(…) Я народилась оптимісткою. Але в останні роки з’явилися дещо інші якості. Я почала ненавидіти. І я дуже ненавиджу вбивць. Я ненавиджу людей, які піднімають руку на дитячу лікарню, піднімають автомат на дитину, безпорадну жінку, на мого героя. (…) Я вважаю, що показ російських фільмів на кінофестивалях зараз абсолютно неприпустимий. Ця країна сіє смерть, а не “розумне, добре, вічне”.
/ Ада Роговцева /
(…) Мені байдуже, як Путін піде з цього світу, чи то пострілом у голову, чи то задушенням шарфом. Так чи інакше, кінець близький. Але мене хвилює – насправді мені страшно – що мої родичі з Москви надіслали веселу комп’ютерну листівку з привітаннями з 8 березня моїм мамі та дружині з побажаннями мирного неба над нашими головами. Їм, як і мільйонам інших громадян Російської Федерації, промили мізки – чи, можливо, я б сказав, що їхні мізки повністю вимили. На це були цілеспрямовано витрачені мільярди доларів Путіна. І цією роботою була зайнята російська культурна сфера, в тому числі й кіно – “найголовніше з усіх мистецтв”, за словами Леніна.
/ Сергій Буковський /
(…) Російські фільми, при всіх своїх художніх достоїнствах, так чи інакше є імперською зброєю “русского мира” і мають бути вилучені з показу на всіх світових платформах – кінотеатрах, стрімінгових, фестивалях та інших. Це буде справжнє роззброєння кривавої, агонізуючої Російської імперії.
/ Володимир Войтенко /
Я повністю підтримую повний бойкот російського кіно, незважаючи на громадянську позицію деяких режисерів. Нещодавно видатний російський критик написав дуже гарну статтю про колективну відповідальність російської інтелігенції, в тому числі й режисерів. А колективна відповідальність тягне за собою колективну відплату.
/ Андрій Халпахчі /
Саме російська культура і російська мова завжди були провідним загоном ніжного вторгнення в душу, в побут, в мову спілкування через шедеври російської літератури, поезії, кіно… Росія завжди вміла обіймати геніїв. Згадаймо українця Миколу Гоголя. Генії хотіли писати, малювати, співати – творити. Заробляти. А Росії завжди потрібні були афоризми про себе – геніальні формули національної унікальності, загадковості, незламності, (…) російські міфи про національну неповторність, загадковість, непереможність… І тоді звучить: “Росія там, де російська мова!”. І починається війна.
/ Михайло Іллєнко /
Було б щонайменше дивно після нелюдських, фашистських дій Росії в Україні, що почались із 24 лютого 2022 року, якщо міжнародні кінофестивалі дозволять російським фільмам брати участь у своїх програмах цього року.
/ Роман Балаян /
Українські режисери закликали до бойкоту російського кінематографу, і це не залишилося непоміченим французькою пресою. Однак, в той час як Каннський кінофестиваль поки задовольнився заявою про відмову від офіційних російських делегацій, не всі фестивалі у Франції, присвячені російському кіно, погоджуються бойкотувати покази російських фільмів. (…) Разом із українськими режисерами я закликаю до бойкоту російського кіно на всіх кінозаходах у Франції та Європі.
/ Любомир Госейко /