Державне агентство України з питань кіно

Позначка: документальне кіно

  • Народжені Україною. Ігор Сікорський

    Народжені Україною. Ігор Сікорський

    Тисячі українських діячів культури та науки зазнавали утисків з боку російської влади: їхній роботі перешкоджали, а професійні здобутки були #Вкрадені. Четвертий випуск циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group розповідає про Ігоря Сікорського, творця перших у світі літаків.

    “Батько гелікоптерів” Ігор Сікорський народився у Києві. Розпочав конструювати моделі вже у студентські роки, під час навчання у Київському політехнічному інституті. Ігор був одним із організаторів Повітроплавного гуртка КПІ та активним членом Київського товариства повітроплавання. Під його керівництвом були побудовані багатомоторні літаки “Гранд” та “Ілля Муромець”. Авторство останнього радянська влада активно намагалася приписати іншим вченим.

    Російська влада століттями подавала свою культуру як “величну”. Однак “велика російська культура” була і є культурою імперії й створювалася представниками багатьох націй, зокрема й українцями. Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA Group присвячений діячам науки та культури України, яких увесь світ помилково ідентифікує як російських.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Народжені Україною. Віра Холодна

    Народжені Україною. Віра Холодна

    Український народ тривалий час страждав від насадженого російською владою комплексу меншовартості. Тоді як російський пишався своєю “великою культурою” й замовчував, що значний внесок у неї зробили саме українці.

    У третьому випуску документального циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group йдеться про Віру Холодну, одну з найвідоміших актрис німого кінематографа. Віра – корінна полтавка, проте увесь світ помилково ідентифікує її як російську акторку, бо її здобутки були #Вкрадені.

    Віра Холодна була “королевою екрану” та ідеалом жіночої краси свого часу. Актрисою захоплювалися навіть у Південній Америці та Японії. Їй пропонували зніматися в Німеччині та Франції, але вона обрала Україну та з 1918 року працювала в Одесі.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Народжені Україною. Казимир Малевич

    Народжені Україною. Казимир Малевич

    Другий епізод документального циклу “Народжені Україною” розповідає про Казимира Малевича, художника-авангардиста, засновника супрематизму, автора однієї з найвизначніших картин 20 сторіччя – “Чорний квадрат на білому тлі”. Радянський тоталітарний режим визнав його роботи “шкідливими” й забороняв творити.

    Все життя Казимир Малевич підкреслював, що його художнє бачення світу сформувало українське село. Він часто писав листи українською, надихався мотивами української народної творчості, вважав себе українцем й усім серцем любив Київ: “…мене все міцніш тягнуло до Києва. Неповторним залишався у моїй пам’яті Київ. Будинки, вимурувані з кольорової цегли, гориста місцевість, Дніпро, далекі обрії, пароплави. Усе його життя впливало на мене дедалі більше”.

    #Вкрадені

    Російська влада століттями подавала свою культуру як “величну”. Однак “велика російська культура” була і є культурою імперії й створювалася представниками багатьох націй, зокрема й українцями. Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA Group присвячений діячам науки та культури України, яких увесь світ помилково ідентифікує як російських.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова. Сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • “Народжені Україною”: FILM.UA створила документальний цикл про українських діячів науки та культури, яких світ помилково ідентифікує як росіян

    “Народжені Україною”: FILM.UA створила документальний цикл про українських діячів науки та культури, яких світ помилково ідентифікує як росіян

    Українська історія та культура тривалий час страждала від ретельно насадженого російською владою комплексу меншовартості, тоді як російська на міжнародному рівні завжди славилася своєю величчю. Однак те, що сьогодні називають “великою російською культурою”, є насправді культурою імперії й створювалася вона представниками багатьох націй, зокрема й українцями. Саме про діячів науки та культури з України, надбання яких впродовж віків вважали російськими, FILM.UA створила документальний цикл “Народжені Україною”. 

    Протягом століть українські діячі виїздили в Росію в пошуках кращих можливостей або були примусово депортовані на її територію для роботи на благо “великої російської культури”. З часом, українські імена почали все частіше з’являтися на сторінках російської історії, щоправда дані про їхню приналежність до української нації нерідко викривляли або ж скромно згадували лише в рядку “місце народження”. Казимир Малевич, Ілля Рєпін, Микола Гоголь, Олександр Мурашко, Дмитро Бортнянський, Ігор Сікорський, Володимир Хавкін, Віра Холодна – усі ці “російські” митці та вчені народилися в Україні, усі їхні досягнення були однаково #Вкрадені.

    Перший епізод розповідає про Миколу Гоголя – письменника, драматурга, публіциста. Микола з дитинства спілкувався виключно українською, і навіть попри заборони Петра I публікуватися рідною мовою, писав твори “гоголівською” російською, котра рясніла українськими виразами. Гоголь писав твори, дії яких відбувалися в Україні й усе життя мріяв переїхати в Київ: “Туди, туди, в Київ, в давній, в прекрасний Київ, він наш, він не їх, правда ж?”

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова. Сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Документальна стрічка Ігоря Іванька “Крихка пам‘ять” виходить у прокат у Словаччині

    Документальна стрічка Ігоря Іванька “Крихка пам‘ять” виходить у прокат у Словаччині

    Стрічка Ігоря Іванька Fragile Memory / Крихка пам‘ять, яка отримала почесні відзнаки двох престижних міжнародних кінофестивалів, виходить у прокат у Словаччині.

    Світова прем’єра повнометражного документального дебюту режисера та кінооператора Ігоря Іванька відбулась наприкінці травня. У міжнародному конкурсі на Docaviv דוקאביב, – головному ізраїльському кінофестивалі документалістики, – фільм отримав почесну відзнаку, стрічка також отримала спеціальну відзнаку журі міжнародного конкурсу 62-го Krakow Film Festival.

    “Крихка пам’ять” розповідає про дідуся режисера, Леоніда Бурлаку. Він був відомим кінооператором, працював на Одеській кіностудії та зняв 30 повнометражних фільмів, найвідомішим із яких стала кінострічка “Місце зустрічі змінити не можна”. Коли через хворобу Альцґеймера Леонід Бурлака починає втрачати пам’ять, його онук, також кінооператор, випадково знаходить фотоархів діда часів його молодості. Ігор Іванько сканує пошкоджені старі плівки та досліджує минуле свого діда.

    Робота над проєктом тривала протягом 5-ти років і, звісно, вся наша команда радіє такій кількості фестивальних успіхів фільму. Не дивлячись на те, що радість з нас всіх наче висмоктали і повідомлення про призи та зарубіжні покази виглядають недоречними на наших фейсбук-сторінках, важливо інформувати людей про те, що Україна гідно представлена на міжнародній арені. Окрім особистої теплої лінії взаємин між дідусем та онуком, ліній збереження особистої та колективної пам’яті, однією з провідних ліній нашого фільму “Крихка пам’ять” є підняття питання сили впливу радянської пропаганди, що і є першоджерелом подій, які відбуваються в нашій країні з 2014 року. Сподіваємося, що дуже скоро не тільки добрі новини, але й сам фільм дійде до українського глядача.

    Продюсерка картини Олександра Братищенко

    До продюсування проєкту також долучились сам Ігор Іванько, креативна продюсерка Марія Пономарьова та словацький копродюсер Петер Керекеш. Оператори – Ігор Іванько, Леонід Бурлака, Ілля Єгоров, режисер монтажу – Ігор Косенко, звукорежисерка – Каріна Режевська, композитори – Микита Моісеєв та Marec Piacek. Дистриб’ютор – компанія FilmTopia.

    Стрічку створено Burlaka Films (Україна), Babylon’13 (Україна) у копродукції з Peter Kerekes Film (Словаччина) за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

  • Річки, на берегах яких ми народились та виросли: вийшов трейлер документального фільму “І кожна річка” Олесі Моргунець-Ісаєнко

    Річки, на берегах яких ми народились та виросли: вийшов трейлер документального фільму “І кожна річка” Олесі Моргунець-Ісаєнко

    Створений за підтримки Держкіно документальний фільм режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко “І кожна річка” торкається надважливої екологічної проблеми – необхідності збереження наших водних ресурсів.

    Річка – то чиєсь відображення та пам’ять. І стан кожної з цих річок – це безпосередня діяльність нас із вами, а не тільки кліматичні зміни, як часто ми думаємо і виправдовуємо цим свої дії…

    Режисерка фільму Олеся Моргунець-Ісаєнко

    Кінопроєкт документального фільму “І кожна річка” став одним із переможців Чотирнадцятого конкурсного відбору Держкіно. Режисерка-постановниця – Олеся Моргунець-Ісаєнко, авторки сценарію – Анастасія Матешко та Олеся Моргунець-Ісаєнко, оператор-постановник – Євгеній Кирей, продюсерка – Олена Яковенко.

    Вихід фільму в український прокат планується восени 2023 року, після фестивальної історії стрічки.

  • Стрічка Єви Джишиашвілі “Плай” перемогла у Національному конкурсі DOCU/УКРАЇНА фестивалю Docudays UA

    Стрічка Єви Джишиашвілі “Плай” перемогла у Національному конкурсі DOCU/УКРАЇНА фестивалю Docudays UA

    Створена за підтримки Держкіно стрічка Єви Джишиашвілі “Плай” перемогла у Національному конкурсі DOCU/УКРАЇНА фестивалю Docudays UA. Цьогоріч Національний конкурс Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбувся в Кракові, на запрошення Краківського фестивалю документального кіно.

    Журi DOCU/УКРАЇНА – Даніель Абма, Девіка Ґіріш i Станіслав Битюцький – оголосили перемогу фiльму “Плай”:

    “Плай” привертає увагу тут і тепер, особливо в контексті російського вторгнення в Україну. Однак фільм Єви Джишиашвілі твір рідкісний та довговічний, що водночас промовляє до моменту і виходить поза його межі. (…) Фільм пристосовується до ритму повсякденного життя героїв, не нав’язує тему війни, натомість фіксує те, як війна неминуче проникає в кожен день і руйнує життя навіть тих, для кого в ній немає ролі. (…) Випромінюючи доброту, що схожа на ковток свіжого повітря в похмурі часи, і знятий через призму прекрасного погляду на краєвиди українських гір, “Плай” настільки ж ніжний, як і актуальний. Фільм знаменує появу нового величезного таланту, який журі із задоволенням нагороджує.

    Журi DOCU/УКРАЇНА – Даніель Абма, Девіка Ґіріш i Станіслав Битюцький

    “Плай” – це історія про людей, що зберегли себе, свою сім’ю, землю, у яку закохані. Вони тут господарі, попри всі земні і небесні закони, що панують нині у цьому неспокійному світі. Родина Малковичей з буденного погляду – ніби “загублена” серед красивої і суворої природи, а насправді – вони там, де від початку часів панує гармонія і любов, що переходить з покоління у покоління.

    Авторка Єва Джишиашвілі знімала фільм власноруч, впродовж чотирьох років. До роботи над фільмом також долучилися режисерка монтажу Світлана Григоренко та звукорежисер Андрій Рогачов.

    Документальну стрічку “Плай” створено компанією IQ Production за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Продюсерка Оксана Іванюк, креативний продюсер – Сергій Буковський. Задум і роботу Єви над фільмом було розпочато в Майстерні DOC Сергія Буковського.

  • Вийшли офіційний трейлер та постер документального фільму Корнія Грицюка “Євродонбас” про європейську історію Східної України

    Вийшли офіційний трейлер та постер документального фільму Корнія Грицюка “Євродонбас” про європейську історію Східної України

    Вийшли офіційний трейлер та постер створеного за підтримки Держкіно документального фільму Корнія Грицюка “Євродонбас” про європейську історію Східної України.

    Понад 100 років тому Східна Україна була невіддільною частиною Європи. Маріуполь, Лисичанськ, Костянтинівка, Дружківка, Нью-Йорк: зараз назви цих міст кожного дня з’являються у сюжетах новин. Наприкінці ХІХ ст. ці міста та селища Донбасу заснували іноземці з Бельгії, Німеччини, Великої Британії та Франції. Посеред степу вони побудували заводи й металургійні комбінати, зробивши регіон одним із найрозвиненіших у Європі.

    Саме завдяки європейським інвестиціям у промисловість та великій праці місцевих та заробітчан з інших частин України, Донбас вже на початку ХХ століття з “дикого поля” перетворився на передовий регіон навіть у порівнянні з Європою. Пряме залізничне сполучення з Брюсселем, філіали французьких та німецьких банків, динамічні міста з сучасною на той час архітектурою, вихід на європейські ринки, економічне зростання, транснаціональні підприємства, серед яких, наприклад, відділення компанії Siemens, справжній космополітизм, високий рівень життя робітників та великі перспективи – таким був Донбас до приходу радянської влади.

    Більшість даних про цей період історії Східної України було знищено совєтами. Пропаганда СРСР перетворила Донбас на найбільш міфологізовану радянську територію та фортецю “русского мира”. Сьогодні росією фізично знищено та зруйновано майже все, чим жила Східна Україна.

    Маріуполь

    Майже сто років назад відбувались ті ж самі події. На українські землі після революції 1917 року прийшла радянська влада зі своїм “русским миром”, іноземні інвестори, які активно розбудовували Схід України втекли, хто залишився, тих розстріляли, червона армія завоювала Україну і тоді європейські держави, які мали величезні проблеми через Першу світову війну, не вступилися за незалежну Україну. Так Україна стала частиною Радянського Союзу, так Донбас став радянським надбанням.

    Продюсерка та співценаристка фільму Анна Паленчук

    Команда стрічки “Євродонбас”, що почала роботу над фільмом на початку 2021 року, зафільмувала унікальні пам’ятки, які залишили після себе європейці ще з XIX століття. Аби показати засекречену радянськими істориками європейську історію Донбасу, вони по крихтах збирали інформацію в архівах України, Бельгії та Англії.

    Нью-Йорк

    Зараз кадри фільму мають особливу цінність, адже на них збереглись пам’ятки європейської культури XIX століття, багато з яких знищено назавжди.

    Я родом із Донбасу, але лише під час зйомок цього фільму я дізнався про безліч важливих історичних та архітектурних артефактів, що залишили по собі європейці. Цей фільм – спроба повернути дуже важливу частину історії Донбасу. Показати європейську ідентичність цього регіону.

    Режисер та співавтор сценарію Корній Грицюк

    Фільм вже завершено, але через початок російської агресії прокат стрічки в Україні наразі відстрочено. Команда фільму активно співпрацює з іноземними сейлз-агентами, щоб показати картину міжнародним глядачам.

    Режисер – Корній Грицюк, оператор – Богдан Кінащук, автори сценарію – Корній Грицюк, Анна Паленчук. Продюсер – Анна Паленчук. Виробництво – 435 FILMS за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

  • У Франції пройшли благодійні покази документальної стрічки Ігоря Мінаєа “Какофонія Донбасу”

    У Франції пройшли благодійні покази документальної стрічки Ігоря Мінаєа “Какофонія Донбасу”

    У Франції пройшли благодійні покази документальної стрічки Ігоря Мінаєа “Какофонія Донбасу”.

    “Какофонія Донбасу” – це стрічка-міркування, що досліджує створений радянською пропагандою міф про Донбас. Ігор Мінаєв пов’язує події на Донбасі із впливом радянської пропаганди, в якій міф про робітника і шахтаря займав центральне місце. Життя обіцяло бути симфонією праці, радості і добробуту, але виявилося оманою і маніпуляцією. Пропаганда створила настільки неправдиву паралельну реальність, що одного дня ситуація вибухнула і розпочалася війна. “Симфонія Донбасу” перетворилася на “Какофонію Донбасу”.

    Працюючи над “Какофонією Донбасу”, ми дуже хотіли донести до світової спільноти ідею, що радянська, сьогоднішня російська пропаганда і fake news – це речі одного порядку. Мета їх – викривлення реальності і моделювання світу, що є дуже небезпечним. Тому те, що відбувається сьогодні в Україні, стосується всього світу.

    Продюсер стрічки Юрій Леута

    Благодійні покази відбулись в містах департаментів Дром і Ардеш та у місті Нім, усі зібрані кошти будуть спрямовані до фондів допомоги біженцям із України. За словами режисера Ігоря Мінаєва, зараз картина переживає ще більш потужну хвилю інтересу з боку західного глядача, ніж під час виходу фільму на екран у 2019 році.

    У кожному місті, де відбувалися благодійні покази, Q&A тривали не менше години. Зали невеличких міст були майже повністю заповнені глядачами різного віку, було відчутно, як сильно картина вплинула на глядача.

    Режисер Ігор Мінаєв

    Режисер та автор сценарію картини – Ігор Мінаєв, оператор – Володимир Палилик, композитор – Вадим Шер, монтаж – Олександр Подопригора. Продюсер – Юрій Леута. Виробництво – кінокомпанія Trempel Films за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

    18 травня фільмом “Какофонія Донбасу” відкриється The Montreal International History Film Festival у Канаді, а із червня 2022 року картину можна буде подивитись на місцевій платформі Tenka.ca. Фільм Ігоря Мінаєва покаже також незалежна білоруськомовна телекомпанія Belsat, а у травні картина надійде у продаж на DVD у французькій мережі Fnac.

    В Україні стрічку “Какофонія Донбасу” можна безкоштовно подивитись на платформі Takflix.

  • Стрічка Оксани Сигаревої “У повітрі” бере участь у секції Deal Maker індустрійної платформи кінофестивалю Hot Docs у Канаді

    Стрічка Оксани Сигаревої “У повітрі” бере участь у секції Deal Maker індустрійної платформи кінофестивалю Hot Docs у Канаді

    Фільм “У повітрі” режисерки Оксани Сигаревої бере участь у секції Deal Maker індустрійної платформи одного з найбільших фестивалів документального кіно у світі Hot Docs Canadian International Documentary Festival. 

    35 документальних проєктів із 21 країни відібрано до третього онлайн-видання програми Deal Maker фестивалю Hot Docs. Від України стрічка Оксани Сигаревої є єдиним проєктом у цій секції фестивалю.

    Герої стрічки “У повітрі / Up in the air” – це діти, що займаються в дитячій цирковій студії у Харкові. Учні студії – призери міжнародних циркових фестивалів. У 2015 році студію незаконно вигнали з будівлі цирку Грікке, де вони займались 15 років. Керівники студії та батьки весь цей час відстоюють право дітей повернутись до свого циркового дому, але війна, яку принесла росія на їх рідну землю, змінила відчуття безпеки дітей назавжди. Артисти вимушені шукати її в інших країнах: вони продовжують виступати і навіть їдуть за запрошенням принцеси Монако до Монте-Карло, – світової циркової столиці, – із концертом на підтримку українських дітей.

    Стрічка створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Продюсери – Оксана Сигарева, Карла Стоякова (Чехія), креативний продюсер – Наталія Погудіна.

    Hot Docs Canadian International Documentary Festival – один із п’яти найвпливовіших міжнародних фестивалів документального кіно, який щорічно проходить у Канаді. Цьогоріч Hot Docs триває з 28 квітня до 8 травня.