Позначка: Марина Кудерчук

Україна долучається до European Film Agency Directors association (EFAD)

Про це стало відомо під час щорічного виїзного пленарного засідання EFAD в межах Каннського кінофестивалю, приєднатися до якого організатори події запросили представниць України – Голову Держкіно Марину Кудерчук і виконавчу директорку Української кіноасоціації Вікторію Ярмощук, які розповіли про поточний стан української індустрії та можливості співпраці з нашою країною навіть за умов війни.

Представники EFAD запевнили Україну у своїй всебічній підтримці та оголосили ініціативи, що їх асоціація та її члени вже запровадили задля цієї мети.

Зокрема, EFAD, а також Національний центр кінематографії та анімації Франції (CNC), німецькі кінофонди (включно з національним фондом FFA), Нідерландський кінофонд (Netherlands Film Fund) і Кінофонд Люксембургу (Film Fund Luxembourg) зробили пожертви Міжнародній коаліції кінематографістів у зоні ризику (International Coalition for Filmmakers at Risk). Коаліцією створено спеціальний “Надзвичайний фонд для режисерів”, котрий допомагає кінематографістам, які перебувають у безпосередній небезпеці через війну в Україні.

Крім того, EFAD та Film Fund Luxembourg зроблять внесок до платформи Filmmakers for Ukraine, яка допомагає українським кінематографістам знайти профільну роботу за кордоном.

На засіданні йшлося також про різнобічні ініціативи на підтримку українських кінопрофесіоналів із боку Польського кіноінституту (Polish Film Institute), Естонського кіноінституту (Estonian Film Institute) та Естонської кінематографічної спілки (Estonian Cinema Union), Литовського кіноцентру (Lithuanian Film Centre), благодійної британської організації в сфері кіно BFI, Міністерства культури Італії.

Засудивши вторгнення в Україну та висловивши свою солідарність з нашим народом, асоціація EFAD, а також її члени зробили конкретні кроки для надання підтримки українським кінопрофесіоналам як в Україні, так і в державах, де ті знайшли притулок. Ми надзвичайно цінуємо цю підтримку. Й дуже вдячні за отримане Агентством запрошення вступити в асоціацію EFAD із звільненням від сплати членських внесків на найближчі два роки, яким неодмінно скористаємося заради подальшого посилення співпраці між українською та європейською кіноіндустріями.

Голова Держкіно Марина Кудерчук

European Film Agency Directors association (EFAD) – це європейська асоціація, що об’єднує 35 національних кіно- та аудіовізуальних агентств, з базoю в Брюсселі. Членство в EFAD охоплює країни Європейського Союзу, а також Ісландію, Норвегію, Республіку Північна Македонія, Чорногорію, Сербію, Швейцарію та Великобританію.

Фото – з твіттер-сторінки директора Австрійського кіноінституту Роланда Тайхманна (Roland Teichmann).

23 Травня, 2022
У Каннах підписано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції

22 травня на Каннському кіноринку в Італійському павільйоні у Hotel Majestic відбулось підписання Меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding) між Державним агентством України з питань кіно та Фільмкомісією Риму (Roma Lazio Film Commission). Ініціатива покликана поглибити та розвинути співпрацю між Україною та Італією в галузі кіновиробництва та дистрибуції.

З українського боку документ підписала Голова Держкіно Марина Кудерчук, з італійського – президент Roma Lazio Film Commission Лучано Совена. Також участь у заході “Рим–Київ: відкриваючи можливості”, в межах якого був підписаний Меморандум, взяли генеральна директорка Roma Lazio Film Commission Крістіна Пріароне та виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.

Підписаний нами Меморандум – це win-win ініціатива зі спільної роботи, що має на меті заохочувати співпрацю режисерів, продюсерів і професіоналів України та Італії й підтримувати розвиток спільних проєктів, висококласних кіно- та телефільмів, які мають міжнародний потенціал.

Голова Держкіно Марина Кудерчук

Меморандум передбачає сприяння укладанню угод про спільне аудіовізуальне виробництво, промоцію ініціатив, спрямованих на розвиток і дистрибуцію спільних проєктів, підтримку молодих кінопрофесіоналів обох країн (зокрема, шляхом професійного та освітнього обміну) та інші заходи зі створення та просування спільних кіно- та телепроєктів, які гідно представлятимуть Україну й Італію в світі.

Меморандум про взаєморозуміння є чинним один рік, після чого автоматично поновлюється.

Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходить із 17 до 28 травня 2022 року. На кіноринку кіноринку Marché du Film працює Український національний павільйон.

22 Травня, 2022
У Болгарії вже вдруге пройшли покази Всесвітнього благодійного кіномарафону на підтримку України

4 дні поспіль, із 16 до 19 травня, в столиці Болгарії – Софії, в межах благодійного кіномарафону CinemAid Ukraine Charity Film Marathon, у Будинку культури “Ісъкр” глядачі переглянули 9 українських кінострічок.

У Софії показали:

– ліричну комедію “Мої думки тихі” режисера Антоніо Лукіча;

– музичну комедію “Шляхетні волоцюги” режисера Олександра Березаня;

– історичну драму “Толока” режисера Михайла Іллєнка;

– короткометражні фільми проєкту “Дивись українське!”, та проєкту “Все починається в Києві”: “Анна” Олеся Саніна, “Травень” Віктора Придувалова, “Клоун” Олександра Кирієнка, “Звичайний ранок” Кадіма Тарасова, “Урок” Михайла Іллєнка та “На краю” Олександра Ітигілова.

Заходи відкривали Ірина Козік, перший секретар Посольства України в Болгарії, та Дімітр Стоянов, керівник Будинку культури “Искър”. Із відеозверненнями до глядачів кіномарафону виступили Голова Держкіно Марина Кудерчук та відома акторка, виконавиця головної ролі в стрічці “Мої думки тихі” Ірма Вітовська-Ванца.

Всі зібрані під час показів благодійні внески спрямовуються на технічну підтримку кіноекспедиції з фільмування життя й боротьби українців за свободу під час війни від відомої кіноспільноти “Жовтий Автобус”.

Захід пройшов під патронатом Посольство України в Болгарії за підтримки мерії міста Софія, будинку культури “Іскър” та Спілки українських організацій “Мати Україна”. Співорганізаторами з української сторони виступили КП “Київкінофільм” та Асоціація “Дивись українське!”.

CinemAid Ukraine Charity Film Marathon – серія показів українського кіно за кордоном на підтримку України. Всесвітній благодійний кіномарафон ініційований Державним агентством України з питань кіно спільно з Українською кіноакадемією, Асоціацією “Дивись українське!”, Українською Кіноасоціацією, ГО “УкрКіноФест”, ГО “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”, ГО “Нарешті”, КП “Київкінофільм”, БО БФ “Двері”, ГО “Центр розвитку креативних індустрій”.

21 Травня, 2022
Організаторам Каннського кінофестивалю

Вчора й сьогодні на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes у Каннах Україна представила перший блок важливих презентацій та подій. Ми сказали про те, що готові – навіть під час війни – працювати над створенням кіно, що готові підтвердити потенціал української кіноіндустрії та надзвичайно вдячні світу за підтримку.

Але ми не готові до того, що нас не чують у нашій вимозі не ставити на один щабель біль України та “не винну російську культуру”.

Шановні П’єре Лескюр та Тьєрі Фремо. Ви залишили фільм російського режисера у конкурсі Канн. Ви дали йому аудиторію і увагу. І він використав надані йому можливості.

На пресконференції в Каннах Сєрєбрєнніков не лише закликав міжнародне співтовариство зняти санкції з близького до путіна олігарха Романа Абрамовича, оскільки він фінансує хороше російське кіно, але й сказав, що дуже важливо допомогти не тільки біженцям з України, а й сім’ям тих росіян, кого відправили воювати, і митці мають допомогти цим людям.

Після того, як світ побачив жахи, вчинені російською армією, платформу Каннського кінофестивалю використано, щоб попросити допомоги сім’ям російських солдатів, які катують та вбивають українців, ґвалтують українських дітей, мародерствують, спалюють українські міста і просто зараз здійснюють геноцид проти українців як нації.

З майданчика Каннського фестивалю звучить, що Владислав Сурков – простий держслужбовець, що “російська культура не винна і що вона завжди пропагувала цінність людського життя”. І все це є підтриманою Вами, шановні організатори Каннського фестивалю, спробою Сєрєбрєннікова виправдати і себе, і владу, яка дає йому гроші і дозволяє спокійно жити і працювати. А нас – українців – вбивати.

Ми щиро вдячні Вам за реакцію на наш заклик та заборону присутності офіційної російської делегації на цьогорічному ювілейному 75-му Каннському кінофестивалю. Також висловлюємо свою вдячність за можливість українській делегації бути у Каннах.

Запрошуємо Вас відвідати Україну. Зараз, у розпал боротьби російської культури за цінність життя.

—————————————————————————————————————

Président du Festival de Cannes Mr Pierre Lescure
Délégué général du Festival de Cannes Mr Thierry Frémaux

Cher Monsieur Lescure, Cher Monsieur Frémaux,

En mai 2014, la Russie a lancé une agression armée dans l’est de l’Ukraine, suivie d’une occupation temporaire de certains territoires dans le Donbass. Deux mois plus tôt, la Russie avait temporairement occupé la République autonome de Crimée et la ville de Sébastopol de l’Ukraine. Pendant huit ans, la société ukrainienne a tenté de saisir cette nouvelle réalité, mais en février 2022 la Russie a lancé une guerre à grande échelle contre l’Ukraine.

Après les évènements du février dernier l’Agence d’État ukrainienne pour le cinéma a immédiatement lancé appel à tous les festivals internationaux à ne pas autoriser la participation de films russes ou films coproduits avec la Russie.

Pourtant malgré les appels au boycott du cinéma russe, y compris à la direction du Festival de Cannes, le film “La Femme de Tchaïkovski” du réalisateur russe Kirill Serebrennikov, qui se considère comme un dissident et politiquement réprimé, a été retenu dans la liste des films en compétition du Festival.

Ainsi, lors d’une conférence de presse à Cannes, Kirill Serebrennikov a non seulement appelé la communauté internationale à lever les sanctions contre l’oligarque russe Roman Abramovitch, proche de Vladimir Poutine, parce que celui-ci finance le cinéma russe de qualité, mais il a également déclaré qu’il était important d’aider non seulement des personnes déplacées d’Ukraine, mais aussi les familles des russes qui ont été envoyés au combat, et que les créateurs devaient aider ces personnes.

En d’autres termes, même après que les horreurs commises par l’armée russe ont été portées à la connaissance du monde entier, ce soi-disant dissident russe utilise une plateforme telle que le Festival de Cannes pour demander de l’aide pour les familles des soldats russes qui torturent et tuent des ukrainiens, violent des enfants ukrainiens, pillent, brûlent des villes ukrainiennes et commettent un génocide contre les ukrainiens en tant que nation en ce moment même.

Nous ne pouvons pas ne pas mentionner les conversations des proches des soldats russes que nous entendons quotidiennement dans les interceptions effectuées par le Service de sécurité de l’Ukraine. Les conversations dans lesquelles ces proches appellent ouvertement au meurtre et au viol des femmes et des enfants ukrainiens, alors que les militaires russes racontent les meurtres qu’ils ont commis. Et il n’y a aucun regret dans ces mots. Pourtant Kirill Serebrennikov appelle le monde à les aider.

En outre, Kirill Serebrennikov est ami avec Vladislav Sourkov, ancien bras droit de Vladimir Poutine. Monsieur Sourkov est l’un des plus importants représentants de la guerre hybride menée par la Russie contre l’Ukraine. Tout de même, monsieur Serebrennikov estime que “monsieur Sourkov n’est pas un oligarque, que c’est un fonctionnaire, et il n’y a rien de toxique dans le fait que jusqu’à un certain temps l’État [russe] était la seule source de financement de la culture”. L’argent ne sent pas, n’est-ce pas?

Des extraits de la conférence de presse de Kirill Serebrennikov montrent très précisément et clairement l’objectif de sa remise en liberté et de son arrivée à Cannes.

Ce que Serebrennikov a dit devant les journalistes est un manque de sincérité et une tentative de se justifier et de justifier les autorités qui lui paient de l’argent et lui permettent de vivre et de travailler tranquillement. Nous savons tous comment les films de propagande sur la guerre ont été réalisés et popularisés pendant des années en Russie. Certes, ils n’ont pas été créés par Serebrennikov, mais ils font partie de la “culture russe innocente” dont il parle.

Comment la Russie, le pays qui a envahi l’Ukraine et a tué des civils à Boutcha, Irpine, Marioupil et continue de le faire dans de nombreuses autres villes ukrainiennes, qui a occupé les territoires des régions de Kherson, Zaporizhzhia, Donetsk et Luhansk, faisant des citoyens ukrainiens vivant dans ces régions ses otages et ceux de son armée, c’est-à-dire de l’armée russe, qui a commis y compris des atrocités à l’aciérie Azovstal, ne permettant pas aux personnes se trouvant dans l’usine de recevoir des soins médicaux de base, aurait-elle pu être présenté au Festival de Cannes ? Un festival de cinéma qui, comme le dit le communiqué de ses organisateurs, condamne “la violence, la répression et l’injustice afin de défendre la paix et la liberté”.

Les militaires russes, recevant l’ordre de violer les civils ukrainiens, n’ont reculé devant rien, violant non seulement des femmes, des filles de tous âges devant leurs familles, des enfants, ils ont même violé des nourrissons devant leurs mères et leurs familles. À ce jour, 659 enfants ont déjà souffert des actions de la Russie en Ukraine.

L’impunité du pays agresseur, qui est la Russie, depuis 2014, a conduit au déclenchement de la grande à grande échelle sur le territoire d’Ukraine en février dernier. Et c’est précisément le cinématographe qui est l’outil de propagande via lequel la Russie dépeint l’infériorité des autres pays, imposant un message de sa grandeur et de la grandeur de son armée à la fois parmi ses propres citoyens et dans le monde entier.

L’affirmation selon laquelle “la culture russe a toujours promu la valeur de la vie humaine” est incroyablement cynique.

Tout ce qui se passe n’est pas seulement le combat de l’Ukraine. Car si l’armée ukrainienne perd, c’est tout le monde démocratique qui perdra. Et si le cinéma ukrainien perd, cela affectera également le cinéma européen et mondial. Notre marché créatif, notre industrie cinématographique a prouvé à plusieurs reprises que nous faisons bien partie de l’Europe. Nous produisons des films de qualité avec des significations profondes, et je pense que personne ne veut perdre cela. Le monde doit comprendre ce qui se passe actuellement: nous ne défendons pas l’Ukraine, mais la démocratie, les principes humanistes de la paix, et cela peut s’incarner dans des choses très concrètes, par exemple la coopération.

Nous vous remercions sincèrement d’avoir répondu à notre appel visant à interdire la présence de la délégation officielle russe à la 75 e édition du Festival de Cannes. Nous exprimons également notre gratitude pour l’occasion donnée à la délégation ukrainienne de participer à la 75 e édition du Festival de Cannes.

Dans le même temps, nous vous invitons à vous rendre en Ukraine afin que vous puissiez voir par vous-même et ressentir les conséquences de l’invasion à grande échelle de l’Ukraine par la Russie.

Sincèrement,
Cheffe de l’Agence d’État ukrainienne pour le cinéma Marina Kuderchuk

———————————————————-

To the President of Cannes Film Festival Pierre Lescure

To the General Delegate Thierry Frémaux

In May 2014, the annexation of Eastern Ukraine began. Two months earlier, Russia occupied the Crimean Peninsula. For eight years Ukrainian society tried to grasp a new reality – the reality of war, but in February 2022, Russia launched a full-scale war against Ukraine.

The Ukrainian State Film Agency immediately appealed to all international festivals not to allow Russian films or films co-produced with Russia to take part in the competition or non-competition programs.

But despite our calls, the main competition program of the Cannes Film Festival includes Tchaikovsky’s wife created by a Russian director Kirill Serebrennikov who considers himself a dissident and politically repressed.

In addition, despite our calls for the inadmissibility of Russian audiovisual content in the Festival during Russia’s war against Ukraine, it was decided not just to include Tchaikovsky’s wife in the main competition program, but to invite Kirill Serebrennikov to Cannes and give him the floor.
At the press conference in Cannes, he not only called on the international community to lift sanctions on Roman Abramovich, an oligarch of the inner Putin’s circle, but also said it is important to help not only Ukrainian refugees but also Russian families of those who were sent to fight against Ukraine. Moreover, creators must help these people.

It means that even after the horrors of the Russian army became known to the world, the so-called Russian dissident uses Cannes Film Festival to ask for help for the families of Russian soldiers who right now are torturing and killing Ukrainians, raping Ukrainian children, looting, burning Ukrainian cities and committing genocide against Ukrainians as a nation.

We must also mention the conversations between Russian soldiers and their relatives, which we can hear listening to phone conversations, intercepted by Ukrainian Security Service. In these conversations ‘ordinary’ Russians openly call for the killing and rape of Ukrainian women and children, and Russian soldiers tell about the murders they committed. And there is no regret in these words, but Kirill Serebrennikov calls on the world to help them.

In addition, Kirill Serebrennikov is friends with Vladislav Surkov, who used to be Putin’s right-hand man. Surkov is one of the brightest representatives of Russia’s hybrid war against Ukraine. Вut Serebrennikov believes that ‘Mr. Surkov is not an oligarch, he is a civil servant, and there is nothing toxic in the fact that the state used to be the only source of funding for culture.’ Money doesn’t smell, does it?

Excerpts from a press conference with Kirill Serebrennikov very accurately and clearly show both the purpose of his release from custody and his arrival in Cannes.

Serebrennikov’s statements to journalists are craftiness and an attempt to justify himself and the government giving him money and allowing him to live and work peacefully. We all know how propaganda films about the war have been made and popularized in Russia for years. Yes, they were not directed by Serebrennikov, but they are part of the ‘innocent Russian culture’ he talks about.

How could the country that invaded Ukraine, killed civilians in Bucha, Irpin, Mariupol, and many other Ukrainian cities, occupied the territories of Kherson, Zaporizhia, Donetsk, and Luhansk regions, made Ukrainian hostages of Russia and the Russian army, committed atrocities in Zaporizhia without allowing people on the plant to receive primary medical care, could still be represented at Cannes film festival, which, according to the organizers, condemns “violence, repression, and injustice to protect peace and freedom”?

After receiving orders to rape Ukrainian civilians, the Russian military respected no limits. Russian soldiers raped not only women, girls, and boys of all ages, but also raped babies in front of their mothers and families. So far, 652 children have been affected by Russia’s actions in Ukraine.

Impunity for the aggressor’s actions since 2014 led to a full-scale war on the territory of Ukraine in February. And it is the cinematography that is a propaganda tool with which Russia portrays the inferiority of other countries, imposing a message about the greatness of Russia and its army both among its citizens and around the world.

It is incredibly cynical of Serebrennikov to say that “Russian culture has always promoted the value of human life”.

This is not just the Ukrainian war. If the Ukrainian army loses, the whole democratic world loses. And if Ukrainian cinema loses, it will also hit European and world cinematography. Our creative market and our film industry have already proven that we are truly part of Europe. We make great films with deep meanings and we don’t think anyone wants to lose that. The world needs to understand what is happening now: we are not defending Ukraine, we are defending democracy, and the humanistic principles of the world, and this can be embodied in very practical things like cooperation.

We are very grateful for responding to our call and banning the official Russian delegation from attending this year’s 75th anniversary Cannes Film Festival. We also express our gratitude for the opportunity given to the Ukrainian delegation to attend the Cannes Film Festival. At the same time, we invite you to visit Ukraine, where you can personally feel and see with your own eyes what Russia has done to our country.

Sincerely,
Marina Kuderchuk, Head of the Ukrainian State Film Agency

Фото на обкладинці: ДСНС України

20 Травня, 2022
Discover Ukraine – before and during the war. У Каннах пройшла презентація можливостей української кіногалузі
Discover Ukraine – before and during the war. Пронизливим відеороликом із таким ключовим меседжем 20 травня було відкрито презентацію Discover Ukraine, присвячену можливостям української індустрії до міжнародної співпраці навіть за умов війни.

Спікерами презентації стали Голова Держкіно Марина Кудерчук, Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв і виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.

До повномасштабної війни українська креативна індустрія демонструвала зростання на понад 4% щороку, генеруючи майже 4% доданої вартості України – цифри, що не поступаються аналогічним показникам великих європейських країн. Креативні сервіси складали 30% від загального експорту українських сервісів, а за даними Global Creativity Report, Україна входила до топ-25 країн, які отримували найбільше нагород в світі. Це доводить, що Україна може продукувати та експортувати креативні ідеї.

Країна мала розвинену кіновиробничу інфраструктуру та потужну індустрію. У першій частині презентації спікерами було перелічено її ключові переваги: кеш-рібейти до 30%, унікальні локації – природні, індустріальні, історичні та сучасні, доступність оренди обладнання для зйомок і потужних студійних комплексів, залучення локальних високопрофесійних знімальних команд, більше 40 постпродакшен-студій, що надають сервіси міжнародній кіноспільноті – від США та Великобританії до Індії та Китаю; база костюмів, реквізиту та декорацій різних історичних епох, плюс – величезний досвід у виробництві фільмів та телесеріалів, включно із залученням всесвітньо знаних акторів та режисерів.

Але ролик Ukraine during the war, створений спільними зусиллями Держкіно, Української кіноасоціації, Асоціації кіноіндустрії України, Закарпатської та Одеської фільмкомісій, показав аудиторії Україну сьогодні: розтрощені росіянами міста, села, дороги…

На сьогодні Держкіно призупинило всі конкурси для кіноіндустрії, але в Україні є фільми з минулих років, що перебувають або в процесі зйомок і постпродакшену, або тільки розпочинають девелопмент. І наша мета – залишатися на міжнародному кіноринку, у фестивальному житті, бути частиною міжнародного кінематографічного ком’юніті, для чого потрібно завершити розпочаті фільми та продовжувати всі процеси. Багато років Держкіно має спеціальний рахунок, який акумулює гроші від прокату українського кіно, донейти та гранти. І оскільки державний бюджет України зараз більшою мірою спрямовано на підтримку армії та постраждалих людей, цей спецфонд – надія кінематографа на продовження роботи. Місія Агентства сьогодні – продовжити створювати фільми, зберегти робочі місця у кіногалузі та повернути в країну кіновиробників, що були вимушені виїхати у пошуку роботи.

Голова Держкіно Марина Кудерчук

Минулого року ми мали близько $20 млн на виробництво, фестивалі та всю українську кінематографічну активність. Цього року на цю активність планувалося майже $70 млн. Але через війну цих грошей немає, тому ми потребуємо допомоги від міжнародних партнерів. 2014-го, коли розпочалася російська агресія, індустрія виробляла один чи два фільми на рік, а позаминулого року, перед пандемією COVID-19, вийшло майже 40 українських стрічок. Останні 3–4 роки Україна була присутня на всіх світових фестивалях класу А, та й сьогодні, попри війну, ми маємо два фільми в конкурсах Каннського кінофестивалю. І ми хочемо, щоб це продовжувалося, тому Рада з підтримки кінематографії разом із Держкіно створили перелік фільмів, що були відзняті, перебувають на різних стадіях та потребують грошей, аби бути завершеними. Також ми намагаємося знайти якомога більше копродукцій по всьому світу, і я сподіваюся, що наступного року завдяки міжнародній підтримці ми також матимемо фільми, щоб презентувати на фестивалях.

Голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв

Наша мета у Каннах – довести, що попри все Ukraine is your destination! І хоча продакшен в Україні сьогодні неможливий через війну, наша індустрія може запропонувати постпродакшен, CG, VFX та інші сервіси, адже за два роки пандемії українські кінематографісти навчилися працювати віддалено та використовувати на практиці всі переваги такої роботи. Наші високотехнологічні компанії активно розробляють послуги, котрі можна надавати міжнародному ринку просто зараз. Більш, ніж будь-коли, ми готові працювати і бачимо потенціал української індустрії.

Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

Задля досягнення цієї мети було створено інтерактивний каталог, до якого увійшло понад 200 відкритих до міжнародного партнерства українських проєктів на різних стадіях виробництва, а також 30 українських компаній, готових надавати сервіси закордонним колегам. Завантажити каталог можна за посиланням https://bit.ly/UAFilms2022

Аби продемонструвати жанрову різноманітність українського кіно, спеціально для презентації був підготовлений шоуріл із 18 проєктів, що перебувають на різних стадіях виробництва чи постпродакшену та за підтримки Держкіно шукають копродукційних партнерів або доступні до придбання. До шоурілу увійшли:

Ігрові стрічки
- “Морок” (реж. Максим Ксьонда): хоррор, що оповідає історію ураження людей давньою паразитуючою формою життя, що позбавляє їх волі.
- “Мирний-21” (реж. Ахтем Сеітаблаєв): воєнна драма про напад росіян і сепаратистів на Луганський прикордонний загін.
- “Легенди Чарівнолісся” (реж. Віктор Андрієнко): дитяче фентезі.
- “Сашенька” (реж. Олександра Жовна): драма 18+ про шокуюче вбивство у СРСР 1970-х.
- “Ля Палісіада” (реж. Філіп Сотниченко): драма у стилі пострадянського нуару.
- “Поема про зорі” (реж. Дмитро Кашуба): драма про давню українську традицію сакральної жіночої пісні.
- “Дім за склом” (реж. Тарас Дронь): трилер про безвісти зниклих під час випускного вечора молодих дівчину та хлопця.
- “Три місяці до зими” (інша назва – “Дисидент”; реж. Станіслав Гуренко, Андрій Алфьоров): драма про дисидентський рух в радянській Україні, натхненна історією життя Василя Жмиха – дисидента, учасника руху опору в СРСР та бійця УПА.
- “Уроки толерантності” (реж. Аркадій Непиталюк): драмеді про українську пару середніх років, що приймає у себе іноземця-гея.
- “Кордон” (реж. Андрій Кавун): воєнна драма за романом Євгена Положія “Іловайськ”, що розповідає історію трьох добровольців, які потрапили в оточення російських військ.
- “Блуд і Кавун” (реж. Олег Волоткевич): поетична короткометражка, в якій у формі притчі змальовується циклічність історії України.
Документальні фільми
- “Хочу додому” (реж. Марія Дергачова) про проблеми безхатніх тварин.
- “Звук Райдуги” (реж. Роман Синчук) про київський театр міміки та жестів “Райдуга”, єдиний в Україні професійний театр, де актори, режисери та всі робітники сцени – люди з порушеннями слуху.
- “І кожна річка” (реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко): фільм на екологічну тему, що має показати всю красу і весь жах річкової системи України.
- “Іван та Марта” (реж. Сергій Буковський): кінорозповідь про драму українського дисидента Івана Дзюби.
- “Бартка” (реж. Володимир Бакум): проєкт, присвячений темі вирубки карпатських лісів.
Також до шоурілу увійшов один анімаційний проєкт – повнометражна 3D-анімація “Азарт” (реж. Олексій Пантелєєв) у стилістиці однойменного неонуарного графічного роману про професійного гравця в азартні ігри.

Окремо на презентації Discover Ukraine було презентовано Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії, прозорість роботи якого гарантується Держкіно. Зібрані кошти будуть використані на завершення фільмів на останніх стадіях виробництва, на запуск 2022 року кількох фільмів у роботу і на розробку нових проєктів. На знак подяки імена жертводавців будуть зазначені у титрах проєктів, що отримають таку підтримку. Долучися можна за посиланням https://usfa.gov.ua/stand-with-ukraine.

Захід відбувся у партнерстві з Американським павільйоном. Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.
20 Травня, 2022
Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї

19 травня на Каннському кіноринку Marché du Film відбулася дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної “роботи” російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. Учасники події, організованої Національним павільйоном України за підтримки Американського павільйону, навели аудиторії вагомі аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.

Модератором події виступив кінопродюсер та засновник кінокомпанії F Films Андрій Фесяк. У вступному слові він згадав про сьогоднішній День вишиванки – символ нашої культури, в орнаментах якої відображено своєрідність кожного регіону. І зауважив, що цей святковий день – як і всі дні від початку російської агресії – є сумним, адже “у той час, поки люди в світі дивляться кіно, в Україні ворог руйнує міста й кінотеатри в них”. Він наголосив на тому, що культура загалом – і кіно зокрема – завжди була ідеологічною зброєю країни-агресора, котру росія роками використовувала задля проштовхування наративів антиукраїнської шовіністичної пропаганди.

Як наочний аргумент цієї тези численним гостям події, – представникам світової та української кіноіндустрії й дипломатичних кіл, журналістам, – було представлено відеоролик із найбільш кричущими фрагментами популярних російських фільмів, які готували глядачів до кривавої війни з нашою державою, заперечували існування України, української мови та культури, зображали українців “нацистами” та ворогами рф.

У продовження розмови Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук згадала про велику роботу, що майже одразу із початком повномасштабної війни почало провадити Держкіно разом із Українською кіноакадемією та всією українською кіноспільнотою, готуючи численні петиції та розсилаючи листи й звернення до світового кінематографічного співтовариства із закликом до бойкоту російського кінематографа.

Марина Кудерчук наголосила, що Держкіно багато разів зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції стосовно неприпустимості участі російського аудіовізуального контенту у кінофестивалі під час війни, розв’язаної росією проти України. І хоча оргкомітет фестивалю зрештою ухвалив рішення про відмову приймати офіційні делегації або представників, пов’язаних із урядом рф, він все одно залишив у конкурсній програмі фільм російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”, аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі.

Безкарність дій агресора з 2014 року призвела до того, що у лютому розпочалася повномасштабна війна на території України. І саме кінематограф є пропагандистським інструментом, яким рф зображає меншовартість інших країн, нав’язуючи меседж про велич росії та її армії як серед своїх громадян, так і по всьому світу. З початку березня ми активно зверталися до міжнародних фестивалів та VOD-платформ із закликом блокувати покази російського кіно, щоб захистити світ від цієї пропаганди. Сьогодні українські кінематографісти мали б займатися своєю справою, але натомість змушені йти до армії, волонтерити, рятувати своїх дітей, захищати домівки, яких дехто з них вже не має… Ми віримо, що переможемо, повернемося до нормального життя, будемо знімати українське кіно та будемо частиною європейської кінематографічної родини. І вдячні за підтримку колегам з усього світу.

Голова Держкіно Марина Кудерчук

Історичний аспект необхідності культурного бойкоту зачепив у своєму виступі артдиректор Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. Він підкреслив необхідність зміщення фокусу з російської культури першою чергою в самій Україні, навів приклади виключень фільмів країни-агресора з інших фестивалів і наголосив на необхідності культурної деокупації.

Після розпаду СРСР неможливо було влаштувати українські посольства в країнах Європи, оскільки росія привласнила всі радянські посольства на цих територіях. Це ж саме відбувалося у галузі дистрибуції західних фільмів – російські компанії купляли права на всі екс-радянські території: Україну, Грузію, тощо. І навіть через економічний аспект заморожували для деяких авторських фільмів можливість бути показаними в Україні – буцімто, невигідно. Тобто росія окупувала все. Сьогодні ми маємо відділення великих компаній в Україні, але центральні регіональні офіси все одно лишаються в москві, і саме там вирішують, коли будуть релізи в Україні. Це має змінитися.

Артдиректор КМКФ “Молодість” Андрій Халпахчі

Розмову продовжила радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, наголосивши, що “такої війни не було в Європі з 1945-го року: світ спостерігає, що відбувається в Україні, а Україна захищає всю Європу”. Вікторія Гуленко розширила тему необхідності повної відміни участі представників росії у будь-яких світових подіях суспільного значення: не лише у кінофестивалях, але й спортивних змаганнях, закордонних виступах російських музикантів і артистів тощо, – оскільки все це так само пропагує наративи рф і зміщує акценти з їхньої колективної відповідальності за агресію проти України.

Як приклад такої вже реалізованої відміни вона навела, зокрема, припинення нью-йоркською Метрополітен-опера співпраці з російською оперною співачкою Анною Нетребко, що відмовилася публічно засудити дії владіміра путіна, й рішення замінити її в постановці “Турандот” українською співачкою Людмилою Монастирською.

Згадала вона й про Євробачення, де український гурт Kalush Orchestra здобув перемогу завдяки рекордній підтримці України з боку вільних країн Європи. Європейський мовний союз вже наступного дня після повномасштабного нападу на Україну відсторонив росію від участі в Євробаченні, й представниця МЗС наголосила, що так само мав би вчинити і Каннський кінофестиваль.

Позиція Канн щодо Сєрєбрєннікова викликає певний подив, оскільки біографія режисера щільно пов’язана із Владиславом Cурковим, що працював у путінській адміністрації. До фінансування робіт режисера долучався Фонд Суркова. І це тоді, коли загальновідомо, що саме Сурков – архітектор російської пропагандистської машини, робота якої була тригером початку війни на Донбасі 2014 року. Щодо безпосередньо фільму “Дружина Чайковського”, то він профінансований приватним фондом “Кінопрайм” Романа Абрамовича, котрий зараз перебуває під європейськими санкціями.

Радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко

Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук сконцентрувалася на індустріальному аспекті питання, наголосивши на необхідності повного відмежування країни-агресора від доступу до світового кіноринку.

Це – не лише українська війна. Якщо українська армія програє, то програє й весь демократичний світ. І якщо програє українське кіно, то це також уразить і європейське, і світове кіно. Наш креативний ринок, наша кіноіндустрія багато разів довела, що ми дійсно частина Європи. Ми робимо чудові стрічки з глибокими сенсами, і не думаю, що хтось хоче це втратити. Світ має зрозуміти, що відбувається зараз: ми захищаємо не Україну, а демократію, гуманістичні принципи світу, і це може бути втілене у дуже практичних речах на кшталт кооперації.

Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

Вікторія Ярмощук закликала припинити будь-який бізнес із суб’єктами підприємницької діяльності рф, зупинити дистрибуцію та ліцензування контенту для території росії тощо. Адже кошти, котрі завдяки цьому заробляють російські дистрибутори, кінотеатри, кіновиробники, згодом через податки фактично йдуть на фінансування страшної війни проти мирного населення Європи, а також – на продовження роботи російської пропагандистської машини. І світова кіноспільнота, що прагне поновлення й збереження миру в Україні та Європі, аж ніяк не має цього допускати.

Завтра, 20 травня на кіноринку Marché du Film Національний павільйон України представить презентацію Discover Ukraine: подія буде сфокусована на можливостях міжнародної співпраці з нашою кіноіндустрією та питаннях підтримки її роботи за часів війни.

19 Травня, 2022
Український національний павільйон у Каннах: Be brave to stand with Ukraine

Вчора до нас приходив глава Marché du Film Жером Пайяр. Сказав, що вражений виступом Володимира Зеленського на церемонії відкриття Каннського кінофестивалю.

Сьогодні з Днем вишиванки у павільйоні вже вітає гостей голова Держкіно Марина Кудерчук.

А кінематографісти з різних країн світу приходять до павільйону показати свою підтримку Україні та розповісти, що та як вони роблять вдома для України: збирають та надсилають гуманітарну допомогу та кошти, виходять на демонстрації та бажають нам сил та перемоги.

Вдячні всім за силу бути разом із Україною! Готуємось відстоювати нашу позицію в дискусії Canceling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War.

19 Травня, 2022
Вже завтра на Каннському кінофестивалі розпочинає роботу Український національний павільйон

Від 17 до 25 травня на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes 75-го Каннського міжнародного кінофестивалю працюватиме Український національний павільйон, що представить світовій кіноспільноті потужності нашої кіногалузі та можливості для співпраці, підніме важливі питання часів війни, а також проведе благодійний вечір-аукціон на підтримку України.

Цьогоріч організація Українського павільйону відбувалася за надзвичайно складних умов і ми дуже вдячні українській кіноспільноті за єдність, розуміння та кооперацію зусиль. Україна у Каннах продовжить відстоювати свої інтереси на культурному фронті, а українська кіноіндустрія представить виробничі та контентні потужності та відкритість до міжнародної співпраці – навіть за умов війни.

Голова Держкіно Марина Кудерчук

Спеціально для роботи Українського павільйону підготовлений інтерактивний каталог українських проєктів і сервісів, які зараз може надавати закордонним партнерам наша держава.

Загалом до каталогу включено понад 200 проєктів, котрі розділені за категоріями. Це – готові стрічки 2020–2022 років виробництва, серед яких 48 повнометражних ігрових фільмів, 21 документальний, 24 короткометражних, а також один анімаційний проект. До частини каталогу Works in progress увійшло 24 повнометражних проєкти, 12 документальних, 4 короткометражних і один анімаційний. Категорія Works in development (проєкти для міжнародної копродукції, що перебувають у стадії девелопменту та вже мають написаний сценарій) включає 52 повнометражні ігрові стрічки, 8 документальних, один короткометражний проєкт і п’ять анімаційних. А четверта частина каталогу – Services and cooperation opportunities – вміщує інформацію про 30 українських провідних компаній і ті сервіси, що вони наразі можуть надавати світовій індустрії. Відвідувачі Українського павільйону матимуть змогу завантажити собі каталог, скориставшись QR-кодом, розміщеним на локації, або за посиланням на digital-сторінці павільйону.

Програма Українського павільйону включатиме різноманітні заходи за участі представників вітчизняної та світової кіноіндустрії, спрямовані на міжнародну промоцію українських проєктів і сервісів, вирішення нагальних питань зі сфери культурної дипломатії та інформування світової спільноти про можливості підтримки української кіноіндустрії.

19 травня відбудеться дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War. Російська кіноіндустрія, серед іншого, відіграла не останню роль у дегуманізації українців, заперечуючи наше існування, нашу мову та культуру, зображуючи нас як “нацистів” і ворогів росії. Під час дискусії представники української кіноспільноти на чолі з Головою Держкіно Мариною Кудерчук обґрунтують позицію нашої держави щодо неприпустимості сьогодні давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені. Подія відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

Наступного дня, 20 травня, відбудеться презентація Discover Ukraine за участі Голови Держкіно Марини Кудерчук, Голови Ради з державної підтримки кінематографії Артема Колюбаєва та виконавчої директорки Української кіноасоціації Вікторії Ярмощук. Спікери розкажуть про можливості для співпраці з нашою державою навіть за умов війни: зокрема – в галузях постпродакшену, анімації, VFX, адаптації, сервісів для кіно, що зараз доступні для роботи. Окрім того, в межах заходу буде презентований шоуріл найсвіжіших українських проєктів різних жанрів, доступних для придбання чи копродукційних ініціатив.

Міжнародний напрям – це джерело фінансового ресурсу для кіноіндустрії України, тому сьогодні всі працюють над проєктами, котрі зможуть запропонувати міжнародному ринку. Ми віримо, що після війни до країни підуть інвестиції, і зараз дуже важливо протриматися, наближаючи всіма можливими способами Перемогу.

Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук

На презентації Discover Ukraine представлять також Спеціальний рахунок для пожертв, створений з метою порятунку української аудіовізуальної індустрії та забезпечення роботою кінематографістів. Після початку повномасштабної війни росії проти України бюджет нашої держави на підтримку кіноіндустрії був секвестрований, оскільки всі ресурси країни наразі спрямовані на підтримку армії та гуманітарні потреби. Відтак Держкіно закликає підтримати українську кіноіндустрію та оголошує збір коштів на її порятунок та забезпечення роботою українських кінематографістів. Зібрані кошти будуть використані на завершення фільмів на останніх стадіях виробництва, визначених переліком, затвердженим Радою з державної підтримки кінематографії. Також – на запуск 2022 року кількох фільмів у роботу: з метою підтримки української кіноіндустрії та кінематографістів у воєнний час. І ще – на розробку нових фільмів задля забезпечення безперервності циклу розвитку українського кіно. Держкіно гарантує прозорість та відкритість використання коштів із публічною фінансовою звітністю. А на знак подяки імена жертводавців будуть зазначені у титрах проєктів, що отримають таку підтримку. Презентація Discover Ukraine відбудеться у партнерстві з Американським павільйоном.

22 травня в межах роботи Українського павільйону відбудеться дискусія Women In Industry, присвячена темі гендерного питання в українській та світовій кіноіндустрії. Участь у дискусії візьмуть представниці української кіноіндустрії: продюсерка Лариса Гутаревич, режисерка Ірина Громозда, актриса театру та кіно, продюсерка Олена Лавренюк, модеруватиме бесіду режисерка Вероніка Шова. Також до розмови долучиться Сахра Карімі (Sahraa Karimi) – афганська кінорежисерка та перша жінка-очільниця державної кінокомпанії Afghan Film Organization, якою вона керувала до захоплення Кабулу Талібаном. Спікерки обговорять різні аспекти гендерного питання в кіногалузі й розглянуть його крізь призму війни, знайому, на жаль, як українським, так і афганській учасницям дискусії.

24 травня Український павільйон запросить гостей фестивалю на благодійний вечір-аукціон, кожен із запрошених матиме змогу зробити свій внесок у збереження свободи й незалежності української держави та долучитись до збору коштів, котрі будуть спрямовані на підтримку України.

Ювілейний 75-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 17 до 28 травня 2022 року. Український національний павільйон на Каннському кіноринку Marché du Film організовано спільними фінансовими зусиллями держави та представників кіноіндустрії: Державного агентства України з питань кіно, Асоціації кіноіндустрії України, FILM.UA Group, компаній “Кіноквартал”, Solar Media Entertainment, “УкрКіноФест”, Trident Production Network, Prime Story Pictures та “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”.

16 Травня, 2022
“Нам жодним чином не потрібен спільний з агресором “культурний простір для роздумів” / Інтерв’ю Марини Кудерчук виданню MBR

З першого дня повномасштабної війни Державне агентство України з питань кіно активно діє на міжнародному культурно-інформаційному фронті та, попри відсутність фінансування, намагається утримати на плаву хоча б деякі виробничі процеси, щоб забезпечити безперервність циклу розвитку українського кіно. Нюанси цієї роботи та поточний стан галузі ми планували обговорити з Головою Держкіно Мариною Кудерчук, однак через щільний графік пані Марина відповіла на запитання MBR письмово – тож вийшла майже колонка, інформація у котрій розбита за тематичними напрямами. Оригінал публікації

***

Культурна дипломатія та інформаційна робота

Майже одразу із початком повномасштабної війни росії проти України Держкіно спільно з Українською кіноакадемією та всією українською кіноспільнотою почало готувати петиції, розсилати листи та звернення до світового кінематографічного співтовариства із закликом до бойкоту російського кінематографа.

Ми звернулись до найбільших фестивалів – Берлінале, Венеція, Канни, Карлові Вари, Локарно, Санденс, Роттердам, Сан-Себастьян, Торонто та багатьох інших – із проханням не допускати до участі в конкурсних та позаконкурсних програмах фільми російського виробництва. Написали до офісів міжнародний студій (Universal Pictures, Warner Bros. Pictures, Disney, Pixar, Sony Pictures, Paramount Pictures, StudioCanal тощо) та VOD-платформ (HBO Max, Netflix, Amazon, Apple, Google/YouTube, Disney, Facebook Watch, Hulu та інших), закликавши до негайного скасування прокату всіх їхніх фільмів на території російської федерації та білорусі, а також заборони на їхніх ресурсах контенту, що створений російськими кіновиробниками чи в копродукції з ними.

Ми виступили із закликом виключити росію із Eurimages та із числа країн-учасниць Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво, звернулись до Міжнародної асоціації кінокомісій (Association of Film Commissioners International, AFCI) й міністерств, національних центрів кінематографії та студій, іноземних продюсерів і дистрибуторів із проханням про припинення співпраці з російськими кіновиробниками, скасування дистрибуції російських фільмів та зупинку будь-якої іншої співпраці з виробниками аудіовізуальної продукції з рф.

Відповіддю були значна підтримка від наших колег за кордоном та позитивний зворотній зв’язок: осуд військової агресії росії, безумовна солідарність із Україною й усіма, хто проти цієї війни, та щира готовність допомогти. Чи не найпершими свою підтримку висловили наші польські друзі, Польський інститут кіно: вони запропонували допомогу українським кінематографістам із розміщенням у Польщі, юридичну підтримку, можливість пошуку роботи та іншу необхідну допомогу. Пропонували навіть тимчасово перенести офіс Держкіно до Польщі – ми їм були щиро за це вдячні, але, звісно, відмовились. Свою солідарність та готовність допомогти висловили колеги з країн Балтії, відгукнулась Європейська асоціація EFAD (European Association of Film Agencies), що базується в Брюсселі та об’єднує 35 європейських національних кіно- й аудіовізуальних агентств. Всі великі фестивалі оголосили щонайменше про відмову приймати офіційні російські делегації та заборону присутності будь-кого, пов’язаного з російським керівництвом. Зрештою, росію виключили з Eurimages.

Так, нам ще є багато над чим працювати, боротись і переконувати кіноспільноту, що кіно, культура росії – це також їхня зброя, це частина пропаганди російського спотвореного наративу про нас, про них самих, про світ навколо. І що нам жодним чином не потрібен спільний з росією “культурний простір для роздумів та обміну”, адже їхня культура зараз вбиває наших дітей. Що Україна не може бути на спільних культурних майданчиках разом із представниками росії – принаймні доти, доки триває війна росії проти України і доки росією не будуть виплачені всі репарації за завдані Україні збитки.

Ініціативи з промоції українського кіно за кордоном

Розпочата 24 лютого війна росії проти України – війна на знищення українського народу, війна минулого проти майбутнього, – остаточно відкрила очі тим, хто ще мав якісь ілюзії про цивілізованість “русского мира”. Україна своєю мужністю, опором, непохитною позицією завоювала надзвичайну та всебічну підтримку всього світу.

20 березня стартувала серія благодійних показів українського кіно за кордоном – проєкт “Всесвітній благодійний кіномарафон на підтримку України CinemAid Ukraine Charity Film Marathon”. Ініціаторами кіномарафону стали Держкіно спільно з Українською кіноакадемією, Асоціацією “Дивись українське”, Українською кіноасоціацією, ГО “УкрКіноФест”, ГО “Спілка підприємців теле та кіноіндустрії”, ГО “Нарешті”, КП “Київкінофільм”, БО БФ “Двері” та ГО “Центр розвитку креативних індустрій”.

Одним із перших заходів у межах кіномарафону CinemAid Ukraine був спеціальний показ воєнної драми Олесі Моргунець-Ісаєнко “Щедрик” у Варшаві

Кожна подія кіномарафону містить у собі покази українського кіно, збір гуманітарної та фінансової допомоги на потреби України й донесення правди про війну українськими кінематографістами та дипломатами закордоном. Зібрані кінопоказами кошти перераховуються на три напрямки підтримки України: до фонду “Повернись живим”, на підтримку кіноіндустрії країни під час війни та на допомогу постраждалим від війни кінематографістам і їхнім сім’ям.

Загалом під час всесвітнього кіномарафону на підтримку України CinemAid Ukraine Charity Film Marathon ми плануємо показати в різних куточках світу понад 50 повнометражних і короткометражних українських фільмів. Натепер, майже за півтора місяці кіномарафону, благодійні покази українського кіно вже відбулись у Канаді (Торонто), Польщі (Вроцлав, Варшава), Туреччині (Анталія, Ізмір, Анкара), Болгарії (Софія), Кенії (Найробі), США (Палм-Спрінгс, Каліфорнія). На черзі в травні – покази у Литві (Вільнюс, Каунас, Клайпеда, Алітус, Маріямполе, Ґарґждай), США (Нью-Йорк, Лос-Анджелес), Румунії (Бухарест), Латвії (Рига).

Заходи кіномарафону стали потужним міжнародним майданчиком допомоги: як для громадських та політичних діячів різних країн, що висловлюють щирі слова підтримки нашому народу, так і безпосередньо для глядачів кіномарафону, котрі відкривають для себе українське кіно та готові допомогти Україні. У кожному залі, на кожному показі керівниками дипломатичних установ України за кордоном, кінематографістами, що представляли свої роботи аудиторії, доноситься правда про війну та потреби України, лунає заклик до збільшення тиску на агресора та слова вдячності за всебічну підтримку України в складні часи.

Ми показали світові повнометражні стрічки “Погані дороги” Наталки Ворожбит, “Мої думки тихі” Антоніо Лукіча, “Стоп-Земля” Катерини Горностай та “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, “Я працюю на цвинтарі” Олексія Тараненка, “Фокстер і Макс” Анатолія Матешка, “Атлантида” Валентина Васяновича, “Безславні кріпаки” Романа Перфільєва та “Черкаси” Тимура Ященка. Короткометражні роботи: “Кров’янка” Аркадія Непиталюка, “Оптика” Олексія Новікова, “Яблуневий сад” та “Клітка для папуги, що говорить” Ірини Асонової. Анімацію: “Кохання” Микити Лиськова, “Непотрібні речі” Дмитра Лісенбарта та “Війна, що змінила Рондо” Ольги Гаврилової. Документальні фільми “Переломний момент: Війна за демократію в Україні” Олеся Саніна й Марка Харріса та “Терикони” Тараса Томенка.

Вже зараз за підсумками кіномарафону на підтримку України CinemAid Ukraine Charity Film Marathon до фонду “Повернись живим” перераховано більше 220 тис. грн. Благодійні покази українського кіно тривають, у подальших планах – міста Австралії, Австрії, Азербайджану, Бельгії, В’єтнаму, Данії, Естонії, Індії, Іспанії, Італії, Йорданії, Малайзії, Мексики, Німеччини, ОАЕ, Португалії, Угорщини, Франції, Чехії та інших країн.

Крім того, паралельно із марафоном CinemAid Ukraine українська кіноспільнота організовувала й інші благодійні покази. Наприклад, 13–14 квітня в Ізраїлі, у Тель-Авіві відбулась перша серія благодійних показів українського кіно SEE UKRAINE – SUPPORT UKRAINE. Глядачі побачили документальні фільми “Аліса в країні війни” Аліси Коваленко та “Земля Івана” Андрія Лисецького, трагікомедію “Мої думки тихі” Антоніо Лукича і драму “П’ята терапія” Аліси Павловської. Усі зібрані кошти також перераховані до благодійних фондів – DOCU/HELP та “Повернись живим”. У квітні-травні благодійними показами у США та Польщі успішно зібрав кошти для потреб ЗСУ режисер та продюсер документального фільму “UKE / ЮКІ – Історія перемог вільних українців” Володимир Мула. Благодійні кінопокази, адвокація України та збір коштів на допомогу у нашій боротьбі тривають по всьому світу.

Підготовка до участі у Каннському кінофестивалі та кіноринку Marché du Film

Із 2008 року українська кіноіндустрія щорічно була представлена на кіноринку Каннського кінофестивалю Національним павільйоном. Виключенням став лише 2020 рік, коли Marché du Film через COVID-19 відбувся в онлайн-форматі, але Україна все одно мала там віртуальне представництво.

Цього року, попри воєнний стан та активні бойові дії на території України, було вирішено брати участь у 75-му Каннському кінофестивалі, що проходитиме з 17 до 28 травня 2022 року. У нинішній надскладний рік бачимо вкрай необхідним мати в Каннах офіційне представництво, щоб світ бачив саме нашу культуру та ідентичність, щоб міг опиратися впливу російської пропаганди в культурному просторі.

Крім того, цьогоріч в офіційному відборі Каннського кінофестивалю Україна представляє дві дебютні стрічки молодих режисерів – обидві створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Світова прем’єра повнометражного дебюту Максима Наконечного “Бачення метелика” (Butterfly Vision) – копродукція України, Чехії, Хорватії та Швеції – відбудеться 25 травня у секції “Особливий погляд” (Un Certain Regard) офіційного відбору кінофестивалю.

А в “Двотижневику режисерів”, паралельній програмі Каннського міжнародного кінофестивалю 21 травня відбудеться світова прем’єра дебютного фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”. Ця робота створена у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі.

Цього року сам Каннський кінофестиваль на підтримку України робить на кіноринку Marché du Film насичену програму “Україна в фокусі”: головні ринкові ініціативи Goes to Cannes, Cannes Docs Showcase і Producers Network будуть спрямовані на проєкти та кінопрофесіоналів із України, на підтримку кіновиробництва на нашій зруйнованій війною території та надання професіоналам української кіноіндустрії можливостей для спілкування, пітч-сесій та пошуку фінансування.

Кінофестиваль Tallinn Black Nights Film Festival у програмі Goes to Cannes присвячує свою повну добірку Work In Progress п’яти українським незавершеним роботам – проєктам “Редакція” режисера Романа Бондарчука, “Дім за склом” Тараса Дроня, “Ти мене любиш?” Тоні Ноябрьової, “Демони” Наталки Ворожбит та “Свято Хризантем” Семена Мозгового. Tallinn Black Nights також представить чотири українських проєкти – “Камінь. Ножиці. Граната” Ірини Цілик; ‌”Коли нам було 15″ Анни Бурячкової, “Ля Палісада” Філіпа Сотниченка, “Я, Ніна” Марисі Нікітюк – в Ukrainian Features Preview.

У документальній секції кіноринку Marché du Film, на Docs in Progress, за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA покажуть чотири українські документальні проєкти: “Залізна сотня” Юлії Гонтарук, “Лимани. Бій за рай” Сергія Лисенка; “Слухаючи світ” Лізи Сміт і “Мир для Ніни” Жанни Максименко-Довгич.

Програма Producers Network представить шість українських продюсерів, у програмі La Fabrique Cinéma 2022 буде презентований проєкт “Нижній горизонт” (Ground ZERO) режисерки Жанни Озірної – це спеціальна навчальна та нетворкінгова програма для кінопрофесіоналів з усього світу, з-поміж сотні заявок було відібрано всього десять проєктів, серед яких і “Нижній горизонт”.

Тобто Україна попри війну, що триває на нашій території, їде до Канн: їде з потужною програмою й робить все для того, аби наше представництво там було максимально ефективним.

І ми дуже вдячні українській кіноспільноті за єдність, розуміння та кооперацію зусиль. Багато років поспіль Український національний павільйон у Каннах організовувався за фінансової підтримки Держкіно. Але нині, через переформатування бюджету країни на воєнні потреби, Агентство, як і всі інші центральні органи виконавчої влади, є дуже обмеженим у коштах. І хоча Каннський фестиваль та Marché du Film цього року відмовилися від сплати за національний павільйон України, за що ми їм надзвичайно вдячні, Агентство все одно не мало достатнього ресурсу для покриття всіх необхідних для організації павільйону витрат, тому звернулося до кіногалузі по допомогу. І спільними зусиллями Держкіно, профільних галузевих асоціацій та кінокомпаній представництво України на кіноринку Marche du Film 75-го Каннського кінофестивалю було активно реалізовано. В межах роботи павільйону ми готуємо низку заходів із промоції України, для роботи павільйону підготовлено електронні каталоги з інформацією про кіноіндустрію, проєкти та сервіси України.

І ми продовжуємо відстоювати необхідність скасування нині – під час війни росії проти України – показів російського кіно в програмах 75-го Каннського кінофестивалю. Попри заклик України до світових кіноспільнот бойкотувати російський кінематограф, до основної конкурсної програми Каннського кінофестивалю включена робота російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова “Дружина Чайковського”.

Держкіно багато разів зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції щодо неприпустимості участі російського аудіовізуального контенту у кінофестивалі зараз, під час війни, розв’язаної росією проти України, та озвучувало наше прохання скасувати покази фільмів виробництва російської федерації. В останньому листі-відповіді президента Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра позиція Канн щодо присутності у конкурсі фільму російського режисера Кирила Сєрєбреннікова означена як підтримка режисера, який завжди відкрито висловлювався проти нинішньої російської влади, вже був тричі обраний у Каннах в минулому та не мав можливості відвідати фестиваль, оскільки перебував під домашнім арештом у своїй країні, а зараз назавжди залишив росію. Тобто Канни говорять, що не можуть вважати, що він представляє росію або бере участь у поширенні російської пропаганди.

Ми зі свого боку залишаємось переконаними та відстоюватимемо це й надалі: одночасне представлення країни-агресора та України на одному майданчику є неприпустимим. Це призведе до зміщення фокусу з жахіть війни та боротьби українців за свою ідентичність на привернення уваги до звичної російської пропаганди із примирення через культуру. Неможливо, щоб червоною доріжкою Канн крокував російський режисер, а в цей час українські режисери зі зброєю в руках відбивали атаки росіян або ховались у бомбосховищах.

Моніторинг стану української кіноіндустрії під час повномасштабної війни

Із початком військового вторгнення російської федерації на територію України кіноспільнота стала невід’ємною частиною української боротьби, опору російській агресії. З перших днів війни фахівці галузі організувалися та почали активну діяльність: багато з них стали до лав Збройних сил України або Територіальної оборони та захищають нашу свободу на фронті, хтось вирішив залишити своєю зброєю камеру і зараз перебуває у найгарячіших точках країни та документує все, що там відбувається. Хтось займається волонтерством: продюсери, сценаристи, актори, профільні експерти організовують постачання гуманітарної допомоги населенню та ЗСУ.

Активними учасниками допомоги нашій армії та населенню стали кіностудії, які на час воєнного стану припинили профільну діяльність, але переформатувались на гуманітарні штаби та роботу з адресною допомогою, надання техніки та приміщень, що можуть використовуватись як укриття.

Щодо безпосередньо кіновиробництва: в умовах військового стану переважна більшість проєктів зараз заморожена. Невеликим виключенням є фільми, що перебувають на фінальній стадії виробництва. Через переформатування бюджету країни на воєнні потреби у нас найближчим часом, на жаль, навряд чи з’явиться можливість відновити повноцінне бюджетне фінансування галузі. Нещодавно Рада з державної підтримки кінематографії опублікувала список фільмів, що створюються за підтримки Держкіно та перебувають на завершальних стадіях виробництва, для пошуку міжнародних партнерів і завершення проєктів поза межами нашої країни. Це 18 повнометражних ігрових стрічок, чотири документальних проєкти та два анімаційних фільми. Всі ці проєкти за допомогою Держкіно та інших партнерів будуть презентуватись на міжнародних фестивалях та інших індустрійних майданчиках світу, аби знайти фінансування на завершення роботи. Цей перелік є відкритим: якщо ви хочете, щоб ваші проєкти також потрапили до нього – потрібно нам про це написати. Держкіно вже розпочало активні переговори з європейськими партнерами щодо допомоги у фінансуванні цих проєктів: із Polish Film Institute, Lithuanian Film Centre, Slovak Audiovisual Fund та іншими. Тобто робимо максимум для того, щоб процеси кіновиробництва не зупинились зовсім.

Механізми допомоги українській кіногалузі та інші фінансові питання

До війни кіноіндустрія України мала достатньо потужний розвиток. 2020 року ми стали членами Eurimages: приєднання до цієї європейської кіноспільноти – ознака здоров’я національної кіногалузі. Наприкінці минулого року було усунено законодавчі колізії у процедурі повернення частини кваліфікованих витрат – ми запустили повноцінний кешрібейт і вже мали низку запитів на нього. Українська кіноіндустрія демонструвала стабільне зростання (звісно, з поправкою на COVID-19). На 2022 рік бюджет на кіно було збільшено майже втричі за попередні роки – до 1,6 млрд грн: ми планували багато роботи та нового українського кіно для глядачів.

Але зі зрозумілих причин бюджет на підтримку кіноіндустрії був секвестрований, всі ресурси країни спрямовано на армію та гуманітарні потреби. На держпідтримку кінематографії державним бюджетом зараз передбачено трохи більше 100 млн грн – 115,6 млн грн. Галузь потребує допомоги, і ми звертаємось до світової кіноспільноти за підтримкою. Через військову агресію росії на території нашої країни зараз важко знімати кіно, але Україна має що запропонувати для співпраці. Наші досвідчені кінопрофесіонали готові надати якісні послуги з креативного та художнього девелопменту, постпродакшену, VFX, 2D та 3D-анімації, дублювання, дистрибуції і не тільки. Ми залишаємось відкритими для співпраці, для нових копродукційних проєктів, але зараз конче потребуємо фінансової підтримки. Агентством відкрито спеціальний благодійний рахунок для збору коштів на порятунок української аудіовізуальної індустрії та забезпечення кінематографістів роботою.

Ці кошти будуть використані на завершення фільмів за переліком, затвердженим Радою з державної підтримки кінематографії, на запуск кількох фільмів 2022 року – для підтримки української кіноіндустрії та кінематографістів у воєнний час, а також на розробку нових фільмів для забезпечення безперервності циклу розвитку українського кіно. Ми гарантуємо прозорість та відкритість використання коштів із публічною фінансовою звітністю.

Зараз Україні дуже складно. Але темні часи минуть. Як і вся наша країна, як наші друзі за кордоном, як увесь цивілізований світ, я щиро вірю в нашу перемогу. Сьогоднішні герої України надихатимуть нові покоління по всьому світу. А наші Мавки, Котигорошки та Мольфари стануть героями фільмів, якими захоплюватимуться дітлахи світу, в якому, сподіваюсь, ніколи більше не буде війни!

12 Травня, 2022
Держкіно продовжує відстоювати необхідність скасування показів російського кіно в програмах 75-го Каннського кінофестивалю

Держкіно продовжує відстоювати необхідність скасування нині, – під час війни росії проти України, – показів російського кіно в програмах 75-го Каннського кінофестивалю.

Вчора на цю тему відбулась онлайн-зустріч представників Держкіно, Міністерства закордонних справ України та Каннського кінофестивалю. Учасниками зустрічі були Генеральний секретар Каннського кінофестивалю Франсуа Дерусо, радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, генеральний директор директорату публічної дипломатії та комунікацій МЗС України Ірина Боровець та Голова Держкіно Марина Кудерчук.

Марина Кудерчук нагадала присутнім, що Держкіно неодноразово зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції стосовно неприпустимості участі у кінофестивалі зараз, під час війни, розв’язаної росією проти України, російського аудіовізуального контенту, та озвучувало наше прохання скасувати покази фільмів виробництва російської федерації.

В останньому листі-відповіді президента Каннського кінофестивалю П’єра Лескюра позиція Канн щодо присутності у конкурсі фільму російського режисера Кирила Сєрєбреннікова була означена так:

(..) Кирил Сєрєбренніков завжди відкрито висловлювався проти нинішньої російської влади, вже був тричі обраний у Каннах у минулому, і не мав можливості відвідати фестиваль, оскільки перебував під домашнім арештом у своїй країні. На початку війни він назавжди залишив Росію, оселився в Берліні й у ЗМІ викривав злочини свого уряду. Тому ми не можемо вважати, що він представляє Росію, або що він бере участь у поширенні російської пропаганди, навпаки.

У відповідь на це Марина Кудерчук попросила учасників зустрічі пам’ятати про м’яку силу культури й неприпустимість виходу на червону доріжку такого авторитетного фестивалю представника країни, яка просто в цей момент вбиває дітей та жінок і руйнує майбутнє нашої держави та європейську безпеку загалом. Позицію Держкіно підтримала представниця МЗС України Ірина Боровець та зауважила, що участь у одному заході двох країн, які знаходяться у стані війни, є неприпустимою.

Генеральний секретар Каннського кінофестивалю Франсуа Дерусо підтвердив, що вони зі свого боку безумовно розуміють та підтримують Україну та готові й надалі допомагати в межах своїх можливостей.

Отже, ми продовжимо тиск на спільноту та донесення до фестивалю нашої позиції: серед заходів, що будуть організовані в Каннах Українським павільйоном, є запланована на 19 травня презентація від української делегації “Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War”.

6 Травня, 2022