Фільм «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем’яненко створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Сюжет. Дія починається у Парижі, де свої останні дні доживає літній чоловік, який зберігає щоденник своєї бабусі Фані Каплан. З цього щоденника починається журналістське розслідування оповідачки Марини. Разом з журналісткою глядач проходить драматичні події життя 16-річної Фані, яка закохується у революціонера на ім’я Віктор Гарський, і замість нього йде на каторгу. У засланні Фані втрачає зір, звідси й береться прозора та зрозуміла масовому глядачеві метафора про «сліпе кохання» героїні. Її лікар, Дмитро Ульянов, брат Володимира Ульянова, повертає Фані зір і робить своєю коханкою. За рік після початку стосунків дівчину звинувачують у спробі замаху на Леніна і страчують.
”Моя бабуся Фані Каплан”, звичайно, неформат. Але дуже завуальований. Тому що зовні там є всі ознаки певного жанру — історія кохання героїні. А далі — хто що зможе узяти для себе, тому що починається гра з глядачем — у фільмі багато іронії, самоіронії. На подив, деякі спірні речі у стрічці глядачі сприймають дуже спокійно, не намагаючись щодо цього рефлексувати. Розуміють, що лінію стосунків Каплан (Катерина Молчанова) з анархістом Віктором Гарським (Іван Бровін) показано так, як її бачить Фані. Тому полегшену казкову форму і застосовано до цих епізодів. Завваж, історію Фані Каплан і Дмитра Ульянова (Мирослав Слабошпицький) розказано вже складнішою кіномовою, ніж фантазії дівчинки, яка побачила Гарського, почула його голос і — пропала. І навіть після розставання й зради романтична казка живе в ній.
Режисерка стрічки Олена Дем’яненко, з інтерв’ю газеті «День».