Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Festival de Cannes

  • На кіноринку в Каннах має бути Український павільйон. Долучайтесь

    На кіноринку в Каннах має бути Український павільйон. Долучайтесь

    Із 2008 року українська кіноіндустрія щорічно представлена на кіноринку Каннського кінофестивалю Національним павільйоном. У нинішній надскладний рік ми бачимо вкрай необхідним мати в Каннах наше офіційне представництво, щоб світ бачив саме нашу культуру та ідентичність, щоб міг опиратися впливу російської пропаганди в культурному просторі. 

    Український національний павільйон у Каннах, який багато років поспіль проходив за фінансової підтримки Держкіно, буде й цьогоріч. Створена спільними зусиллями Держкіно та профільних галузевих асоціацій і кінокомпаній робоча група вже активно працює над його організацією. Але через переформатування бюджету країни на воєнні потреби, Агентство зараз, як і всі інші ЦОВВ, дуже обмежене в коштах. Ми не маємо достатнього ресурсу для покриття всіх необхідних для організації павільйону витрат, тому потребуємо допомоги.

    Просимо представників кіносфери за можливості долучитись до вирішення фінансово-організаційних питань за роботою Національного павільйону України на кіноринку Marché du Film ювілейного, 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю. Пишіть на [email protected] чи на нашу фб-сторінку у ПП.

    Контактна особа від робочої групи: Катерина Третьякова, +38 (097) 395 27 84 / Telegram, WhatsApp, Viber.

    Спільними зусиллями ми зможемо все.

  • Готуємо каталог кіноіндустрії для Українського павільйону на Marché du Film – Festival de Cannes

    Готуємо каталог кіноіндустрії для Українського павільйону на Marché du Film – Festival de Cannes

    Спільними зусиллями Держкіно та профільних галузевих асоціацій та кінокомпаній Україна буде представлена національним павільйоном на кіноринку Каннського кінофестивалю Marche du Film. Для роботи павільйону ми готуємо електронні каталоги з інформацією про кіноіндустрію та пропонуємо долучитися до їх наповнення, надати інформацію про ваші проєкти та сервіси.

    Просимо заповнити короткі форми для наповнення каталогу, а також оновити профілі своїх проєктів на сайті DzygaMDB. Саме вони будуть представлені з повною інформацією та вільні для доступу іноземних партнерів.

    Напрямки представлення проєктів:

    – готові проєкти 2020-2022 року: https://forms.gle/fyB8VVDHpAeGPCRX8

    – проєкти в стадії work in progress: https://forms.gle/YiSChDfVwSt2US727

    – проєкти для міжнародної копродукції, що перебувають у стадії девелопмент (із написаним сценарієм): https://forms.gle/vwpFwEHfvJQpM7bb8

    Представлення сервісів рекомендуємо заповнювати окремо для кожного виду діяльності:

    – каталог сервісів: https://tinyurl.com/servicesUA

    Заповнити форми можна до 17:00 21 квітня. Будь ласка, надавайте інформацію виключно англійською мовою.

    Кіноринок Marche du Film ювілейного 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю триватиме з 17 до 25 травня 2022 р.

  • Маємо ще один український фільм у Каннах: стрічку “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до “Двотижневика режисерів”

    Маємо ще один український фільм у Каннах: стрічку “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до “Двотижневика режисерів”

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно дебютного фільму “Памфір” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука відбудеться в програмі “Двотижневик режисерів” 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю.

    Стрічка Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” стала одним із 23 ігрових фільмів з усього світу, які відібрали до участі в 54-му “Двотижневику режисерів” – паралельній програмі Каннського міжнародного кінофестивалю, що відбудеться з 18-го по 27-ме травня 2022 року. 

    “Двотижневик режисерів”, що існує з 1969 року, є майданчиком для прем’єр фільмів видатних режисерів, які глибоко вплинули на сучасний кінематограф і зробили значний внесок у еволюцію його мови, зокрема Вернера Херцога, Райнера Вернера Фассбіндера, Джорджа Лукаса, Мартіна Скорсезе, Джима Джармуша, Майкла Ханеке, Спайка Лі, Жан-П’єра і Люка Дарденнів, Софії Копполи, Рубена Остлунда, Ксав’є Долана, Хлої Джао та багатьох інших. Серед учасників програми цього року – фільми режисерів Алекса Гарленда, П’єтро Марчелло, Міа Хансен-Лове, Ніколя Парізер, Аліс Уінокур та інші.

    Прем’єра дебютного фільму українського автора в програмі “Двотижневик режисерів” у компанії з такими видатними митцями є значним досягненням, а також важливою першою сходинкою в прокатному житті фільму у світі. Цей результат став можливий завдяки неймовірній міжнародній команді нашого проєкту та став прикладом успішної ко-продукції.

    Продюсерка стрічки “Памфір” Олександра Костіна

    “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука – це історія про хорошого сім’янина, якому доля дає випробування, де він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Напередодні традиційного карнавалу Маланки, Памфір, після тривалої відсутності, повертається до своєї родини на Західній Україні. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, Памфір змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотніми наслідками.

    Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

    “Памфір” створюється у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі. Виробництво фільму здійснює компанія BOSONFILM спільно з Les Films D’Ici, MADANTS, Quijote та у партнерстві з Mainstream pictures. Продюсери проєкту – Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Лора Бріан, Клаудія Смея, Богна Шевчик, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко та Жанкарло Насі.

    Нагадаємо, що девелопмент проєкту здійснювався за підтримки Українського Культурного Фонду. Над сценарієм режисер працював в резиденції Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation Residence. Також проєкт був розроблений у двох найвпливовіших сценарних майстернях – TorinoFilmLab (Script&Pitch) та Midpoint Intensive.

    У 2019 році “Памфір” став одним із переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку. Стрічка також отримала підтримку Польського Інституту Кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est, одного із найбільш відомих європейських фондів, які фінансують експериментальне кіно – Hubert Bals Fund, французького національного центру кіно – CNC Aide aux cínemas du monde, міжнародного фонду Goteborg Film Fund та Чернівецької обласної державної адміністрації.

    Реліз фільму запланований на 2022 рік.

    Нагадаємо, у секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю відбудеться світова прем’єра ще одного дебютного фільму українського режисера – стрічки Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision), раніше відомої за робочою назвою “Спас”.

  • Голова Громради при Держкіно Станіслав Притула звернувся з фронту із закликом скасувати покази російського кіно

    Голова Громради при Держкіно Станіслав Притула звернувся з фронту із закликом скасувати покази російського кіно

    Голова Громадської ради при Держкіно Станіслав Притула, який зараз захищає Україну в лавах ЗСУ, опублікував на своїй фб-сторінці заклик до кінематографістів і програмних директорів фестивалів та особисто до президента Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра припинити та відмінити покази російських фільмів в рамках будь-яких заходів.

    Dear cinematographers and festival Program Directors, honourable President of the Festival de Cannes Mr. Pierre Lescure.

    I am the Chairman of the Public Council at the Ukrainian State Film Agency, and moviemaker from Kyiv. Together with other cinematographers for 2 months as soldiers we are defending our country from the Russian invasion, instead of making films. Many of our colleagues were killed, some became refugees, some lost their homes.

    Today, I ask you to stop and cancel screenings of Russian films as part of any event. This is not an attempt to start a cultural war, because we know the achievements of Russian writers, musicians and cinematographers in the international cultural context. But it should be a sign to Russian society that something is wrong in their country. The boycotted cultural society must ask its president why Russia has become toxic. Why film screenings are canceled abroad. Why Russian writers do not want to be translated.

    We Ukrainians know the answer. No one is allowed to kill people, destroy homes, rape women. More than 200 children have been killed in Ukraine to date.

    Neither me, no you can stop this war by our own. Only the people of Russia (maybe) are capable to do this, they must come to their senses and stop their bloodthirsty leader.

    Please cancel all screenings of russian movies.

    Help us to stop the war.
    Be brave. Like Ukraine.

    ——————————————-

    Шановні кінематографісти та програмні директори кінофестивалів, шановний Президент Каннського кінофестивалю пане П’єр Лєскюр.

    Я, Станіслав Притула, Голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно, спільно з іншими кінематографістами протягом 2 місяців у якості солдатів захищаємо свою країну від російських окупантів, замість того, щоб створювати фільми. Багато наших колег загинуло, дехто вимушено став біженцем, хтось втратив свої домівки.

    Сьогодні я закликаю Вас припинити та відмінити покази російських фільмів в рамках будь-яких заходів. Це не намагання розв’язати культурну війну, адже ми знаємо досягнення російських письменників, музикантів, кінематографістів у міжнародному культурному контексті. Але це має стати знаком для російського суспільства, що в їхній країні відбувається щось неправильне. Бойкотована інтелігенція повинна запитати свого президента, чому Росія стала токсичною. Чому за кордоном відміняють покази фільмів. чому російських письменників не хочуть перекладати.

    Ми, українці, знаємо відповідь. Тому що нікому не дозволено вбивати людей, знищувати домівки, гвалтувати жінок. На сьогоднішній день в Україні вбито понад 200 дітей.

    Ані я, ані ви самотужки не зможемо зупинити цю віну. На це (можливо) здатен народ, який повинен схаменутися і зупинити свого кровожерливого лідера.

    Будь ласка, зупиніть покази російських фільмів.

    Допоможіть зупинити війну.

    Будьте сміливими. Як Україна.

  • Звернення Голови Держкіно Марини Кудерчук до очільника Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра

    Звернення Голови Держкіно Марини Кудерчук до очільника Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра

    Оскільки, – незважаючи на заклик України до світових кіноспільнот бойкотувати російський кінематограф, – в основну конкурсну програму Каннського кінофестивалю включена робота російського режисера Кіріла Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”,

    А українські режисери та інші кінематографісти в цей час змушені або воювати проти російського нападу, або ховатися в бомбосховищах, або волонтерити в тилу, – хоча, звісно, теж обрали би можливість знімати кіно як Сєрєбрєнніков, та Росія позбавила їх такої розкоші,

    Держкіно знову звертається до Каннського фестивалю із закликом не допускати фільми російського виробництва до участі у фестивалі.

    Зараз, під час активних бойових дій на нашій території, одночасне представлення країни-агресора та України на одному майданчику є неприпустимим та призведе до зміщення фокусу з жахіть війни та боротьби українців за свою ідентичність на привернення уваги до російської пропаганди щодо примирення через культуру.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Повномасштабна війна в Україні триває і сьогодні давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені – неприпустимо.

    —————————————————-

    Шановний пане Лескюр!

    Державне агентство України з питань кіно як центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику у сфері кінематографії, висловлює щиру подяку та глибоку вдячність за підтримку України у цей час та за надану можливість бути представленими у Village International на цьогорічному Каннському міжнародному кінофестивалі.

    Раніше ми звертались до Вас із проханням не допускати до участі у конкурсних та позаконкурсних програмах російські фільми, просили припинити будь-яку співпрацю з російськими кінематографістами.

    У своїй попередній заяві Ви підкреслили, що на цьогорічному Каннському фестивалі не допустите й мінімальної присутності будь-кого, пов’язаного з російським урядом, проте не закриваєте двері для тих, хто захищає свободу слова в Росії, хто протестує проти нападу та вторгнення в Україну.

    Але реальність така, що російська агресія триває і вона не зводиться до особистих амбіцій керівництва цієї країни. Звичайні росіяни скидають бомби на українські міста, розстрілюють евакуйованих, формують літери “Z”, прагнуть захопити наші землі, знищують нашу культуру та заперечують існування українців як окремої нації. 85 відсотків росіян повністю підтримують війну Росії проти України. Достеменно відомо, що у демонстраціях проти російської окупації в Херсоні (з населенням 280 тисяч) беруть участь більше людей, ніж виходить росіян на демонстрації проти війни у мирній Москві (з населенням 12 мільонів) – цей факт дуже красномовно демонструє широкомасштабну підтримку воєнної агресії пересічними росіянами.

    Незважаючи на заклики бойкотувати російський кінематограф, в основну конкурсну програму була включена робота російського режисера Кіріла Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”. Незважаючи на виступи “українського” режисера Сергія Лозниці проти бойкотування російського кіно, його картина “Природна історія знищення” буде представлена в секції “Спеціальні покази”. У той самий час, українські режисери та інші кінематографісти змушені або воювати проти російського нападу, або ховатися в бомбосховищах, або здійснювати волонтерську допомогу у тилу. Наші режисери, звісно, теж обрали би можливість знімати кіно як Сєрєбрєнніков, але Росія позбавила їх такої розкоші.

    Сьогодні давати можливість представникам країни-агресора, яка вторглась в незалежну країну, вбиває ні в чому невинних людей, бути присутніми на міжнародній арені – недопустимо. А гасла “Мы за мир, нет войне” не означають автоматичного засудження російської агресії.

    Каннський фестиваль завжди був про мистецтво, як одну з найвищих форм людської цивілізації. Потурання країні, яка чинить геноцид та нищить культурну спадщину в одній із країн Європи, суперечить будь-якому уявленню про людяність та кожному принципу, який підтримує Каннський фестиваль.

    Повномасштабна війна в Україні триває. Зараз світ єдиний проти дій Росії, які загрожують не лише Україні, а й усій Європі. Ми, українці, звертаємось до Вас із закликом підтримати Україну і просимо Вас не підтримувати російську агресію та не допускати фільми російського виробництва до участі у фестивалі.

    Для України участь у міжнародному кінофестивалі – це один із основних способів представлення через фільми національної та культурної самобутності. Зараз, під час активних бойових дій на нашій території, одночасне представлення країни-агресора та України на одному майданчику є неприпустимим та призведе до зміщення фокусу з жахіть війни та боротьби українців за свою ідентичність на привернення уваги до російської пропаганди щодо примирення через культуру.

    Сподіваємось на Ваше розуміння та підтримку.

    З повагою, Голова Держкіно Марина Кудерчук

    —————————————-

    Dear Mr. Lescure,

    The Ukrainian State Film Agency, as the central executive body that formulates state policy in the field of cinematography, expresses its sincere and deep gratitude for the support of Ukraine at this most difficult of times and for the opportunity to be represented at the Village International at this year’s Cannes International Film Festival.

    Earlier, we kindly asked you not to allow Russian films to participate in the competitive and non-competitive programs and asked you to stop any cooperation with Russian cinematographers.

    In your previous statement, you stressed that you will not allow anyone connected with the Russian government to be present at this year’s Cannes Film Festival, but shall not close the door to those who defend freedom of speech in Russia, and who protest against the attack and invasion of Ukraine.

    But the reality is that Russia’s aggression continues and it is not limited to the personal ambitions of the country’s leadership. Ordinary Russians are responsible for dropping bombs on Ukrainian cities, shooting at peaceful civilians, forming “Z” letters, seeking to seize our lands, destroying our culture, and denying the existence of Ukrainians as a separate nation. Eighty-five percent of Russians fully support Russia’s war against Ukraine. The fact that there are more Ukrainians demonstrating in Russian-occupied Kherson (population 280 thousand) and in danger of being shot than there are Russians demonstrating against the war in peaceful Moscow (population 12 million) speaks volumes about the support of average Russians for the war.

    Despite calls to boycott Russian cinema, the main competition program includes the work of Russian director Kirill Serebrennikov’s Tchaikovsky’s Wife. Despite the position of “Ukrainian” director Serhiy Loznytsia against the boycott of Russian cinema, his film Natural History of Destruction will be presented in the Special Screenings section. At the same time, Ukrainian directors and their staff are either helping the war effort, hiding in bomb shelters or fighting against the Russian invasion. Our directors, would surely rather be making films, like Mr. Serebrennikov, but Russia has taken this luxury away from them.

    Today, it is inadmissible to allow representatives of an aggressor country that has invaded an independent country and kills innocent people to participate in the international arena. And the slogan “We are for peace, there is no war” does not mean an automatic condemnation of Russian aggression.

    The Cannes Film Festival has always been about art as one of the highest forms of human civilization. Indulging in a country that commits genocide and destroys cultural heritage in one of the countries of Europe contradicts any notion of humanity and any principle supported by the Cannes Film Festival.

    The full-scale brutal war in Ukraine continues. The world is united against Russia’s actions, which threaten not only Ukraine but the whole of Europe. We, Ukrainians, appeal to you to support Ukraine and ask you not to support Russian aggression and not to allow Russian-made films to participate in the festival.

    For Ukraine, participation in international film festivals is one of the most important ways to present our national and cultural identity through films. Now, faced with active hostilities on our territory, the simultaneous representation of Russia – the aggressor country – and Ukraine on one platform, is unacceptable and will shift the focus from the horrors of war and the struggle of Ukrainians for their identity to Russian propaganda about cultural reconciliation. We look forward to your understanding of our position and support for our views.

    Sincerely, Head of Ukrainian State Film Agency Marina Kuderchuk.

  • Повнометражну дебютну стрічку Максима Наконечного “Бачення метелика” (“Спас”) відібрано до конкурсу 75-го Каннського кінофестивалю

    Повнометражну дебютну стрічку Максима Наконечного “Бачення метелика” (“Спас”) відібрано до конкурсу 75-го Каннського кінофестивалю

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision), раніше відомого за робочою назвою “Спас”, відбудеться в секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю.

    Фокус цієї категорії – фільми, які, на думку програмного відділу фестивалю, будуть мати сильний вплив на розвиток кіномистецтва, а також виділяються оригінальною ідеєю та естетикою.

    Повнометражний дебют Максима Наконечного – це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.

    Режисер та сценарист – Максим Наконечний (продюсер стрічки “Цей дощ ніколи не скінчиться”, режисер фільмів “Невидима”, “Новий рік у сімейному колі”), співсценаристка – Ірина Цілик (режисерка фільму “Земля блакитна, ніби апельсин”).

    Продюсерки – Ліза Сміт (режисерка стрічки “Школа № 3”), Дар’я Бассель (продюсерка фільму “Тато – мамин брат” та “Назовні”). Міжнародні ко-продюсери – Аніта Юка, Даґмар Седлачкова, Маріо Адамсон, Серхіо С. Аяла.

    Операторка-постановниця – Христина Лізогуб (операторка стрічки “Школа № 3”), монтаж – Івор Івезічь та Аліна Горлова (режисерка “Цей дощ ніколи не скінчиться”). Звукорежисер – Василь Явтушенко, композитор – Джян Бабан.

    Головні ролі зіграли актори театру та кіно Ріта Бурковська (кінодебют відбувся у фільмі Мантаса Кведаравічюса “Парфенон”) та Любомир Валівоць (актор Київського академічного театру юного глядача на Липках). Серед акторського складу є відома драматургиня та режисерка Наталка Ворожбит та актор і волонтер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори: реальні лікарі, військові, у тому числі колишні полонені.

    Знімаючи цей фільм, я плекав надію, що він здебільшого буде про минуле й про наслідки війни, з якими ми як суспільство мали би впоратися. Але це виявився фільм про наше теперішнє й майбутнє, про передчуття великої війни та місце, яке свідомо займає в ній кожна людина. Участь у фестивалі в Каннах була та є мрією для кожного/–ї з кінематографістів/–ок, але в цей момент я, чесно кажучи, мало відчуваю радості з цього приводу, адже безліч моїх співгромадян і співгромадянок зараз проходять через жахи, зображені в нашій роботі. Але я усвідомлюю, що Каннський міжнародний фестиваль – це найкращий майданчик для того, аби саме українські голоси були почуті, й світ нарешті почав правильно розставляти акценти, бачити зв‘язки російської культури й російської агресії, і розглядати українсько–російські стосунки крізь колоніальну оптику. Ми з командою фільму сповнені рішучості зробити для цього все можливе.

    Режисер стрічки Максим Наконечний

    Країни виробництва фільму – Україна (TABOR), Чехія (MasterFilm), Хорватія (4Film), Швеція (Sisyfos Film Production). Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури та інформаційної політики України, Eurimages, Чеського кінофонду, Хорватського аудіовізуального центру, Шведського кіноінституту, Українського культурного фонду.

    75-й Каннський кінофестиваль буде проходити з 17 до 28 травня 2022 року.

    Фото: Anastasia Vlasova

  • Каннський кіноринок Marché du Film оголосив деталі програми “Україна у фокусі”

    Каннський кіноринок Marché du Film оголосив деталі програми “Україна у фокусі”

    Авторитетне американське видання Variety опублікувало деталі програми “Україна у фокусі” кіноринку Marché du Film ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю: головні ринкові ініціативи Goes to Cannes, Cannes Docs Showcase і Producers Network будуть спрямовані на проєкти та кінопрофесіоналів із України.

    Фото: Variety

    У програмі Producers Network буде представлено 6 українських продюсерів: Дениса Іванова з Arthouse Traffic, Дар’ю Бассель з Moon Man, Наталію Лібет з Digital Religion, Сашка Чубка з Pronto Film, Ольгу Бесхмельниціну з ESSE Production House та Володимира Яценка з ForeFilms.

    На Docs in Progress за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA покажуть 4 документальні проєкти: “Company of Steel / Залізна сотня” режисерки Юлії Гонтарук; “Lagoons. Battle for Paradise / Лимани. Бій за рай” Сергія Лисенка; “Listening to the World / Слухаючи світ” Лізи Сміт та “Peace for Nina / Мир для Ніни” режисерки Жанни Максименко-Довгич.

    Разом із Tallinn Black Nights Festival на Marché du Film покажуть повнометражні ігрові проєкти: “Rock. Paper. Grenage / Камінь. Ножиці. Граната” режисерки Ірини Цілик; ‌”When We Were 15 / Коли нам було 15″ Анни Бурячкової, “Lapalissade / Ля Палісада” режисера Філіпа Сотниченка, “Lucky Girl / Я, Ніна” режисерки Марисі Нікітюк. Ринок Goes To Cannes представить проєкти “The Editorial Office / Редакція” режисера Романа Бондарчука, “The Glass House / Дім за склом” Тараса Дроня, “Do You Love Me? / Ти мене любиш?” Тоні Ноябрьової, “Demons / Демони” Наталки Ворожбит, “Chrysantemum Day / Свято Хризантем” Семена Мозгового.

    Ця акція є одним із інструментів, які можуть дати серйозний внесок для української аудіовізуальної продукції в цей складний для її індустрії час. Ми віримо, що завдяки цій прямій допомозі українське кіно продовжить своє існування в найближчі місяці та нові фільми стануть видимими та доступними для міжнародної аудиторії.

    Організатори Marché du Film

    Докладніше – у статті Patrick Frater та Elsa Keslassy на сторінках Variety Cannes Film Market Unveils Full Ukraine in Focus Program with Selected Filmmakers, Producers (EXCLUSIVE)

    Нагадаємо, що з 2008 року українська кіноіндустрія щорічно за підтримки Держкіно була представлена на кіноринку Каннського кінофестивалю Національним павільйоном. Цього року організація Українського національного павільйону на кіноринку 75-го Каннського кінофестивалю також планується. Ювілейний 75-й Каннський кінофестиваль триватиме з 17 до 28 травня 2022 року, кіноринок Marché du Film працюватиме з 17 до 25 травня.

  • Україна на Каннському кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes 2020

    Україна на Каннському кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes 2020

    Поки дебютанти хвилюються перед пітчингом своїх стрічок на 13-му конкурсі Держкіно, професіонали готуються представити свої роботи на кіноринку Каннського кінофестивалю Marché du Film – Festival de Cannes, що сьогодні розпочав свою роботу.

    За понад 60 років свого існування Каннський кіноринок вперше відбувається у форматі онлайн. Альтернативою традиційному українському національному павільйону у Каннах, який багато років поспіль організовувався за підтримки Держкіно, цього року стало віртуальне представництво нашої країни.

    Завдяки спільним зусиллям Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UAOdesa International Film Festival та Ukrainian Institute – Український інститут Україна на Marché du Film – Festival de Cannes 2020 представлена у двох програмах:

    1) у секції Cannes Docs кінофестиваль Docudays UA спільно з Українським інститутом вперше організовує презентацію українських документальних проєктів UKRAINIAN SHOWCASE @ Cannes Docs.

    Із 21-ї заявки до участі у Cannes Docs обрано 4 документальні проєкти, прем’єри яких очікуються цього та наступного року:
    «Плай. Шлях через гори» режисерки Єви Джишиашвілі та продюсерки Оксани Іванюк;
    «Поміж війн» режисерки Аліни Горлової та продюсерів Максима Наконечного, Ілони Бічевської, Патріка Гамма;
    «Свідки Флоріана» режисера Олексія Радинського та продюсерки Люби Кнорозок;
    «Щоденник нареченої Христа» режисерки Марти Смеречинської та продюсерів Наталії Лібет і Віталія Шереметьєва.

    Детальніше про проєкти – https://bit.ly/2Cvu03R

    2) в індустрійній програмі кіноринку Producers Network, яка цього року вперше сфокусована на Україні, завдяки зусиллям Одеського кінофестивалю та Українського інституту беруть участь 5 українських продюсерів: Дар’я Бассель, Денис Іванов, Олександра Костіна, Ігор Савиченко та Володимир Яценко.

    Детальніше – https://bit.ly/2YjIcp0

    Крім того, 24 та 26 червня на Marché du Film – Festival de Cannes 2020 пройдуть ринкові покази створеної за підтримки Держкіно стрічки-тріумфатора минулорічного Sundance Film Festival, документального фільму Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин».

    Світова прем’єра фільму відбулася у конкурсній секції World Documentary Competition кінофестивалю Sundance Film Festival, де фільм отримав відзнаку «За найкращу режиссуру», а європейська – на кінофестивалі «Berlinale» у програмі Generation 14+. Фільм здобув нагороди DOCU/Світ та DOCU/Україна на Docudays UA 2020 та Premio Hera «Nuovi talenti» фестивалю Biografilm (Італія). Також стрічку було офіційно відібрано до участі у MoMA Doc Fortnight (США), CPH:DOX (Данія), Hot Docs (Canada), IDFA (Нідерланди), Cleveland International Film Festival (США), Thessaloniki Documentary Festival (Греція), Інститут сучасного мистецтва: Frames of Representation (Велика Британія), One World International Human Rights Documentary Film Festival (Чехія), Millenium Documentary Film Festival (Бельгія) та більше 20-ти інших міжнародних кінофестивалів.

    Бажаємо всім успіху та надпродуктивного тижня!