Creativity Report, Україна входила до топ-25 країн, які отримували найбільше нагород в світі. Це доводить, що Україна може продукувати та експортувати креативні ідеї.

    Країна мала розвинену кіновиробничу інфраструктуру та потужну індустрію. У першій частині презентації спікерами було перелічено її ключові переваги: кеш-рібейти до 30%, унікальні локації – природні, індустріальні, історичні та сучасні, доступність оренди обладнання для зйомок і потужних студійних комплексів, залучення локальних високопрофесійних знімальних команд, більше 40 постпродакшен-студій, що надають сервіси міжнародній кіноспільноті – від США та Великобританії до Індії та Китаю; база костюмів, реквізиту та декорацій різних історичних епох, плюс – величезний досвід у виробництві фільмів та телесеріалів, включно із залученням всесвітньо знаних акторів та режисерів.

    Але ролик Ukraine during the war, створений спільними зусиллями Держкіно, Української кіноасоціації, Асоціації кіноіндустрії України, Закарпатської та Одеської фільмкомісій, показав аудиторії Україну сьогодні: розтрощені росіянами міста, села, дороги…

    На сьогодні Держкіно призупинило всі конкурси для кіноіндустрії, але в Україні є фільми з минулих років, що перебувають або в процесі зйомок і постпродакшену, або тільки розпочинають девелопмент. І наша мета – залишатися на міжнародному кіноринку, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного ком’юніті, для чого потрібно завершити розпочаті фільми та продовжувати всі процеси. Багато років Держкіно має спеціальний рахунок, який акумулює гроші від прокату українського кіно, донейти та гранти. І оскільки державний бюджет України зараз більшою мірою спрямовано на підтримку армії та постраждалих людей, цей спецфонд – надія кінематографа на продовження роботи. Місія Агентства сьогодні – продовжити створювати фільми, зберегти робочі місця у кіногалузі та повернути в країну кіновиробників, що були вимушені виїхати у пошуку роботи.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Минулого року ми мали близько $20 млн на виробництво, фестивалі та всю українську кінематографічну активність. Цього року на цю активність планувалося майже $70 млн. Але через війну цих грошей немає, тому ми потребуємо допомоги від міжнародних партнерів. 2014-го, коли розпочалася російська агресія, індустрія виробляла один чи два фільми на рік, а позаминулого року, перед пандемією COVID-19, вийшло майже 40 українських стрічок. Останні 3–4 роки Україна була присутня на всіх світових фестивалях класу А, та й сьогодні, попри війну, ми маємо два фільми в конкурсах Каннського кінофестивалю. І ми хочемо, щоб це продовжувалося, тому Рада з підтримки кінематографії разом із Держкіно створили перелік фільмів, що були відзняті, перебувають на різних стадіях та потребують грошей, аби бути завершеними. Також ми намагаємося знайти якомога більше копродукцій по всьому світу, і я сподіваюся, що наступного року завдяки міжнародній підтримці ми також матимемо фільми, щоб презентувати на фестивалях.

    Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв

    Наша мета у Каннах – довести, що попри все Ukraine is your destination! І хоча продакшен в Україні сьогодні неможливий через війну, наша індустрія може запропонувати постпродакшен, CG, VFX та інші сервіси, адже за два роки пандемії українські кінематографісти навчилися працювати віддалено та використовувати на практиці всі переваги такої роботи. Наші високотехнологічні компанії активно розробляють послуги, котрі можна надавати міжнародному ринку просто зараз. Більш, ніж будь-коли, ми готові працювати і бачимо потенціал української індустрії.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Задля досягнення цієї мети було створено інтерактивний каталог, до якого увійшло понад 200 відкритих до міжнародного партнерства українських проєктів на різних стадіях виробництва, а також 30 українських компаній, готових надавати сервіси закордонним колегам. Завантажити каталог можна за посиланням https://bit.ly/UAFilms2022

    Аби продемонструвати жанрову різноманітність українського кіно, спеціально для презентації був підготовлений шоуріл із 18 проєктів, що перебувають на різних стадіях виробництва чи постпродакшену та за підтримки Держкіно шукають копродукційних партнерів або доступні до придбання. До шоурілу увійшли:

    Ігрові стрічки

    • “Морок” (реж. Максим Ксьонда): хоррор, що оповідає історію ураження людей давньою паразитуючою формою життя, що позбавляє їх волі.
    • “Мирний-21” (реж. Ахтем Сеітаблаєв): воєнна драма про напад росіян і сепаратистів на Луганський прикордонний загін.
    • “Легенди Чарівнолісся” (реж. Віктор Андрієнко): дитяче фентезі.
    • “Сашенька” (реж. Олександра Жовна): драма 18+ про шокуюче вбивство у СРСР 1970-х.
    • “Ля Палісіада” (реж. Філіп Сотниченко): драма у стилі пострадянського нуару.
    • “Поема про зорі” (реж. Дмитро Кашуба): драма про давню українську традицію сакральної жіночої пісні.
    • “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь): трилер про безвісти зниклих під час випускного вечора молодих дівчину та хлопця.
    • “Три місяці до зими” (інша назва – “Дисидент”; реж. Станіслав Гуренко, Андрій Алфьоров): драма про дисидентський рух в радянській Україні, натхненна історією життя Василя Жмиха – дисидента, учасника руху опору в СРСР та бійця УПА.
    • “Уроки толерантності” (реж. Аркадій Непиталюк): драмеді про українську пару середніх років, що приймає у себе іноземця-гея.
    • “Кордон” (реж. Андрій Кавун):  воєнна драма за романом Євгена Положія “Іловайськ”, що розповідає історію трьох добровольців, які потрапили в оточення російських військ.
    • “Блуд і Кавун” (реж. Олег Волоткевич): поетична короткометражка, в якій у формі притчі змальовується циклічність історії України.

    Документальні фільми

    • “Хочу додому” (реж. Марія Дергачова) про проблеми безхатніх тварин.
    •  “Звук Райдуги” (реж. Роман Синчук) про київський театр міміки та жестів “Райдуга”, єдиний в Україні професійний театр, де актори, режисери та всі робітники сцени – люди з порушеннями слуху.
    •  “І кожна річка” (реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко): фільм на екологічну тему, що має показати всю красу і весь жах річкової системи України.
    • “Іван та Марта” (реж. Сергій Буковський): кінорозповідь про драму українського дисидента Івана Дзюби.
    • “Бартка” (реж. Володимир Бакум): проєкт, присвячений темі вирубки карпатських лісів.

    Також до шоурілу увійшов один анімаційний проєкт – повнометражна 3D-анімація “Азарт” (реж. Олексій Пантелєєв) у стилістиці однойменного неонуарного графічного роману про професійного гравця в азартні ігри.

    Окремо на презентації Discover Ukraine було презентовано Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії, прозорість роботи якого гарантується Держкіно. Зібрані кошти будуть використані на завершення фільмів на останніх стадіях виробництва, на запуск 2022 року кількох фільмів у роботу і на розробку нових проєктів. На знак подяки імена жертводавців будуть зазначені у титрах проєктів, що отримають таку підтримку. Долучися можна за посиланням https://usfa.gov.ua/stand-with-ukraine.

    Захід відбувся у партнерстві з Американським павільйоном. Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

  • Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

    19 травня на Каннському кіноринку Marché du Film відбулася дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. Учасники події, організованої Національним павільйоном України за підтримки Американського павільйону, навели аудиторії вагомі аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

    Модератором події виступив кінопродюсер та засновник кінокомпанії F Films Андрій Фесяк. У вступному слові він згадав про сьогоднішній День вишиванки – символ нашої культури, в орнаментах якої відображено своєрідність кожного регіону. І зауважив, що цей святковий день – як і всі дні від початку російської агресії – є сумним, адже “у той час, поки люди в світі дивляться кіно, в Україні ворог руйнує міста й кінотеатри в них”. Він наголосив на тому, що культура загалом – і кіно зокрема – завжди була ідеологічною зброєю країни-агресора, котру росія роками використовувала задля проштовхування наративів антиукраїнської шовіністичної пропаганди.

    Як наочний аргумент цієї тези численним гостям події, – представникам світової та української кіноіндустрії й дипломатичних кіл, журналістам, – було представлено відеоролик із найбільш кричущими фрагментами популярних російських фільмів, які готували глядачів до кривавої війни з нашою державою, заперечували існування України, української мови та культури, зображали українців “нацистами” та ворогами рф.

    У продовження розмови Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук згадала про велику роботу, що майже одразу із початком повномасштабної війни почало провадити Держкіно разом із Українською кіноакадемією та всією українською кіноспільнотою, готуючи численні петиції та розсилаючи листи й звернення до світового кінематографічного співтовариства із закликом до бойкоту російського кінематографа.

    Марина Кудерчук наголосила, що Держкіно багато разів зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції стосовно неприпустимості участі російського аудіовізуального контенту у кінофестивалі під час війни, розв’язаної росією проти України. І хоча оргкомітет фестивалю зрештою ухвалив рішення про відмову приймати офіційні делегації або представників, пов’язаних із урядом рф, він все одно залишив у конкурсній програмі фільм російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”, аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі.

    Безкарність дій агресора з 2014 року призвела до того, що у лютому розпочалася повномасштабна війна на території України. І саме кінематограф є пропагандистським інструментом, яким рф зображає меншовартість інших країн, нав’язуючи меседж про велич росії та її армії як серед своїх громадян, так і по всьому світу. З початку березня ми активно зверталися до міжнародних фестивалів та VOD-платформ із закликом блокувати покази російського кіно, щоб захистити світ від цієї пропаганди. Сьогодні українські кінематографісти мали б займатися своєю справою, але натомість змушені йти до армії, волонтерити, рятувати своїх дітей, захищати домівки, яких дехто з них вже не має… Ми віримо, що переможемо, повернемося до нормального життя, будемо знімати українське кіно та будемо частиною європейської кінематографічної родини. І вдячні за підтримку колегам з усього світу.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Історичний аспект необхідності культурного бойкоту зачепив у своєму виступі артдиректор Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. Він підкреслив необхідність зміщення фокусу з російської культури першою чергою в самій Україні, навів приклади виключень фільмів країни-агресора з інших фестивалів і наголосив на необхідності культурної деокупації.

    Після розпаду СРСР неможливо було влаштувати українські посольства в країнах Європи, оскільки росія привласнила всі радянські посольства на цих територіях. Це ж саме відбувалося у галузі дистрибуції західних фільмів – російські компанії купляли права на всі екс-радянські території: Україну, Грузію, тощо. І навіть через економічний аспект заморожували для деяких авторських фільмів можливість бути показаними в Україні – буцімто, невигідно. Тобто росія окупувала все. Сьогодні ми маємо відділення великих компаній в Україні, але центральні регіональні офіси все одно лишаються в москві, і саме там вирішують, коли будуть релізи в Україні. Це має змінитися.

    Артдиректор КМКФ “Молодість” Андрій Халпахчі

    Розмову продовжила радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, наголосивши, що “такої війни не було в Європі з 1945-го року: світ спостерігає, що відбувається в Україні, а Україна захищає всю Європу”. Вікторія Гуленко розширила тему необхідності повної відміни участі представників росії у будь-яких світових подіях суспільного значення: не лише у кінофестивалях, але й спортивних змаганнях, закордонних виступах російських музикантів і артистів тощо, – оскільки все це так само пропагує наративи рф і зміщує акценти з їхньої колективної відповідальності за агресію проти України.

    Як приклад такої вже реалізованої відміни вона навела, зокрема, припинення нью-йоркською Метрополітен-опера співпраці з російською оперною співачкою Анною Нетребко, що відмовилася публічно засудити дії владіміра путіна, й рішення замінити її в постановці “Турандот” українською співачкою Людмилою Монастирською.

    Згадала вона й про Євробачення, де український гурт Kalush Orchestra здобув перемогу завдяки рекордній підтримці України з боку вільних країн Європи. Європейський мовний союз вже наступного дня після повномасштабного нападу на Україну відсторонив росію від участі в Євробаченні, й представниця МЗС наголосила, що так само мав би вчинити і Каннський кінофестиваль.

    Позиція Канн щодо Сєрєбрєннікова викликає певний подив, оскільки біографія режисера щільно пов’язана із Владиславом Cурковим, що працював у путінській адміністрації. До фінансування робіт режисера долучався Фонд Суркова. І це тоді, коли загальновідомо, що саме Сурков – архітектор російської пропагандистської машини, робота якої була тригером початку війни на Донбасі 2014 року. Щодо безпосередньо фільму “Дружина Чайковського”, то він профінансований приватним фондом “Кінопрайм” Романа Абрамовича, котрий зараз перебуває під європейськими санкціями.

    Радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук сконцентрувалася на індустріальному аспекті питання, наголосивши на необхідності повного відмежування країни-агресора від доступу до світового кіноринку.

    Це – не лише українська війна. Якщо українська армія програє, то програє й весь демократичний світ. І  якщо програє українське кіно, то це також уразить і європейське, і світове кіно. Наш креативний ринок, наша кіноіндустрія багато разів довела, що ми дійсно частина Європи. Ми робимо чудові стрічки з глибокими сенсами, і не думаю, що хтось хоче це втратити. Світ має зрозуміти, що відбувається зараз: ми захищаємо не Україну, а демократію, гуманістичні принципи світу, і це може бути втілене у дуже практичних речах на кшталт кооперації.

    Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

    Вікторія Ярмощук закликала припинити будь-який бізнес із суб’єктами підприємницької діяльності рф, зупинити дистрибуцію та ліцензування контенту для території росії тощо. Адже кошти, котрі завдяки цьому заробляють російські дистрибутори, кінотеатри, кіновиробники, згодом через податки фактично йдуть на фінансування страшної війни проти мирного населення Європи, а також – на продовження роботи російської пропагандистської машини. І світова кіноспільнота, що прагне поновлення й збереження миру в Україні та Європі, аж ніяк не має цього допускати.

    Завтра, 20 травня на кіноринку Marché du Film Національний павільйон України представить презентацію Discover Ukraine: подія буде сфокусована на можливостях міжнародної співпраці з нашою кіноіндустрією та питаннях підтримки її роботи за часів війни.