Державне агентство України з питань кіно

Позначка: Каннський кінофестиваль

  • Готуємо каталог кіноіндустрії для Українського павільйону на Marché du Film – Festival de Cannes

    Готуємо каталог кіноіндустрії для Українського павільйону на Marché du Film – Festival de Cannes

    Спільними зусиллями Держкіно та профільних галузевих асоціацій та кінокомпаній Україна буде представлена національним павільйоном на кіноринку Каннського кінофестивалю Marche du Film. Для роботи павільйону ми готуємо електронні каталоги з інформацією про кіноіндустрію та пропонуємо долучитися до їх наповнення, надати інформацію про ваші проєкти та сервіси.

    Просимо заповнити короткі форми для наповнення каталогу, а також оновити профілі своїх проєктів на сайті DzygaMDB. Саме вони будуть представлені з повною інформацією та вільні для доступу іноземних партнерів.

    Напрямки представлення проєктів:

    – готові проєкти 2020-2022 року: https://forms.gle/fyB8VVDHpAeGPCRX8

    – проєкти в стадії work in progress: https://forms.gle/YiSChDfVwSt2US727

    – проєкти для міжнародної копродукції, що перебувають у стадії девелопмент (із написаним сценарієм): https://forms.gle/vwpFwEHfvJQpM7bb8

    Представлення сервісів рекомендуємо заповнювати окремо для кожного виду діяльності:

    – каталог сервісів: https://tinyurl.com/servicesUA

    Заповнити форми можна до 17:00 21 квітня. Будь ласка, надавайте інформацію виключно англійською мовою.

    Кіноринок Marche du Film ювілейного 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю триватиме з 17 до 25 травня 2022 р.

  • Маємо ще один український фільм у Каннах: стрічку “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до “Двотижневика режисерів”

    Маємо ще один український фільм у Каннах: стрічку “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука відібрано до “Двотижневика режисерів”

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно дебютного фільму “Памфір” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука відбудеться в програмі “Двотижневик режисерів” 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю.

    Стрічка Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” стала одним із 23 ігрових фільмів з усього світу, які відібрали до участі в 54-му “Двотижневику режисерів” – паралельній програмі Каннського міжнародного кінофестивалю, що відбудеться з 18-го по 27-ме травня 2022 року. 

    “Двотижневик режисерів”, що існує з 1969 року, є майданчиком для прем’єр фільмів видатних режисерів, які глибоко вплинули на сучасний кінематограф і зробили значний внесок у еволюцію його мови, зокрема Вернера Херцога, Райнера Вернера Фассбіндера, Джорджа Лукаса, Мартіна Скорсезе, Джима Джармуша, Майкла Ханеке, Спайка Лі, Жан-П’єра і Люка Дарденнів, Софії Копполи, Рубена Остлунда, Ксав’є Долана, Хлої Джао та багатьох інших. Серед учасників програми цього року – фільми режисерів Алекса Гарленда, П’єтро Марчелло, Міа Хансен-Лове, Ніколя Парізер, Аліс Уінокур та інші.

    Прем’єра дебютного фільму українського автора в програмі “Двотижневик режисерів” у компанії з такими видатними митцями є значним досягненням, а також важливою першою сходинкою в прокатному житті фільму у світі. Цей результат став можливий завдяки неймовірній міжнародній команді нашого проєкту та став прикладом успішної ко-продукції.

    Продюсерка стрічки “Памфір” Олександра Костіна

    “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука – це історія про хорошого сім’янина, якому доля дає випробування, де він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Напередодні традиційного карнавалу Маланки, Памфір, після тривалої відсутності, повертається до своєї родини на Західній Україні. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, Памфір змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотніми наслідками.

    Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

    “Памфір” створюється у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі. Виробництво фільму здійснює компанія BOSONFILM спільно з Les Films D’Ici, MADANTS, Quijote та у партнерстві з Mainstream pictures. Продюсери проєкту – Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Лора Бріан, Клаудія Смея, Богна Шевчик, Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко та Жанкарло Насі.

    Нагадаємо, що девелопмент проєкту здійснювався за підтримки Українського Культурного Фонду. Над сценарієм режисер працював в резиденції Каннського міжнародного кінофестивалю Cinéfondation Residence. Також проєкт був розроблений у двох найвпливовіших сценарних майстернях – TorinoFilmLab (Script&Pitch) та Midpoint Intensive.

    У 2019 році “Памфір” став одним із переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку. Стрічка також отримала підтримку Польського Інституту Кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est, одного із найбільш відомих європейських фондів, які фінансують експериментальне кіно – Hubert Bals Fund, французького національного центру кіно – CNC Aide aux cínemas du monde, міжнародного фонду Goteborg Film Fund та Чернівецької обласної державної адміністрації.

    Реліз фільму запланований на 2022 рік.

    Нагадаємо, у секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю відбудеться світова прем’єра ще одного дебютного фільму українського режисера – стрічки Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision), раніше відомої за робочою назвою “Спас”.

  • Голова Громради при Держкіно Станіслав Притула звернувся з фронту із закликом скасувати покази російського кіно

    Голова Громради при Держкіно Станіслав Притула звернувся з фронту із закликом скасувати покази російського кіно

    Голова Громадської ради при Держкіно Станіслав Притула, який зараз захищає Україну в лавах ЗСУ, опублікував на своїй фб-сторінці заклик до кінематографістів і програмних директорів фестивалів та особисто до президента Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра припинити та відмінити покази російських фільмів в рамках будь-яких заходів.

    Dear cinematographers and festival Program Directors, honourable President of the Festival de Cannes Mr. Pierre Lescure.

    I am the Chairman of the Public Council at the Ukrainian State Film Agency, and moviemaker from Kyiv. Together with other cinematographers for 2 months as soldiers we are defending our country from the Russian invasion, instead of making films. Many of our colleagues were killed, some became refugees, some lost their homes.

    Today, I ask you to stop and cancel screenings of Russian films as part of any event. This is not an attempt to start a cultural war, because we know the achievements of Russian writers, musicians and cinematographers in the international cultural context. But it should be a sign to Russian society that something is wrong in their country. The boycotted cultural society must ask its president why Russia has become toxic. Why film screenings are canceled abroad. Why Russian writers do not want to be translated.

    We Ukrainians know the answer. No one is allowed to kill people, destroy homes, rape women. More than 200 children have been killed in Ukraine to date.

    Neither me, no you can stop this war by our own. Only the people of Russia (maybe) are capable to do this, they must come to their senses and stop their bloodthirsty leader.

    Please cancel all screenings of russian movies.

    Help us to stop the war.
    Be brave. Like Ukraine.

    ——————————————-

    Шановні кінематографісти та програмні директори кінофестивалів, шановний Президент Каннського кінофестивалю пане П’єр Лєскюр.

    Я, Станіслав Притула, Голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно, спільно з іншими кінематографістами протягом 2 місяців у якості солдатів захищаємо свою країну від російських окупантів, замість того, щоб створювати фільми. Багато наших колег загинуло, дехто вимушено став біженцем, хтось втратив свої домівки.

    Сьогодні я закликаю Вас припинити та відмінити покази російських фільмів в рамках будь-яких заходів. Це не намагання розв’язати культурну війну, адже ми знаємо досягнення російських письменників, музикантів, кінематографістів у міжнародному культурному контексті. Але це має стати знаком для російського суспільства, що в їхній країні відбувається щось неправильне. Бойкотована інтелігенція повинна запитати свого президента, чому Росія стала токсичною. Чому за кордоном відміняють покази фільмів. чому російських письменників не хочуть перекладати.

    Ми, українці, знаємо відповідь. Тому що нікому не дозволено вбивати людей, знищувати домівки, гвалтувати жінок. На сьогоднішній день в Україні вбито понад 200 дітей.

    Ані я, ані ви самотужки не зможемо зупинити цю віну. На це (можливо) здатен народ, який повинен схаменутися і зупинити свого кровожерливого лідера.

    Будь ласка, зупиніть покази російських фільмів.

    Допоможіть зупинити війну.

    Будьте сміливими. Як Україна.

  • Звернення Голови Держкіно Марини Кудерчук до очільника Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра

    Звернення Голови Держкіно Марини Кудерчук до очільника Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра

    Оскільки, – незважаючи на заклик України до світових кіноспільнот бойкотувати російський кінематограф, – в основну конкурсну програму Каннського кінофестивалю включена робота російського режисера Кіріла Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”,

    А українські режисери та інші кінематографісти в цей час змушені або воювати проти російського нападу, або ховатися в бомбосховищах, або волонтерити в тилу, – хоча, звісно, теж обрали би можливість знімати кіно як Сєрєбрєнніков, та Росія позбавила їх такої розкоші,

    Держкіно знову звертається до Каннського фестивалю із закликом не допускати фільми російського виробництва до участі у фестивалі.

    Зараз, під час активних бойових дій на нашій території, одночасне представлення країни-агресора та України на одному майданчику є неприпустимим та призведе до зміщення фокусу з жахіть війни та боротьби українців за свою ідентичність на привернення уваги до російської пропаганди щодо примирення через культуру.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Повномасштабна війна в Україні триває і сьогодні давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені – неприпустимо.

    —————————————————-

    Шановний пане Лескюр!

    Державне агентство України з питань кіно як центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику у сфері кінематографії, висловлює щиру подяку та глибоку вдячність за підтримку України у цей час та за надану можливість бути представленими у Village International на цьогорічному Каннському міжнародному кінофестивалі.

    Раніше ми звертались до Вас із проханням не допускати до участі у конкурсних та позаконкурсних програмах російські фільми, просили припинити будь-яку співпрацю з російськими кінематографістами.

    У своїй попередній заяві Ви підкреслили, що на цьогорічному Каннському фестивалі не допустите й мінімальної присутності будь-кого, пов’язаного з російським урядом, проте не закриваєте двері для тих, хто захищає свободу слова в Росії, хто протестує проти нападу та вторгнення в Україну.

    Але реальність така, що російська агресія триває і вона не зводиться до особистих амбіцій керівництва цієї країни. Звичайні росіяни скидають бомби на українські міста, розстрілюють евакуйованих, формують літери “Z”, прагнуть захопити наші землі, знищують нашу культуру та заперечують існування українців як окремої нації. 85 відсотків росіян повністю підтримують війну Росії проти України. Достеменно відомо, що у демонстраціях проти російської окупації в Херсоні (з населенням 280 тисяч) беруть участь більше людей, ніж виходить росіян на демонстрації проти війни у мирній Москві (з населенням 12 мільонів) – цей факт дуже красномовно демонструє широкомасштабну підтримку воєнної агресії пересічними росіянами.

    Незважаючи на заклики бойкотувати російський кінематограф, в основну конкурсну програму була включена робота російського режисера Кіріла Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”. Незважаючи на виступи “українського” режисера Сергія Лозниці проти бойкотування російського кіно, його картина “Природна історія знищення” буде представлена в секції “Спеціальні покази”. У той самий час, українські режисери та інші кінематографісти змушені або воювати проти російського нападу, або ховатися в бомбосховищах, або здійснювати волонтерську допомогу у тилу. Наші режисери, звісно, теж обрали би можливість знімати кіно як Сєрєбрєнніков, але Росія позбавила їх такої розкоші.

    Сьогодні давати можливість представникам країни-агресора, яка вторглась в незалежну країну, вбиває ні в чому невинних людей, бути присутніми на міжнародній арені – недопустимо. А гасла “Мы за мир, нет войне” не означають автоматичного засудження російської агресії.

    Каннський фестиваль завжди був про мистецтво, як одну з найвищих форм людської цивілізації. Потурання країні, яка чинить геноцид та нищить культурну спадщину в одній із країн Європи, суперечить будь-якому уявленню про людяність та кожному принципу, який підтримує Каннський фестиваль.

    Повномасштабна війна в Україні триває. Зараз світ єдиний проти дій Росії, які загрожують не лише Україні, а й усій Європі. Ми, українці, звертаємось до Вас із закликом підтримати Україну і просимо Вас не підтримувати російську агресію та не допускати фільми російського виробництва до участі у фестивалі.

    Для України участь у міжнародному кінофестивалі – це один із основних способів представлення через фільми національної та культурної самобутності. Зараз, під час активних бойових дій на нашій території, одночасне представлення країни-агресора та України на одному майданчику є неприпустимим та призведе до зміщення фокусу з жахіть війни та боротьби українців за свою ідентичність на привернення уваги до російської пропаганди щодо примирення через культуру.

    Сподіваємось на Ваше розуміння та підтримку.

    З повагою, Голова Держкіно Марина Кудерчук

    —————————————-

    Dear Mr. Lescure,

    The Ukrainian State Film Agency, as the central executive body that formulates state policy in the field of cinematography, expresses its sincere and deep gratitude for the support of Ukraine at this most difficult of times and for the opportunity to be represented at the Village International at this year’s Cannes International Film Festival.

    Earlier, we kindly asked you not to allow Russian films to participate in the competitive and non-competitive programs and asked you to stop any cooperation with Russian cinematographers.

    In your previous statement, you stressed that you will not allow anyone connected with the Russian government to be present at this year’s Cannes Film Festival, but shall not close the door to those who defend freedom of speech in Russia, and who protest against the attack and invasion of Ukraine.

    But the reality is that Russia’s aggression continues and it is not limited to the personal ambitions of the country’s leadership. Ordinary Russians are responsible for dropping bombs on Ukrainian cities, shooting at peaceful civilians, forming “Z” letters, seeking to seize our lands, destroying our culture, and denying the existence of Ukrainians as a separate nation. Eighty-five percent of Russians fully support Russia’s war against Ukraine. The fact that there are more Ukrainians demonstrating in Russian-occupied Kherson (population 280 thousand) and in danger of being shot than there are Russians demonstrating against the war in peaceful Moscow (population 12 million) speaks volumes about the support of average Russians for the war.

    Despite calls to boycott Russian cinema, the main competition program includes the work of Russian director Kirill Serebrennikov’s Tchaikovsky’s Wife. Despite the position of “Ukrainian” director Serhiy Loznytsia against the boycott of Russian cinema, his film Natural History of Destruction will be presented in the Special Screenings section. At the same time, Ukrainian directors and their staff are either helping the war effort, hiding in bomb shelters or fighting against the Russian invasion. Our directors, would surely rather be making films, like Mr. Serebrennikov, but Russia has taken this luxury away from them.

    Today, it is inadmissible to allow representatives of an aggressor country that has invaded an independent country and kills innocent people to participate in the international arena. And the slogan “We are for peace, there is no war” does not mean an automatic condemnation of Russian aggression.

    The Cannes Film Festival has always been about art as one of the highest forms of human civilization. Indulging in a country that commits genocide and destroys cultural heritage in one of the countries of Europe contradicts any notion of humanity and any principle supported by the Cannes Film Festival.

    The full-scale brutal war in Ukraine continues. The world is united against Russia’s actions, which threaten not only Ukraine but the whole of Europe. We, Ukrainians, appeal to you to support Ukraine and ask you not to support Russian aggression and not to allow Russian-made films to participate in the festival.

    For Ukraine, participation in international film festivals is one of the most important ways to present our national and cultural identity through films. Now, faced with active hostilities on our territory, the simultaneous representation of Russia – the aggressor country – and Ukraine on one platform, is unacceptable and will shift the focus from the horrors of war and the struggle of Ukrainians for their identity to Russian propaganda about cultural reconciliation. We look forward to your understanding of our position and support for our views.

    Sincerely, Head of Ukrainian State Film Agency Marina Kuderchuk.

  • Повнометражну дебютну стрічку Максима Наконечного “Бачення метелика” (“Спас”) відібрано до конкурсу 75-го Каннського кінофестивалю

    Повнометражну дебютну стрічку Максима Наконечного “Бачення метелика” (“Спас”) відібрано до конкурсу 75-го Каннського кінофестивалю

    Світова прем’єра створеного за підтримки Держкіно фільму Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision), раніше відомого за робочою назвою “Спас”, відбудеться в секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю.

    Фокус цієї категорії – фільми, які, на думку програмного відділу фестивалю, будуть мати сильний вплив на розвиток кіномистецтва, а також виділяються оригінальною ідеєю та естетикою.

    Повнометражний дебют Максима Наконечного – це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.

    Режисер та сценарист – Максим Наконечний (продюсер стрічки “Цей дощ ніколи не скінчиться”, режисер фільмів “Невидима”, “Новий рік у сімейному колі”), співсценаристка – Ірина Цілик (режисерка фільму “Земля блакитна, ніби апельсин”).

    Продюсерки – Ліза Сміт (режисерка стрічки “Школа № 3”), Дар’я Бассель (продюсерка фільму “Тато – мамин брат” та “Назовні”). Міжнародні ко-продюсери – Аніта Юка, Даґмар Седлачкова, Маріо Адамсон, Серхіо С. Аяла.

    Операторка-постановниця – Христина Лізогуб (операторка стрічки “Школа № 3”), монтаж – Івор Івезічь та Аліна Горлова (режисерка “Цей дощ ніколи не скінчиться”). Звукорежисер – Василь Явтушенко, композитор – Джян Бабан.

    Головні ролі зіграли актори театру та кіно Ріта Бурковська (кінодебют відбувся у фільмі Мантаса Кведаравічюса “Парфенон”) та Любомир Валівоць (актор Київського академічного театру юного глядача на Липках). Серед акторського складу є відома драматургиня та режисерка Наталка Ворожбит та актор і волонтер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори: реальні лікарі, військові, у тому числі колишні полонені.

    Знімаючи цей фільм, я плекав надію, що він здебільшого буде про минуле й про наслідки війни, з якими ми як суспільство мали би впоратися. Але це виявився фільм про наше теперішнє й майбутнє, про передчуття великої війни та місце, яке свідомо займає в ній кожна людина. Участь у фестивалі в Каннах була та є мрією для кожного/–ї з кінематографістів/–ок, але в цей момент я, чесно кажучи, мало відчуваю радості з цього приводу, адже безліч моїх співгромадян і співгромадянок зараз проходять через жахи, зображені в нашій роботі. Але я усвідомлюю, що Каннський міжнародний фестиваль – це найкращий майданчик для того, аби саме українські голоси були почуті, й світ нарешті почав правильно розставляти акценти, бачити зв‘язки російської культури й російської агресії, і розглядати українсько–російські стосунки крізь колоніальну оптику. Ми з командою фільму сповнені рішучості зробити для цього все можливе.

    Режисер стрічки Максим Наконечний

    Країни виробництва фільму – Україна (TABOR), Чехія (MasterFilm), Хорватія (4Film), Швеція (Sisyfos Film Production). Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури та інформаційної політики України, Eurimages, Чеського кінофонду, Хорватського аудіовізуального центру, Шведського кіноінституту, Українського культурного фонду.

    75-й Каннський кінофестиваль буде проходити з 17 до 28 травня 2022 року.

    Фото: Anastasia Vlasova

  • Лист Голови Держкіно Марини Кудерчук Президенту Каннського кінофестивалю П’єру Лескюру

    Лист Голови Держкіно Марини Кудерчук Президенту Каннського кінофестивалю П’єру Лескюру

    Лист Голови Держкіно Марини Кудерчук Президенту Каннського кінофестивалю / Festival de Cannes П’єру Лескюру.

    ——————————————————–

    (…) Ми дуже вдячні за ваші зусилля з підтримки українських творців у такі жахливі часи. Проте люди в Україні вимагають конкретних дій, щоб зупинити агресію Росії та врятувати своє життя. Тому необхідні жорсткі економічні санкції та повна міжнародна ізоляція Росії.

    Як центральний орган виконавчої влади у сфері кінематографії в Україні, ми закликаємо вас заборонити на своїх ресурсах весь контент, створений в Росії або спільно з Росією. Нині винятки неможливі.

    (…) У своїй попередній заяві ви підкреслили, що Каннський фестиваль не закриє двері для тих, хто захищає свободу слова в Росії, хто протестує проти нападу та вторгнення в Україну. Проте Російська Федерація беззастережно страждає від тоталітарного режиму, де не існує самого поняття свободи.

    Враховуючи триваючі воєнні злочини, звірства проти мирного населення та геноцид українського народу, вчинені Росією, недостатньо не вітати офіційні російські делегації чи не визнавати присутності будь-кого, пов’язаного з російським урядом.

    Просимо вас не допускати до участі у фестивальних конкурсних та позаконкурсних програмах російські фільми чи фільми спільного виробництва з Росією. Просимо припинити будь-яку співпрацю з російськими кінематографістами.

    Ваша підтримка в цьому питанні значною мірою сприяла б прориву російської пропаганди, що розпалила цю війну.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

  • #UkraineIsYourDestination: Україна на 74-му Каннському міжнародному кінофестивалі

    #UkraineIsYourDestination: Україна на 74-му Каннському міжнародному кінофестивалі

    6-17 липня 2021 року пройшла одна із найгучніших подій світового кіножиття – 74-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Із карантинними обмеженнями, проте наживо, Французька Рив’єра вкотре зібрала кінозірок та головних гравців медіабізнесу світу на червоних доріжках довгоочікуваних прем’єр.

    На Каннському кінофестивалі Україна була представлена Українським національним павільйоном на міжнародному кіноринку Marché du Film, що традиційно був організований за підтримки Державного агентства України з питань кіно, та світовими прем’єрами двох фільмів: стрічки Елі Ґраппа “Ольга” (2021) у конкурсній програмі “Тиждень критики”, і документального фільму Сергія Лозниці – “Бабин яр. Контекст” (2021) у програмі  “Спеціальних показів”.

    Обидві стрічки отримали нагороди Каннського кінофестивалю: знятий в Україні за участі кінокомпанії Pronto Film фільм “Ольга” (Швейцарія, Франція, Україна, 2021) отримав нагороду за найкращий сценарій 60-го ювілейного Каннського Тижня критики, а стрічку “Бабин яр. Контекст” було нагороджено спеціальним призом журі премії “Золоте око”.

    Фото з фб-сторінки Babyn Yar Holocaust Memorial Center

    Фото зі сторінки La Semaine de la Critique

    Крім того, представлений на кіноринку Каннського фестивалю проєкт Філіпа Сотниченка “Ля Палісіада”, що створюється за підтримки Держкіно, став однією із трьох стрічок, що отримали підтримку новоствореного Гетеборзького кінофонду (Goteborg Film Fund). А в рамках Co-Production Day від Marché du Film мав успішні презентації повнометражний дебютний проєкт Жанни Озірної “Нижній горизонт”: цьогоріч Marché du Film IFFR Pro у співпраці з кіноринком CineMart International Film Festival Rotterdam – IFFR для One-to-one зустрічей відібрав всього 6 європейських продюсерів, серед яких була й продюсерка фільму “Нижній горизонт” Ірина Ковальчук.

    В Українському національному павільйоні на кіноринку Marché du Film, що працював паралельно з фестивальною програмою, делегація від України презентувала міжнародній спільноті можливості країни для співпраці в аудіовізуальній індустрії. В межах роботи павільйону пройшли зустрічі українських продюсерів із іноземними кіновиробниками, представниками фондів та кінокомісій, дистрибуторами усього світу.

    10 липня в офіційній програмі Павільйону відбулась презентація “2021 Incentives and Locations: Discover Ukraine”. Захід провели керівник команди Українського національного павільйону, член Наглядової ради та арт-директор МКФ “Молодість” Андрій Халпахчі та представниця Української кіноасоціації, менеджерка міжнародних проєктів MRM Алла Преловська. Вони розповіли іноземним колегам про конкурентні переваги нашої країни в аудіовізуальній індустрії, виробничі потужності, професійні кадри та унікальні локації для зйомок в Україні. Гості дізналися про особливості державної підтримки та як наразі працює система кешрібейтів. Крім того, було представлено новий онлайн-проєкт Української кіноасоціації https://locations.com.ua – маркетплейс локацій для зйомок в Україні із нормативно-правовою базою, важливою для міжнародної співпраці у сфері виробництва контенту, та інформацією про кіноінституції, фестивалі та головних гравців індустрії.

    12 липня в Українському павільйоні відбулася презентація “Української асоціації жінок в кіноіндустрії” (UFFI). Спікерками виступили засновниця організації Лариса Гутаревич, співзасновниця Ксенія Бугрімова, режисерки Жанна Озірна та Світлана Ліщинська. В межах презентації говорили про статус жінок в кіноіндустрії, рівні гендерні права та можливості, солідарність жіночої професійної спільноти.

    Офіційний прийом України пройшов 8 липня за підтримки Посольства України у Франції та сприяння Надзвичайного і Повноважного Посла України у Франції Вадима Омельченка. Майже 90 гостей – представників кіносфери з усього світу завітало на вечерю, що пройшла у форматі круглого столу, де всі мали змогу поспілкуватися у неформальній атмосфері.

    Цього року, в умовах нової ковід-реальності, присутність України в Каннах була надзвичайно важливою і ми вдячні за підтримку та об’єднання зусиль українській професійній кіноспільноті, вдячні за всебічне сприяння та допомогу Міністерству закордонних справ України та Дмитру Кулебі особисто, Посольствам України у Франції, Німеччині та Австрії та багатьом іншим установам та людям, спільно з якими ми змогли цього року успішно представити національну кіноіндустрію України на 74-му Каннському кінофестивалі. І безперечно, вдячні українським кіномитцям та професіоналам кіносфери, які з року в рік представляють українське кіно на найбільш авторитетних майданчиках світу, отримують нагороди та світове визнання і впевнено утверджують статус України як перспективної кінодержави.

    Голова Держкіно Марина Кудерчук

    Цьогоріч, для організації Українського національного павільйону на кіноринку 74-го Каннського кінофестивалю, об’єднали зусилля представники держави та кіноринку: Державне агентство України з питань кіно, Київський міжнародний кінофестиваль “Молодість”, Українська Кіноасоціація, Асоціація кіноіндустрії України, Українська Кіноакадемія, Одеський міжнародний кінофестиваль, FILM.UA Group, INSIGHTMEDIA Group, компанії “Кіноквартал” та F Films. Дизайн українського павільйону розробила та втілила студія BelkaStrelka.

  • Стрічка Елі Граппа “Ольга” отримала Приз за найкращий сценарій ювілейного 60-го Каннського тижня критики

    Стрічка Елі Граппа “Ольга” отримала Приз за найкращий сценарій ювілейного 60-го Каннського тижня критики

    Стрічка Елі Граппа “Ольга” отримала Prix SACD for the best script at 60th Semaine de la Critique – Cannes – приз за найкращий сценарій ювілейного 60-го Каннського тижня критики! Вітаємо команду фільму із перемогою!

    “Тиждень критики” – одна з найавторитетніших конкурсних програм Каннського кінофестивалю. Саме з “Тижня критики” в 2014 році розпочався тріумф стрічки Мирослава Слабошпицького “Плем’я” – фільм отримав Гран-прі секції та високі оцінки критиків.

    На ювілейному 60-му Каннському тижні критики, що з 7 до 15 липня триває в рамках 74-го Каннського кінофестивалю, відбулась світова прем’єра стрічки “Ольга”, створеної у співвиробництві Швейцарії, Франції та України.

    У фільмі Елі Граппа йдеться про українську гімнастку, що має зробити складний життєвий вибір, доки в її країні відбувається Євромайдан. Стрічку знято в Україні за участі кінокомпанії PRONTO FILM, продюсери – Максим Асадчий (Maxim Asadchiy), Сашко Чубко (Sashko Chubko). На прем’єрі була присутня головна акторка фільму, – гімнастка з Луганська, вихованка Олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного Анастасія Будяшкіна.

    Ми працювали над цим проєктом з нашими швейцарськими та французькими партнерами з 2017 року і щасливі, що результат виправдав вкладені зусилля. На Каннському кінофестивалі пролунав гімн України, глядачі плакали на кадрах з Революції гідності і приходили в Український павільйон дякувати за фільм. Ми сподіваємося на всебічну державну підтримку прокату: ми розраховуємо на широкий реліз, адже це не лише яскравий фільм до річниці подій на Майдані, а й захоплююча спортивна драма, що тримає глядача у напрузі з першої до останньої хвилини.

    Продюсер фільму «Ольга» Максим Асадчий

    В Україні фільм “Ольга” вийде у широкий кінотеатральний прокат у лютому 2022 року.

  • На кіноринку в Каннах відбулась презентація “Української асоціації жінок в кіноіндустрії”

    На кіноринку в Каннах відбулась презентація “Української асоціації жінок в кіноіндустрії”

    В Українському національному павільйоні на кіноринку Каннського кінофестивалю відбулася презентація “Української асоціації жінок в кіноіндустрії” (UFFI). Спікерами виступили засновниця організації Лариса Гутаревич, співзасновниця Ксенія Бугрімова, кінорежисерки Жанна Озірна та Світлана Ліщинська.

    Серед відвідувачів заходу були режисерки та продюсерки з України, Франції, Румунії, Індії та інших країн світу та представниці європейської жіночої мережі – EWA (European Women Audiovisual Network).

    Говорили про статус жінок в кіноіндустрії, статистику, необхідність розбудови демократичної моделі суспільства з рівними гендерними правами та можливостями та обговорювали шляхи розвитку спільноти жінок в кіноіндустрії. “Українська асоціація жінок в кіноіндустрії” (UFFI) публічно презентувала меседжі своєї спільноти та запросила всіх охочих жінок долучатися до її ком’юніті, щоб створити дружне, прогресивне та потужне середовище для розвитку жінок в кіноіндустрії.

  • У Каннах відбулася презентація Discover Ukraine та покази українських фільмів

    У Каннах відбулася презентація Discover Ukraine та покази українських фільмів

    На кіноринку Каннського кінофестивалю Marché du Film відбулася презентація “2021 Incentives and Locations: Discover Ukraine”, на якій представили конкурентні переваги та виробничі потужності української кіногалузі. А у програмах “Спеціальний показ” (Séance Speciale) та “Тиждень кінокритики” (La Semaine de la Critique) пройшли прем’єрні покази фільмів, що цього року представляють Україну на 74-му Каннському кінофестивалі: документального фільму Сергія Лозниці “Бабин яр. Контекст” та стрічки Елі Граппа “Ольга” про українську гімнастку.  

    Презентацію української кіногалузі “2021 Incentives and Locations: Discover Ukraine” відкрив художній керівник КМКФ “Молодість” і керівник команди Українського національного павільйону Андрій Халпахчі, який нагадав про сильні традиції українського кінематографа та досягнення України у сфері кіно за останній час. Продовжила захід Алла Преловська з “Української кіноасоціації”, яка розповіла іноземним гостям про можливості державної підтримки і систему кешрібейтів, що покликана сприяти залученню великих проєктів до України, та загальний потенціал кіновиробництва в Україні.

    Продюсерам та режисерам з різних країн, фестивальним відбірникам та міжнародним консультантам, що підбирають для фільмів країни з найкращими умовами для зйомок, був представлений також новий ресурс Locations in Ukraine – зручний стандартизований онлайн-каталог з інформацією про локації для знімання, переваги та особливості зйомок в Україні. Портал містить нормативно-правові документи, важливі для міжнародної співпраці у сфері виробництва контенту, та матеріали про кіноінституції, фестивалі та головних учасників української кіноіндустрії.

    Фото: Festival de Cannes

    На кінофестивалі у Каннах відбулися також світові прем’єри двох фільмів, що цього року представляють Україну. У головному фестивальному палаці відбувся прем’єрний показ документального фільму Сергія Лозниці “Бабин яр. Контекст”, що включений до офіційної програми 74-го Каннського фестивалю у програмі “Спеціальних показів”. Фільм та його команду представив особисто генеральний директор Каннського міжнародного кінофестивалю Тьєррі Фремо.

    Фільм демонструє відреставровані кадри з українських, російських і німецьких архівів: перші місяці війни, спалені села та військовополонені, вибухи на Хрещатику та покази свідків трагічних подій у Бабиному яру.

    Фільм Елі Грапа “Ольга” про українську гімнастку, що має зробити складний життєвий вибір, доки в її країні відбувається Євромайдан, було показано у програмі “Тижня кінокритики”. Створену у співвиробництві Швейцарії, Франції та України стрічку знято в Україні за участі кінокомпанії Pronto Film.

    На прем’єрі була присутня головна акторка фільму, – гімнастка з Луганська, вихованка Олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного Анастасія Будяшкіна. Глядачі зустріли стрічку оваціями, а преса – позитивними рецензіями.