Державне агентство України з питань кіно

Позначка: FilmUA

  • Представляємо новий документальний цикл від FILM.UA “Загублені імена”

    Представляємо новий документальний цикл від FILM.UA “Загублені імена”

    У продовження документального циклу “Народжені Україною” про українських митців та вчених, надбання яких впродовж віків вважали російськими і чиї досягнення були #вкрадені, FILM.UA представляє новий цикл “Загублені імена”. Проєкт присвячено талановитим особистостям України, чиїми здобутками захоплюються в усьому світі, але про яких у нашій країні знають несправедливо мало.

    Український “Щедрик“, найвідомішу різдвяну пісню у світі, чув кожен. Однак людину, яка познайомила світ із цією легендарною щедрівкою, диригента Олександра Кошиця, в Україні знають далеко не всі.

    Його ім’я та імена багатьох інших видатних українців, які зробили неоціненний внесок у розвиток української держави та прославили Батьківщину далеко за її межами, для більшості й досі залишаються невідомими.

    Героєм першого випуску нового циклу “Загублені імена” є Олександр Кошиць, композитор, хормейстер, диригент і фольклорист. Саме він познайомив світ зі “Щедриком“ Леонтовича, а його обробка колискової “Ой, ходить сон край вікон“ лягла в основу джазового стандарту Summertime Джорджа Ґершвіна.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, консультант – Марія Квітка, сценарист – Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Презентуємо постер воєнного екшену “Снайпер. Білий Ворон”. У національний прокат стрічка вийде 24 серпня, у День Незалежності України

    Презентуємо постер воєнного екшену “Снайпер. Білий Ворон”. У національний прокат стрічка вийде 24 серпня, у День Незалежності України

    Презентуємо постер воєнного екшену “Снайпер. Білий Ворон”. Покази фільму в кінотеатрах України стартують 24 серпня, у День Незалежності України.

    Створена за підтримки Держкіно дебютна стрічка режисера Мар’яна Бушана “Снайпер. Білий Ворон” розповідає про початок війни на Донбасі в 2014 році. Фільм заснований на реальній історії пацифіста Миколи, який вступив до лав добробату й став снайпером-добровольцем. Попри свої цінності та ідеали він бере до рук зброю, щоб захистити, помститися, відновити справедливість й знищити усе вороже. У слогані фільму “Геть з моєї землі” – суть відчайдушної боротьби українців, яка залишається незмінною вже багато років: назавжди вигнати ворога зі свого дому.

    Ролі у фільмі виконують Павло Алдошин, Марина Кошкіна, Андрій Мостренко, Роман Семисал, Олег Драч, Роман Ясіновський, Олег Шульга. Режисер – Мар’ян Бушан, автори сценарію – Мар’ян Бушан та Микола Воронін, оператор – Костянтин Пономарьов, продюсер – Артем Денисов.

    Стрічку створено кінокомпанією UM Group за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Кінотеатральну дистрибуцію фільму проводять FILM.UA Distribution та Kinomania Film Distribution.

  • Народжені Україною. Ілля Рєпін

    Народжені Україною. Ілля Рєпін

    Російська влада довгі роки насаджувала українцям комплекс меншовартості й у той самий час привласнювала собі їхні здобутки. Картини видатного українця Іллі Рєпіна й досі зберігаються у петербурзьких галереях, його творчість вважається частиною “великої” російської культури, а наукові довідники і нині ідентифікують його як росіянина, бо його досягнення були #Вкрадені внаслідок імперської політики росії.

    У новому випуску документального циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group – художник-реаліст та майстер портрета Ілля Рєпін. Він народився та провів свою юність на Харківщині, а його життя і творчість були нероздільно пов’язані з Україною, її історією та народним побутом. Із великим захопленням художник писав про українське мистецтво та підтримував творчість українських художників. Його ключові роботи мають українські мотиви, зокрема, відома картина “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Народжені Україною. Дмитро Бортнянський

    Народжені Україною. Дмитро Бортнянський

    Новий випуск документального циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group присвячено видатному українському композитору Дмитру Бортнянському. Музикант навчався у Венеції, Болоньї, Римі та Неаполі. В Італії він з успіхом поставив свої перші опери – “Креонт”, “Алкід”, “Квін Фабій”.

    Визнаний у світі музикознавець Станіслав Людкевич писав про Бортнянського такі слова: “…усі його твори заховали стільки типово української мелодики, що через те якраз він тепер став непопулярний у москалів, а всякий чужоземець від першого разу чує в них щось незнаного собі, оригінального”.

    І хоча Дмитро Бортнянський – уродженець гетьманської столиці Глухова, російські джерела й досі видають його творчість за свою, бо усі його здобутки, ім’я та національність були #Вкрадені внаслідок імперської політики.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Я хочу вигнати ту наволоч зі своєї землі: до Дня Української Державності представляємо трейлер фільму “Снайпер. Білий Ворон”

    Я хочу вигнати ту наволоч зі своєї землі: до Дня Української Державності представляємо трейлер фільму “Снайпер. Білий Ворон”

    Воєнний екшн “Снайпер. Білий Ворон” – перша українська стрічка на військову тематику, яка виходить в широкий національний прокат із початку повномасштабного вторгнення росії. Покази фільму в кінотеатрах України стартують 24 серпня, у День Незалежності України.

    Створений за підтримки Держкіно дебютний повнометражний фільм режисера Мар’яна Бушана розповідає про початок війни на Донбасі в 2014 році.

    Історія Миколи Вороненка, – снайпера із позивним “Ворон”, – заснована на реальній історії екопоселенця з Горлівки: пацифіст Микола з початком війни на Донбасі в 2014 році, попри власні принципи та упередження, вчиться снайпінгу та йде захищати свою землю від росіян.

    Ми завершили фільмувати “Ворона” у 2020 році й не могли подумати, що кадри, відзняті взимку, виявляться дещо пророчими – що 24 лютого 2022 року змінить життя кожного українця, розділивши на “до” та “після”. Упевнений, що вихід фільму, приурочений до Дня Незалежності – це правильний крок, адже зараз на кону наша Незалежність та Свобода. Віримо, що наше кіно вкотре нагадає, що війна постукала в мирні українські будинки ще 8 років тому й увесь цей час українські воїни мужньо боронять нашу землю – так само як і наш Снайпер”.

    Артем Денисов, продюсер стрічки

    Співавтором сценарію виступив Мар’ян Бушан, який пройшов теоретичний курс зі снайпінгу для занурення в тему, а скрипт-доктором стала гуру світового сценарного мистецтва Лінда Сегер, яка є авторкою ряду бестселерів зі сценарного мистецтва та має у доробку понад 2000 сценарних консультацій.

    Ролі у фільмі виконують Павло Алдошин, Марина Кошкіна, Андрій Мостренко, Роман Семисал, Олег Драч, Роман Ясіновський, Олег Шульга. Режисер – Мар’ян Бушан, автори сценарію – Мар’ян Бушан та Микола Воронін, оператор – Костянтин Пономарьов, продюсер – Артем Денисов.

    Стрічку створено кінокомпанією UM Group за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Кінотеатральну дистрибуцію фільму проводять FILM.UA Distribution та Кіноманія.

    “Снайпер. Білий Ворон” вже має обмежений прокат у країнах Балтії – Латвії, Литві, Естонії – та в США. Визнані міжнародні видання схвально відгукнулися про фільм: Los Angeles Times наголосив на актуальності та значущості стрічки.

    Як і багато інших фільмів про самотніх стрільців, “Снайпер. Білий ворон” побудований на напруженому протистоянні, яке для нашого героя є лише незначною частиною відновлення справедливості. Настільки мирний початок історії та її розвиток, зосереджений на відданості помсти – це контраст, який важко осягнути. Зрештою, як і імперіалістичну війну.

    Los Angeles Times

    New York Times відзначили майстерність режисера у поєднанні жанрів.

    Бушан використовує різні стилі, виявляючи неочікувану схильність до динамічної дії попри більш стримані перші півгодини фільму. Він порадує кожного, хто шукає насичений воєнний екшн, проте режисер не дає стрілянині розпочатися, поки кожен не зрозуміє, що лежить на терезах.

    New York Times

    Українські глядачі побачать історію про українського снайпера із 24 серпня 2022 року, в усіх діючих кінотеатрах країни.

  • Народжені Україною. Володимир Хавкін

    Народжені Україною. Володимир Хавкін

    Російська влада багато років просувала у світ наратив про велич їхньої культури та історії. Та насправді ж усі здобутки, якими так пишається росія, були #Вкрадені у представників інших націй, зокрема й українців.

    Новий випуск документального циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group розповідає про життя та наукову діяльність генія мікробіології та винахідника вакцин проти чуми й холери Володимира Хавкіна.

    Російські джерела й досі нарікають Володимира Хавкіна “російським та французьким вченим”, замовчуючи найголовніший факт: Володимир – українець. Він народився, ріс, навчався та розпочинав свою кар’єру в Одесі. Хавкін був відзначений премією Паризької медичної академії, став почесним членом багатьох наукових товариств у Європі. В Індії дослідника назвали “махатма Хавкін” за порятунок місцевого населення від епідемії чуми.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • До Дня Незалежності України на великі екрани виходить воєнний екшн “Снайпер. Білий ворон” режисера Мар’яна Бушана

    До Дня Незалежності України на великі екрани виходить воєнний екшн “Снайпер. Білий ворон” режисера Мар’яна Бушана

    До Дня Незалежності України на великі екрани виходить воєнний екшн “Снайпер. Білий ворон” режисера Мар’яна Бушана. Після повномасштабного вторгнення росії стрічка стане першим фільмом на тему війни, що виходить у національний кінопрокат.

    Створений за підтримки Держкіно фільм режисера Мар’яна Бушана “Снайпер. Білий ворон” – це рефлексія на перебіг російсько-української війни 2014 року, що охопила Луганщину та Донеччину, а в 2022 році розтеклася кривавою раною по всій території Незалежної України.

    Історія Миколи Вороненка заснована на реальних подіях. Це шлях трансформації пацифіста у справжнього снайпера з позивним Ворон, який вступає в запеклу боротьбу за свободу та справедливість, попри власні принципи та упередження. 

    Вихід кінокартини приурочено до Дня Незалежності України.

    Ми першими в Україні наважилися відновити національний прокат і переконані, що “Снайпер. Білий Ворон” виходить як ніколи на часі. Боляче дивитися, що в цю хвилину коїться на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Херсонщині, поблизу Миколаєва, Дніпра, Запоріжжя, що українські міста потерпають від російських ракет. Ми маємо боротися, кожний на своєму фронті. Українська кіноіндустрія не повинна зупинятися та поступатися мейджорам, адже за 8 років боротьби за Незалежність ми досягли блискавичних успіхів, і зараз виходимо до українського глядача з надважливою історією в надважливий для кожного українця день.

    Керівниця напрямку кінотеатральної дистрибуції FILM.UA Group Надія Коротушка

    Зйомки фільму проходили протягом 2020 року, у супроводі воєнного консультанта – інструктора зі снайпінгу – та за підтримки Національної Гвардії України. За пів року до початку зйомок виконавець головної ролі, актор Павло Алдошин, пройшов спеціальну воєнну підготовку: зараз набуті навички допомагають йому захищати Батьківщину в лавах ЗСУ.

    Із 2014 року я був у пошуках воєнної історії про добровольця, який став на захист України у боротьбі з російськими загарбниками (…) і врешті-решт натрапив на історію Миколи Вороніна – еко-поселенця із Горлівки, що на Донеччині, який став снайпером. Спочатку я запропонував Миколі зняти фільм, заснований на його історії: ми багато разів бачилися, він читав сценарій, додавав коментарі, – та згодом я вирішив відмовитися від “фільму-біографії” та зробити жанрове кіно. Так у сценарії поступово з’являлися події, яких не було в реальності, але які могли б існувати в реаліях війни на Донбасі.

    Співавтор сценарію та режисер-постановник фільму Мар’ян Бушан

    Сьогодні ця розповідь крізь призму історії снайпера з позивним Ворон, – історії про воєнне українське безчасся, про роль українських снайперів в російсько-українській війні 2014-2022 років, – є відповіддю на питання “за що ми боремося” та “чому маємо перемогти”.

    Ролі у фільмі виконують Павло Алдошин, Марина Кошкіна, Андрій Мостренко, Роман Семисал, Олег Драч, Роман Ясіновський, Олег Шульга. Режисер – Мар’ян Бушан, автори сценарію – Мар’ян Бушан та Микола Воронін, оператор – Костянтин Пономарьов, продюсер – Артем Денисов. Фільм створено кінокомпанією UM Group за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Кінотеатральну дистрибуцію фільму проводять FILM.UA Distribution та Кіноманія.

    Дивіться “Снайпер. Білий Ворон” із 24 серпня 2022 року в діючих кінотеатрах України.

  • Народжені Україною. Олександр Мурашко

    Народжені Україною. Олександр Мурашко

    Російська влада століттями подавала свою культуру як “величну”. Однак “велика російська культура” була культурою імперії: вона поглинала, абсорбувала й привласнювала здобутки видатних представників багатьох націй, зокрема й українців. Через це тисячі українських діячів культури, мистецтва та науки й досі ідентифікують як росіян.

    Новий випуск документального циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group присвячено діяльності українського живописця Олександра Мурашка, досягнення якого були #Вкрадені російською владою.

    Олександр Мурашко народився в Києві. Все дитинство його виховувала бабуся, яка своїми оповідями про козацтво пробуджувала у майбутнього митця любов до України. Згодом у своїй творчості він часто звертався до українських мотивів. Разом із однодумцями Мурашко заснував Товариство київських художників, а потім став одним із фундаторів Української академії мистецтв у Києві. Ще за життя живописець отримав міжнародне визнання, а його твори були долучені до контексту світового художнього процесу.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Народжені Україною. Ігор Сікорський

    Народжені Україною. Ігор Сікорський

    Тисячі українських діячів культури та науки зазнавали утисків з боку російської влади: їхній роботі перешкоджали, а професійні здобутки були #Вкрадені. Четвертий випуск циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group розповідає про Ігоря Сікорського, творця перших у світі літаків.

    “Батько гелікоптерів” Ігор Сікорський народився у Києві. Розпочав конструювати моделі вже у студентські роки, під час навчання у Київському політехнічному інституті. Ігор був одним із організаторів Повітроплавного гуртка КПІ та активним членом Київського товариства повітроплавання. Під його керівництвом були побудовані багатомоторні літаки “Гранд” та “Ілля Муромець”. Авторство останнього радянська влада активно намагалася приписати іншим вченим.

    Російська влада століттями подавала свою культуру як “величну”. Однак “велика російська культура” була і є культурою імперії й створювалася представниками багатьох націй, зокрема й українцями. Документальний цикл “Народжені Україною” від FILM.UA Group присвячений діячам науки та культури України, яких увесь світ помилково ідентифікує як російських.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.

  • Народжені Україною. Віра Холодна

    Народжені Україною. Віра Холодна

    Український народ тривалий час страждав від насадженого російською владою комплексу меншовартості. Тоді як російський пишався своєю “великою культурою” й замовчував, що значний внесок у неї зробили саме українці.

    У третьому випуску документального циклу “Народжені Україною” від FILM.UA Group йдеться про Віру Холодну, одну з найвідоміших актрис німого кінематографа. Віра – корінна полтавка, проте увесь світ помилково ідентифікує її як російську акторку, бо її здобутки були #Вкрадені.

    Віра Холодна була “королевою екрану” та ідеалом жіночої краси свого часу. Актрисою захоплювалися навіть у Південній Америці та Японії. Їй пропонували зніматися в Німеччині та Франції, але вона обрала Україну та з 1918 року працювала в Одесі.

    Виконавчий продюсер – Тетяна Носенко, продюсери – Юлія Мордас, Олена Малкова, сценаристи – Марія Квітка, Леонора Пащенко, графіка – Євген Санніков.